Антикризові ротації

Сьогодні Виконавча рада МВФ вирішить чи надавати Україні фінансову допомогу в розмірі 17,5 мільярда доларів. Напередодні КМУ домовилися з Фондом про нову чотирирічну кредитну програму співпраці. Щоби отримати перший транш грошей, парламент підтримав запропоновані урядом зміни до бюджету, які суттєво скоротили соціальні видатки. Втім, навряд чи заморожування видатків і скорочення виплат можна назвати реформами, які обіцяв Яценюк, набираючи до себе в команду міністрів-іноземців. Виникають питання й до ефективності виконання самої урядової програми. Отже, в Раді заговорили про можливі кадрові ротації в Кабміні одразу після отримання кредиту МВФ. Чи є економічні підстави для висловлення недовіри уряду? І хто з міністрів перебуває в зоні ризику? Про це «День» запитав у депутатів.

•  «Програма дій уряду спрямована на отримання допомоги від МВФ і стабілізацію бюджету, на покриття профіциту. Це головне завдання, яке сьогодні сповідує уряд. Але ми бачимо, що кроки, якими це досягається, не ефективні. Відбувається шалена девальвація гривні, сплеск цін на товари народного споживання... Тому в найближчий час після отримання траншу треба заслухати уряд на предмет ефективності його діяльності та виконання затвердженої програми», — говорить у коментарі «Дню» заступник голови парламентського комітету з питань економічної політики Юрій Соловей. За його словами, він оцінює програму КМУ за показником ВВП, дефіциту бюджету, середньої заробітної плати. «Наразі ці макроекономічні показники мають три сценарії розвитку: оптимістичний, песимістичний і нейтральний. За найгіршого — падіння ВВП становитиме 12%, а за оптимістичним — 3—4%», — підсумовує він.

•  «Немає конкретних реформ. Хочуть знову утиснути пенсіонерів, збільшити податкове навантаження, а це означає, що малий і середній бізнес заганятимуть у тінь і не даватимуть розвиватися. Ми з цим не згодні і вважаємо, що мають бути інші важелі для стимулювання економіки...» — додає голова парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка. На репліку видання, чого ж тоді депутати проголосували за зміни до бюджету і програму, відповідає, «це краще, аніж узагалі зірвати бюджетний процес» і повністю йти на повідку МВФ. А так, пояснює Рибалка, вдалося уникнути однієї з суттєвих вимог МВФ — підвищення пенсійного віку.

•  Важко поки що об’єктивно оцінювати ефективність роботи Кабміну, бо він працює тільки 100 днів, натомість резюмує народний депутат від «БПП», заступник голови комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак. Але, додає він, не можна лишити поза увагою фактор скорочення бізнес-активності. «Уряду не вдалося зупинити згортання економіки. Ми навіть не говоримо про нульову точку. Я бачу, що бізнес-середовище, господарські процеси сповільнюються. Це критерій негативу. Отже, щось робиться не так», — каже він.

•  Чи може стати відсутність справді потрібних країні економічних реформ підставою для зміни Кабміну? Опитані виданням депутати одностайні: кадрові перестановки будуть, але наразі головне питання — їх масштабність.

«У «Фронту змін» блокуючий пакет у коаліції. В цьому наша приреченість. Тому ніякого нового прем’єр-міністра не буде. Він може з’явитися лише після серйозних дій у середині цієї політичної сили. Депутати у «Фронті» мають зрозуміти, що ситуація складна. Це буде, коли розпочнуться акції протесту, шахтарі виходитимуть під КМУ і в регіонах. І тоді всі зрозуміють, що це початок кінця. Власне йдеться про сценарій, який був з ротацією Януковича», — вважає перший заступник голови парламентського комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Сергій Каплін.

•  Тож прем’єра не змінять, але склад Кабміну просіють крізь кадрове решето. «Після отримання траншу кредиту МВФ і остаточної стабілізації українських фінансів повернемося до питання відповідальності уряду і НБУ за фінансову кризу», — заявив лідер фракції «БПП» Юрій Луценко. Водночас він уник відповіді чого чекати: повної чи тільки часткової відставки КМУ. Луценко натякнув, що відповідати має і соціальне міністерство.

Більш багатослівним був позафракційний Борислав Береза. «Найвірогідніше піде Андрій Пивоваров (міністр інфраструктури), віце-прем’єр за квотою радикалів Валерій Вощевський, Володимир Демчишин (міністр енергетики і вугільної промисловості), Айварес Абромавічус (міністр економічного розвитку і торгівлі). Попередньо — 7—9 осіб», — розповідає він «Дню» про потенційних «відставників». Утім, претензії у заступника голови комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції є тільки до одного з кандидатів — Демчишина за контракти з Росією. А от Айварес разом з головою НБУ, припускає нардеп, будуть жертовним ягням для невдоволеного населення. «Суспільство хоче кардинальних змін, а вони не відбуваються. Якщо їх немає, то треба показати, що є їх видимість. Отже, кимось пожертвують. Спочатку це був Ярема. Зараз вимагають Гонтареву. Кажуть, що на її місце дуже хоче Андрій Пишний, людина з «Народного фронту». Насправді йдуть такі сильні ігри і бій за фінансові потоки, що можна втратити країну», — пояснює він.

•  За словами лідера радикалів Олега Ляшка він теж збирається в оновлений КМУ. З його слів — на посаду першого віце-прем’єра. Луценко не спростував і не відкинув цю заяву Ляшка. Тож у КМУ може з’явитися і додаткова посада.

Такі плани решта депутатів підтримує. Але із зауваженнями. «Кандидатури має визначити прем’єр. Але моя порада — формувати новий склад на відкритому конкурсі», — говорить у коментарі «Дню» лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко

•  Не поспішати з новими кадрами радить лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк. «Проведення тільки пенсійних реформ дозволяє зробити кадрові ротації в КМУ. Та хто їх здійснюватиме? Якщо люди, які знатимуть, що працюватимуть хоча б рік чи півтора, — одна справа. Але якщо ті, які прийдуть робити схему, то вставлять кого треба і підуть», — емоційно резюмує він у розмові з «Днем». На думку Березюка, наразі немає об’єктивних показників оцінки виконання урядової програми. Економічна дезінтеграція та військова агресія заважає раціональним оцінкам. Тому він називає переформатування КМУ не інакше як провокацією. «За що звільняти міністрів? Вони навіть 100 днів не пропрацювали. Краще спитайте у прем’єра чому досі не затверджені заступники міністрів? Якби я був міністром, якому не давали призначити заступника, то вже б написав заяву на звільнення і пішов», — розповідає він про проблему, яка заважає розкритися багатьом чинним міністрам. На думку депутата, відсутність управлінської політики і культури — головна проблема нормальної роботи нинішнього КМУ.

•  Коли настане переломний момент? «11 березня зустріч у МВФ і прийняття рішення, а найпізніше 19 березня гроші мають зайти в Україну», — пояснює Береза. Після цього, на його думку, і ставитимуть питання оновлення Кабміну. Із ним погоджуються й інші депутати.