Антимонопольне розслідування як стимул для «Газпрому»

На кінець вересня запланована чергова тристороння газова зустріч ЄС — РФ — Україна. Про це повідомив віце-президент Європейської комісії з енергосоюзу Мapoш Шeфчoвіч. «Можливо, зустріч буде у Брюсселі...», — пояснив він і додав, що тексту договору ще немає. Наразі сторони готують свої фінальні пропозиції. 

Як відомо, Росія наполягає на тому, щоб ціна газу в четвертому кварталі відповідно до підписаного газового договору від 2009 року, була близько 252 доларів за тисячу кубометрів.

Із цим не згодні в українському уряді. Міністр енергетики і вугільної промисловості Володимир Демчишин називає «не ринковою» таку ціну. Він наголосив, що вартість транспортування цього газу територією України становить 32 долари за тисячу кубометрів, і на газових переговорах Київ виходить з того, що як мінімум на цю суму ціна газу повинна бути знижена. Тож, за оцінками Демчишина, вона має становити «не вище $230». Тому очевидно, сторони будуть торгуватися.

Між тим, на газові переговори може вплинути ще один фактор — результати антимонопольного розслідування ЄК проти «Газпрому». Ще 22 квітня 2015 року російський монополіст отримав офіційне повідомлення від Єврокомісії про такі претензії. Але з  відповіддю  зволікав,  аж до тепер. «Газпром» найближчим часом обговорить з єврокомісаром з питань конкуренції Маргарет Вестагер можливість у досудовому порядку врегулювати антимонопольні претензії, висунуті Єврокомісією, повідомив заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв. «Ми направили наші пропозиції щодо врегулювання претензій, які формально були висунуті проти «Газпрому». ...28 вересня нашу формальну відповідь все одно відправимо, тому що до 28 числа навряд чи можна буде досягти формального врегулювання. Ці процеси (врегулювання претензій і переговори з Вестагер. — Авт.) будуть відбуватися паралельно», — додав він.

Чи може скористатися українська група переговірників «антимонопольним» фактором? Думки опитаних енергетичних експертів розійшлися, але вони  стверджують, що в будь-якому разі потрібно  спробувати.

Із одного боку, це справді не поганий шанс, говорить «Дню» голова Комітету енергетичної незалежності України Іван НАДЕЇН. Але з другого, продовжує він, є  негативний досвід будівництва ЄС та РФ «Північного потоку». «Це свідчить про те, що  Євросоюз думає насамперед про свою безпеку,  а вже потім — про нашу. Можна, звісно, сподіватися до останнього, але, як на мене, особливих надій покладати не варто», — зазначає він. На думку Івана Надеїна, у газових переговорах  для України головним має бути інший аргумент: чи хоче «Газпром» і далі бачити  український ринок одним з головних? Де-факто, пояснює  експерт, від не продажу газу Україні російська компанія втрачає мільярди, тому логічно, що взагалі позбутися такого покупця їй не вигідно. Відтак, продовжує він, Україна, опираючись на потужності своїх газових сховищ і транзитні можливості, має вести розмову з  росіянами  з  позиції  сильної сторони. А ЄС у даному випадку,  на його думку, повинен виконувати роль гаранта досягнутих домовленостей.

Колишній уповноважений Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки України Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ вважає, що наразі складно скористатися «антимонопольним» аргументом  у переговорах, бо  Україна не є членом ЄС і повноцінним  учасником Енергосоюзу. «Раніше було багато шансів виправити цю ситуацію. Але не скористались. Що тепер? Активніше долучатися до єдиного енергопростору з ЄС і тоді  матимемо повне право вимагати застосування за аналогією в суді проти «Газпрому» результатів цього антимонопольного розслідування», — вважає  він.

«Однозначно треба поміняти схему взаємодії на базі контракту з «Газпромом». Україні потрібно стати східноєвропейським газовим хабом  і купувати газ для ЄС на кордоні з Росією. Тільки так наша країна зможе повністю імплементуватися в Європейське енергетичне співтовариство і претендувати  на всі інструменти захисту в його рамках (зокрема й апелювати тоді до антимонопольного розслідування). «Газпром» цього не хоче, тому упирається», — майже вторить Надеїн.