«АПК вже заборгували всі політики»

Через чотири дні українці переоберуть Верховну Раду. Разом з новими особистостями і партіями люди чекають побачити нову якість політики, зокрема економічної, в країні. Переймаються цими питаннями і представники агросектора, який витягує українську економіку валютними і бюджетними надходженнями. «День» разом з експертами проаналізував щодо аграрних норм передвиборні програми основних політичних партій, які претендують потрапити до парламенту нового скликання.

•  «Блок Петра Порошенка». Передвиборна програма практично повністю відображає президентську і називається «Жити по-новому». У ній немає окремого розділу, присвяченого АПК. Щоправда, при цьому в ній наголошується, що аграрна галузь може стати конкурентною перевагою української економіки. Проте алгоритму розвитку сектора в ній немає. Як і  в інших  програмах, в ній містяться загальні положення, що опосередковано впливають на агросектор, як боротьба з корупцією, децентралізація, членство в ЄС тощо.

На думку колишнього віце-прем’єра з аграрних питань Віктора Слаути, відсутність конкретних аграрних пропозицій у програмі — не біда. Головне, запевняє він, що у Президента є особистий досвід, як піднімати АПК, і потрібні для цього люди. Цілком реально, вважає він, що саме на базі його політсили можливе зародження в Раді нового аграрного лобі. А в тому, що таке об’єднання буде, Віктор Андрійович сумніву не має. Адже, за його словами, АПК вже заборгували  всі. І якщо не почнуть віддавати борги, переконаний він, буде зворотна реакція.

•  «Радикальна партії Олега Ляшка» обіцяє виборцям «стати основним захисником інтересів села в парламенті». У передвиборній програмі «План Ляшко. Перемога України» є окремий розділ під назвою «Без села — не буде України». У ньому міститься перелік завдань: заборона продажу землі, ліквідація нелегального земельного ринку, оренда під суворим контролем держави, заборона іноземцям розпоряджатися  чорноземами, запровадження прозорого земельного кадастру. Окрім цього, радикали ратують за відновлення повного циклу національного виробництва, зменшення податків на зарплату і збільшення на сировинну продукцію олігархів, зближення з ЄС.

«Ідеї  в Радикальної партії непогані, але методи реалізації незрозумілі», — каже «Дню» директор інформаційно-аналітичної компанії «ПроАгро» Микола Верницький. Зокрема, пояснив він, це стосується подолання нелегального ринку землі. «Це все одно, що контрабанда. Усі знають, скільки завезли, але ніхто не знає, як з цим боротися. Так і з нелегальним ринком землі», — каже він.

Окрім того, веде далі експерт, з деяких позицій радикали запропонували антиринкові методи. Візьмімо хоча б продаж землі. «Усе гарно. Заборонити іноземцям, але про це говорять практично всі законопроекти. А сама ідея неефективна, тому що  в жодній країні світу це законодавство не діє», — розповідає «Дню» Микола Верницький. Заборона на продаж сільгоспземель і так діє, додає він.

А ось теза про суворий контроль оренди земель державою експерта збентежила. «Я б зробив ринок оренди землі, тобто запровадив би земельні аукціони з продажем права оренди. В такому разі буде механізм контролю з боку держави, і при цьому залишаються ринкові відносини», — пояснив Верницький. Щодо збільшення податків на сировинну продукцію, то тут теж не треба рубати  навідліг, вважає експерт. «Коли він почне реалізовувати ці тези, то різко знизяться надходження до бюджету і матимемо дефіцит бюджету. Це не стимулює переробку. Спочатку необхідно працювати зі споживачем,  а потім — нарощувати і  розвивати промисловість», — каже він.

•  ВО «Батьківщина» Юлії Тимошенко. У політичній доктрині під назвою «Україна переможе» в розділі «Вільне підприємництво» пропонує набір аграрних пропозицій. Зокрема, йдеться про те, щоб залишити сільськогосподарську землю в державній власності і відновити безплатну видачу земельних актів; унеможливити надмірну концентрацію земель в одних руках, щоб уникнути «закріпачення» селян. Політсила виступає за те, аби громадяни продавали свої паї державі. Вона також наполягає  на негайному введенні в дію Угоди про асоціацію з ЄС без відстрочень.

«Особливого інтересу у покупців до придбання сільгоспземель зараз немає.  Є  слова політиків про це. Є красива казка для виборців і колгоспників, але реальних умов, аби хтось почав скуповувати великі ділянки землі, — немає.  Ба більше, агрохолдиги не зацікавлені у продажу землі. Їм вигідна оренда... Хто вгачуватиме такі гроші за незрозумілих  економічних  умов? Це нереально», — продовжує  оцінювати  аграрні ініціативи партій Верницький. На його думку, ідея продажу землі зараз є неактуальною ще й тому, що на великій ділянці землі кілька  пайовиків можуть не захотіти продавати наділи, і весь об’єкт стає непривабливим для продажу. Щодо закріпачення селян, він резюмує: «Вже 20 років одне й те ж саме кожні вибори товкмачать. І що, когось розкріпачили? Як це можна зробити,  якщо вони власники земляних паїв?... Триває підміна понять  і  впливу на мізки електорату», — підсумовує він.

•  «Народний фронт» щодо АПК в передвиборній програмі дотримується тези: стислість — сестра таланту. «Україні під силу стати світовим лідером на світовому ринку сільськогосподарської продукції», — йдеться в документі. Як будувати цю галузі — ні слова більше.

•  Анатолій Гриценко у передвиборних обіцянках не надто багато говорить про АПК. Щоправда, у нього єдиного з лідерів парламентських перегонів сказано про необхідність захисту врожаю фермерів і право громадян на якісні продукти харчування. Але як це зробити — теж прогалина.

•  Сергій Тігіпко у програмі «Сильної України» записав цікаву тезу — переговори з міжнародними партнерами для відкриття українським підприємствам ринків ЄС, США та інших країн, аби компенсувати втрату російського ринку. Ратує він і за створення експортного агентства, компенсацію ставок за кредитами експортерів і забезпечення держзамовленням підприємств агропромисловості. Щоправда, звідки брати кошти в умовах  економічного спаду — теж залишається загадкою.

•  Програма «Свободи»  містить заборону торгівлі землями сільгосппризначення і пропонує здавати  її лише  в довгострокове користування громадянам України  з правом родинного успадкування.

•  Об’єднання «Самопоміч» говорить про розвиток екологічного землеробства, тваринництва і поглиблення переробки. Також робить акцент на експорті продуктів харчування, а не лише сировини.

•  «Опозиційний блок» щодо АПК нічого конкретного не запропонував.

На думку генерального директора «Український клуб аграрного бізнесу» Володимира Лапи, відсутність розуміння АПК як однієї з провідних галузей для країни — це спільна проблема всіх українських політсил. Свої програми, зазначає він, майбутні парламентарії  або копіюють із традиційних шаблонів, або ж обмежуються загальними фразами.  А все тому, що українці ще не звикли  уважно читати їхні програми,  а також поки що не почали вимагати їх виконувати. Саме тому всі обмежуються красивими гаслами і меседжами, додає  експерт.

•  Політолог Костянтин Матвієнко запевняє, що аграрне лобі завжди було в парламенті. Його лобістами в різний час були Олександр Мороз, Володимир Литвин. Результатом роботи цього лобі, за його словами, можна вважати формальну приватизацію в галузі, здійснення експорту на користь великих експортерів, тиск на дрібних виробників на користь великих гравців. «У новому парламенті аграрне лобі буде. Його сформують різні політичні сили, але окремої партії чи аграрної фракції не буде. І якихось серйозних змін в АПК чекати не варто», — прогнозує політолог. За його словами, глава держави сам великий аграрний виробник. «Він зацікавлений у розвитку великих агропідприємств...  Тому інтереси селян як дрібних виробників продукції захищені не будуть», — невтішно каже він.   

«Сучасне аграрне лобі налаштоване на те,  аби дерибанити бюджет. Жодна з політичних сил не має команди, яка здатна реформувати АПК», — додає Микола Верницький. На думку Верницького, зараз всі ключі до важливих аграрних питань — у парламенті. Лише спільними зусиллями депутати зможуть відкрити потрібні двері.  Починати треба  з імплементації договору про створення асоціації з ЄС і зміни методів та форм керування економікою, вважає він. «Тільки-но вступимо до ЄС, одразу  постане земельне питання і  питання оподаткування. Асоціація з ЄС потягне за собою багато інших питань. Але боюся, що вони не сподобаються селянам.  Адже відповіддю на них будуть абсолютно інші рішення, ніж зараз пропонують  асоціації та окремі партії. Це будуть радикально інші підходи розвитку галузі», — прогнозує Верницький.

Згоден з ним і директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. За його словами, розвитку АПК мають передувати заходи щодо стабілізації економічної ситуації в країні. І вже далі, продовжує він, — кроки щодо розвитку сільських територій, реформування системи державної допомоги АПК і реорганізації системи утворення галузі.