Чи вірить ринок новому урядові

Перше, що під час кризи відчуває на собі проста людина, це зростання споживчих цін. Від початку року інфляція в нашій країні становила 21,2%, а у порівнянні з аналогічним місяцем 2013 року прискорилася до 21,8%. Такі дані повідомив Держстат у кінці минулого тижня. Природно, вони не секрет для нового уряду. Анонсуючи концепцію реалізації програми діяльності Кабміну на 2015 рік, яку буде представлено на розгляд Верховної Ради 9 грудня, міністр економічного розвитку й торгівлі Айварас Абромавічус визнав: «2015 рік, звісно, буде роком складним». І відразу ж запевнив: «Однак будуть ухвалені нові закони, проведено масштабну реформу виконавчої влади, все робитиметься для того, щоб країна до 2016 року повернулася до економічного зростання».

КЛЮЧОВІ ЗАВДАННЯ

«Програма діяльності базується на ключових завданнях окремих міністерств і плані реформ, спрямованому на вихід України з економічної кризи, — продовжував міністр. — Вже у вівторок всю цю програму буде представлено Верховній Раді». Добре було б детально розповісти про неї ще й широкому загалу. Тим часом в Інтернеті вже можна знайти фотознімки пропозицій Мінфіну, які, поза сумнівом, ляжуть в основу зазначеної програми, а також бюджету на 2015 рік. Згідно з розпорядженням прем’єр-міністра, їх вже обговорювали в п’ятницю на засіданні урядового комітету з соціально-економічного розвитку та європейської інтеграції.

Разом із такими правильними заходами, як скорочення витрат на державний апарат (наприклад, на утримання народних депутатів), мінфінівські пропозиції передбачають такі новації, від яких, як-то кажуть, мороз іде поза спиною. В них, наприклад, йдеться про те, щоб припинити забезпечувати вугіллям деякі категорії шахтарів, або про зменшення оплати лікарняних листів, про ліквідацію програми безкоштовного інсуліну, про підвищення навантаження на вчителів, а відтак не лише про скорочення їх кількості, але й закриття так званих малокомплектних шкіл у сільській місцевості.

УТРИМАТИСЯ НА ПЛАВУ

Ситуація в країні настільки складна, що аналогічні, а, можливо, і ще жорсткіші пропозиції, можна почути й в експертному середовищі. Так, виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко говорить про те, що міжнародний ринок нам не вірить. За його словами, можна скільки завгодно переконувати в тому, що ситуація контрольована або незабаром зайде в контрольовану зону, але довіри це не додає. Кредитно-дефолтні свопи на роботу в Україні становлять 1600 базових пунктів. Це означає, що інвесторові треба заплатити $1600 з кожного мільйона доларів, вкладеного в Україну, щоб мати можливість повернути свої кошти. Тому, вперше за новітню економічну історію, в України зараз мінус за припливом прямих іноземних інвестицій.

«Якщо ми не хочемо перейти до зони вільного економічного падіння, з цим потрібно щось робити», — закликає експерт і відзначає, що український парламент з перших днів своєї роботи має пройти тест на популізм і повністю відмовитися від нього у своїй роботі. «Одна лише рекапіталізація банків, дорогий захід, потребуватиме, за нашими оцінками, до 5% ВВП». Устенко нагадує, що дефіцит бюджету нинішнього року може становити 11% ВВП, а ще до банків потрібно влити 5%, разом — 16%. До того ж, необхідно підняти витрати на оборону країни і довести їх до 3% ВВП. Виходить, що дефіцит може сягнути 19%. «З таким бюджетним дефіцитом жодну країну неможливо утримати на плаву. Це з області фантастики!», — наголошує Устенко.

КАРТИНКА В ГОЛОВІ

Він відзначає, що в такому випадку Україна не отримає програм та кредитів від МВФ, Світового банку й взагалі будь-яких міжнародних фінансових організацій, незалежно від того, хто знаходиться біля керма в Нацбанку та Мінфіні. «Таке країні не прощається, — стверджує він. — Потрібно бути готовим до різкого відтоку капіталу, ще більшого падіння гривні, монетизації дефіциту держбюджету, який в середині 90-х сягав 30% ВВП і компенсувався лише друкарським верстатом, увімкненим на повну потужність.

Водночас, Устенко оголошує себе великим оптимістом, ніж півтора тижні тому. Він вважає, що загроза економічного хаосу й катастрофи, сьогодні вже є в головах (тобто її вже усвідомили ті, хто керує країною), й зокрема, ця картинка вже є в голові прем’єра. Устенко згоден із міністром фінансів, який, на думку експерта, відстоюватиме абсолютно жорстку позицію, за допомогою якої тільки й можна заспокоїти інвесторів. Експерт наполягає на тому, що уряду доведеться вдатися до жорстких заходів, які спочатку не будуть прийняті переважною більшістю населення країни. Крім того, він побоюється гальмування цих заходів як з боку колосального бюрократичного апарату, так і лобістських груп, котрі традиційно протягом 23 років отримують ренту і не збираються посунутися від корита... Вони блокуватимуть ініціативи Мінфіну. Проте Устенко задоволений, що тиснути на міністра, який заради реформ в Україні прийняв наше громадянство, буде значно важче.

Експерт передбачає, що новий міністр почне з негайного урізування дефіциту «Нафтогазу України», що означає підвищення його тарифів на газ рази в чотири при перенесенні системи держдотацій з цієї компанії на населення країни. Має бути продовжена пенсійна реформа, наполягає Устенко. На його думку, це відхід від солідарної системи, перехід на другий і третій її рівень з паралельним збільшенням пенсійного віку, скажімо, до 62 років (і для жінок, і для чоловіків). Оскільки цього, очевидно, буде недостатньо, експерт, який, схоже, має доступ до планів Мінфіну, пропонує такий додатковий стресовий захід, як обмеження максимального рівня пенсій, наприклад, до 5 тисяч гривень. Тим паче, що, за його даними, велика частина пенсіонерів цю межу і зараз не переходить.

ТУГА ЗА ДОДАТКОВОЮ ВАРТІСТЮ

Директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров стурбований можливістю дефолту в нашій країні. «Я не можу зрозуміти, чому наш уряд не веде переговори про дисконтування  боргу. Я б уже влітку сидів за столом переговорів із кредиторами й пояснював би: у нас гаряча війна на сході, давайте вести перемовини про реструктуризацію нашого зовнішнього боргу. Цього нічого не робиться. Щобільше, 4 жовтня Яценюк заявив про те, що 1,67 мільярда заплатив Росії». Чому не велися перемовини про дисконтування хоча б 50—60% боргу?».

Експерт дає прогноз на 2015 рік: «Максимум навесні ми будемо в стані технічного дефолту. Якщо раніше колеги-бізнесмени просили  мене у Facebook написати або виступити на круглому столі, на телебаченні й сказати керівництву НБУ: «Зменшіть облікову ставку (14,5%), неможливо займатися жодним бізнесом, і взагалі яким можна займатися бізнесом, якщо отримувати кредит під 30%?». Сьогодні ті самі люди, які мене про це просили, говорять: «Вже не треба нічого просити. Тому що споживчий попит настільки впав, що ми завалені: на складі лежить товар, продукція, яка не реалізується». «Ми повинні нарешті визнати, — продовжує Гончаров, — що у нас сталася деіндустріалізація, ми не виробляємо додаткової вартості. Схід — найбільш індустріалізований у нас регіон — зупинився».

ЛЮДИ, ПІД ЯКИХ ДАЮТЬ ГРОШІ

Екс-міністр економіки Віктор Суслов цитує прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, який, представляючи членів нового уряду, мало не з гордістю повідомив, що Україна цього року отримала $9 мільярдів, тоді як виплатити довелося $14 мільярдів. «Це — погана новина, — відзначає Суслов, — тому що Україні не вдається перекредитовувати свої внутрішні й зовнішні борги, і ми змушені повертати значно більше, ніж беремо. І негативне сальдо платіжного балансу можна покривати лише за рахунок золотовалютних резервів. На думку екс-міністра, основний ризик, з яким зіткнеться наш уряд вже 2015 року, — це ризик дефолту, якщо не вдасться відновити зовнішнє кредитування. Однак Суслов упевнений, що шанс отримати гроші в України все ж є.

Він думає, що останні кадрові призначення в уряді пов’язані саме із цим. Нові міністри, на його думку, зможуть вселити довіру й кредиторам, й інвесторам. «Під колишній уряд Яценюка грошей вже не давали, — відзначає експерт і додає, що Україну називають найкорумпованішою країною Європи, а корумпованим країнам й урядам інвестори та кредитори нічого не дають. Експерт віддає належне Президентові України, який в рахунок квоти свого блоку запропонував призначити міністрами трьох іноземних громадян.

Кандидатура міністра фінансів Наталії Яресько, підкреслює Суслов, пов’язана з прагненням показати світу й іноземним інвесторам, що у нас є люди, котрі мають довіру серед інвесторів, успішно реалізували безліч ефективних проектів. Причому з ними ніколи не були пов’язані корупційні й інші скандали. «Яресько має вселити упевненість, що такий міністр фінансів красти не буде», — відзначає Суслов. «І єдина мета цих, здавалося б, дивних призначень на посади в уряді, — відзначає він, — полягає в тому, що під них дадуть гроші».