Гройсман наполягає на поверненні «Магдебурзького права»

«Ми не вважаємо за доцільне відкладати питання підвищення ролі місцевого самоврядування до моменту ухвалення нової Конституції, — сказав наприкінці минулого тижня прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. — Вважаю, що підвищення ролі територіальних громад і зміна якості такого інституту, як керівники облдержадміністрацій, можливі через ухвалення нової редакції закону про місцеві державні адміністрації й нову редакцію закону про місцеве самоврядування».

•  Напередодні на цю ж тему міркував і віце-прем’єр-міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Володимир Гройсман. «Я чую про те, що децентралізація в умовах війни не може бути проведена — це неправда, — підкреслив він. — Нічого спільного децентралізація з ослабленням країни не має, навпаки, вона зробить країну сильнішою», — впевнений Гройсман. Він також відстоює необхідність прийняття держбюджету на 2015 рік на принципах децентралізації.

Ці висловлювання явно свідчать про те, що і в уряду, і в президентської гілки влади, до якої без великої натяжки можна віднести й Гройсмана, є політична воля й рішучість реалізувати реформу місцевого самоврядування, не відкладаючи її на безрік. Можна передбачити, що цьому сприяв також візит до нашої країни польської делегації, яка під час зустрічей з керівництвом України ділилася досвідом проведення відповідних перетворень, детально розповідала як про досягнення, так і про проблеми. У рамках зустрічей на різних рівнях гостям представили проекти законів України «Про Внесення змін до Бюджетного кодексу України (за реформою міжбюджетних відносин)» і «Про внесення змін до Податкового кодексу й деякі інші закони України (за податковою реформою)».

•  Чинне в Україні законодавство дає органам місцевого самоврядування достатні для виконання їхніх основних функцій  повноваження, але не сприяє розвитку ефективних міжбюджетних відносин і співпраці територіальних громад з центральною владою. Про це говорив під час робочої зустрічі з польською делегацією заступник міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ В’ячеслав Негода.

«Хоч би скільки ми говорили про повноваження, ми маємо розуміти, що їх виконання залежить від фінансової спроможності територіальних громад усіх рівнів, — зазначає заступник міністра. — Тому наша основна мета — не просто провести децентралізацію фінансів, а укріпити місцеві бюджети, зробити їх максимально незалежними від державного. «І ми сподіваємося, що ухвалення цих двох законів, — продовжував Негода, — дасть можливість сформувати бюджет на 2015 рік уже на новій податковій і міжбюджетній основі». Він нагадав, що проекти змін до Бюджетного й Податкового кодексів у частині децентралізації фінансів були схвалені урядом, але не пройшли першого читання в парламенті. «Тому ми сьогодні маємо черговий шанс удосконалити ці законопроекти, використовуючи рекомендації наших польських колег», — підкреслив Негода.

«Ми розуміємо, що ваші напрацювання є тимчасовими, перехідними, але правильними на даному етапі, — зазначив радник глави Верховної контрольної палати Республіки Польща, екс-заступник міністра фінансів в уряді Лешека Бальцеровича, професор Войцех Місьонг. — Ми їх підтримуємо. Але радимо вже тепер дивитися в майбутнє. Після місцевих виборів наступного року громади мають працювати вже на нових бюджетних основах. На той час усі наявні проблеми мають бути врегульовані. У країні має почати працювати чіткий і зрозумілий усім Бюджетний кодекс, який стане символом переходу до нової системи». Головне завдання центральної влади, на думку Місьонга, не позбавляти громади свободи розпоряджатися власними фінансами й навіть тими коштами, які надаватимуться з державного бюджету у вигляді дотацій або субвенцій.

•  Відповідаючи на це побажання гостя, заступник директора департаменту місцевих бюджетів — начальник управління планування місцевих бюджетів Мінфіну України Галина Маркович розповіла, що в змінах до Бюджетного кодексу немає норми, яка б передбачала, що органи виконавчої влади контролюють використання державних коштів органами місцевого самоврядування. «У законопроекті чітко прописано, що місцеві бюджети є самостійними, — пояснює Маркович. — Це випливає із закріплення доходів і самостійного визначення громадою напрямків використання коштів місцевих бюджетів. Тобто органи місцевої влади затверджують бюджет і самі визначають, скільки грошей потребує та чи інша галузь у сфері їх компетенції. Ця норма є й у чинному кодексі...»

•  Директор Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук констатує, що одним з фундаментів, завдяки яким Польща досягла таких успіхів у перетворенні економіки й добробуті громадян, була децентралізація влади та реформа місцевого самоврядування. Він зазначає, що в Україні дуже уважно вивчають польський досвід.

Глава групи польських експертів-радників у питаннях реформи самоврядування й децентралізації в Україні, депутат Сейму, екс-мер Варшави Марцин Свенцицький розповідає про етапи децентралізації самоврядування в Польщі. Він зазначає, що перший з них, що проводився на рівні громад, був проведений настільки динамічно й успішно, що ніхто вже не сумнівався в тому, що цю реформу необхідно довести до логічного кінця. Перераховуючи головні принципи польської реформи —  власні повноваження, власні фінанси, власне майно, власний виконавчий апарат, нагляд за самоврядуванням виключно в рамках законодавства й можливість подавати апеляції до суду, якщо рішення органів самоврядування припиняються як такі, що не відповідають законодавству, він підкреслює, що вони діють і зараз, хоча виникають нові справи й проблеми.

•  «У великих метрополіях, таких як Варшава з навколишніми містами, або Верхня Сілезія, де є 14 великих міст, добровільні принципи співпраці між ними не працюють — у нас немає одиниці самоврядування й для мегаполісів, яка б координувала і транспорт, і територіальний благоустрій такої великої агломерації. Тому проблема існує, як і проблема районів середнього рівня, які спочатку повинні були займатися й охороною здоров’я, але згодом був прийнятий інший варіант — фінансування охорони здоров’я там здійснюється  за рахунок страхових коштів з державного фонду охорони здоров’я. Тому роль районів у цій сфері знизилася. У нас є також проблема маленьких громад, яких у Польщі 2,5 тисячі. Деякі з їхніх послуг можна було б об’єднати, створити загальні центри обслуговування, що зменшило б витрати».

•  «Є у нас також проблема надмірної централізації деяких правових норм, — продовжує Свенцицький. — Вчителів приймає на роботу громада, й вона ж керує школою, але зарплату вчителям платить і визначає принципи їх просування по службі міністерство освіти. Воно займає позицію, яка захищає професію вчителя, що сприяє збереженню статус-кво, й тому важко оцінювати якість і результати роботи педагогів».

•  «А в цілому, принципи, які були закладені в реформу органів самоврядування, спрацювали, — повторює Свенцицький, — влада наблизилася до людей, почала працювати під їхнім контролем, а громади отримали в своє розпорядження кошти, повноваження, майно й можливості ефективно працювати під контролем місцевих співтовариств. Тому в багатьох містах, селах, громадах результати роботи влади стали помітними, кошти контролюються, що дозволяє забезпечити громадянам найкращі умови життя, й це може робити саме суспільство».