Iдеї для Берліна

26 вересня в Берліні відбудеться чергова зустріч з газових питань між Україною, Росією і Євросоюзом. А вчора у Києві вперше після приєднання України до європейського Енергетичного співтовариства відбулося засідання його Ради міністрів, і вперше наша країна на ньому головувала. Природно, Україна не могла не зробити на цьому авторитетному зыбранны якихось знакових заяв. З ними виступив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. «Я хочу завірити, що Україна є сильною транзитною країною, і ми забезпечуватимемо транзит (російського газу в Європу. — Авт.)», — розвіяв очільник українського уряду домисли недоброзичливців. «І тому ми просимо наших європейських партнерів мати прямі відносини з українськими компаніями, які займаються транзитом газу», — продовжив він свою думку, закликавши, таким чином, європейських партнерів купувати російський газ на кордоні Росії з Україною. Прем’єр запропонував Європейським союзникам створити «прозорий ринок правил для того, щоб ніхто не зміг використовувати газ як зброю проти наших країн».

Цей потужний вступний акорд до розмови про європейську енергетичну безпеку був, поза сумнівом, сприйняли делегації країн-учасниць Енергетичного співтовариства. Виступаючи на брифінгу після завершення засідання, віце-президент Європейської комісії з енергетики Гюнтер Еттінгер заявив, що це засідання дає світові чіткі сигнали: співпраці, розвитку, що спирається на ринок і солідарність. Він презентував перші результати стратегії енергетичної безпеки Євросоюзу, що обговорювалася на засіданні. «Найнагальніше наше завдання полягає в тому, — сказав єврокомісар з енергетики, — аби гарантувати загальну енергетичну безпеку цієї зими. Днями країни-члени Європейського союзу, також наші контрактні партнери завершуватимуть наш аналіз енергобезпеки через проведення спільних стрес-тестів у газовій сфері. Безпека постачань для наших громадян, для нашої публічної інфраструктури і для промисловості 28 країн — членів Євросоюзу плюс наших контрактних партнерів у рамках Енергетичного співтовариства — це країни регіону Західних Балкан, Молдавія і, безумовно, Україна».

Еттінгер розповів, що аналіз стрес-тестів дасть змогу зрозуміти, які інструменти буде потрібно використовувати в разі найгіршого сценарію (газових постачань. — Авт.). «Наш пріоритет полягає в тому, аби уникнути будь-якого поганого сценарію, і тому в переліку наших санкцій (проти Росії. — Авт.), що вже діють, і можливих санкцій щоденна діяльність, що має стосунок до газу, не перебуває на першому місці, а стоїть в кінці цього переліку. Наше спільне розуміння полягає в тому, що газ не повинен використовуватися як інструмент політики, газові постачання і ціни на газ мають бути за межею нинішньої кризи, не повинні використовуватися під час кризи і слугувати зброєю під час цієї кризи. Завдяки стратегії енергобезпеки і стрес-тестам, які ми проводимо, ми готові діяти і в разі найгіршого сценарію. Сьогоднішнє засідання міністрів Енергетичного співтовариства дало чіткий сигнал солідарності і того, що трансгранична співпраця є головною і найкращою гарантією для безпеки енергопостачань».

На жаль, ідея Яценюка про прямі відносини західних компаній з українськими у справі транзиту російського газу до Європи, певно, ще не знайшла розуміння в Енергетичному співтоваристві. Про це свідчить те, що відповідаючи на запитання «Дня» з цього приводу, єврокомісар заговорив зовсім про іншу, хоча й важливу ідею. «Ідея полягає в тому, аби знайти проміжне рішення... укласти проміжний контракт на певну кількість мільярдів кубічних метрів газу, які «Газпромом» має поставити на адресу «Нафтогазу України» за проміжною ціною. І після цього вже дочекатися рішення Стокгольмського арбітражу».