IТ-шники вимагають зупинити махінації з курсом

Асоціація «ІТ Україна» звернулася до НБУ з вимогою розібратися щодо махінацій із курсом долара при обміні валюти в банках. Про це йдеться в прес-релізі асоціації. «Чимало ІТ-компаній зіткнулися з фактами продажу банками отриманої за експортними контрактами валютної виручки за курсом, відмінним від міжбанківського. За даними компаній, банки занижують курс долара на 1—1,5 гривні щодо міжбанківського курсу продажу валюти. Аргументацією таких дій з боку банків виступає якась «усна вказівка» НБУ про необхідність продажу валюти в рамках «валютного коридору». У той же час, цю валюту потім продають на міжбанківському ринку за більш реальним курсом», — йдеться в повідомленні асоціації «ІТ Україна». Якщо така вказівка справді є, то це пряма шкода економіці і поле для створення корупційних схем,  вважають там. «Якщо ж банки безпідставно звинувачують НБУ, то останній повинен розібратися, терміново видати відповідний лист і спростувати дані чутки», — вважають в асоціації. Це звернення асоціації «ІТ Україна», крім НБУ, направила в профільні комітети парламенту та об’єднання учасників банківського ринку.

Нагадаємо, що обсяг ІТ-експорту з України 2013 року оцінюється в 1,8 мільярда доларів. Цього року обсяг зростання галузі скоротився в п’ять разів, а чимало компаній змушені закритися через бойові дії і політичну нестабільність. Місяцем раніше заступник голови Адміністрації Президента Дмитро Шимків представив низку дерегуляційних реформ для розвитку ІТ-галузі, що включали, зокрема й лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності та форм банківських розрахунків.

 Голова правління «Української міжбанківської валютної біржі» Анатолій Гулей вважає, що насправді описаних махінацій немає. За його словами, банки: або купують валюту в позицію (в запас), або виходять на міжбанківський ринок і продають її по курсу дня, додаючи до ціни ще 0,5% (відрахування в Пенсійний фонд) та свою комісію. «Є банки, які просто заробляють комісійні, тому різниця може сягати 1  гривні. Тобто, умовно кажучи, для внутрішніх розрахунків банки беруть валюту за 13,5 гривні за долар, а для продажу видають по 14,5 гривні. Але це гіпотетично. Говорити, що всі банки так учиняють, не можна. Лише окремі, в яких немає надійних джерел доходів. Це окремі випадки, а не системна проблема», — каже він. Тож банки діють у межах дозволених законодавством, переконує експерт.

На думку Гулея, в питанні роботи з експортерами НБУ треба звернути увагу на інший момент — повернення готівки за вже укладеними контрактами. «Я зробив би аудит за останні 6 місяців усіх валютних контрактів, які вийшли з України і досі не повернулися. І перевірив би законність виводу за кордон, починаючи з лютого 2014 року. Впевнений, знайшлося б чимало проблем, що заважають своєчасному поверненню цих коштів», — говорить він.

Надходження від експортерів не можуть перекрити валютний дефіцит у країні. «Аби було єдинство в боротьбі за стабільність гривні та економіки загалом, потрібно не лише тиснути на експортерів, а й іти їм назустріч. Зараз можливості експортерів обмежені через значне падіння виробництва, а от очікування надходжень від них — явно завищені. Але звідки взятися доходам, якщо 30% економіки України впало і ця частка продовжує зростати? Тому треба не висувати додаткові вимоги, а бути об’єктивними», — наголошує голова правління «Української міжбанківської валютної біржі». Звичайно, добре, продовжує Гулей, що НБУ почав розуміти це і від ситуативних дій перейшов до більш збалансованих, зокрема, зменшив частку обов’язкового продажу валюти з 100% до 75%. «У майбутньому її варто скоротити до 50%», — зауважує він. А ще, додає Гулей, бізнес чекає на валютний коридор 12,5 — 13,5 гривні за долар.

На думку економіста Андрія Новака, щоби експортери працювали, треба показати їм мотивацію. У випадку з експортерами цією мотивацією може бути наведення ладу на валютному ринку, фіксація курсу або принаймні встановлення коридору у бік зміцнення гривні, запровадження чітких норм резервування для комерційних банків та рефінансування. Тільки тоді суб’єкти господарювання побачать, що ситуація в межах єдиних, прозорих системних правил гри. В іншому разі у бізнесу не буде мотивації працювати законно», — пояснює Новак. А зараз цього бізнес не бачить, бо, на думку Новака, НБУ якось самоусунувся від функції регулятора. Тож усі на ринку сповідують одну мету — прибуток.