Кожен четвертий гектар посівів на Півдні «згорів»

Як повідомляє Херсонський обласний центр з гідрометеорології, протягом квітня-травня в регіоні зовсім не було продуктивних опадів, а наприкінці квітня температура повітря взагалі перевищувала норму на 8°С. На початок червня є дані про втрату 29 тисяч га озимих та ярових культур. Найбільше постраждали Скадовський, Голопристанський, Чаплинський та Білозерський райони. Незначні опади, які минулого тижня випали в області, не поліпшать ситуації, адже посіви уже «вигоріли».

Місцева влада намагається вжити певних заходів, щоб мінімізувати втрати аграріїв. До Міністерства аграрної політики були надіслані листи з актами обстеження стану посівів, а також прохання направити до області профільну комісію для встановлення обсягів загибелі сільгосппродукції та визнання заподіяних збитків з метою відшкодувати їх. За підсумками обговорень із землевласниками, в ОДА підготували документ з пропозиціями щодо державної підтримки регіону. Зокрема, йдеться про надання фінансової компенсації підприємствам, які постраждали від посухи, погашення кредиторської заборгованості за всіма програмами агропромислового комплексу, виділення цим господарствам насіння і пального за пільговими цінами тощо. Однак чи матимуть ці звернення позитивний результат і коли саме на нього очікувати господарникам, — невідомо.

Під час нещодавньої наради голова постійної комісії обласної ради з питань АПК, земельних відносин та екології Віктор Нагребецький висловив думку щодо надання Херсонській області статусу зони ризикованого землеробства. За його словами, тільки так можна сьогодні зарадити значним втратам, які аграрії області несуть через посуху вже другий рік поспіль. «Наша область ще за радянських часів була у тій категорії, яка постійно потребувала підтримки держави. Зрошення по регіону становить усього 17%. Так, ми його зберегли найбільше і досягли високих врожаїв на зрошенні. Але цього не досить. Сьогодні богарні землі не дали врожаю, там аграрії понесли величезні збитки», — зазначив Нагребецький.

— Ситуація ще гірша, ніж торік. На сьогоднішній день, із 3,7 тисячі га посівів ми втратили близько 1 тисячі пшениці та ячменю, — коментує «Дню» керівник ПОСП агрофірми «Мир» (Новотроїцький район) Іван Доценко. — Протягом попередніх місяців температура повітря на сонці сягала до 47°С. Нещодавні дощі були пізніми й не врятували поля без штучного зрошення. Звичайно, сьогодні було б доцільно з боку держави компенсувати певні витрати тим, хто постраждав найбільше. Утім, з досвіду останніх років заяви влади про допомогу аграріям здебільшого залишаються просто словами. Протягом весни до нас жодного разу не звернулося керівництво області. Не запитували про стан посівів, не запропонували жодної допомоги. А минулого року, з 3,5 мільйона гривень, що їх ми витратили на зрошення, повернуто було лише 560 тисяч. Цього року ці витрати ще більші — через зростання цін на електроенергію, воду, паливно-мастильні матеріали. Господарства, котрі мають зрошувальні землі і займаються вирощуванням різноманітних культур, ще можуть урегулювати свої витрати і прибутки за рахунок, наприклад, соняшнику чи кукурудзи. А от збитки на невеликих фермерських угіддях компенсувати нічим. Відповідно, без зерна залишаться селяни, які здали свої паї цим фермерам в оренду. На пізні культури сподіваємося й ми. А з людьми будемо розраховуватися тим урожаєм, який отримаємо зі зрошуваних земель.

ДО ТЕМИ!

Уряд планує витратити два мільярди доларів під держгарантії на модернізацію системи зрошення у південних регіонах України. «Нещодавно Президент Віктор Янукович зазначив, що держава обов’язково підтримає програму відновлення зрошувальних систем на Херсонщині й у Криму. Альтернативи інтенсивному зрошувальному землеробству на Півдні немає», — констатував прем’єр-міністр України Микола Азаров. За два роки держава збирається відновити зрошення на одному мільйоні гектарів на Херсонщині, Миколаївщині й у Криму. «Отже, загальна площа зрошуваних земель 2015 року повинна становити до 1,4 мільйона гектарів. Завдяки цьому валове виробництво сільгосппродукції на Півдні може зрости до 27 мільярдів доларів на рік», — підрахував очільник Кабміну.

Утім, як стало відомо «Дню», зараз до відновлення зрошувальної системи намагаються залучити китайського інвестора. «Ми сподіваємося, що будуть спільні проекти (з Китаєм. — Ред.) щодо виробництва і технологічного оновлення, наприклад поливних систем в Україні. Ми розглядаємо всі можливості будь-яких інвестицій на відновлення зрошення, для оптимізації технологій, збільшення кількості продукції», — поділився планами заступник міністра аграрної політики і продовольства України Олександр Сень.

Наталя БІЛОУСОВА, «День»