Передостанній iз нафтових «могікан»

Черговий раунд конфлікту довкола Одеського нафтопереробного заводу виник у неділю, але лише в понеділок до роз’яснення його суті приєдналася прес-служба прокуратури Одеської області. Вона повідомила: «На території Одеського НПЗ проводяться слідчі дії в рамках кримінального провадження. Відповідно до постанови суду державною охороною здійснюється забезпечення охорони нафтопродуктів з метою їх подальшої передачі на відповідальне зберігання державному підприємству». Раніше правоохоронці, як повідомляють у прокуратурі, звернулися до суду й добилися рішення про державну охорону нафтопродуктів на Одеському НПЗ. Спроби представників заводу оскаржити це рішення в апеляційному порядку, за даними прокуратури, не мали успіху.

Тим часом, у неділю ситуація, зокрема й на відео, розміщеному в інтернеті, виглядала далеко не так цивілізовано. Невідомі люди в уніформі і з автоматами пройшли на територію заводу із застосуванням сили до охорони. «Існує кримінальна справа щодо Одеського НПЗ, — сказав ЗМІ юрист заводу Денис Сєрєбрєнніков, — у рамках якої були арештовані нафтопродукти, що містяться на заводі. Їхня вартість — як мінімум $55 млн. Зараз триває слідство, після його закінчення матеріали мають бути передані до прокуратури, а прокуратура далі передає до суду. Суд її розглядає й виносить ухвалу: продати арештоване чи конфіскувати. Проте, не чекаючи судового рішення, вони вирішили ці нафтопродукти забрати й продати. Як правило, державі в таких випадках нічого не дістається».

Проте, співробітники напівдержавного (42% акцій належить групі «Приват» Ігоря Коломойського) ВАТ «Укрнафта» вирішили оглянути резервуари з арештованою раніше нафтою. Але дозволу на вхід на завод у них не було. І вони, вочевидь, викликали підкріплення. За словами директора заводу Марка Епштейна, переданими «Кореспондентом», близько 100 автоматників, екіпірованих не як міліціонери, нікого не пускають на територію заводу. Частина співробітників заблокована в приміщеннях. Директор побоюється екологічної катастрофи: «65 тисяч тонн нафтопродуктів у резервуарах, якщо щось вибухне — це буде проблема для цілого міста. До резервуарного парку не пускають, що роблять не зрозуміло».

Ситуацію мав би коментувати голова Одеської обласної державної адміністрації й визнаний професіонал нафтової галузі Ігор Палиця, який тривалий час очолював компанію «Укрнафта». Але в понеділок його в Одесі не було. Про це «Дню» сказала керівник прес-служби ОДА Ганна Філімонова. Пославшись на керівництво, вона люб’язно повідомила телефони свого колеги з облуправління МВС Володимира Шаблієнка, який, за її словами, все може розповісти. Проте його інформація виявилася дуже скупою. Незважаючи на наполегливі розпитування «Дня», Шаблієнко зміг упевнено повідомити лише те, під час проникнення озброєних людей на завод працівників обласної міліції там не було. Чи були вони там на момент розмови, Володимир Михайлович не знав, так само як і інших подробиць цієї справи.

Найбільшим обсягом інформації про події довкола Одеського НПЗ, схоже, володіє глава Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський. У коментарі російському телеканалу «Дощ» він зазначив, що блокування Одеського нафтопереробного заводу здійснене за рішенням суду представниками української прокуратури для запобігання таємному вивозу нафтопродуктів, що перебувають під арештом. Він також повідомив, що нафтопродукти з підприємства будуть відправлені на склади держпідприємства «Укртранснафтопродукт». За його словами, з заводу таємно було вивезено паливо на користь бізнесмена Сергія Курченка, який перебуває зараз у Москві.

Нагадаємо, що збіглий олігарх і афільовані з його ВЕТЕКом компанії взяли свого часу кредит у російського банку ВТБ. Умови кредиту мало кому відомі. Україна заарештувала рахунки Курченка й припускає, що має право конфіскувати завод. Росія, чий банк надавав кредит Курченку, який перестав обслуговуватися, вважає заставне майно, а саме Одеський НПЗ, своїм. Невелика й майже невідома київська компанія «Нафта Регіон Сервіс» подала два судові позови з вимогою визнати незаконним передання Одеського НПЗ у заставу російському ВТБ. Генпрокуратура також підозрює олігарха в шахрайстві й несплаті податків. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков ще наприкінці березня на своїй сторінці у Facebook заявив, що держава повертатиме підприємство у свою власність, оскільки схема передання його у заставу «дуже сумнівна». Але рішення суду про виведення заводу з-під застави, що набрало чинності, поки немає.

Не позбавлена ризику для України й нинішня силова операція. «Якщо, скориставшись ситуацією, хтось вирішив накласти руку на цей актив, то боюся, що завод чекає доля Кременчуцького НПЗ, якому Росія перекрила постачання нафти після корпоративного конфлікту», — говорить заступник генерального директора НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев.

Інший близький до керівництва «Нафтогазу України» експерт не схильний описувати ситуацію відомою фразою «грабуй награбоване», але зазначає, що в ній є й політика, й геополітика, й бажання якихось структур узяти цей завод у свої руки. Ми зараз втрачаємо свою нафтопереробку. Усі заводи, крім Кременчуцького, який ледве-ледве виживає, зупинилися. І це не на користь нашій державі, її енергобезпеці й бюджету, підкреслює експерт. Політика, відповідно до якої імпорт нафтопродуктів вигідніший, ніж завезення сирої нафти, яку свого часу проводив уряд Тимошенко, себе не виправдала, упевнений він. Навіть персонал із західноукраїнських заводів уже працює не в Україні, а в Словаччині й Польщі. Приватизація не панацея від усіх бід, зазначає фахівець, ми вже майже втратили цю галузь. Те саме зробила й Словаччина, і тепер не може наповнити бюджет. У той же час у Норвегії Statoil працює дуже ефективно. Проте, щоб реанімувати нашу нафтопереробку, сюди має увійти великий інвестор. І якщо ми 10-15 років не мінятимемо законодавство, як зараз для газодобувачів, то галузь може відродитися. І все це слід робити цивілізовано, підкреслює енергетик.