Під впливом негативного інформаційного фону

Промислове виробництво в Україні у грудні 2021 року скоротилося на 0,2% до попереднього місяця (сезонно скориговано) та на 1,4% до відповідного місяця попереднього року (скориговано на ефект календарних днів). За результатами 2021 року промислове виробництво збільшилося лише на 1,1% до відповідного періоду минулого року, що є недостатнім для компенсації падіння виробництва за 2020 рік на 4,5%.

У розрізі галузей зниження економічної активності у 2021 році спостерігалося у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (на 6,5%), видобуванні сирої нафти та природного газу (на 2,2%) та виробництві фармацевтичної (на 2,6%) та хімічної (на 1,2%) продукції. За основними промисловими групами другий рік поспіль скорочується виробництво споживчих товарів короткострокового призначення (за 2021 р. — на 5,5%) та енергії (на 0,5%).

Робота підприємств транспорту також свідчить про помірність зрушень в економічній активності. Так, у 2021 року вантажообіг підприємств транспорту залишався на рівні відповідного періоду минулого року (-0,3% порівняно з 2020 роком) за рахунок суттєвого скорочення обсягів транспортування вантажів трубопровідним транспортом (-14,6% порівняно з 2020 роком). Завдяки покращенню дорожньої інфраструктури вантажообіг автомобільним транспортом збільшився за рік на 10,5%, залізничним — на 2,7%, що, втім, не компенсує втрат вантажообігу у 2020 році (-14,1% та -3,4% за відповідними видами транспорту відповідно).

За рахунок покращення епідеміологічної ситуації пасажирообіг у 2021 році збільшився на 27,1% порівняно із минулим роком, у тому числі залізничним транспортом — майже у 1,5 рази, авіаційним — на 82%. Водночас такі темпи відновлення пасажирообігу все ще є недостатніми для відновлення докризових обсягів (у 2020 році пасажирообіг скоротився удвічі порівняно з 2019 роком, у тому числі авіаційним транспортом — утричі).

Виробництво будівельної продукції у грудні 2021 року збільшилося на 11% порівняно з листопадом (сезонно скориговано) та на 19,8% порівняно із груднем 2020 року (скориговано на ефект календарних днів). Загалом, у 2021 році виробництво будівельної продукції збільшилося на 5,1% порівняно із попереднім роком, що практично відповідає минулорічному зростанню даного показника (+5,6% у 2020 році). З огляду на збільшення ринкового попиту та низьку базу порівняння у 2021 році найбільше зросло будівництво житлових споруд (+16,8% за рік), що дозволило практично вийти на обсяги будівництва житла на рівні 2019 року (у 2020 році будівництво житла скоротилося на 16,5%). Нове будівництво забезпечило 29,6% від загального обсягу виробленої будівельної продукції у 2021 році, ремонт (капітальний та поточний) — 45,0%, реконструкція та технічне переоcнащення — 25,4%.

Індекс цін у будівництві у грудні 2021 року зріс на 0,4% до попереднього місяця та на 20,5% у річному вимірі, у тому числі у сегменті будівництва житла — на 19,7%. Слід відзначити, що найбільше зростання цін у будівництві спостерігається за категорією інженерних споруд (на 20,3% за рік), у тому числі будівництві транспортних споруд (на 39,1% за рік), що збільшує вартість реалізації проектів будівництва за державними програмами.

Характерно, що за результатами щомісячного опитування підприємств України, проведеного Національним банком у січні 2022 р., саме будівельна індустрія продемонструвала найбільш песимістичні оцінки своєї поточної діяльності. Решта індустрій під впливом посилення воєнних загроз також засвідчили погіршення оцінок поточного стану (в середньому значення відповідного індексу знизилося у січні до 42,9 з 49 у грудні 2021 р.). Більшість респондентів усіх секторів економіки очікують на скорочення обсягів закупівлі сировини та матеріалів, обсягів виробництва товарів і послуг, та планують підвищення цін на власну продукцію та послуги.

Бюджетна сфера

За оперативними даними Міністерства фінансів виконання загального фонду державного бюджету за доходами у січні 2022 року становило 78 млрд. гривень (113,1% до плану), що стало результатом понадпланових надходжень від податкових та митних органів (на 11,4% та 20.1% відповідно) та дозволило збільшити надходження до державного бюджету на 9,8 млрд. гривень порівняно із плановими показниками. Ключовим фактором збільшення податкових та митних надходжень стало збільшення надходжень з податку на додану вартість (як імпортного, так і «вітчизняного»), що було пов’язано зі збільшенням обсягів фізичних обсягів та митної вартості енергоносіїв (нафтопродукти, вугілля).

Водночас видатки за загальним фондом державного бюджету у січні 2022 року були майже на чверть нижчими від планових та становили 66,2 млрд. гривень. З урахуванням вищих від запланованих доходів бюджетів та нижчих витрат профіцит загального фонду державного бюджету у січні 2022 року 9,6 млрд. гривень, тоді як плановий дефіцит за цей період становив 22 млрд. гривень.

Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень 2022 року становили 10,9 млрд грн або 23,8 % від запланованих на цей період. Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 10,8 млрд грн, у тому числі в іноземній валюті 4,1 млрд грн ($143,1 млн), що є найнижчим обсягом нових розміщень з серпня 2021 року та покриває менше 50% від виплат з погашення та обслуговування внутрішнього державного боргу за відповідний місяць.

У лютому обсяги запозичень Міністерства фінансів на первинних аукціонах із розміщення ОВДП залишаються незначними. За результатами першого лютневого аукціону обсяг залученого Мінфіном фінансування становив лише 83 млн. гривень та 4,6 млн. доларів США, що становить 0,004% від обсягу запланованих виплат із погашення та обслуговування внутрішнього державного боргу у лютому. При цьому, запланованих на 1 лютого розміщень гривневих ОВДП на 1 та 1,5 роки не відбулося, оскільки очікуваний інвесторами рівень доходності за цими паперами перевищував показник попередніх розміщень, який вочевидь виступає орієнтиром для Міністерства фінансів, на 50 б. п.

Під впливом негативного інформаційного фону, обумовленого посиленням геополітичної напруги навколо України, та очікувань щодо реагування Міністерством фінансів на підвищення ключової ставки НБУ обсяг вкладень нерезидентів у державні цінні папери (з урахуванням планових погашень та їх продажу на вторинному ринку) скоротився до 81,4 млрд. гривень (-2,5 млрд. гривень за плинний тиждень), що є найменшим значенням з грудня 2020 року.

Валютний ринок

Поточний рахунок платіжного балансу у грудні 2021 року був зведений із дефіцитом 547 млн. доларів США, що збільшило загальне від’ємне сальдо за результатами 2021 року до «-»2,1 млрд. доларів США або близько 1,1% ВВП (порівняно з +5,3 млрд. доларів США за 2020 рік). Підтримку рахунку поточних операцій забезпечували більш високі темпи зростання експорту товарів порівняно з імпортом (+39,8% та +34,2% порівняно з попереднім роком відповідно) та збільшення надходжень з оплати праці, обсяг яких за 2021 рік становив майже 15 млрд. доларів США (історичний максимум), що понад як на чверть більше, ніж за відповідний період минулого року.

Водночас загалом від’ємне сальдо поточного рахунку у 2021 році обумовлювали більш швидке зростання обсягів імпорту послуг порівняно з експортом (31,3% та 17,7% відповідно) та, головним чином, збільшення у 2,2 рази порівняно з минулим роком виплат доходів від інвестицій на користь нерезидентів (до 19,1 млрд. доларів США за 2021 рік, з яких 4,2 млрд. доларів США — реінвестовані доходи). Слід відзначити, що обсяг реінвестованих доходів у грудні скоротився на 1,5 млрд. доларів США, які були «заведені» як інвестиції нерезидентів у боргові інструменти українських підприємств або спрямовані на виплати дивідендів іноземним інвесторам.

Сальдо надходжень прямих іноземних інвестицій за 2021 рік становило майже 6 млрд. доларів США, у тому числі надходження ПІІ в економіку України — 6,8 млрд. доларів США, інвестиції резидентів України за кордон — 0,8 млрд. доларів США. Майже дві третини вхідних ПІІ в Україну (4,2 млрд. доларів США) формували реінвестовані доходи іноземних інвесторів. Інвестиції прямих інвесторів в капітал українських підприємств за 2021 рік становили 1,2 млрд. доларів США, що лише на 0,5 млрд. доларів США більше, ніж у 2020 році.

Посилення геополітичної напруги навколо України обумовило посилення тиску на обмінний курс гривні у другій половині січня 2022 року, який послабився на початку лютого. Загалом, за плинний тиждень обмінний курс гривні до долару США на міжбанківському ринку послабився на 1,2% (до 28,3 гривень за 1 долар США) в умовах стійкого переважання попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків над її пропозицією як на сегменті СПОТ, так і за строковими угодами. Інтервенції Національного банку зі згладжування надмірних коливань курсу національної валюти з початку року становили майже 1,5 млрд. доларів США, з яких 50% було продано за тиждень 24-28.01.2022.

Фінансовий сектор

Ліквідність банків (розміщена на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) скоротилася до рівня менше 200 млрд. гривень в результаті вилучення Національним банком ліквідності через інтервенції з продажу іноземної валюти та збільшення залишку коштів на казначейському рахунку Уряду. Надлишок ліквідності обумовлює утримання процентних ставок на міжбанківському кредитному ринку на рівні близькому до нижньої межі ставок за операціями НБУ (9%) та сприяє збільшенню попиту банків на кредити рефінансування. Зокрема, за минулий тиждень банкам було надано 881 млн. гривень рефінансування на строк 28 днів за ставкою 11% річних.

Зменшенню вкладень банків у депозитні сертифікати НБУ та їх перерозподілу на користь залишків на кореспондентських рахунках сприятиме рішення Національного банку про підвищення на 2 в. п. нормативів формування банками обов’язкових резервів за поточними рахунками в гривні та за коштами в іноземній валюті.

Підтримку кредитуванню реального сектору у сегменті МСП продовжує забезпечувати реалізація державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», обсяг якої за минулий тиждень зріс на 1,7 млрд. гривень до понад 85 млрд. гривень. Переважна більшість нових кредитів (1,1 млрд. гривень за тиждень) спрямовувалася на поповнення оборотних коштів підприємств. Частка кредитів на інвестиційні цілі у структурі наданих кредитів за програмою залишається незначною (близько 11,5%).