Про тих, хто зробить Україну багатою

«Останнім часом ніхто так глибоко не падав», — зазначає виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні Олег Устенко, характеризуючи економічну ситуацію в країні. Він переконаний, що Україна зараз потребує шокових заходів щодо стимулювання економіки. До того ж головною з них він називає антикорупційні ініціативи. За його розрахунками, вони могли б дати країні не $5 мільярдів, як розраховували в уряді, а $22 мільярди. «Це четверта частина ВВП України, — наголошує експерт, — чотири військові бюджети країни. Ця сума дає змогу без жодних проблем вирішити питання дефіциту держбюджету і навіть вийти в зону його профіциту, а також різко знизити обсяг нашого зовнішнього боргу».

Ключовим питанням для України, на думку Устенка, є продовження співпраці з МВФ, хоча за останні півтора тижня різко зросли ризики того, що її «можуть тимчасово поставити на паузу». «Ми сподіваємося, що цю загрозу бачать і всі гілки української влади», — каже експерт і додає, що без запровадження заходів шокової терапії «наша траєкторія одужання може затягтися на багато роки. І це точно не те, чого хоче український народ і український бізнес. Ми вважаємо, що за допомогою шокової терапії ситуацію можна кардинально поліпшити за один рік чи навіть за півроку (і не на 1—2%, як вважає уряд, а більш ніж на 5%)». Варіантів для цього, переконаний експерт, багато. Зокрема це створення реального технічного уряду, а також децентралізація влади. Яка вже відбувається.

ЗМІНИТЬСЯ ПІДХІД ДО ІНВЕСТПОЛІТИКИ

На думку директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, самовиживання регіонів — це один з інструментів виживанння країни. «Якщо реформа, спрямована на децентралізацію, почне працювати, — зазначає експерт, — отже, ми можемо сподіватися, що трикутник «зобов’язання — повноваження — ресурси» не буде розірваний. У регіонів з’являється потреба, необхідність і можливість вийти на новий рівень планування і програмування». А ще регіони мають бути долучені до державних інфраструктурних проектів, не локального, а системного характеру, наполягає Юрчишин. Як приклад, він наводить Одеську область, до якої уважно придивляються китайці, прагнучи реанімувати Великий шовковий шлях. Перед західними регіонами України, на думку експерта, зараз відкриваються перспективи для транскордонної співпраці з Євросоюзом. Зона вільної торгівлі відкриває нові можливості для інвестування в ці регіони, а потім і для експорту наших товарів у країни Європи.

«ПРОЗОРІСТЬ» СТАНЕ ПРОЗОРІШОЮ

Децентралізація даватиме свої плоди, переконаний Юрчишин. Він наголошує, що на рівні регіонів набагато легше забезпечити прозорість бюджетів. «Громади можуть бути більш дієздатними, ніж великі і важливі комісії в центрі, які насилу збираються і щось вирішують, — констатує Юрчишин. — І якщо інвестори побачать, що ці регіони гідні їхньої уваги, то це може дати сильний поштовх і для поліпшення інвестиційного іміджу України».

ЕКОНОМІЧНИЙ ФЕДЕРАЛІЗМ — ШЛЯХ БАГАТИХ КРАЇН

«У країні триває напівстихійний, напівсвідомий процес децентралізації», — зазначає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. Експерт цитує статтю відомого у світі економіста, який вважає, що всі успішні країни спиралися в тій чи тій формі на економічний федералізм». «І навіть Великобританія — не федеральна держава — надала дуже великі повноваження місцевій владі, що створює можливості для конкуренції регіонів. Отже, федералізм, — погоджується політолог з автором статті, — зберігає і розвиває ринок». Він робить висновок, що децентралізація повинна мати не  так адміністративно-політичний, як політико-економічний характер. І перелічує ресурси, які повинні мати громади: акциз, ринок землі, податок на нерухоме майно.

«Місцева влада в результаті може стати агентом економічних реформ, — стверджує Карасьов. — А якщо буде запущено процес економічної конкуренції регіонів, то почне працювати ринок праці, якого у нас сьогодні немає. А якщо люди побачать, що, наприклад, у Миколаївській області більше грошей у бюджеті, більше робочих місць, краща інфраструктура, та ще й програма муніципального житла працює, вони не сидітимуть там, де у них приватизована квартира, а поїдуть працювати туди».

«В Україні вже неможливо провести реформи згори,  — додає Карасьов. — Єдиний шлях — це реформи знизу, з регіонів, зі створення регіональних економічних кластерів і налагодження інституційно-територіальної конкуренції, поліпшення регіональної спеціалізації для виходу на світові ринки». «Економічна децентралізація і регіоналізація, посилення прав місцевої влади і її перетворення на агентів реформ — це шлях, який змінить не лише економіку, а й дизайн державності України», — переконаний політолог.

НА ФОТО: ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ПЕТРО ПОРОШЕНКО ВЧОРА ЗУСТРІВСЯ З НОВООБРАНИМИ МІСЬКИМИ ГОЛОВАМИ. НА ЗУСТРІЧ БУЛО ЗАПРОШЕНО 20 ОСІБ. ДРУГИМ ІЗ ТРЬОХ, ЯКОМУ ПРОТОКОЛОМ БУЛО НАДАНО СЛОВО, ВИСТУПИВ ОЧІЛЬНИК МІСТА ГЛУХОВА МІШЕЛЬ ТЕРЕЩЕНКО. ЯК РОЗПОВІЛА В КОМЕНТАРІ «Дню» ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ ОЛЕНА ЄСЬКІНА, ПРЕЗИДЕНТ ДОВГО І УРОЧИСТО ПРЕДСТАВЛЯВ ПАНА МІШЕЛЯ, ЗГАДАВ, ЯК ВИДАВАВ ЙОМУ УКРАЇНСЬКИЙ ПАСПОРТ І,  КОЛИ ТОЙ «НА РАДОЩАХ» ХОТІВ ВІДРАЗУ Ж ТАМ РОЗІРВАТИ СВІЙ ФРАНЦУЗЬКИЙ, ЗУПИНИВ ЙОГО. СКАЗАВ ПРЕЗИДЕНТ І ПРО РІД ТЕРЕЩЕНКІВ, ЯКІ БУЛИ ВЕЛИКИМИ ВИРОБНИКАМИ ЦУКРУ. НА ЩО ПАН МІШЕЛЬ ПОЖАРТУВАВ: «ЯК І ВИ, ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ». МІШЕЛЬ ТЕРЕЩЕНКО, ЯК І ОБІЦЯВ, ПЕРЕДАВ ПРЕЗИДЕНТОВІ ПОСЛАННЯ ВІД ГРОМАДИ ГЛУХОВА З ПРОХАННЯМ ПОСПРИЯТИ, ЩОБ МІСТО СТАЛО ШОСТИМ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИМ ЦЕНТРОМ НА СУМЩИНІ.  НОВООБРАНИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА У СВОЇЙ ПРОМОВІ НАГОЛОСИВ НА ІСТОРИЧНОМУ І КУЛЬТУРНОМУ БЕКГРАУНДІ ГЛУХОВА ТА ЗАПРОСИВ ПРЕЗИДЕНТА ВІДВІДАТИ МІСТО, ЗОКРЕМА, ЩОБ ОТРИМАТИ БЛАГОСЛОВЕННЯ В ХРАМІ СВЯТОГО МИКОЛЯ, В ЯКОМУ БЛАГОСЛОВЛЯЛИ ІВАНА СКОРОПАДСЬКОГО, ДАНИЛА АПОСТОЛА, ПАВЛА ПОЛУБОТКА ТА КИРИЛА РОЗУМОВСЬКОГО..