Проблеми «рекордсменів»
«День» з’ясовував, чому фермерів «позбавили» турбот щодо відшкодування ПДВ
Сьогодні, згідно з намірами уряду (якщо не буде блокування опозицією), український парламент має розпочати розгляд держбюджету на 2014 рік. Серед чисельних критиків головного кошторису країни й потужне аграрне лобі. Напередодні, а точніше у вівторок, його пробивну силу спеціально або ненароком, але все-таки істотно наростило Міністерство аграрної політики та продовольства. Воно збільшило свій прогноз українського експорту зернових на 1,5%. «Оскільки урожай зернових 2013 року вже в заліковій вазі становив близько 63 мільйони тонн, підвищилася планка експортного потенціалу, — повідомляє глава Мінагропроду Микола Присяжнюк і передбачає: — За поточними оцінками, до 1 липня Україна зможе постачити на зовнішні ринки близько 33 мільйонів тонн зерна. На сьогодні за кордон уже постачено понад 20 мільйонів тонн».
Словом, селяни й міністри, які займаються ними, можуть готувати дірочки для орденів. За словами президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, Україна годує 200 мільйонів осіб на планеті, а могла б нагодувати майже півмільярда. Але «рекордсмени» вимушені підраховувати збитки. Єдиний сектор, якому минулого року вдавалося забезпечити українській економіці стабільну підтримку, опинився в тяжкому становищі. Якщо середня зарплата в країні в жовтні становила 3232 гривень, то в сільському господарстві вона на третину менше — 2307 гривень. Зарплата в агросекторі найнижча серед усіх галузей економіки України.
За словами Козаченка, біди аграріїв багато в чому визначені якістю бюджету країни, який мав би стимулювати виробництво. Але ні в торішньому, ні нинішньому бюджеті таке завдання не ставилося, а тим паче щодо сільського господарства. «Практично в усіх напрямках маємо зниження обсягів фінансування», — констатує глава конфедерації. На прохання журналістів він уточнює, що, за його даними, загальний фонд держбюджету в агронапрямку на 17% нижчий, ніж 2013 року. Нагадаємо також, що в Україні прямі дотації з бюджету становлять лише 0,8% валової доданої вартості, створеної в агросекторі. Тоді як у головних наших конкурентів на ринку зерна вони набагато вищі. У Росії — 11%, у США — 12%, у ЄС — 21%. У результаті навіть за низьких світових цін на зерно завдяки бюджетним дотаціям, що надаються селянам у розвинених країнах, фермерські господарства залишаються прибутковими.
Птахівницька галузь в Україні вважається процвітаючою. Але голова ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко підтримує главу УАК. Фахівець підкреслює, що реальної фінансової підтримки аграріям проект бюджету на 2014 рік практично не передбачає. На компенсацію відсотків за кредитами закладено лише 200 мільйонів гривень, хоча відсоткові ставки в Україні (20—25%) найвищі в Європі. За його словами, для селян сьогодні важливо не скільки вони виробили, а скільки при цьому заробили. «Кукурудзи цього року зібрали майже 30 мільйонів тонн, забезпечивши основний приріст зерна в країні, — говорить Бакуменко, — але більш як половина господарств отримала на кукурудзі прямі збитки через світову кон’юнктуру цін, що майже на 40% нижчі, ніж торік.
Але головна проблема не лише в падінні цін на світових ринках (у середньому на 30%). Українські аграрії сподівалися, що з 1 січня почнеться відшкодування ПДВ при експорті зерна, й закупівельні ціни у безпосередніх виробників зростуть на 10—12%, що буде для них істотним полегшенням і дозволить нівелювати різке падіння світових цін. Але, як виявилося, в проекті держбюджету уряд пропонує продовжити чинність норми Податкового кодексу, згідно з якою експортери зерна не можуть розраховувати на відшкодування податку на додану вартість. Нагадаємо, що таке нововведення вперше з’явилося 2010 року як тимчасовий захід, спрямований на боротьбу зі схемами штучного завищення й незаконного відшкодування ПДВ, який обіцяли скасувати після 1 січня 2014 року. Тепер його збираються продовжити ще на два роки — до 1 січня 2016 року. Експерти у зв’язку з цим ставлять закономірне запитання: може, уряд не вірить у свою здатність використовувати широко розрекламовані положення Податкового кодексу про контроль за трансфертним ціноутворенням?
За словами президента асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олексія Лісситси, відмова від відшкодування ПДВ аграріям і практично нульове фінансування держпрограм розвитку сільгоспвиробництва можуть істотно зменшити обсяги вирощування зернових в Україні. Говорити про рекордні урожаї 2014 року, за його словами, вже не доведеться. Експерт підкреслив, що українські аграрії не розуміють, яким буде механізм оподаткування. Він прогнозує, що в результаті скасування відшкодування ПДВ до 2016 року аграрії недорахуються 8—9 мільярдів гривень на рік. У результаті, за словами експерта, «якщо Україна виробить 2014 року 40 мільйонів тонн зернових — це буде хороший показник».
«Ознайомившись з проектом держбюджету на 2014 рік, — сказав журналістам перший віце-президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Стрижак, — ми зрозуміли, що уряд України не любить селян. У нас весь час колядують, і не лише раз на рік, хоча відповідно до закону податківці до фермера можуть прийти раз на три роки. Якщо, скажімо, 2011 року прийшли раз на рік, то в 2012—2013 щотри місяці нас відвідують. І вже до того доколядувалися, що з 45 тисяч фермерів залишилося 40,5 тисяч».
Представник фермерів заявляє, що сьогодні їм економічно не вигідно сіяти озимину, й не виключає, що в разі збереження такої ситуації селяни не вирощуватимуть продукцію на експорт. «Перечекаємо. Виростимо урожаю стільки, скільки необхідно для власного забезпечення, а на експорт не відправлятимемо, бо мати на кожній тонні зерна від 200 до 300 гривень збитків — краще його просто не вирощувати». «За нинішніх умов про бізнес на українських чорноземах, — продовжував Стрижак, — питання можна закрити». «Яка різниця між тими, хто виробляє мінеральні добрива, труби й зерно?» — запитує він, обурюючись тим, що й без того складну цінову ситуацію в сільському господарстві посилить невідшкодування ПДВ.
Але не випадково ж поет писав про зірки, які запалюються не просто так, а тому, що це комусь треба. Один з провідних фахівців агровиробництва й агробізнесу, директор департаменту Мінагропроду Віталій Саблук не може не розуміти, яке значення для сільгоспвиробників має відшкодування ПДВ, що стимулює аграріїв. «Коли є довгострокова мотивація в економіці — вона є основою для розширення виробництва», — нагадує директор департаменту. Проте при цьому він підкреслює, що в міністерстві розуміють і побоювання зернотрейдерів, які є посередниками в ланцюзі від виробників до кінцевого споживача, й не бажають «возитися» з поверненням ПДВ. Так от де, як то кажуть, собака заритий. Навіщо Мінагропроду й уряду відстоювати інтереси українського агробізнесу, що загинається через низьку рентабельність, а тим паче якихось там фермерів, коли є інтереси «мультинаціональних», за характеристикою Саблука, зернотрейдерів. Не випадково глава Мінагропроду, рапортуючи про рекорди, ніяк не коментує аграрний бюджет і закладені в ньому податкові проблеми.
