«Призначення нового голови АМКУ блокує прем’єр»

Зараз парламент розглядає кілька законопроектів, які визначать — стане Україна на рейки цивілізованого економічного розвитку чи так і залишиться «сірою» зоною, де заправляють монополії та олігархи. Серед них — про перелік об’єктів державної власності, які не підлягають приватизації, про роботу АМКУ тощо. Утім їх ухваленню заважає майже недієздатний комітет з питань економічної політики, в компетенції якого — затвердження і подання цих та інших економічних законопроектів. Його засідання постійно зриваються, а підготовлені законопроекти пиляться в шухлядах. Хто або що заважає працювати депутатам? Чи готує профільний комітет законодавчі ініціативи, щоб вгамувати стрімке зростання цін? Про це та інше — в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» розповів заступник голови парламентського комітету з питань економічної політики Юрій СОЛОВЕЙ:

— Дійсно, комітет з економічної політики останнім часом не виконує в повній мірі своєї функції, хоча є базовим у структурі парламенту. В чому причина? З 15 членів комітету тільки шість-сім готові нормально і системно працювати. Український парламент переформатувався ще не настільки, щоб говорити про достатньо якісні зміни. В Раді все ще домінують люди, які відстоюють свої бізнес-інтереси або інтереси великих промислових груп українських олігархів. Хоча поруч із ними є й нова генерація політиків, які хочуть змін. Комітет з економічної політики — відображення цього.

— Тобто у комітеті є більшість — це представники олігархів?

— Так. І це не нормально. Втім, коли розглядають резонансні питання, нам вдається проголосувати єдиним фронтом за погоджене коаліційне рішення, хоч би хто що відстоював. Яскравий приклад — голосування за так званий законопроект по «Укрнафті» в березні. Ви пам’ятаєте, шість разів не збирався кворум на засіданні комітету і не з’являвся в тому числі його голова Андрій Іванчук, а без рішення профільного комітету парламент не може розглядати законопроект. Нам довелося запрошувати депутатів через брифінги та блокувати роботу Верховної Ради, аби нарешті на засіданні розглянути законопроект про зниження кворуму в акціонерних товариствах, в тому числі у тих, де є державна частка, та зробити можливою виплату дивідендів державі, зокрема «Укрнафтою». Вважаю цей процес показовим, адже попри всі спроби зірвати голосування саме діючому парламенту вдалося прийняти це історичне рішення. Це початок шляху деолігархізації економіки. Під політичним тиском суспільства цей процес пішов, і дійде, я впевнений, і до комітету з питань економічної політики, і до всього парламенту.

— Чи правда, що причиною фактично недієздатності комітету є позиція голови Андрія Іванчука? Чи варто очікувати його заміни після подання заяви про відставку?

— Мені як заступнику голови комітету з етичних міркувань не коректно коментувати це питання. Персона голови комітету — це рішення коаліції. Як відомо, заяву Іванчука про відставку з цієї посади коаліція відхилила, і він продовжує виконувати функції голови, проте неприємна історія з «Укрнафтою» негативно вплинула на його імідж. Ми сподіваємося, що в майбутньому таких речей у діяльності комітету більше не буде.

ПІДВИЩЕННЯ ЦІН — НАСЛІДОК ЗМОВИ НА РИНКУ

— В чому вбачаєте причину стрімкого зростання цін на побутові та продовольчі товари?

— Найголовніша причина — відсутність відповідальності. За останні три місяці курс долара спочатку виріс з 15 до 38 гривень, потім — опустився до 21 гривні. Все це не має до економіки жодного стосунку, це — цілком очевидні спекуляції. Незважаючи на те, що курсова лихоманка зараз трошки стихла, не можна забувати про ці події. Тому ми разом із Сергієм Капліним зареєстрували постанову про створення слідчої комісії у ВРУ, аби розібратися з винуватцями курсової вакханалії й проаналізувати дії НБУ в тій критичній ситуації. Минув уже майже місяць, але голова ВРУ так і не виніс її для голосування в зал і аж ніяк не пояснив свого рішення. Проте я впевнений, якщо не знайдемо винних у курсових стрибках, то не зможемо навести лад і з ціноутворенням. Контроль НБУ — це обов’язок парламенту.

Друга причина зростання цін — недієздатний Антимонопольний комітет України (АМКУ) і монополізація багатьох секторів економіки. Свої функції не виконали ні Державний резерв, ні Аграрний фонд, ні Міністерство економічного розвиту та торгівлі, які мали дати ринку дешевшу продукцію і збити таким чином ціни, заспокоївши попит.

АМКУ вже встановив, що найбільші торговельні мережі підвищували ціни не просто слідкуючи за курсом долара, а на випередження, чим спровокували небувалий ажіотаж та потягнути вверх ціни у дрібних магазинах, в першу чергу — на соціально значущі товари

Майже дворазове підвищення ціни українського цукру, борошна, олії, вироблених 2014 року, — це, на мій погляд, наслідок змови виробників та великих рітейлерів. Коли це сталося, я звернувся до в.о. голови АМКУ Миколи Бараша, і після нашої півторагодинної розмови комітет виніс попередження 13 великим торговим мережам про необхідність зниження цін у середньому на 30%. Але Антимонопольний комітет сам має це робити, а не чекати, доки його «попросять» народні депутати. Зараз його завдання — провести розслідування на ринку продовольчих продуктів, і наш комітет на цьому наполягає.

— Чому й досі не призначили нового голову АМКУ, адже ви самі говорили, що його кандидатуру мали внести в Раду?

— Призначенням нового голови АМКУ блокує прем’єр. Саме він має подавати кандидатуру в Раду, а далі її затверджують депутати. Втім Яценюку сьогодні це не дуже потрібно. Тому що першочергове завдання АМКУ -розібратися, чи обґрунтована економічно ціна газу внутрішнього видобування, яка для споживачів зросла в сім разів. Як на мене, таке суттєве зростання — це спекуляція, яка межує з державним злочином. Адже «Нафтогаз України» купує газ українського видобування за ціною 1800 гривень за тисячу кубометрів (це 90% усього обсягу споживання населенням), а російський — за 248 доларів, тобто 5460 гривень за курсом 22 гривні за долар. Але все одно — це ж не 7188 гривень! Уряд чудово розуміє, що перевірка тарифів на газ — це пріоритет Антимонопольного комітету, який регулює такі монополії, як НАК «Нафтогаз України», «Укргазвидобування». Сильний АМКУ розпочне розслідування ціноутворення нафти, електроенергії, агропродукції, транспорту, водоканалів. Саме АМКУ має стати базовим органом із руйнування олігархічної системи влади і демонополізації економіки. Без нього всі ініціативи Ради й уряду приречені на невдачі. Тому якнайшвидше треба змінити процедуру призначення голови АМКУ: наприклад, вибирати на прозорих конкурсах, комісією, не прив’язаною до прем’єра, Президента чи ще когось. Не може Антимонопольний комітет бути предметом політичного торгу, як це є зараз.

ГОТУЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТ «ПРО ВНУТРІШНЮ ТОРГІВЛЮ»

— Які законодавчі ініціативи готує комітет, щоб спинити необґрунтоване зростання цін?

— Підпису Президента чекає проголосований парламентом законопроект Вікторії Пташник про оприлюднення АМКУ всіх ухвалених рішень. Я працюю над законопроектом «Про внутрішню торгівлю», який змінює систему ціноутворення, бо сьогодні де-факто його умови регулюють рітейлери, які є монополістами. Як зробити це правильно, зараз обговорюємо з громадськістю і учасниками ринку, щоб у червні вийти на єдине бачення.

В планах — спільно з експертами дійсно розробити нову процедуру призначення голови АМКУ та інших незалежних регуляторів природних монополій. У комітеті вже є кілька погоджених законопроектів, які змінюють роботу Антимонопольного комітету, наприклад, систему стягнення ним штрафів із бізнесу.

— А що робити з ринком ліків, де ціни ростуть просто шаленими темпами?

— Я вивчав це питання і подавав пропозиції міністрові охорони здоров’я Олександру Квіташвілі. Проблема в тому, що кілька офшорних компаній купують ліки у виробників, роблять велику «накрутку» через посередників, і вже з такою ціною заводять на український ринок і продають аптекам, які ставлять ще свої націнки — до 30%. На мій погляд, потрібно зробити дві речі: встановити єдину ціну на ліки одного виробника у всіх аптеках і запровадити прямий продаж імпортних ліків виробниками українським компаніям. Це зразу відсіє фіктивних посередників і забезпечить суттєве зниження цін. Але міністр Квіташвілі — проти. Його аргументи — все має вирішувати ринок. Але, пробачте, де ви бачите ринок, конкуренцію, якщо у всіх основних галузях економіки до 80% посідають монополії? Як на мене, зростання цін на товари першої необхідності — це результат бездіяльність і непрофесійності уряду.

«СВОЇМ» ЛЮДЯМ ХОЧУТЬ ВІДДАТИ ЗАЛИШКИ НАЙПРИБУТКОВІШИХ ДЕРЖПІДПРИЄМСТВ

— На останньому засіданні комітету з економічної політики розглядався урядовий законопроект «Про перелік об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації...». Про що йдеться?

— У державній власності є 3400 об’єктів, з яких КМУ пропонує лишити 300, а решту — поступово приватизувати. Одного разу наш комітет уже повернув цей документ на доопрацювання, бо в ньому було багато незрозумілих і спірних речей.

Зараз у доопрацьованому варіанті уряд пропонує з переліку підприємств, що не підлягають приватизації, виключити «Турбоатом», ОПЗ, «Укрхімтрансаміак», «Нафтогаз України», «Енергоатом», аеропорт «Бориспіль», завод ім. Малишева, «Зоря» — «Машпроект», Придніпровську, Львівську, Одеську, Південно-Західну та Донецьку залізниці. Мене такий перелік реально дивує, бо це — стратегічні й прибуткові підприємства. До того ж у проекті немає жодних критеріїв, принципів відбору тих компаній, що залишатимуться у держвласності. Більше того, немає навіть списку об’єктів, які пропонують продати, а є — тільки ті, що залишаться у держави. Заступник міністра економіки та торгівлі під час засідання комітету не зміг відповісти, скільки з відібраних на приватизацію об’єктів є прибутковими зараз, коли знаходяться у держвласності. Про що це говорить? Уряд намагається просунути в Раду кота в мішку, не показуючи, які державні об’єкти підуть на приватизацію. Під гаслом «позбутися неефективних державних активів» «своїм» людям хочуть віддати залишки найприбутковіших державних підприємств, які ще лишилися в України.

На засіданні комітету голоси щодо цього законопроекту розділилися порівну. Але чомусь секретаріат комітету вважає, що голос голови (він — за) є вирішальним. В Законі України «Про комітети Верховної Ради України» такого немає, із цим питанням будемо ще розбиратися.

Але загалом, на мою думку, законопроект в такому вигляді приймати не можна, навпаки — саме мораторій на приватизацію державних підприємств стане другим випробуванням для парламенту на деолігархізацію. Тільки залишивши стратегічні підприємства у власності держави, сьогодні можна починати затверджувати програму приватизації на завтра. Інакше саму логіку справедливих торгів буде втрачено, і зиск знову отримають олігархи, які за копійки поскупають ласі шматки державної власності у кризові часи.