Реєстратори для спрощенців

Рівно за тиждень Україна стане трохи більш схожою на Європу, ніж нині. З 1 липня касові апарати, до яких вже давно звикли в усіх країнах ЄС, стають обов’язковими практично для всіх торговельних точок і місць громадського харчування в Україні (де переважно працюють спрощенці третьої групи з обігом до 20 мільйонів гривень на рік). Щоправда, завдяки згуртованим діям бізнесу, монополістам, схоже, не вдалося нав’язати свої правила гри — переміг ліберальний підхід.

МОНОПОЛІСТИ ПОКИ ЩО ЗАЛИШИЛИСЯ

Минулої п’ятниці український парламент 238 голосами підтримав у першому читанні законопроект №1088 про застосування касових апаратів у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг. Документ, як наголошується в пояснювальній записці, звільняє бізнесменів від обов’язку щодня друкувати на реєстраторах фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в разі надання контрольної стрічки в електронному вигляді. Передбачено також скасувати вимоги про обов’язкову наявність цінника на товар, вилучити з тексту норми щодо обліку товарних запасів. Одночасно законодавці хочуть запровадити компенсатори за придбання модемів чи реєстраторів і скасувати правило, що вимагало пред’являти посвідчення особи при купівлі-продажу іноземної валюти.

У парламенті законопроект представляла депутат від «БПП» Оксана Продан. На її думку, цей документ сприятиме також демонополізації виготовлення і обслуговування касових апаратів. Нагадаємо, що в результаті «касової реформи», ініційованої ще Сергієм Арбузовим та Олександром Клименком, монопольне право обслуговувати всі касові апарати України отримали дві приватні фірми — «УкрКарт» і «Інтерплат». Їм також доручається збирати і передавати дані від реєстраторів безпосередньо до бази Державної фіскальної служби.

Ціна лише цієї  послуги для одного пристрою трохи менш як гривня на день. А для сотень тисяч? Мільйонні доходи ваблять, проте колись ще будуть... Заступник міністра фінансів Олена Макєєва раніше визнала: із 284 тисяч платників податків третьої групи  касові апарати потрібні 96,7 тисячі, але у фіскальних органах до середини травня свої РРО зареєстрували лише чотири тисячі. Ще 10 тисяч замовлено у виробників.

Напередодні обговорення цього законопроекту (у Раду було подано ще один, який передбачає відстрочення для введення обов’язкового використання касових апаратів) потужну підтримку новині надала міністр фінансів Наталія Яресько. «Якщо норму про обов’язкове використання РРО буде скасовано, — наголосила міністр, — то фактично це означатиме, що Україна не хоче виходити з тіні. Це, у свою чергу, означатиме недоотримання доходів державного бюджету і, як наслідок, відсутність ресурсів для підвищення соціальних витрат для найуразливіших верств населення». Запровадження РРО, переконана Яресько, дасть змогу забезпечити рівність всіх платників податків перед законом, посилить захист прав споживачів, унеможливлюючи продаж контрафактних і контрабандних товарів, надаючи покупцеві документ про покупку — касовий чек, а також посилить контроль за обігом готівкових коштів в економіці.

При цьому вона дала зрозуміти, що усвідомлює стурбованість бізнесу вартістю касових апаратів і можливими штрафами за ті чи ті порушення у їх використанні. Вона заявила, що уряд тісно співпрацює з підприємцями і депутатами для мінімізації ймовірних болючих наслідків застосування реєстраторів і зауважила, що уряд погодив проект закону №1088 (авторства Оксани Продан), який передбачає лібералізацію застосування РРО. За словами Яресько, законопроект у низці випадків звільняє від фінансових санкцій і, зокрема, на півроку звільняє бізнес від штрафів за порушення касової дисципліни.

«СЬОМИЙ КІЛОМЕТР» — ПРОТИ

Проте в бізнесу і до міністрів, і до законодавців залишилося чимало запитань. Так, підприємці Одеського регіону вимагають скасувати касові апарати і закликали нового губернатора Михаїла Саакашвілі врятувати від поборів і пограбування найбільше підприємство регіону — промтоварний ринок «7 кілометр». За словами голови Громадської ради підприємців «7 кілометра» Василя Кулініча, сотні підприємців брали участь у мітингу біля будівлі Верховної Ради з вимогою скасувати запровадження касових апаратів для малого і середнього бізнесу з 1 липня цього року. За їхніми словами, такий податковий тиск загрожує зубожінням сотням тисяч осіб. Як вважає Кулініч, збільшення витрат, пов’язаних із придбанням і обслуговуванням касових апаратів, призведе до підвищення цін на всі товари і послуги, а десятки тисяч торговельних підприємств закриються чи підуть у тінь.

Думки експертів «Дня» з цього питання розділилися. Голова громадської організації Митний комітет Одеси Галина Вдовина сказала «Дню», що як представник митного блоку в підприємницькій спільноті вона наполягає на тому, аби ланцюжок вантажів був замкнутим. Без касових апаратів, каже Вдовина, зробити це буде складно. Водночас вона підтримує рішення громадської ради підприємців «7 кілометра» про те, що законопроект про запровадження касових апаратів має бути зупинено. «Я вважаю, що запровадження цих апаратів справді потрібне, — повторює фахівець із зовнішньої торгівлі, — але до цього треба підходити дуже розумно, зваживши всі ризики і не завдаючи при цьому збитків малому бізнесу». «Будь-які реформи і законопроекти мають бути спочатку ухвалені громадськістю на слуханнях», — наголошує активістка.

«ЩОБ НЕ БУЛО БАНДИТСЬКОГО ШЛЕЙФУ»

Ще рішучіше виступає за реєстратори директор приватного підприємства «Ольховий» Надія Ольхова. «Ми вже купили апарат і все оформили, — сказала вона «Дню». — Якщо відверто, то я вважаю, що для підприємства це корисно. Ми завжди працювали прозоро і сплачували всі податки. І якби всі підприємства почали використовувати реєстратори, то це було б правильно. Це сприяло б чесній конкуренції. А то, виходить, хтось отримує ліві доходи, обманюючи державу, і таким, як ми, хто працює за українськими законами і за європейськими стандартами,  з ними важко конкурувати». «Ми свій касовий апарат вже зареєстрували в податковій і з ним працюватимемо, — сказала Ольхова «Дню». — Нам усім треба увійти в норми, які діють у цивілізованих країнах, аби в Європі за нами не було шлейфу бандитської держави».

«До третьої групи, для якої реєстратори стають обов’язковими з 1 липня, входять підприємці з річним обігом до 20 мільйонів гривень. Але є і друга група, в якої доходи набагато менші і до якої належать легальні таксисти, — каже «Дню» голова Української таксомоторної асоціації Андрій Антонюк. — Ми констатуємо, що у зв’язку з тим, що люди розчарувалися в реформах, яких немає, тінізація бізнесу зросла сьогодні з 85% до 99%. Люди не сплачують навіть єдиного податку 200 гривень і ЄСВ — 370 гривень, тому що держава не виконує своєї функції — не захищає того, хто придбав ліцензію на право працювати на таксі».

«А якщо завтра запровадять касові апарати, то це не дасть державі більше грошей, — продовжує Антонюк, — пасажирові це теж нічого не дасть. Проте ляже важким тягарем на один відсоток легального ринку таксі, тому що касовий апарат коштує від $200 до $300, хоча у всьому світі вони коштують втричі дешевше. Отже, люди будуть вимушені теж піти в тінь».

ПІДПРИЄМЦІ МАЮТЬ ДОВІРЯТИ

Закон 1088 усуває деякі норми, які особливо непокоїли малий бізнес, каже «Дню» віце-президент УСПП, експерт Реанімаційної програми реформ Юлія Дроговоз. Але потрібно ще подбати про те, аби ліквідувати монополізацію ринку виготовлення і обслуговування касових апаратів, вирішити питання із грантами для компенсації витрат підприємців на встановлення цих пристроїв. За її словами, закон із поправками істотно спрощує життя підприємців і саму процедуру використання касових апаратів, але не усуває головних проблем. «У країні так і не проведено реформу фіскальної служби, — зазначає Дроговоз. — Немає якісних зрушень у відносинах між контролюючими органами і платниками податків. Підприємці не довіряють сьогоднішній фіскальній службі і побоюються, що на практиці виникнуть якісь нові проблеми».