Росія хоче особливого статусу для «обхідних» газопроводів

Росія пропонує Європейському Союзу (ЄС) змінити правила газової гри, виключивши «обхідні» газопроводи («Північний потік» і «Південний потік») з-під дії Третього енергетичного пакету. Про це в Москві повідомив міністр енергетики Російської Федерації (РФ) Олександр Новак. Вирішити дану проблему (читай обійти нинішній загальноєвропейський порядок роботи на енергетичному ринку) можна, на думку Новака, підписавши наднаціональну угоду. Своє бажання росіяни ще на початку року надіслали у вигляді відповідної угоди в Єврокомісію, але поки відповіді немає. Тож, за словами російського чиновника, сусідка готується передати під час проведення 21 грудня самміту в Брюсселі за участю президента РФ оновлену угоду. В ній пропонується не поширювати норми Третього енергопакету також на відводи «Північного потоку» — газопроводи OPAL і NEL. Що ж, схоже, Росія вкотре хоче бути не такою, як всі, і отримати надпривілегії!

Утім, це не всі газові новини від східної сусідки. За словами міністра енергетики РФ, нещодавно Європейська Комісія запропонувала свої послуги в тристоронньому обговоренні питання модернізації ГТС України. «Це питання було на порядку. Ми обговорювали з комісаром Еттінгером», — сказав він. Мова йде про реанімацію ідеї консорціуму (від 2002 року) з управління української ГТС.

«День» звернувся в офіс європейського комісара з енергетики Гюнтера Еттінгера з проханням прояснити ситуацію і відповісти на кілька запитань: чи дійсно Еттінгер виступав з такою пропозицією в Росії, чи готова Європейська Комісія фінансувати модернізацію української ГТС у консорціумі з Російською Федерацією, коли та на яких умови можлива дана співпраця. У листі-відповіді Ніколь Бокшталлер, спікера Єврокомісії з питань енергетики офісу європейського комісара з енергетики Гюнтера Еттінгера підтвердила, що ЄК готова почати тристоронні переговори щодо транзиту газу в будь-який час. Але про це, уточнила вона, європейська сторона заявляла неодноразово й раніше. Однак відповідей на більш конкретні питання, зокрема про умови такої співпраці, в офісі єврокомісара не надали.

Що для України означає зміна газових правил для «обхідних» газопроводів? Які дії мають бути у відповідь? Про це «День» запитав директора енергетичних програм центру «Номос» Михайла ГОНЧАРА:

— Починаючи з 2009 року після появи Третього енергопакету Росія намагається йому всіляко жорстко опонувати. Зараз робиться відчайдушна спроба змінити європейську енергетичну політику. Ви ж розумієте, якщо це станеться, то в яку ситуацію потрапляє ЄК? Пристати на пропозицію російської сторони — означає для Європи поставити хрест на спільній енергетичній політиці ЄС, яка і так на ладан дихає (але тим не менше Третій енергопакет імплементується). Це означатиме колапс не тільки для енергетичної політики, але й для спільної європейської політики як такої. Тому ймовірність того, що російська сторона досягне успіху — мінімальна... Для України такі дії Росії, безумовно, не комфортні. Адже нас намагаються обійти і залучити до цього наших стратегічних партнерів. Україна — член енергетичного співтовариства, тобто ми маємо говорити єдиним голосом в енергетичному питанні. А процеси довкола Третього енергопакету і намагання Росії виключити з-під його дії газових «конкурентів» України (Південний і Північний протоки) та певні поступки в цьому питанні демонструють слабкість позицій ЕС. І це попори те, що на папері зафіксовано політику «єдиного голосу», але вона не працює. А як інакше тоді пояснити, чому окремі країни-члени ЄС (Болгарія, Угорщина, Словенія) по суті надали згоду і підтримали реалізацію «Південного потоку», тоді як для ЄС був куди вигідніший «Набукко». Для української сторони, з одного боку, це наука від росіян — як треба наполегливо добиваються поставленої мети, навіть, якщо вона мало реальна. З другого боку, очевидно, що ЄС — не досконалий витвір. Тож, якщо хочемо відстояти свої енергетичні інтереси, то потрібно прискорити освоєння всіх прав і обов’язків Енергетичного співтовариства з ЄС.

ДОВІДКА «Дня»

Третій енергетичний пакет ЄС створено 2009 року. Він передбачає, що компанії-продавці газу не можуть володіти транспортними мережами. Тобто це означає розділення бізнесу продажу і транспортування. Проти Третього енергопакету виступає Росія, вважаючи, що він спрямований, насамперед, проти «Газпрому». Основними цілями енергетичної політики ЄС є диверсифікація джерел отримання енергії, зниження залежності від нафти і газу, а також від їх найбільших постачальників, скорочення шкідливих викидів в навколишнє середовище, створення внутрішнього ринку енергії, що дозволяє її вільне переміщення між окремими країнами, спрямоване також на скорочення залежності від зовнішніх постачальників. ЄС створює єдиний ринок енергетики, який має бути сформовано до 2014 року. Він передбачає вільне переміщення енергії всередині союзу.