Росспоживнагляд продовжує «воювати»

Росія й далі обмежує український експорт на свою територію. Цього разу Росспоживнагляд заборонив продукцію найбільшого вітчизняного виробника харчової солі — ДП «Артемсіль». У ній начебто знайшли домішки.

•  У державному підприємстві заперечують звинувачення, називають їх необґрунтованими. Як пояснили в «Артемсолі», на виробництві впроваджена міжнародна система управління якістю «ISO 9001: 2008» і добровільно проводиться сертифікація продукції в українській системі сертифікації УкрСЕПРО та в Російській системі сертифікації ГОСТ Р. А сіль кухонна кам’яна харчова (до якої виникли претензії) має всі необхідні висновки санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України та Федеральної служби з нагляду в сфері захисту прав споживачів і благополуччя людини Росії. Крім того, центральна лабораторія якості на підприємстві та лабораторії якості на кожному руднику постійно моніторять якість виробленого продукту. Тож уся продукція підлягає ретельному контролю і відповідає міжнародним стандартам.

•  «Це продовження політичного тиску на Україну, яке ми бачили не раз. Але якщо імпорт інших груп українських товарів припинявся Росспоживнаглядом через знайдені домішки чи бактерії, то у випадку з кам’яною сіллю це складно уявити. Сіль непросто зіпсувати навіть за великого бажання. Крім того, аналіз українських лабораторій у заявлених партіях нічого не виявив», — говорить експерт аграрних ринків асоціації «УКАБ» Ігор Остапчук .  

Його підтримує голова «Комітету економістів України» Андрій Новак. «Чергова заборона — пряме підтвердження того, що Україна дуже «насолила» Росії, бо не здала частину своєї території та зупиняє російську агресію на сході та півдні. Економічної логіки в цій забороні немає. Більше того, росіяни самі стануть заручниками недалекоглядності своєї влади», — переконаний він. За підрахунками Остапчука, українська сіль у 2—3 рази дешевша за інші аналоги і значно якісніша. «Тому переорієнтація на інших постачальників означає подорожчання солі для російських споживачів», — додає експерт УКАБ.

•  А подорожчання все ж таки буде. Адже, за даними «Асоціації виробників і постачальників продовольчих товарів» (Руспродсоюз), 2013 року Росія імпортувала 40% (приблизно 0,6 мільйона тонн) харчової солі, з яких 80% — продукція з України. У першому півріччі 2014 частка імпортної солі в Росії коливалася від 51,8% до 62%. Водночас продукція «Артемсіль» — це 25% від загальної частки соляного експорту РФ.

Утім, попри експортні перепони українські виробники готові продовжувати діалог без політики. За словами виконуючого обов’язки генерального директора «Артемсіль» Дениса Фоменка, керівництво робить усе можливе, щоб уникнути зменшення обсягів відвантаження солі. «На цей час ведуться перемовини з російською стороною для розв’язання цієї ситуації», — наголосив він. Нагадаємо, що в РФ підприємство продає 55% усієї продукції, з яких 1/3 — харчова сіль.

•  Втрата російського ринку навіть тимчасова — це питання виживання для багатьох українських підприємств, підсумовує Ігор Остапчук. Тому уряд, на його думку, має звернутися до міжнародних організацій з проханням «натиснути» на торговельні випади Росії або добиватися в судах економічної компенсації (піде щонайменше 1—2 роки).

Утім, зробити це важко, продовжує Новак, бо Росія не застосовує прямих обмежень чи товарних квот, а лише пред’являє дозволені правилами технічні претензії. «Але ніхто не забороняє уряду вимагати в cекретаріату СОТ чи ЄС зменшити ввізні мита або збільшити квоти зі ставкою 0% для українських виробників, щоб таким чином компенсувати втрату російського ринку», — пропонує голова «Комітету економістів України» Андрій Новак.

•  І паралельно треба модернізувати виробництво та шукати нові ринки збуту. «Слід звернути увагу на СНД і частково на ринок ЄС», — говорить Остапчук. — Уряд може і повинен поклопотати через свої торгові представництва і посольства, щоби  полегшити вихід виробників на нові торговельні площадки».

•  Розуміють необхідність цього й в «Артемсолі». «Зараз підприємство веде продуктивні перемовини з європейськими партнерами про збільшення обсягів постачання нашої продукції на ринки країн ЄС», — зазначив в.о. генерального директора ДП Денис Фоменко. Тому, попри те що виробництво розташоване за 20 км від лінії бойових дій у Донецькій області, продовжують укріплюватися технічно. На днях підприємство запустило реконструйований соледобувний рудник імені Володарського, який додасть ще 1 мільйон тонн солі на рік та 590 нових робочих місць.