Що чекає на бізнес у Криму?

Мін’юст України намагається якось допомогти українським підприємцям у Криму. Як повідомив журналістів міністр юстиції Павло Петренко, проблема полягає в «можливості швидкого переведення бізнесу з Криму на територію материкової України...». За його словами, дуже багато компаній і підприємств, які бажають платити податки саме в Україні і не платити їх кримській псевдовладі, звернулося до Мін’юсту. І міністерство спростило процес перереєстрації. Петренко запевнив, що його відомство «регулює питання максимальної правової допомоги тим громадянам України, які залишилися в Криму. Питання, пов’язані із захистом права власності, ми врегулювали шляхом переведення всіх реєстрів з Криму до Херсонської області. Зараз наші співвітчизники можуть здійснювати перереєстрацію прав власності на майно і захищати це майно».

Природно, все йде не настільки гладко, як це випливає зі слів міністра. Наприклад, українським виробникам цукру довелося припинити постачання продукції до Криму. Заступник генерального директора  асоціації «Укрцукор» Петро Борисюк навіть вважає, що Україна може втратити ринок Криму на 100 тисяч тонн.  За його словами, на складах в Криму ще залишилася значна кількість цукру, проте компанії, які торгували цією продукцією, не розуміють, в якому правовому полі продовжуватимуть роботу.

•  Як зазначає адвокат юридичної фірми «Ільяшев і партнери» Євген Соловйов, міністерство, видавши наказ «Про проведення реєстраційних дій зі зміни місцеперебування юридичних осіб і місця проживання фізичних осіб-підприємців» (від 14 березня) ввійшло в суперечність із законом про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб — підприємців. У ньому, зокрема, вказується, що державні органи реєструють цих суб’єктів підприємницької діяльності за місцем перебування юридичної особи, або за місцем мешкання фізичної особи. Розбіжності між положеннями закону і наказу, на думку юриста, викладену ним у газеті «Юридична практика», можуть стати підставою для оскарження реєстраційних дій у судовому порядку.

Як бачимо, підприємці півострова потрапили в складне становище, і українські юристи наразі не в змозі надати бізнесові дієву допомогу в нинішній невизначеній правовій ситуації в Криму. Це показав також і  круглий стіл, на якому правознавці дискутували про можливості захисту і виведення активів із Криму, шукали шляхи  регулювання права власності на нерухоме майно і земельні ділянки на півострові. Так, Олександр Шишканов, партнер і керівник відділу практики земельного права та нерухомості юридичної компанії Jurimex зазначав, що сьогодні в Криму склалася парадоксальна ситуація, коли одна і та ж земельна ділянка де-факто потрапляє під юрисдикцію двох держав. «Таким чином, наші власники землі і землекористувачі, які мають земельні активи, фактично змушені підкорятися вимогам законодавства двох країн під загрозою вживання певних заходів примусу».

•  «А оскільки земля в Криму фактично перебуває під контролем Росії, то діяльність землекористувачів, — передбачає юрист, — має бути теж під її контролем. Інакше право власності може бути припинене або обмежене». Як же поводитися аграріям? Проблема в тому, що земельні ділянки, відведені за українським законодавством, використовуватимуться відповідно до вимог російського законодавства. І ще — як підтвердити права на земельні ділянки, які виникли до анексії Криму? Сьогодні російські реєстри там ще не чинні, українські — вже не чинні. Якщо до моменту окупації Криму реєстраційні процедури за українським законодавством ще не було завершено, то, зрозуміло, що сьогодні оформлення землі припинене. І важко передбачити, як розвиватимуться події в майбутньому. Ясно, що приватизація землі громадянами України вже не проводитиметься.

•  Але в Україні мало хто погоджується з тим, що Крим навіки залишиться російським. Що буде, якщо за рік або два він повернеться в лоно України? Чи буде тоді українська держава визнавати акти і угоди, оформлені відповідно до російського законодавства? Відповідаючи на це запитання, заступник директора департаменту Державної реєстраційної служби України Анатолій Лещенко припустив, що Україна не визнаватиме ухвали російських судів з земельних питань у Криму, а договори визнаватимуться не чинними, нікчемними.  Це та норма, яка є сьогодні в проекті закону про окуповані території, зазначає урядовець. На його думку, цим питанням згодом доведеться займатися юристам-міжнародникам і виходити в питаннях захисту прав власності на рівень міжнародних судів.

Лещенко вважає, що українська держава зобов’язана максимально сприяти тому, щоб громадяни України, які мають нерухомість у Криму, могли її використовувати і були захищені українським законодавством. Зокрема, цьому сприятиме можливість змінити  місце реєстрації юридичних осіб. Хоча нерухомість, звичайно, так і залишиться в Криму, але урядовець вважає, що в законі про окуповані території має бути норма, яка дозволяє фіксувати операції з продажу кримської нерухомості будь-якому українському нотаріусові. Окупація Криму, на його думку, є форс-мажорною обставиною, яка має враховуватися.

•  Чи буде почуто думку юриста, наразі не ясно. Виконуючий обов’язки голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв наприкінці минулого тижня заявив, що законопроект про окуповані території майже готовий. За його словами, до законопроекту надійшло ще декілька десятків поправок, які пропонують урегулювати економічну діяльність на окупованій території. Чи будуть вони враховані? Поки що Соболєв пообіцяв, що ВР прийме ухвалу в частині, що стосується акцизної групи товарів. А що буде з рештою проблем?

Це непокоїть і юристів, і бізнес. Юрист юридичної фірми «Гвоздій і Оберкович» Ірина Кальницька, зазначає, що в результаті ухвалення закону в його нинішній редакції товарообіг з Кримом стане практично неможливий, що негативним чином відіб’ється на аграрному секторі, ритейлі і підприємствах, орієнтованих на туристичний сезон. Постраждають також і фармацевтичні компанії, для яких постачання медикаментів на півострів складає до 4—5% річних продажів.

•  Кальницька підкреслює, що державному регулюванню в Криму відповідно до законопроекту підлягає будь-яка господарська діяльність, яка потребує отримання дозвільних документів (ліцензії, сертифікатів). «Таким чином, у разі ухвалення законопроекту в існуючій редакції, фактично ведення будь-якої підприємницької діяльності, — на думку юриста, —  може вважатися незаконним. Окрім того, фінансування такої діяльності також буде заборонене». «Таким чином, будь-яка співпраця з підприємствами на території Криму потенційно нестиме в собі ризики для керівників українських підприємств», — сказала Кальницька «Інтерфаксу-Україна». Та все ж таки вона сподівається, що остаточна редакція законопроекту передбачатиме певні винятки, які дозволяють хоча б постачання на територію півострова медикаментів та інших життєво необхідних товарів.

Суддя Верховного Суду України Валентина Симоненко, зазначає, що до названого законопроекту є зауваження не лише в українських юристів, але й у міжнародного співтовариства, зокрема, щодо певної його дискримінаційності. У той же час вона підкреслює, що невизнання документів, прийнятих на таких територіях, це міжнародна практика. «Що робити підприємцям?» — запитує суддя і говорить, що давати поради їй важко. Та все ж вона вважає, що в тому випадкові, якщо підприємець проводитиме свою діяльність на території України, то він має бути впевнений, що саме ця держава визнаватиме всі його договори і може реєструвати їх на території України. Симоненко також бачить проблему в тому, що будь-яка співпраця з окупантами, у тому числі й вимушена, відповідно до даного законопроекту може визнаватися колабораціоністською діяльністю. Але деякі юристи, за її словами, висловлюються за те, щоб визнати вимушену співпрацю як законною. Окрім того, на її думку, законодавство України не забороняє реєструвати операції одночасно як за українським, так і за російським законодавством. Але вона не береться спрогнозувати, як далі розвиватиметься юридична практика правовідносин у цих питаннях.

•  «Подвійна реєстрація ризикована, — зазначає голова третейського суду при Міжнародній торговельній палаті Тарас Шепель, — Проте, українці захочуть продати свою власність, а росіяни — її купити. Українці при цьому стають, згідно з підготовлюваним законом, колабораціоністами. А для російських власників майна на території Криму реєстрація в обох юрисдикціях, з врахуванням перспектив повернення півострова Україні, є оптимальною. Проте вони також потрапляють під прямий прес кримінальної відповідальності за законодавством РФ». У зв’язку з цим третейський суддя нагадав про такий інструмент, як статус іноземної юридичної особи, розташованої в офшорній зоні. На перший погляд, зазначає він, таким чином можна уникнути деяких ризиків, хоча про кримінально-правові наслідки такого рішення «слід окремо подумати»... Він також вважає, що зараз «неправильно ігнорувати інтереси мешканців Криму, які є першими потерпілими від анексії. Хоча це (захоплення Криму) — не їхній вибір». Юрист називає операцію Кремля в Криму «викиднем великого бізнес-плану та економічно неспроможною ідеєю».

•  Про реальні нинішні і можливі майбутні втрати українського бізнесу в Криму говорить експерт Ради підприємців при Кабміні Сергій Кравченко. Він вважає, що вартість різних об’єктів у Криму впаде не менше ніж на 60% і продавати їх буде не лише небезпечно, але й невигідно. І  розповідає про проблеми українських підприємців, що вклали мільйони гривень у кримські виноградники, про біди виробників пива, у яких 38% продукції реалізовувалося в Криму. Якщо зараз цього пива туди не завозити, то, за розрахунками асоціації броварів, доведеться скорочувати в Україні 10 тисяч робочих місць. Експерт вважає, що українському бізнесові, який змушений виводити свої активи з Криму, потрібне не лише визнання того, що він виявився у форс-мажорі, йому необхідно надати певні законодавчі преференції.