«Цукеркова» війна або час «Ч» для євроінтеграції
Експерт: «Побувавши в Києві, Путін зрозумів — Янукович готовий підписати угоду про ЗВТ з ЄС»
Україна вирішила дати офіційну відсіч претензіям Росії щодо якості української експортованої кондитерської продукції. Як учора повідомили «День» у відповіді на запит у прес-службі Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), Україна вже створила з цього питання відповідну робочу групу на чолі з міністром Ігорем Прасоловим.
«Ситуація, що склалася, зачіпає інтереси більш як 8000 працівників наших підприємств, може позначитися на сальдо торговельного балансу, загрожує зменшенням податкових відрахувань на всіх рівнях. Ми наполягатимемо на об’єктивності і обстоюватимемо національні інтереси», — цитує прес-служба МЕРТ слова міністра. За словами Прасолова, Україна вестиме виважену політику для того, щоб не допустити загострення торговельних відносин між двома країнами. Зокрема, планується навіть домовитися про інспекцію підприємств Roshen фахівцями «Роспотребнадзора» і за підсумками перевірки вирішувати питання про відновлення експорту української продукції на ринок РФ. «Наші фахівці готові виїхати на переговори до Москви у будь-який час, як тільки ми домовимося з російською стороною», — зазначив «Дню» Прасолов. Проте чи надійшла згода від «Роспотребнадзора» щодо організації такої зустрічі — це запитання «Дня» у МЕРТ залишили без коментарів. Як уточнили джерела «Дня» в цьому міністерстві, поки що такої пропозиції не надходило від російської сторони!
Нагадаємо, що конфлікт виник у понеділок, коли «Роспотребнадзор» запровадив заборону на постачання кондитерській продукції з українських фабрик корпорації Roshen у зв’язку з невідповідною якістю. Примітно, що весь цей цукерковий драматизм виник (випадково чи ні) саме після візиту в Україну на святкування 1025-річчя хрещення Русі глави Російської Федерації Володимира Путіна. А вчора головний державний санітарний лікар Росії Геннадій Онищенко пообіцяв проінспектувати ще і якість борошняної кондитерської продукції, а Молдова також вирішила перевірити продукцію українських кондитерів. І як тут не згадати сирний конфлікт, ненадання квот на експорт українських труб у Росію. Але це так, принагідно. Принагідно також слід додати, що претензій до якості аналогічної солодкої продукції, що виробляється цією ж компанією в Росії, — у сусідів немає. Що ж, скидається на те, що причину підвищення градуса політичної тональності між нашими державами слід шукати не лише в економічній площині. Чи це так? І як має реагувати на торговельні випади сусідів Україна? Про це «День» запитав експертів.
«Це чистісінька політика. Тут не в персоналіях мова. Цукерки й Україна — ні до чого. Побувавши в Києві, Путін зрозумів — Янукович готовий підписати угоду про ЗВТ з ЄС, а весь політичний клас (за винятком комуністів) налаштований на Європу», — каже «Дню» директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. За словами експерта, сьогодні ще існує різне розуміння приєднання до Європи і термінів входження, але загалом український політичний клас вже євроорієнтований. Тому нам, каже експерт, «спробували показати на конкретних цифрових, арифметичних калькуляціях, що можемо втратити, якщо підпишемо угоду про створення ЗВТ З ЄС». «Це показовий урок у плані того, що Україна може втратити. Оскільки в Москві вважають, що українська еліта (особливо бізнесова) охоплена абстрактним підходом до Європейського Союзу. І ось їх хочуть з абстрактних небес спустити на реальну грішну бухгалтерську землю і показати можливі втрати в разі відмови від ринку Митного союзу», — каже Карасьов. Але це не означає, що Україна має відступати. Не треба також завдавати удару у відповідь, запевняє директор Інституту глобальних стратегій. «Треба прямувати далі до своєї мети і не звертати уваги на такі дії. Поважають — сильних, б’ють — слабких. Українцям потрібно робити так, як робили чехи і поляки. Їм перекрили газові крани і запроваджували експортні обмеження, каже Карасьов, а вони переорієнтовувалися на ринок ЄС. Щоправда, тоді, визнає політолог, європейський ринок був на піднесенні. Зараз Україні буде складніше і доведеться сплатити більшу історичну ціну. «Але ж ставки щодо України теж високі», — підсумовує він.
Директор Всеукраїнської спілки вчених-економістів Олександр Кендюхов вважає, що у ситуації, що склалася, є як економічний, так і політичний чинник. «Економічний пов’язаний з нещодавнім рішенням України запровадити утилізаційний збір на автомобілі, що їх постачають, зокрема, й з Росії. З боку України було необдумано вважати, що такий крок не зумовить дій у відповідь. Для Росії запровадження цього збору стало вигідним у політичному сенсі кроком. Скориставшись відповідною помилкою України, Росія сьогодні буквально по всіх фронтах (кондитерському, сирному, вугільна промисловість) почала запроваджувати відповідні санкції, додаткові вимоги, підвищувати різні митні тарифи на українські товари. Я гадаю, це лише прелюдія і натяк на серйозність намірів сусідки, оскільки головна козирна карта (енергетика) поки що не розігрується», — каже він.
Кендюхов пояснив, що Україна дуже залежить від Росії в плані постачання газу і нафти. Якщо сьогоднішні аргументи не подіють на незговірливу Україну, то цілком можливо, додає він, що Білокам’яна запровадить мито на вивезення і постачання в нашу країну своїх паливних ресурсів. А це може досить сильно вдарити по економіці України, рівню витрат у виробництві всіх продуктів і загалом по рівню доходів кожного.
Щодо політичного чинника, продовжує Кендюхов, триває тиск на бізнес певних українських політиків, які ніяк не пов’язані з автомобільним виробництвом. Саме вони в розумінні Москви, веде далі експерт, повинні лобіювали питання скасування спірного збору і лібералізації торгівлі з Росією. «Такими кроками Росія також дає Україні зрозуміти, що якщо ви вступаєте до МС, то жодних таких питань не виникатиме», — пояснив Кендюхов. З огляду на це, переконаний директор Всеукраїнської спілки вчених-економістів, Україні треба скасувати спірний збір. Окрім того, треба провести низку реформ (енергетичну, податкову, пенсійну), які забезпечать Україні энергонезалежність.
