«Ця реформа ставить на шлях змін»

8 серпня у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (щодо бюджетної децентралізації). Кабінет Міністрів України звернувся до Парламенту з проханням розглянути законопроект, який зареєстровано під номером 4435а, вже цього тижня під час пленарних засідань.

Основні напрями змін до бюджетного законодавства передбачають, як вже писав «День» в матеріалі «Магдебург-2» від 8 серпня 2014 року, визначення нової моделі фінансового забезпечення місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин.

Прийняття проекту Закону, запевняють в уряді, дасть змогу реалізувати політику децентралізації повноважень та фінансів, а також зміцнити матеріальну та фінансову основи місцевого самоврядування та надати місцевим бюджетам бюджетну автономію та фінансову самостійність. Адже ним пропонується спростити процедуру надання місцевих гарантій та здійснення запозичень від міжнародних фінансових організацій,посилити відповідальність галузевих міністерств за реалізацію державної політики у відповідній галузі та ефективність використання бюджетних коштів, удосконалити казначейське обслуговування бюджетних коштів та надати можливість місцевим бюджетам переходу на банківську форму обслуговування коштів бюджету розвитку місцевих бюджетів та власних надходжень бюджетних установ.

«День» же звернувся за коментарями до тих, кого безпосередньо зачепить урядова реформа. Як вони сприйняли цей законопроект та якого голосування чекають від парламенту — нижче в коментарях.

«ПОТРІБНІ ЗМІНИ ДО БАГАТЬОХ НОРМАТИВНИХ АКТІВ»

Василь ОНУТЧАК, голова міста Яремче Івано-Франківської області:

— До таких змін ставлюся позитивно. Але урядові реформи щодо децентралізації коштів вимагають внесення змін до Конституції, податкового законодавства та інших нормативних актів. Якщо зміни будуть внесені, то це дасть можливість територіальним громадам вирішувати нагальні питання розвитку регіону, приміром встановлення очисних споруд, приведення до відповідного стану шкіл, лікарень, розміщених на території міста. Тож така реформа дозволить стати на шлях змін та забезпечить розвиток регіонів країни.

«ХАЙ ЦЕ БУДЕ ПРИНАЙМНІ ПЕРШИЙ КРОК»

Андрій САДОВИЙ, міський голова Львова:

— За останні п’ять місяців, на превеликий жаль, держава жодних кроків щодо сприяння місцевому самоврядуванню не здійснила. І законопроект, який має голосуватися у Верховній Раді, власне, зміни у частині щодо місцевого самоврядування, — це перша добра ластівка. Тільки треба подивитися, що в кінцевому варіанті буде проголосовано. На день нинішній з усіх міст левова частка коштів стікається до державного бюджету. І міста — обезкровлені. Але якщо ці зміни будуть проголосовані, це великий плюс. Хоча, звичайно, це не те, що треба в ідеалі. Але хай буде принаймні оцей перший крок. Зрештою я піднімаю питання про необхідність децентралізації коштів відтоді, як працюю на посаді міського голови (вісім років. — Ред.). І це важливе питання цікавить не тільки мене — керівників інших міст. Але у нашій країні до останнього часу ситуація, повторюю, на жаль, є такою, коли про міста згадують лишень тоді, коли стається біда. А коли ситуація стабілізується, про міста знов забувають. Хотілося б, щоби держава свій курс чітко скерувала в бік людей, а не політичних партій.

«ВАРТО СКОРОТИТИ ЧИНОВНИЦЬКИЙ АПАРАТ»

Петро ВИХОПЕНЬ, голова міста Жовква Львівської області:

— Я обома руками «за» таку урядову реформу. Жовква не має у підпорядкуванні сільських населених пунктів, землі для розвитку, не може запропонувати землю інвесторам. Тому місто зацікавлене у децентралізації фінансових ресурсів. Це дозволить залишати більшу частину коштів на місцях і розпоряджатися ними відповідно до потреб кожного населеного пункту. На мою думку, однозначно реформу слід проводити. Хоча, варто зауважити, що в Жовківському районі є 45 районних, селищних та сільських рад. Раніше ця цифра становила 22 одиниці. Тому виникає запитання щодо доцільності утримання такого масштабного апарату чиновників.

«БУДЕ РЕАЛЬНЕ ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТУ ЗНИЗУ»

Володимир МИКОЛАЄНКО, херсонський міський голова:

— Сприйняли однозначно позитивно. Про децентралізацію повноважень говорилося вже неодноразово. Разом з повноваженнями зростала би відповідальність місцевої влади, але ця відповідальність просто тяжіла би над інституціями, бо не була би підкріплена найважливішим ресурсом — грошима. Тобто повноваження без грошей — це маніпулятивний крок. Ніби у місцевої влади є символічні права все вирішувати, але фактично вирішувати вона нічого б не могла. Зараз ситуація вирівнюється, і ми це сприймаємо позитивно. Тим не менш, треба розуміти, що нинішні реформи — це лише початок комплексних заходів, і ми сподіваємось, що уряд не втратить цього фарватеру, не загубить нинішніх ідеалів і нарешті зробить українську владу гармонічною та гнучкою, а значить — децентралізованою.

Йдеться про децентралізацію управління взагалі. Фінанси в цьому разі — необхідна умова та інструмент. Бюджет сьогодні фактично формується згори — вниз. Це така піраміда: спочатку бюджет держави, потім області, потім міста. І коли ми отримуємо наш бюджет зверху, то тут уже дивимося — що ми можемо забезпечити, а не що нам насправді потрібно. Зміни, які пропонує урядовий законопроект, передбачають якраз реальне формування бюджету знизу, коли громади, бачачи свої реальні доходи, будуть формувати витратну частину, а у держави просити грошей на ті статті, які передбачають виконання державних програм.

Оксана ГУЙДА, депутат-мажоритарник міської ради Кременчука:

— Є два абзаци, на які я б хотіла звернути увагу. Перший — зміна ударних слів у ланцюжку «фіскальна база» — «доходи місцевих бюджетів» само по собі ні доходів, ні фіскальної бази не додадуть. Другий — ремарка в пояснювальній записці до законопроекту, щодо недоцільності розгляду корупційної складової в ньому, через її відсутність, само по собі проблеми не викорінює. Але ми прекрасно розуміємо, що маленька місцева корупція, яка полягає у розпилі місцевих бюджетів, перетворюється на глобальну проблему для країни в цілому.

Що з цього випливає? А те, що розглянувши в концепції питання наповнення дохідної частини місцевих бюджетів, питання про цільову складову до прозорості процедур видаткової частини так і не був повноцінно включений у розглянуту концепцію. Тобто, що я хочу сказати, — децентралізація доходів безпосередньо ув’язана на апріорі безвідповідальність витрачання цих доходів. І це в час, коли суб’єкти громадянського суспільства ще не сформовані, але саме їм відводиться величезна роль в контролінгу цих процесів. Ключ полягає в тому, що більшість громадян бачать сильну руку центральних органів влади, які б владно вказували на невідворотність покарання місцевих «ділків». Особливо це стосується представників громад великих індустріальних центрів. Ну, така у них ментальність.

Якщо ми спочатку упускаємо, на догоду тенденціям часу і глобальної політичної національної кон’юнктурі, подібні моменти в концепції, то ми повинні чесно собі зізнатися, що є великі ризики продовження існуючої практики переходу від диктатури владного олігархату до створення місцевосамоврядувальних феодальних каганатів. Оскільки на місцях є тенденція «при владі хлопці, які прийшли під егідою служіння суспільству, по суті, конвертували владу в «табло», перетворюючи суб’єкти місцевого самоврядування в чергові філіали свого сімейного бізнесу». І це вже буде не ланцюжок фінансової децентралізації на етапі фінансової дееволюції, а стане ерою партикуляризму, читай — економічного сепаратизму.