Турбота «по-кремлівськи»

Те, що анексія Криму принесе портам півострова безліч проблем, було прогнозовано з самого початку. Але російські чиновники почали запевняти, що все не так погано, обіцяли завантаження і багато іншого. Зокрема, ставка робилася на те, що через деякий час у кримські гавані заходитиме все більше іноземних судів. Мовляв, європейські заборони не такі страшні, як може здатися, і поступово їх не будуть остерігатися все більше власників судів і капітанів. Отже те, що у вересні круїзний лайнер Ocean Majesty з німецькими туристами відвідав Ялту, в Міністерстві курортів і туризму Криму навіть назвали «проривом». Хоча російські експерти пояснили, що німецька турфірма уклала всі угоди по цій подорожі ще до введення санкцій ЄС, і саме це дозволило їх виконати, не порушивши європейське законодавство.

♦ Недавно ЗМІ процитували керівника відділу преси й інформації Представництва Євросоюзу в Україні Юргіса Вілчинскаса, який повідомив, що цільові обмежувальні заходи Євросоюзу поширюються лише на Севастопольський морський торговельний порт, Керченський морський торговельний порт і Керченську поромну переправу. З 25 липня 2014 року для фізичних і юридичних осіб Євросоюзу заборонена оплата портових зборів цим господарюючим суб’єктам. А дотримання режиму транспортної блокади Криму і всі заходи щодо транспортних компаній-порушників здійснються на рівні держав-членів Євросоюзу. Але уточнив, що після того, як Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про невизнання анексії Криму Росією, жодна транспортна компанія світу не має права направляти літаки та судна на територію анексованого півострова.

Зараз же повідомляється, що Європейське бюро Всесвітньої організації охорони (ВООЗ) здоров’я заблокує кримські порти, які не підпали під санкції ЄС. Офіційним листом воно проінформувало про виключення портів Керчі, Севастополя, Феодосії, Ялти і Євпаторії з переліку уповноважених портів міжнародних медико-санітарних правил. «Усі документи морських судів — медичні документи (санітарні свідоцтва, свідоцтва про звільнення судна від санітарного контролю, свідоцтва про проходження судном санітарного контролю), які оформляються санітарно-карантинними службами портів Євпаторії, Севастополя, Ялти, Феодосії, Керчі, після 15 травня 2014 року вважаються недійсними і підлягають вилученню», — пояснює редактор видання BlackSeaNews Андрій Клименко.

♦ «Насправді санкції обійти начебто й не так складно: якщо ви поставляєте вантаж із Криму і наступним портом заходу буде турецький порт, то перед цим ви заходите в порт російський — Сочі тощо. Але ці обмеження впливають на морські страхові компанії. Іноземні страхові компанії вже відмовляються страхувати судна, які заходять в порти анексованого Криму», — коментує «Дню» Андрій Клименко.

До того, що є й інші механізми дії на судновласників. «Після закриття кримських портів вони перестали відповідати вимогам Міжнародного Кодексу охорони судів і портових засобів, а їх свідоцтва про відповідність втратили силу. Захід судна в такий порт ставить під питання відповідність самого судна вимогам Кодексу ОСПЗ. Кодекс передбачає, що в цьому випадку держава наступного порту заходу може застосувати до судна заходи коректування — від розширеної інспекції до затримання або заборони заходу в порт», — говорить партнер Міжнародної юридичної служби Interlegal і голова Морського інституту України Артур Ницевич.

♦ У будь-якому разі, вплив санкцій відчутний. «Ми відвідували Ростов-на-Дону з питання залучення заходів у порти контейнеровозів. Нам було однозначно сказано: поки санкції не знімуть, жодного контейнера до Криму не повеземо», — говорив у жовтні російським журналістам заступник директора з комерційної роботи ГУП РК «Кримські морські порти» Володимир Картишев. І зауважував, що зворотного завантаження контейнерів із півострова немає, що робить бізнес перевізників нерентабельним.

«За останній місяць, із середини листопада до середини грудня, через Босфор у порти Криму пройшло лише 12 судів, і це дуже низький показник. Ми також спостерігаємо тенденцію: все більше в кримські порти заходить російських суден. Причому, вони досить старі — 70-х років, так що, ймовірно, господарі збираються незабаром їх або продати, або здати на металобрухт», — розповідає Клименко.

♦ Усе це тільки посилить становище кримських портів, вантажопотік у яких упав у рази. Наприклад, як повідомив Севастопольстат, обсяг обробки вантажів у торговельному та рибному портах і на промислових морських причалах Севастополя за 11 місяців 2014 року скоротився на 62,4% до рівня січня-жовтня 2013 року — до 2 млн 152,6 тис. тонн. Було оброблено 221 судно, з яких 118 одиниць — зарубіжні й іноземний фрахт. В основному йдеться про вантажі, перевалка яких була здійснена до анексії півострова. Але і після відділення Криму від України в його порти заходять суди. Сюди завозяться продукти харчування, будматеріали, а звідси — зерно, металобрухт, паливо тощо. Правда, кримський уряд обмежив вивіз окремих соціально значимих продовольчих товарів із території півострова до 1   квітня 2015 року. Є інформація, що компанії, які мають потужності для зберігання, скуповують зерно, користуючись падінням курсу рубля, щоб потім експортувати його за вищими цінами. В основному ж зерно кримських фермерів відправлялося на експорт через українські порти, сертифіковане як українське — так удається обійти європейські санкції. Це при тому, що коли Крим входив до складу України, через порти півострова на експорт йшло не лише місцеве зерно, але й зерно з материка. Крім того, втрачені вантажі з металургійних комбінатів.

♦ Кримським портам доводиться боротися за вантажі навіть між собою. Так, восени керівництво морського торговельного порту Феодосії просило власті Криму посприяти відновленню роботи підприємства. Начальник порту Ігор Андріянов  зауважував, що на нафтобазі, яка давала до 70% прибутку, «труднощі», а тут ще й два пороми, які ходили в порт із травня по жовтень, перекинули на Керч — там Єдина транспортна дирекція домовилася про зниження портових зборів. Хоча Феодосія — порт незамерзаючий, а через відсутність підхідного каналу дешевше лоцманська проводка.

Утім, складається враження, що чіткого розуміння, як саме вчинити з кримськими портами, у російських чиновників немає, оскільки якихось істотних вантажів, які можна було б вивозити звідти, немає. А відночас значні кошти потрібні на проекти в інших портах регіону. Будується «Ростовський універсальний порт», розвивається порт «Тамань» тощо. Президент РФ Володимир Путін доручив уряду забезпечити інтеграцію морських портів Криму в транспортну систему Російської Федерації.  Необхідно забезпечити будівництво ближніх залізничних і автомобільних підходів до транспортного переходу через Керченську протоку. І хоч є проміжне рішення будувати залізничну інфраструктуру, яка буде потрібна і для Тамані, і для переходу через Керченську протоку, немає визначеності, де потрібно будувати залізничні підходи до майбутнього переходу.

Власне, ще влітку федеральний міністр у справах Криму Олег Савельєв висловив думку, що кримські порти повинні залишатися в першу чергу не вантажними, а мати «круїзно-туристичну орієнтацію». А із цим якраз найбільші складнощі через санкції. Адже спроби залучити іноземних туристів, скажімо, за рахунок  дозволу відвідувати їм Севастополь без віз, або ж створити в Криму Міжнародний реєстр судів, який дав би судновласникам пільги, є малоперспективними.