Урядова арифметика

Уже з весни українцям підвищать заробітні плати і соціальні виплати. Про це заявив у п’ятницю прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Він зазначив, що перший етап індексації відбудеться відповідно до плану держбюджету — вже у травні цього року, а другий — традиційно в грудні. «Ми будемо боротися за те, щоб, як і минулого року, збільшити зарплати і пенсії й цього року. І перше рішення про підвищення зарплат і соціальних стандартів відбудеться уже в травні», — пообіцяв Арсеній Яценюк.

Отже, планується, що з весни мінімальна пенсія становитиме 1130 гривень, тоді як наразі вона становить 1074 гривень, тобто збільшиться на 5,2%, або 56 гривень. Мінімальна заробітна плата зросте з 1378 до 1450 гривень, тобто збільшиться на 5,4%, або 75 гривень. Загальне зростання виплат до кінця року планується збільшити на 12%, тобто ще на понад 6%.

Нагадаємо, що головна причина для перерахунку мінімальних доходів українців — зростання індексу споживчих цін (інфляції). До слова, у січні інфляція в Україні склала 0,9% порівняно з останнім місяцем 2015 року. При цьому, повідомляють у Держстаті, за останній рік ціни в Україні зросли на 40,3%.

«За рівня інфляції понад 40%, причому ця інфляція не відображає всього руху цін, влада підвищує ставку індексації на 12%. Це свідчить про те, що населення стає біднішим», — констатує головний фінансовий аналітик «Експерт Рейтинг» Віталій ШАПРАН.

Він нагадує, що в Україні багато працівників бюджетної сфери, в яких заробітна плата не така вже й велика. «Вони всі прив’язані до бюджетних виплат, трансфертів, і виходить, що крок індексації порушує виплати соціально значимим категоріям громадян. Київ та область перебувають поза зоною цього ризику, оскільки тут концентруються грошові потоки. А те, що стосується промислових регіонів — там падіння виробництва, будівництва, транспортної галузі. Це означає, що існує великий ризик безробіття — більш реальний, аніж той, що фіксується Держстатом», — додає Шапран.

Тому, говорить він, потрібно переглядати бюджет, щоб бюджетні виплати хоч трохи відповідали темпам інфляції. Причому зробити це було б варто не з весни, а вже з початку року. «Адже пенсіонери та бюджетники становлять важливу частину українського суспільства як споживачі. Вони є тими масовими споживачами, які впливають на економіку. Якщо у них будуть різко падати доходи, вони менше купуватимуть, і ми будемо стикатися з тим, що у нас будуть негативні економічні тенденції», — пояснює Віталій Шапран.

Втім, виникає запитання, де уряду взяти гроші на проведення індексації, яка б відповідала реальним умовам економіки? Адже в бюджеті на 2016 рік уже й так закладений дефіцит у розмірі понад 80 мільярдів гривень.

Віталій Шапран пропонує збільшити запозичення коштів у МВФ та через облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), а також менше пов’язувати грошову масу з депозитними сертифікатами НБУ й більше займатися ринком. «Також потрібно проводити реформи. У нас так і не проведено податкової реформи, реформи банківського сектору, немає поліпшення інвестиційного клімату. За останніми даними, у нас за платіжним балансом зникло майже три мільярди доларів інвестицій», — пояснює він. За рахунок запозичених коштів, вважає Шапран, можна буде відновити економічне зростання. Адже за умов подальшого падіння ВВП і такої девальвації нам буде дуже складно обслуговувати бюджет.

Пенсіонери та бюджетники становлять важливу частину українського суспільства як споживачі. Вони є тими масовими споживачами, які впливають на економіку. Якщо у них будуть різко падати доходи, вони менше купуватимуть, і ми будемо стикатися з тим, що у нас будуть негативні економічні тенденції

Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр ЖОЛУДЬ зазначає, що дефіцит бюджету ніяк не вплине на індексацію, якщо вона здійснюватиметься в межах запланованих видатків на цей рік. «Дефіцит бюджету розрахований на ті видатки, які визначені в бюджеті. Якщо там прописано певну суму на ті чи інші статті, то вона вже враховує, що ми маємо певний дефіцит. Тому не можна казати, що ми не маємо грошей, якщо вони прописані в бюджеті. Якщо наприкінці першого кварталу виявиться, що доходи бюджету — значно менші, аніж видатки, то потрібно буде робити секвестр бюджету і скорочувати його видатки. Наскільки мені відомо, поки що про секвестр бюджету не йдеться», — пояснює Жолудь.

Він переконаний, що збільшення відсотка індексації потрібно без дотримання можливостей бюджету призведе до того, що ціни зростатимуть і надалі. «Якщо ми закладаємо певні витрати в бюджеті, то можемо розраховувати лише на ту зміну, на яку ми можемо очікувати збільшення доходів бюджету. Інакше це не відповідає реальності. Бо якщо ціни зросли удвічі, умовно кажучи, а доходи держави зросли на 50%, то ми не можемо збільшити видатки удвічі (...) Якщо у нас підвищення цін не виправдовується зростанням доходів бюджету, то краще не робити великої індексації», — пояснює Олександр Жолудь.

За його словами, крім запозичень, також бюджет може отримати додаткові кошти через приватизацію. Втім, покладатись на цей вид доходу не радить. «Ми бачимо, що той план на 17 мільярдів гривень, який було прописано, залишився невиконаним. Тому на цей рік я не ставив би приватизацію як основу того, що обов’язково буде», — говорить він.

Проте збільшити виплати українцям державі доведеться незалежно від того, чи будуть на це гроші в бюджеті. Як писав «День» раніше, на Кабмін подали в суд з вимогою переглянути споживчий кошик, на основі якого відбувається розрахунок прожиткового мінімуму українців («Споживчий кошик» як... юридичний аргумент», Марія ЮЗИЧ, «День» № 87-88 від 22 — 23 травня 2015 року). Нагадаємо, що прожитковий мінімум в Україні не переглядають уже 16-й рік.

Як розповів «Дню» позивач у справі — керівник проекту «Відкритий Суд», правозахисник Станіслав БАТРИН, справа проти КМУ вже виграна в суді. Наразі її подали на примусове виконання, і Державна виконавча служба відкрила виконавче провадження.

Але уряд ухиляється від виконання вироку суду, каже Станіслав Батрин. Згідно з процедурою, в такому разі ДВС може двічі накласти штраф на уряд у розмірі 40 — 60 неоподаткованих мінімумів (680 — 1020 гривень). Після цього може заборонити прем’єр-міністру виїзд за кордон і внести подання до правоохоронних органів про притягнення відповідальних осіб уряду до відповідальності за невиконання судового рішення за статтею 382 Кримінального кодексу України.

До слова, відповідно до ч. 3 ст. 382 КК невиконання судового рішення, допущене службовою особою, яка посідає відповідальну чи особливо відповідальну посаду, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Крайній термін виконання урядом рішення суду минув 15 грудня 2015 року. І штраф має бути накладений Держвиконавчою службою в п’ятиденний термін з тієї дати, тобто до 20 грудня. Але ДВС не накладає штрафу.

Наразі юрист продовжує займатися цією справою і добирати важелі впливу на ДВС, але подробиць поки що не анонсує.