«Вбивці енергоефективності»
Експерт: «Субсидії залишили без стимулів не лише населення, а й владу»
Компанія SocioStreamAG провела соціологічне дослідження ставлення киян до рахунків за теплопостачання. «Якщо говорити про емоційну реакцію на платіжки за теплопостачання, то найбільшу кількість згадок отримали такі емоційні реакції: нові рахунки за теплопостачання є «дорогими» (79% опитаних) і «принизливими» (78%)», — зазначив аналітик SocioStreamAG Іван Колодій. За його словами, понад 70% киян занепокоєні цифрами у платіжках, а 67% вважають відповідні тарифи несправедливими. Оцінюючи ефективність роботи міської влади нинішньої зими, кияни вказували під час опитування на те, що влада не справляється з регулюванням тарифів для населення. 29% зауважили, що робота столичної влади в цьому напрямку неуспішна.
МОНОПОЛІСТИ ТА ЇХНІ ПОСІБНИКИ
Тим часом з другого кварталу тарифи ЖКГ і, зокрема, на теплопостачання й гарячу воду знову зростуть. Цим занепокоєні й мешканці, й експертне співтовариство. Проте представники регулювальника — Національної комісії з регулювання енергетики й комунальних послуг (НКРЕКП) не йдуть на діалог з громадськістю. Докоряючи їм у цьому, директор громадської організації «Публічний аудит» Максим Гольдарб зазначив: «Це підтверджує висновки про те, що нинішня державна система не є регулювальником проблем в Україні, а швидше — їхнім генератором. Вона затверджує неперевірені тарифи, дає добро на вбивчу для людей ціну на газ. І їй нічого відповісти на запитання, які нам хотілося б поставити». Він наполягає, що апріорі несправедливим є тариф за опалювання для будинків, де немає лічильника тепла. Тому що в точно таких же будинках з лічильниками оплата втричі нижча. «Може, хоч один тариф, який монополісти подали на затвердження НКРЕКП, не був затверджений і відкинутий?» — запитує експерт.
«Якою має бути процедура затвердження й узгодження так званих економічно обгрунтованих тарифів у НКРЕКП, — ставить істотні запитання екс-міністр ЖКГ, президент Асоціації власників житла України й заступник глави громадської ради НКРЕКП Олексій Кучеренко, — чи є в цій процедурі місце для споживача, для міськадміністрації? Чи публічна ця процедура, чи прозора?» Крім того, він упевнений, що київська міська влада має провести відкрите офіційне засідання, в якому окрім міських депутатів і чиновників мають взяти участь представники НКРЕКП і незалежні експерти, щоб з’ясувати, а де формуються тарифи і хто за них відповідає.
КУДИ ЙТИ КИЯНАМ, ЯКЩО МЕР НЕ ВПЛИВАЄ НА ТАРИФИ?
«Сьогодні я не знаю, хто відповідає за ці тарифи, — говорить Кучеренко і викладає лист НКРЕКП столичному мерові Віталію Кличку: — Виявляється ще 29 грудня минулого року в комісії розглянули за заявкою «Київенерго» прогнозні тарифи на теплову енергію й, по суті, схвалили їх. Для Києва тариф становитиме 17,28 гривні за квадратний метр, або 742 гривні за гігакалорію (12-13% зростання)». «І це засідання називають відкритим і прозорим, — дивується заступник глави комісії й запитує у начальника Управління цінової політики КМДА Василя Яструбінського: а місто брало в ньому участь? А сам він говорить від імені громадської ради при НКРЕКП: з нами ніхто не радився, нам ці цифри просто «довели». Кучеренко пред’являє претензії Кличку за зайняту ним позицію «мер не впливає на тарифи». «Якщо мер і далі так працюватиме, — наголошує експерт, — я не знаю, куди йти киянам».
Яструбінський майже зі всім погоджується. Він також вважає, що НКРЕКП працює зі столичною владою «неефективно». Один зі старих і найдосвідченіших фахівців країни у сфері комунального тарифоутворення, грунтуючись на «наших дослідженнях», підтверджує, що різниця в оплаті за тепло між будинками з лічильниками й без них становить від 30% до 2 разів, хоча фактичне споживання тепла будинками однієї серії практично однакове. Але на один будинок списується 100 гігакалорій, а на іншій — 150. «А куди пішов газ, заробітна плата?» — ставить він риторичне питання.
«Затвердивши проект нових тарифів, що будуть введені з квітня, регулювальник мав би врахувати в них цю обставину, — пропонує Яструбінський. — У Києві близько 80% будинків оснащено лічильниками теплової енергії. І ніщо не заважає поширити статистику щодо цих будинків як норму для тих будівель, де лічильників поки що немає. І це питання було б одразу ж зняте з порядку денного». «Такий підхід, — упевнений ціновий начальник, — став би хорошим батогом для тепловиків, економічно примушуючи їх терміново встановлювати лічильники, що сьогодні вони роблять, як то кажуть, з-під палиці. А поки цього немає, пропонується підвищити тариф на тепло за лічильником на 13%, за квадратурою житла — на 7%, на гарячу воду майже на 3%. З міською владою, наскільки я знаю, це ніхто не обговорював». Яструбінський називає НКРЕКП монополістом, який сам для себе встановлює правила, сам їх затверджує й сам контролює виконання. Він упевнений: «Якщо ситуація не зміниться, на такого монополіста «управи не буде».
ВІДТОРГНЕННЯ НЕМИНУЧОГО
Але найдієвішу нотку привніс у цю дискусію координатор громадської організації «Експертна платформа з енергоефективності» Ігор Черкашин. Він переконаний, що необгрунтовано завищені тарифи стали причиною того, що населення почало шукати шляхів, як від них ухилитися. «І тут з’явився такий рятувальний човен, як субсидії, — зазначає експерт. — Отже, якщо є субсидії, то про енергоефективність ніхто не замислюється — вона просто не потрібна».
«Питання: а чи довго ще держава зможе платити субсидії?» — говорить експерт. На його думку, роль субсидій полягає лише в тому, щоб заморозити цю ситуацію. Він стверджує, що за підсумками минулого року почалося скорочення витрат на енергоефективність, та й цього року коштів на ці цілі виділено менше, тоді як на субсидії піде значно більше, ніж було витрачено торік. «Субсидії на сьогоднішній день виступили як вбивця енергоефективності, — стверджує Черкашин і додає: — Необгрунтовано завищені тарифи й незбалансована щодо платоспроможності населення цінова політика викликали в суспільстві різке відторгнення ринкових відносин у цій сфері».
