Замасковані піраміди

На сайті шанованого інформагентства мерехтить незрозумілий рядок: ліцензія №... і все. Цікавість — чи не головна журналістська риса — спокушає: відкрий, не проходь повз. І ось воно щастя. Виявляється, ліцензія належить не якомусь пройдисвітові, а солідному банку. І він пропонує отримати його кредитну картку під назвою «Птах щастя», яка (картка, де змальовано відповідну пташку) гарантує «легкий» кредит (до 60 тисяч гривень). Потрібні лише ПІБ, e-mail і номер телефону, та ще переказ мізерної суми... чи то на виготовлення картки, чи то на перевірку кредитної історії претендента. Що це? Тепер уже й банки влаштовують лохотрони?

Ситуація з фінансовими пірамідами, мабуть, тривожна. Не випадково Нацкомфінпослуг підготував і вже запустив на узгодження в інші відомства законопроект про заборону таких шахрайських підприємств (№2700). «Проект закону, — розповідає директор департаменту регулювання і нагляду за наданням фінансових послуг фінансовими компаніями Галина Павленко, — спрямований в першу чергу на захист майнових прав громадян. Він дає визначення фінансовим пірамідам і забороняє їхню діяльність на території України. А особливо, їх рекламу». Павленко підкреслює, що реклама затягує українців у піраміди і, головним чином, незахищені верстви населення. Заборону на піраміди підкріплено кримінальною відповідальністю за цей злочин.

Партнер юридичної фірми «Ильяшев и партнеры» Максим Копєйчиков не відносить себе до прибічників законопроекту, про який розповіла Павленко. «Я ставлю питання інакше,  — говорить адвокат, — чи повинна держава витрачати гроші платників податків на те, щоб створювати перешкоди для реалізації схем, які вже за своєю суттю є протизаконними і неврегульованими? Адже є норми Кримінального кодексу, що передбачають покарання за привласнення чужих коштів шляхом обману. Копєйчиков відзначає, що більшість пірамід виходять на фінансовий ринок, не створюючи комерційної структури, і відносини всередині пірамід є, на його думку, відносинами між фізичними особами. «Чи повинна держава настільки глибоко втручатися у відносини між фізичними особами? — запитує юрист і відповідає: — Адже 99,9% українців знають, що фінансові піраміди — це дуже небезпечно, але при цьому у них завжди знаходяться клієнти». «Держава не повинна це регулювати, — підкреслює Копєйчиков,           — норм, що діють сьогодні, цілком достатньо для того, щоб притягнути до відповідальності, якщо є правопорушення». Чи то жартома, чи то серйозно він пропонує не забороняти піраміди, а оподатковувати їхню діяльність. «Навіщо забороняти те, що може приносити додаткові кошти до бюджету», — говорить адвокат.

Бюджетниця Павленко цій пропозиції симпатизує. «Гарна думка», — відзначає також директор Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. Проте Павленко роз’яснює, що фінансова піраміда найчастіше не є юрособою. Піраміди, за її словами, сьогодні використовують в основному интернетресурси. «Там немає ідентифікації, — захищає законопроект директор департаменту, — А податки може сплачувати лише ідентифікована особа, юридична або фізична».

«Можна заборонити проведення таких операцій без ідентифікації учасників», — зазначив Копєйчиков. «А хто контролюватиме?» — підтримує його Охріменко і натякає на те, що чиновники можуть дивитися на відповідні порушення крізь пальці. І тут адвокат посилається на іншу статтю, що передбачає покарання за посадові злочини. Але учасникам дискусії нагадують, що останнім часом піраміди маскуються під різні види господарської діяльності. Ними можуть бути різного роду кооперативні або страхові клуби, товариства, каси взаємодопомоги, релігійні та благодійні організації. Є чимало випадків, коли піраміди створюються під виглядом будівельних компаній, що пропонують людям ефективно розпорядитися їхніми заощадженнями. Навіть після ухвалення закону правоохоронці не вженуться за заповзятливими ділками, які вигадуватимуть все нові й нові піраміди, вважають учасники дискусії.

Охріменко перераховує українські піраміди, що прогриміли у минулому, — «Меркурій», «Різноекспорт», «Олбі». У нього серйозні претензії до законопроекту, що обговорюється, де, зокрема, не визначено покарання за рекламу фінансових пірамід. На його думку, в законопроекті не передбачено також відповідальність платіжних систем, які сьогодні незрідка допомагають організаторам пірамід. «Вони б тоді знали, що не можна бавитися — буде важко, — пояснює експерт, але відразу додає: — Довести співучасть платіжних систем також буде дуже важко».

«Якщо говорити про те, що метою закону є захист незахищених, які нібито вірять у легкий заробіток, — знову підключається до суперечки Копэйчиков, — то у них дуже обмежений доступ до Інтернету, вони ним практично не користуються, як і платіжними системами». «Ніколи не кажіть, — додає Охріменко, — що в піраміди у нас грають лише малозабезпечені. В «МММ», на жаль, свої гроші втрачають і забезпечені люди». «Якщо це так, і законопроект намагається захистити людей, які вже орієнтуються в проблемі піраміди, сподіваються вийти з неї раніше, ніж вона розвалиться, то це нормальні бізнесмени, що свідомо ризикують своїми грошима, і захищати їх державі не варто».

Проте Охріменко вважає, що держава не може залишатися байдужою і не може чекати розвалу піраміди, щоб тільки після цього вживати заходів. «Вони мають бути попереджувальними», — впевнено говорить він і пропонує доручити боротьбу з пірамідами якомусь певному державному органові.

Фінансовий експерт Анатолій Заїка передбачає, що законопроект про заборону пірамід все-таки матиме соціальний ефект. Він згодний з Охріменком у тому, що успіх цього закону залежатиме від того, якому держоргану доручать його виконання. Водночас експерт сумнівається, що під час розслідування подібних злочинів правоохоронці зможуть забезпечувати належну доказову базу. За його словами, під піраміду можна підвести будь-яку фінансову структуру. Він побоюється, що «силовики маніпулюватимуть цим законом щодо тих суб’єктів, які, можливо, комусь заважають на ринку і переходять дорогу».