Запізнілий консенсус

Український бізнес, здавалося б, може торжествувати: Міністерство економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ) пообіцяло скасувати додатковий імпортний збір. «За підсумками останніх зустрічей із представниками НБУ, Мінфіну і СОТ (Світової організації торгівлі), — розповідає міністр Айварас Абромавічус, — є консенсус скасувати додатковий імпортний збір з 1 січня 2016 року, як це й планувалося раніше». В цілому це, звичайно, позитивна новина, але, на жаль, з розряду краще пізно, аніж ніколи. Дивує й те, що міністр із цього питання ніяк не відреагував на неодноразові звернення українського бізнесу.

Додатковий імпортний збір, запроваджений за пропозицією уряду Законом «Про стабілізацію платіжного балансу України», який прийнято ВР наприкінці 2014 року, як відзначають у МЕРТ, був частиною загального макроекономічного пакету заходів щодо поліпшення ситуації з платіжним балансом. Він був передбачений у зв’язку зі значною експортною орієнтованістю економіки України і зниженням світових цін на традиційні товари українського експорту — продукцію чорної металургії, хімічної промисловості, а також на зерно, що призвело до поглиблення рецесії і виникнення макроекономічних диспропорцій у економіці країни. Так, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу за підсумками 2014 року становив $5,3 мільярда або 4% ВВП, а дефіцит зведеного платіжного балансу виріс до $13,3 мільярда — майже до 10% ВВП.

«Попередні підсумки (досліджень) ефективності дії збору свідчать про (його) позитивний вплив на досягнення макроекономічної стабілізації в державі. Прийняті заходи поліпшили стан платіжного балансу і сприяють пом’якшенню шокових наслідків турбулентності зовнішніх ринків, які сьогодні спостерігаються», — говориться в повідомленні МЕРТ. Якщо в січні-лютому дефіцит поточного рахунку становив $600 мільйонів, то вже в березні—червні поточний рахунок було зведено з профіцитом — $616 мільйонів. За підсумками червня цей показник становив $361 мільйон, і вперше з початку року сальдо зовнішньої торгівлі товарами стало позитивним. За словами Абромавічуса, загальний економічний ефект додаткового імпортного збору, отриманий за рахунок зниження обсягу імпорту, оцінюється в $1 мільярд. «Як екстраординарний і вимушений захід, додатковий імпортний збір досягнув своєї мети», — упевнені в МЕРТ.

Підприємці неодноразово закликали уряд скасувати цей збір і, на відміну від урядовців МЕРТ, показували його згубність для економіки країни. Як наголошувалося, цей захід уже показав свою контрпродуктивність — вона приносить національній економіці більше шкоди, аніж користі. У зверненні 25 галузевих об’єднань підприємств вітчизняної промисловості до керівництва країни вказувалося, що задекларована мета додаткового імпортного збору стабілізувати платіжний баланс і збільшити золотовалютні резерви досягається не так завдяки його дії, як глибокою девальвацією національної валюти, що істотно скоротила попит домашніх господарств на товари іноземного виробництва.

Лідери українського бізнесу, у тому числі Європейська Бізнес Асоціація і Американська торгівельна палата, підкреслювали у зверненні, прийнятому ще в середині липня, що додатковий імпортний збір не є помітним чинником заборони імпорту, а навпаки, через зниження конкурентоспроможності вітчизняних виробників на зовнішніх ринках веде до падіння експорту і втрати позицій України на традиційних ринках збуту. При цьому країни — торговельні партнери України були змушені застосовувати у відповідь аналогічні заходи. Наприклад, з липня цього року додатковий збір на українські товари у розмірі 5% і 10% запровадив на 12 місяців Узбекистан.

Автори звернення зазначали, що розмір ставки додаткового імпортного збору в багатьох випадках перевищує ставки ввізного збору, що суперечить економічній логіці. Так, у спільних надходженнях ввізного збору за 5 місяців 2015 року ввізний збір на товари, що постачаються суб’єктами підприємницької діяльності, становить 37,8%, додатковий — 55,6%. А 2014 року, до запровадження додаткового збору, звичайний ввізний збір досягав 88%. При цьому автори звертають увагу на те, що із запровадженням додаткового імпортного збору різко збільшився потік контрабанди, яка йде до України і шкодить добросовісним виробникам.

На думку авторів звернення, фіскальний ефект додаткового збору перевищується його негативними ефектами: подорожчанням сировини, комплектуючих до устаткування, запасних частин, технологій, а як наслідок цього — зростанням цін і скороченням споживання всередині країни, стримуванням процесів модернізації підприємств.

У зверненні даються посилання на розробку фахівців Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. На основі даних Державної фіскальної служби і Державної служби статистики вчені розрахували частку імпортної сировини і галузей вітчизняного виробництва, які комплектують у розрізі. Для аграрного комплексу вона становить 21,4%, а для виробництва харчових продуктів — 20,1%, для металу і металовиробів — 47,4%, для виробництва хімічної продукції — 55,4%. Враховуючи питому вагу імпортної складової в собівартості вітчизняної продукції, учені визначили, що додатковий імпортний збір спільно з додатковими сумами, пов’язаними з вадами в адмініструванні ПДВ збільшують собівартість виробництва, орієнтовно на 3-5%, а в деяких галузях і до 7%. Це призводить до втрати конкурентоспроможності на зовнішніх ринках і до істотного скорочення виробництва у вітчизняній переробній промисловості і. як наслідок, до скорочення сум податків на прибуток, ПДВ, на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску та акцизів.

Зростання негативної динаміки впливу додаткового імпортного збору на економіку України підтверджується моделюванням у системі Global Trade Analysis Projekt (GTAP), проведеним Державним НДІ інформатизації та моделювання економіки. За результатами цієї роботи, як вказувалося у зверненні, дія лише одного додаткового імпортного збору призведе до кінця 2015 року до скорочення реального ВВП орієнтовно на 6%, скорочення валової доданої вартості в галузях економіки в середньому на 18,5%, зростання внутрішніх цін на продукцію в середньому на 9,4%, зростання експортних цін на вітчизняну продукцію в середньому на 7,4%, до негативного податкового ефекту на 36,3 мільярда гривень.

Кожен наступний місяць дії додаткового імпортного збору, роблять висновок автори звернення, виходячи з даних цього дослідження, а також із поточних результатів роботи української економіки, зменшує шанси української переробленої продукції в конкурентній боротьбі на зовнішньому та внутрішньому ринках. За цих умов економічно привабливішим стає виробництво сировини, а не наукоємнісної високотехнологічної продукції з високим рівнем переробки. «Отже, — наголошується у зверненні, — додатковий імпортний збір допомагає закріпити статус країни як аграрно-сировинного придатка». Автори закликали всіх тих, до кого зверталися, «терміново ініціювати скасування додаткового імпортного збору».

Думається, наведених у зверненні аргументів цілком достатньо, щоб прислухатися до цього заклику, який звучить, немов волання потопаючого про допомогу. Почули, але не відразу, а відреагували далеко не терміново. Як бачимо з повідомлення МЕРТ, збір, попри описану тут шкоду економіці і конкретним підприємствам, кошмаритиме український бізнес аж до нового року.

Не в захваті від цієї можливої намічуваної ухвали, яка явно запізнилася, і глава Громадського митного комітету при Одеському управлінні фіскальної служби Галина Вдовіна. «Я не дуже й довіряю словам уряду і нашого прем’єра. У даному випадкові вони працюють за принципом краще пізно, аніж ніколи. І, більше того, цей збір просто не можна було запроваджувати. Сьогодні ми маємо від нього божевільні негативні наслідки, як для вітчизняного виробництва, так і для багатьох економічних аспектів життя в країні, включаючи наповнення нашого бюджету. І все ж таки сподіватимемося, що розум восторжествував, і наші керівники, нарешті, зрозуміли, що результат від цього збору зовсім не той, який потрібен країні».