Афiша
КОНЦЕРТ ТИЖНЯ
«Піккардійська Терція» — 31 жовтня, МЦКМ («Жовтневий палац»)
Виступи знаменитого львівського а капельного чоловічого гурту — це завжди заряд душевності, мелодійності та позитиву. В концертній програмі голосисті «піккардійці» об’єднують пісні різних періодів своєї творчості, а за майже 23 роки музикування колективу їх назбиралося понад 300! Відтак у формації, як каже її художній керівник Володимир Якимець, «є понад 300 тем для розмови зі слухачами». Спеціально для концерту в Києві «Терція» готує кілька пісенних прем’єр. Хоча жоден виступ а капельного гурту не обходиться без його «візитівкок» — «Старенького трамвая», «Берега ріки», «Нехай...», «Шізгари»... Публіка просто не відпускає володарів оксамитового багатоголосся зі сцени, допоки разом із ними кількатисячним хором не виконає улюблені пісні. Нагадаємо, «День» писав про гастролі гурту по містах сходу й півдня України. Тричі упродовж одного року «піккардійці» збирали аншлаги в Дніпропетровську, Кривому Розі, Запоріжжі, Полтаві, Сумах, Миколаєві, Херсоні... «Для нас ці тури — надзвичайно важливі: це ніби наша компенсація для тамтешньої публіки того, що до Революції Гідності, у попередні 22 роки незалежності України, ми з різних причин не так часто концертували в тій частині нашої держави, — каже В. Якимець, — а нам є що сказати людям. Особливо у теперішній непростий час. Зараз кожен мислячий громадянин усе, що вміє робити, спрямовує на захист нашої держави. Кожен воює на своєму фронті. Ми — на культурному». До речі, «Терція» активно концертує за кордоном — у Канаді, Австрії, Німеччини, Польщі, Чехії, а частину коштів перераховує пораненим бійцям АТО.
ВИСТАВА ТИЖНЯ
«Цвєтаєва + Пастернак» — 28 жовтня, Театр «Сузір’я»
ФОТО НАДАНО ТЕАТРОМ «СУЗІР’Я»
Режисером і сценографом вистави виступив Олексій Кужельний. У своїй постановці він звернувся до легендарних постатей поетів «Срібного віку» — Марини Цвєтаєвої та Бориса Пастернака. Гаряча епістолярна дружба-любов між поетами розпочалася у червні 1922 року. Цвєтаєва щойно приїхала в Берлін та отримала лист від Пастернака. Йому в руки потрапив її збірник «Версты», від якого він був у захваті: «Дорогий, золотий, незрівнянний мій поет», — написав він. Не відповісти на лист, сповнений захоплення її творчістю, Цвєтаєва не могла. Так розпочалося їхнє листування...У кожного з них було непросте життя, від якого вони намагалися втекти, поринаючи у свій творчій світ. Саме там виплескували на папір чарівну музику поезії, в якій милують слух звуки любові, ревнощів, розлуки... Головні ролі виконують актори Світлана Штанько (Цвєтаєва) і Вадим Полікарпов (Пастернак).
КНИЖКА ТИЖНЯ
«Чорне сонце» Василя Шкляра
Нова книжка Василя Шкляра про бурхливі події на сході України має назву «Чорне сонце» — це символ, який є не лише давнім магічним елементом, а й емблемою полку «Азов». Письменник зазначив, що це перший його роман, у якому не змінено жодного імені реальної людини. У книжці В. Шкляр осмислює роль полку в сучасній російсько-українській війні. Книжка вийшла у харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля». Чорне сонце — давній священний знак, який верховні волхви використовували, коли сонце входило у Сварогову ніч і наставали сутужні часи випробувань. Вони відкривали таємницю чорного сонця для людей, цей знак забезпечував тісний зв’язок з предками, давав силу та витривалість. Але горе було тому, хто зраджував предків — його душу спалювало чорне сонце... Василь Шкляр стосовно героїв «Чорного сонця» зазначив: «Кажуть, герої не вмирають, але я хотів би, дуже хотів би, щоб вони замість того, щоб бути героями, жили. Тут, на землі, вони потрібніші, ніж на небі. Тут є багато такого, чого без них не зробить ніхто». До цієї книжки, крім «Чорного сонця», увійшли твори «Танець під чортову дудку», «Крук — птаха нетутешня», «Останній шанс Захара Скоробагатька», «Високі гори в Ялті», «Цілком таємні історії».
ВИСТАВКА ТИЖНЯ
«Жива натура» Олександра Ройтбурда — галерея «Дукат»
ІЛЮСТРАЦІЮ НАДАНО ГАЛЕРЕЄЮ «ДУКАТ»
Знаний український художник представив свою нову виставку в Києві. В експозиції представлено серію натюрмортів, більшість із яких Олександр Ройтбурд написав протягом останнього року. Жанр натюрморту завжди цікавив митця — ця приязнь пов’язана із захопленням творами Сезанна, який став для нього одним з найулюбленіших художників. Епізодично натюрморти знаходили своє віддзеркалення у творчості Ройтбурда і раніше. Так, на початку 2000-х з’явилася низка робіт, які автор називав «портретами речей». Кілька років тому, після появи одеської майстерні, художник знову звернувся до натюрморту, цього разу наслідуючи гедоністичні засади: для художника найголовнішим стало отримання утіхи від самого процесу виконання робіт, які одразу знайшли велику кількість прихильників серед колекціонерів та мистецтвознавців. У деяких творах цієї серії глядач може помітити своєрідне цитування натюрмортів класиків світового мистецтва: Сурбарана, Моранді, Кончаловського, Фалька. Практично кожна з цих робіт містить у собі міркування, висловлення, переживання на тему класичного натюрморту, переосмислення цього жанру. Виставка «Жива натура» триватиме до 18 листопада.
ФІЛЬМ ТИЖНЯ
«Гетьман» — з 29 жовтня на екранах України
ФОТО З САЙТА I.YTIMG.COM
Нова історична пригодницька драма «Гетьман» Валерія Ямбурського, що знята за однойменним романом Віктора Веретеннікова. Фільм розповідає про долю однієї з найбільш суперечливих постатей в історії України, про легендарну і суперечливу особистість, яка змінила хід історії... про великого гетьмана України Богдана-Зиновія Хмельницького. Стрічка оповідає про події національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої в середині XVII століття. У фільмі йдеться як про громадську діяльність гетьмана на тлі протистояння між козацтвом та польською шляхтою, так і про трагічне кохання Хмельницького до молодої польки Гелени. Головні ролі виконали актори: Костянтин Лінартович, Фатіма Горбенко, Сергій Калантай, Станіслав Лозовський, Михайло Голубович та Дмитро Лінартович.
