Гарячі теми:

До престолу Вітчизни

23 березня було названо лауреатів престижної театральної премії «Київська Пектораль»

23 березня, 19:02

КРАЩА ДРАМАТИЧНА ВИСТАВА — «ВЕСЕЛЬЕ СЕРДЕЧНОЕ, ИЛИ КЕПКА С КАРАСЯМИ» (ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ) / ФОТО ЄВГЕНА ЧЕКАЛІНА

Серед золотих цвяхів, які престол Вітчизни закріпляють, рівно важливим є мистецтво театру, дорогоцінне живою райдугою почуттів, непоказним блиском, багатством змісту й синтетичністю своєї природи. Покликані Театром у ньому служать і служать йому. Не просто називають Храмом, а так розуміють і відчувають його, силою його закликають, проповідують і викривають, розумом його з натовпу творять націю, із серця його лунає чиста молитва, з очей проливаються сльози очищення, серцем своїм він дарує лицарський плащ серцям людським.

Український театр нині — не вижебракуваний обслуговуванням пропагандистських замовлень, але, на превеликий жаль, і баштою яснодзвонною поки не став.

Цьогоріч удвадцятьтретє театральна премія «Київська пектораль» акцентуватиме привілеї театру аналізувати, діагностувати й пророкувати суспільні та егоїстичні домінанти.

Оскарівські кінономінанти 2014-го зосередилися на важливості людської особистості й значенні індивідуальності, відповідальності персони.

88 київських вистав, переглянуті експертами премії, пред’явили суто українські актуальні акценти в нетлінному багатстві вічних хвилювань людства.

Дивне спостереження, яке не декларується, але невимовно присутнє в жмутку театральних усвідомлень, полягає в тому, що ми ведемо війну, живемо у війні, воюємо без ненависті. Потужний голос патріотизму закликає розуміти й вибачати. Глибоке співчуття до ворога, якого принизили, згвалтували, зомбували до нелюдськості, нейтралізує отруту ненависті. Чи можна перемогти ворога без ненависті до нього — питання не просте, але точно, що сьогодні до цього мобілізуючого й грішного почуття не закликає сцена.

КРАЩА РЕЖИСЕРСЬКА РОБОТА — ВИСТАВА С.МОЙСЕЄВА «ТАКА ЇЇ ДОЛЯ...» (ТЕАТР ім. І.ФРАНКА) / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Театр розраджує, веселить, шукає легкості й фантазійності подачі серйозних змістів. Бандитсько-патріотична одновимірність російських телесеріалів так понівечила психіку глядача, що розмова про неоднозначність сущого й небезпеку примітивізування його, розподіл на своїх і чужих, на чорне та, біле стала центральним хвилюванням театрального сезону 2014 року.

Особливо чуйними струнами інструменту театру стали такі категорії, як справедливість, совість, чесність, суспільне існування, воля.

Воля — не тільки від когось або чогось, воля — як виробнича сила в духовній і матеріальній царині.

Власне, таким став духовний внесок до престолу осягнень Вітчизни, випрацьований апаратом театрального самоусвідомлення, який виражає почуття, що формують мету, надію, їхній образ і шлях досягнення.

У прогнозах — наступ невірства, яке завжди, як світоч пекла, найстійкіших катувало.

Прем’єри сезону 2015 року на цей виклик уже реагують словом, знайденим сьогодні, й словом, яке не губиться в часах.

Прислухайтесь:

Недавно в сні я бачив

ліліпута —

Прилизаного, в чистому

вбранні.

Він виголошував слова гучні,

Зухвалі й небезпечні,

як отрута.

Душа назовні золотом обкута,

Але зсередини вона в багні.

Він мало в горло не вчепивсь

мені —

Нікчема жалюгідна

й страшно люта!

— Ти хочеш знати,

що воно за гном? —

Спитався той, хто

володіє сном,

І чародійне показав свічадо;

Ах, карлик під вінцем,

храм аж гуде!

Амінь! Амінь! —

чорти горлають радо;

Мою любов із церкви

гном веде.

Генріх Гейне (1797 — 1856)

У центр уваги експертної групи «Київської пекторалі» потрапили вистави, створені 2014 року.

• На великих сценах:

«Веселье сердечное, или Кепка с карасями» (Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра), «Живий труп» (Національний драматичний театр ім. І. Франка), «Наше містечко» (Київський ТЮГ на Липках).

• На звання кращої музичної вистави претендували:

«Довгий різдвяний обід» (Київ-модерн-балет), «Кармен-сюїта» і «Труффальдіно із Бергамо» (Національний театр оперети).

• Серед дитячих вистав більш за всіх сподобались:

«Кицькин дім» (Театр оперети), «Снігова квітка» (Київський муніципальний театр ляльок), «О восьмій на ковчезі» (ТЮГ на Липках).

• У потужному русі камерних вистав лідирували:

«Гітель і Джеррі» (театр «Актор»), «Схоже на щастя» (Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я»), «Метод Гронхольма» (Молодий театр)

• Кращу режисерську роботу було визначено з постановок:

Д.Богомазова «Веселье сердечное...» (Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра), С.Мойсеєва «Така її доля...» (Театр ім. І. Франка), Р.Мархолії «Живий труп» (Театр ім.І.Франка).

• Кращі чоловічі ролі створили:

О.Богданович (Федір Протасов), «Живий труп» (Театр ім. І. Франка); Є. Нищук (Хлопець), «Я знайду тебе тому, що кохаю!» (Молодий театр); П.Панчук (Терентій Пузир), «Хазяїн» (Театр ім.І. Франка)

• А кращі жіночі зіграли:

С.Орліченко (Марго) і А. Роговцева (Клод), «Схоже на щастя» (Театр «Сузір’я»); Л.Руснак (Гітель), «Гітель і Джеррі» (Театр «Актор»).

• Яскравими стали чоловічі та жіночі ролі другого плану, які представили:

В.Горянський (Дядюшка Зуй), «Веселье сердечное, или Кепка с карасями» (Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра); М.Дробот (Вурм), «Підступність і кохання» (Молодий театр); Н.Задніпровський (Маюфес), «Хазяїн» (Театр ім. І. Франка); Ю.Радіонов (помічник режисера), «Наше містечко» (ТЮГ на Липках); Л.Самаєва (Пантелеєвна), «Веселье сердечное, или Кепка с карасями» (Театр драми і комедії); К.Савенкова (Емілі Вебб), «Наше містечко» (ТЮГ на Липках); Н.Сумська (Анна Протасова, Анна Кареніна), «Живий труп» (Театр імені І. Франка).

• Яскравими дебютами стали роботи актрис:

А.Блажчук (Дівчина), «Я знайду тебе тому, що кохаю!» (Молодий театр); Д.Мельник (Кабукі), «Розпуста змії» (Молодий театр); Шорена Шонія (Джульєтта), «Джульетта и Ромео» (Театр ім. Лесі Українки).

• І режисерські дебюти:

А.Крепець «Я знайду тебе тому, що кохаю!» (Молодий театр), І.Пастущак «Розпуста змії» (Молодий театр), В.Прокопенко «Кармен-сюїта» (Театр оперети). Серед шести дебютантів дві жінки. Це додає віри в майбутнє нашого театру.

• За титул кращої сценографії змагалися яскраві рішення:

П.Богомазова «Наше містечко» (ТЮГ на Липках), В.Карашевського «Така її доля...» (Театр ім. І. Франка), В.Ковальчука «Живий труп» (Театр ім. І. Франка)

• Кращі музичні концепції створили:

О.Курій «Веселье сердечное, или Кепка с карасями» (Театр драми і комедії); О.Курій, О.Петрожицький «Наше містечко» (ТЮГ на Липках); Ю.Шевченко «Така її доля...» (Театр ім. І. Франка)

• Своїми пластичними вирішеннями вразили:

О.Семьошкіна «Живий труп» (Театр ім.І.Франка); О.Скляренко «Сон» (ТЮГ на Липках); С.Швидкий «Така її доля...» (Театр ім. І. Франка).

Вітаємо переможців!

Напередодні Міжнародного дня театру в Києві відбулась урочиста церемонія вручення найстаршої в Україні професійної театральної премії «Київська пектораль». Захід відбувся в приміщенні Національної оперети. Експерти визначили кращих переможців театрального сезону 2014 року. Нагадаємо, цьогоріч у столиці відбулося 88 прем’єр. У конкурсі брали участь усі професійні театральні колективи Києва з виставами, створеними з 1 січня по 31 грудня. Переможців (у 14 номінаціях) визначала група експертів, до складу якої входять театрознавці, музикознавці, мистецтвознавці та журналісти, які пишуть на театрально-культурну тематику.Переможці театральної премії «Київська пектораль»

1. Номінація «За кращу драматичну виставу»