Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

У ритмі сердець українських та грузинських поетів: відбулася презентація поетичної білінгвальної збірки про війну

08 липня, 23:02

«Може й справді з руїн театру починається життя,

Коли під розбитими масками щось ворухнеться,

Що колись було людиною…

До бомбардування…

А внизу,

В підвалі – діти.

Чи витримає підвал?..»

Гіоргі Лобжанідзе

«Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!» – під такою назвою світ побачила поетична білінгвальна збірка, яка стала результатом реалізації спільного українсько-грузинського проєкту з ініціативи Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України та Державного університету Іллі (Тбілісі, Грузія). Презентація видання відбулася 6 липня у Національному музеї літератури України. 

Захід згуртував поціновувачів поетичного слова як наживо у столиці, так і в мережі: за допомогою дистанційного зв’язку до презентації доєдналися поети, чиї твори містяться у збірці, перекладачі, упорядники видання, представники українських та грузинської наукових й творчих осередків. 

У збірці представлені тексти про війну, написані під час повномасштабного російського вторгнення. Серед авторів збірки українські та грузинські поети: Гіоргі Лобжанідзе, Сергій Жадан, Галина Крук, Ігор Астапенко, Галина Петросаняк, Борис Гуменюк, Наталка Маринчак, Генрі Долідзе, Дмитро Лазуткін, Роі Абуселідзе, Людмила Лещук (Горова), Калтамзе Ана Сурманідзе, Остап Сливинський, Като Джавахішвілі, Сергій Лазо, Ігор Павлюк, Юрій Ковалів.

358834240-1037312914318261-9138702620462055534-n

Директор Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України академік Микола Жулинський, звертаючись до учасників заходу, зауважив, що видання збірки має велике духовне і символічне значення. «Цією книжечкою ми засвідчуємо унікальний емоційно-чутливий порив переживання тих трагічних і героїчних подій, які сьогодні відбуваються в Україні. Слово має велику вагу, слово є зброєю, і ця зброя відіграє значну роль у війні за нашу волю і незалежність, а іншого варіанту розв’язання цієї війни, окрім як перемога України – не може бути. Аудиторією збірки ми вбачаємо, передовсім, тих, хто сьогодні воює зброєю, і хто воює словом. Про цю книгу можна розповідати багато, але найважливішим є те, що після прочитання розумієш – серця українських і грузинських поетів б’ються в одному ритмі», – підкреслив Микола Жулинський. 

Модерувала подію авторка ідеї видання збірки та одна з наукових керівниць проєкту, професорка Запорізького національного університету, провідна наукова співробітниця відділу зарубіжних і слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Наталія Торкут. Насамперед вона представила короткий історичний екскурс, окресливши важливі віхи протидії як України, так і Грузії імперським зазіханням кремля. При цьому вона акцентувала увагу на тому, що під час воєнної агресії український народ підтримував грузинів (війна в Абхазії 1992-1993 рр., російсько-грузинська війна 2008 р.), а в 2014 саме грузинські добровольці створили перший іноземний легіон, який і сьогодні у складі ЗСУ воює на фронтах України.

Емоційними штрихами розповіді стали вкраплення рядків із віршів, які наповнили саму збірку. Так, голосом Наталії Торкут до учасників презентації промовляли Сергій Жадан, Галина Крук, Калтамзе Ана Сурманідзе та інші автори, чиї твори наскрізь просякнуті переживаннями війни.

«Як Грузія, так і Україна за свою історію відчули лихо війни, зазнали болю від анексії власних територій і тепер пліч-о-пліч виборюють своє право на самобутність та державність, впевнено творять власне майбутнє. Збірка «Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!» – це результат творчої співпраці грузинів та українців, наш спільний маленький внесок у майбутню велику перемогу», – зазначила Наталія Торкут.

 

355116145-254726287301053-1998495951545695865-n

355735845-203579195647003-8726235573529995328-n

355764561-760584482523283-2531835666404723232-n

 

Для того, аби перекласти поезію іншою мовою й зберегти і тонкий, надважливий сенс, який вклав у нього автор, і милозвучність і правильність форм, необхідний кваліфікований підхід з досконалим знанням філології та практичним досвідом трансформації слова. У підготовці білінгви взяли участь працівники Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та грузинських науково-освітніх установ: Державного університету Іллі, Тбіліського державного університету імені Іване Джавахішвілі та Батумського державного університету імені Шота Руставелі. А до перекладу поетичних творів долучилися Рауль Чілачава, Ніно Наскідашвілі, Манана Гелашвілі, Хатуна Берідзе, Іване Мчеделадзе, Като Джавахішвілі, Лада Коломієць, Сергій Лазо, Юлія Черняк, Ірина Безродних, Анастасія Лазо. 

Під час заходу науковці та перекладачі поділилися думками стосовно праці над виданням, а також утвердили свою беззаперечну позицію – співпраця українського і грузинського народу є важливим елементом для творення міцних мостів для подальшої співпраці як у науковій, так і творчій сферах. 

Важливо, що видання «Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!» побачило світ завдяки меценатському сприянню грузинського видавництва «Сулакаурі». Його директорка Тіна Мамулашвілі зауважила, що почувається щасливою, адже змогла внести свій маленький вклад у велику справу. «Із початком повномасштабної війни в Україні, рани грузинського народу, які завдала російська агресія 2008 року, знову відкрилися», – додала Тіна Мамулашвілі.

Своїми роздумами про важливість видання поділилася наукова керівниця проєкту з боку Грузії, директорка Центру лексикографії та мовних технологій Державного університету Іллі професорка Тінатін Маргалітадзе: «Вже 16 місяців ми спостерігаємо за тим, як Україна перетворюється на живий щит між злом та цивілізованим світом, ми стали свідками дивовижної єдності, любі до Батьківщини та мужності. Наша збірка місить вірші українських авторів, перекладені грузинською мовою, і поезії грузинських поетів, які тепер зазвучали й українською. Книга призначена для моральної підтримки українських та грузинських воїнів – тих, хто сьогодні бореться за майбутнє наших дітей та майбутнє всього цивілізованого світу і жертвують найвищою цінністю – життям».  

Ілюстраторка збірки – талановита харківська художниця Дар’я Хрисанфова, чий дім російська агресія зруйнувала, але глибинне прагнення творити знищити не змогла. «Слово – це не лише зброя, слово – це також і голос. А наші голоси є тією силою, яку ми здатні передати воїнам, силою, яка буде наповнювати їх і допоможе відчувати себе живими. Рядки у книзі – це судини, слова – це голос. А всі візуальні коди у збірці – не про смерть, вони – про життя», – підкреслила Дар’я Хрисанфова. 

Також під час презентації враженнями від білінгви встигли поділитися автори поезій – Гіоргі Лобжанідзе, професор Юрій Ковалів, Наталка Маринчак і авторка передмови, докторка філологічних наук Юлія Вишницька та усі охочі учасники події. Присутні наголошували як на важливості говорити про війну на весь світ та творити спільні творчі ідеї, збагачуючи ними спорожнілі від втрат душі, так і на необхідності працювати й об’єднуватись задля подолання агресії та розбудови мирного майбутнього.

Завершує збірку про біль, страх і тривогу поезія Юрія Коваліва «На чорному чорне. Потрощена поряд черешня» життєствердною нотою, бо життя триває, бо віра в перемогу – незламна, бо світло завжди перемагає темряву. 

«На чорному чорне. 

Потрощена поряд черешня. 

Крізь вибиті двері нічийний собака біжить. 

Над вирвою хати нависла якась нетутешня 

Блакить. 

Не віриться: вчора тут гралися-бавились діти, 

Щасливі батьки гомоніли про се і про те… 

Снаряд бовваніє. 

Черешні хочеться жити – 

Цвіте».

Саме видання має завбачливо невеликий формат «захалявної книжечки», який, за словами учасників проєкту, створювали спеціально для зручності бійців. Сьогодні наклад збірки вже активно розповсюджується на фронті, зокрема, примірники одержали воїни, які сьогодні перебувають на Запоріжжі, Донеччині і Харківщині, а також поезії українських і грузинських авторів вже читають в шпиталях, де тепер проходять лікування українські й грузинські воїни-захисники.

Наприкінці презентації завідувачка відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, докторка філологічних наук Світлана Лущій, яка брала активну участь у роботі над поетичною білінгвою, подякувала усім, хто долучився до цієї події: потужній команді українських та грузинських науковців, перекладачам, грузинським та українським поетам, чиї голоси не замовкають у часи страшної війни, а також грузинському видавництву Сулакаурі за публікацію книги на засадах благодійності та Національному музею літератури України, який гостинно відкрив свої двері для цього важливого міжнародного заходу. Вона також анонсувала ряд спільних українсько-грузинських наукових заходів. Серед них – презентація книжки грузинської письменниці Ніно Харатішвілі «Восьме життя (Для Брільки)» (український переклад Роксоляни Свято, видавництво «Комора», 2022), наукова панельна дискусія «Слово як зброя в національних літературах колишніх республік Радянського Союзу: на перехресті антиімперських, антитоталітарних і антиколоніальних імперативів», наукова конференція «Цензура художніх перекладів грузинських і українських авторів у радянську добу», мета яких осмислити вплив ідеології на процес художньої творчості у часи комуністичного режиму”. 

 

Ярина ПРИШЛЯК,

Ольга КВАСНИЦЯ

 

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати