Велетень романтизму
У Посольстві Росії в Україні відбувся вечір, присвячений 90 річчю від дня народженнялегендарного піаніста Еміля Григоровича Гілельса.
Він народився 19 жовтня 1916 р. в Одесі. Рано почав займатися музикою, першим його педагогом став Я. Ткач, який свого часу навчався в Парижі у знаменитого Рауля Пюньо (вчителем Р. Пюньо був Ж. Матіас — учень Шопена). 11 червня 1929 року Гілельс дав свій перший сольний концерт. Через 50 років, у 1979 році він відсвяткував цю подію концертами в Одеському оперному театрі й у Великому залі Московської консерваторії, — написав музикознавець Григорій Гордон.
У 1930 році Гілельс вступив до Одеської консерваторії до класу Б. Рейнгбальд, яку вважав своїм справжнім музичним вихователем, а через рік грав на Всеукраїнському конкурсі музикантів у Харкові.
У 1933 році на I Всесоюзному конкурсі музикантів-виконавців мало кому відомий у Москві шістнадцятирічний юнак спростував усі прогнози щодо переможців конкурсу. «Пам’ятаю, — згадувала піаністка Марія Грінберг, — як він грав Парафразу Листа на тему з «Весілля Фігаро» Моцарта і як під час останньої кульмінації увесь зал встав». Перемігши на конкурсі, Гілельс став знаменитим на всю країну. Він грав багато, а потім рішуче перервав свої концертні виступи й повернувся до Одеси, до Рейнгбальд. Закінчивши у 1935 р. консерваторію, Гілельс їде до Москви, продовжити навчання у школі при Московській консерваторії, де його керівником стає Г. Нейгауз.
Ще студентом Еміль Гілельс виконав зі знаменитим Отто Клемперером Третій концерт Бетховена. Драматург Олександр Афіногенов згадував: «Гілельс доторкнувся до клавіш — і рояль задзвенів чистотою і проникливістю. А Клемперер вів оркестр, ніби підстилаючи його під рояль — створюючи м’який фон виконавцю, від цього рояль вигравав ще більше, і публіка оцінила це».
У 1938 р. Гілельс здобув блискучу перемогу на Міжнародному конкурсі піаністів ім. Ежена Ізаї у Брюсселі. Після закінчення Другої світової війни Еміль Гілельс давав концерти не лише в колишньому СРСР, а й за кордоном. Кожні його гастролі викликали сенсацію. Він виступав зі славнозвісними оркестрами і диригентами; його платівки увійшли в будинки мільйонів меломанів...
12 вересня 1985 року Гілельс дав у Гельсінкі концерт, який виявився останнім у його житті; через місяць, 14 жовтня, він пішов із життя у Москві.
Гілельс мав величезний репертуар — володів універсальним умінням зробити «своєю» музику найрізноманітніших епох і стилів. Це був піаніст-віртуоз, особливе захоплення слухачів викликали його інтерпретації творів Бетховена, Брамса, Листа, Прокоф’єва, Рахманінова, Шуберта, Шумана...
На вечорі показали фрагмент запису виступу Еміля Гілельса у Великому залі Московської консерваторії. Юрій Зільберман, гендиректор Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті В. Горовіца, розповів присутнім про знахідки з особистого архіву Володимира Самiйловича, які йому вдалося розшукати в США. Це — листи двох легендарних піаністів — Гілельса і Горовіца один до одного. Те, що музиканти були знайомі — факт, але що вони товаришували — відкриття. Творчий ланцюг між двома «велетнями романтизму в музиці ХХ століття» на вечорі продовжили молоді піаністи, дипломанти й лауреати конкурсів ім. В. Горовіца (Олександр Чорний) та ім. Е. Гілельса (Артем Яковенко, Василь Котис, Георгій Кожухар).
На початку листопада на батьківщині Еміля Григоровича в Одесі пройшов III Міжнародний конкурс піаністів пам’яті Е. Гілельса. У цьому році за перемогу боролися 38 чоловік з 16 країн у віці від 16 до 30 років. Ректор Одеської музичної академії ім. А. Нежданової Олександр Сокол розповів гостям дипсалону, що авторитет конкурсу значно зріс. Усі музиканти продемонстрували високий клас своєї майстерності. За правилами змагання конкурсанти виконували улюблені твори Е. Гілельса і спеціально написане В. Птушкіним «Українське капричіо» (як обов’язкова програма), продемонструвавши віртуозне володіння роялем та високу техніку. Завдяки допомозі меценатів і спонсорів відтепер в академії з’явився унікальний інструмент — рояль Steinway (на ньому грали конкурсанти).
— Усі піаністи виступали дуже добре, — розповів «Дню» член журі, композитор Михайло Степаненко. — Першу премію на конкурсі ім. Е. Гілельса отримав абсолютно геніальний 18-річний Павло Колесник iз Новосибірська. Я б його назвав сучасним Моцартом. Минулого року Павло посів перше місце як скрипаль, нині переміг уже як піаніст. Колесник не тільки музикант, а й композитор. Ми мріємо запросити його на гастролі до Києва. Повірте, ви отримаєте колосальну насолоду від його гри. Павло Колесник — фантастично обдарована особистість. Блискуче виступали львів’янин Василь Котис, який посів п’яте місце, й одесит Георгій Кожухар, який виборов бронзову медаль. Спецприз журі отримав 16-річний Арсен Яковенко. Конкурс мав величезну просвітницьку функцію: це були найкращі зразки чистого, високого мистецтва (класики). Виконувалися кращі твори, перевірені часом, а публіка отримала естетичну насолоду від великої музики й майстерності піаністів. Конкурсанти продемонстрували високий рівень гри, віртуозність, намагаючись розкрити душу творів. Усі конкурсні дні в Одеській філармонії пройшли на аншлагах.
Гості дипсалону змогли самі поринути в чарівний світ музики, подарований талановитими піаністами. Господар вечора, посол РФ в Україні Віктор Черномирдін подякував музикантам за прекрасну гру і нагадав, що перший сольний концерт Еміль Гілельс виконав у 13 років — саме стільки має юний Олександр Чорний. Хто знає, може мине зовсім небагато часу, і ми всі будемо згадувати цей вечір, коли виступали молоді музиканти, які в майбутньому прославлять слов’янську фортепіанну школу.
