Крим он-лайн

«Залишити емоцію всередині себе — нудно. Я люблю відкривати нові місця та ділитися цим із людьми. Багато хто не знає про ключові об’єкти Криму. А я хочу, щоб знали», — говорить блогер і автор майбутнього мультимедійного проекту «Острів Крим» Сергій Анашкевич. Про те, яким буде проект, чому він важливий і що стало передумовою його створення, Сергій детально розповів «Дню».

Ще три роки тому Сергій Анашкевич створив онлайн часопис, який читачі дуже полюбили. Цієї весни понад одинадцять тисяч передплатників і багаточисельні гості побачили цвітіння японської айви на самому початку березня, «лісове» поздоровлення з жіночим днем, «зловили» красу водопаду Нижній Кубалар, який активний лише навесні та восени, а потім стали свідками візиту рідкісних на кримських просторах чорних лебедів і насолодилися квітуванням персикових садів. І це лише мала частина кримської краси, яку автор відкриває на електронних сторінках часопису. Весь контент Сергій створює сам, а також підтримує активне спілкування з читачами. «Щоб сюжет був нестандартним, нетривіальним, потрібно докласти деякі зусилля: поїхати, піти, піднятися в гори, тобто дещо зробити», — говорить він.

Працюючи над контентом інтернет-часопису, автор став одним із найбільш рейтингових блогерів на платформі LifeJournal: в Україні він на п’ятому місці, в загальному просторі інтернету — на 32-му (про те, хто ще ввійшов до ТОП-10 українського ЖЖ «День» розповідав у попередньому випуску «Прес-клубу»).

Також Сергій — постійний учасник так званих блог-турів. «Організатори збирають людей, щоб, наприклад, прорекламувати свій регіон. Блогерам створюють умови для зйомки й здобування інформації, — розповідає він. — Логічно, якби Міністерство курортів і туризму Криму теж займалося цим, але у нього абсолютно інша політика. Взагалі українські компанії й організації поки не бачать сенсу в блогах, у них немає розуміння того, що від телевізійної та зовнішньої реклами люди пішли в соціальні мережі».

Окрім досвіду блогерства, Сергій був задіяний і в традиційних ЗМІ, зокрема співпрацював із інформаційними агентствами як фотограф. І хоча в традиційних ЗМІ, за його словами, багато недоліків (наприклад, більд-редактори часто вибирають не життєві фотографії, які показують суть сюжету, а беруть загальні плани, які ні про що не говорять), не можна стверджувати, що їх перемогли блоги: у них різні аудиторії.

Сьогодні Сергій Анашкевич працює над запуском мультимедійного проекту «Острів Крим», де, за його словами, можна буде знайти все про півострів. Ідея створити такий ресурс виникла через життєву необхідность. Як розповідає Сергій, він знімав багато об’єктів Криму, а коли після зйомки починався пошук інформації, то ставало зрозуміло, що єдиного інформаційного ресурсу про значимі місця на півострові немає.

«У назві «Острів Крим» немає жодної глибокої концепції, просто так захотілося. Тут є співзвучність, зрозумілість, деяке спонукання до роздуму, полеміка. У людей ця назва викликає живу реакцію — і це добре, — говорить він. — Поки проект не наповниться контентом, ми його не відкриємо. Не знаю, скільки часу забере підготовка, адже треба фотографувати, описувати. При написанні текстів ми прагнемо використовувати літературу, а не інтернет-джерела». У планах Анашкевича розповісти про всі значимі об’єкти на півострові — як популярні, так і невідомі широкій аудиторії. У проекті їх буде до двох із половиною тисячі.

У роботі над проектом «Острів Крим» Сергію допомагає команда однодумців — фахівців у різних галузях. Майбутні учасники проекту пройшли серйозний відбір: «Ми відсіяли близько трьохсот осіб і залишили двох. Бажаючих було багато, а готових якісно працювати — мало. Відібрані люди — це ті, кому справді цікавий Крим», — говорить ініціатор проекту. Його масштаби поки можна лише уявити. Що буде «усередині», залежить від аудиторії, авторів і... випадку. «Буває, щось стає цікавим, і в цьому хочеться розчинитися: ти спілкуєшся, захоплюєшся сюжетом, домовляєшся, приїжджаєш, — говорить Сергій. — А потім знайомишся з новими людьми, знаходиш нову тему, і вже через декілька днів їдеш в нове місце. Досить багато речей виникають дуже несподівано, спонтанно. Але в цьому є своя краса».