Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

«Лента за лентою шедеври подавай»

У Києві пройшов кінофестиваль «Відкрита ніч – дубль 18»
28 червня, 17:46
Фото з офіційної сторінки Facebook фестивалю

Уже 18 років поспіль український режисер Михайло Іллєнко разом із небайдужими до кіномистецтва людьми організовує фестиваль «Відкрита ніч», який покликаний відкривати нові таланти вітчизняного кінематографу. У ніч з суботи на неділю вся Україна мала шанс спостерігати за народженням власного, нового кіно. Одночасно з Києвом, де уже традиційно на Арт-причалі проходив фестиваль, 40 онлайн-майданчиків по всій країні, 4 з яких – в АТО, а також ще 12 – за кордоном транслювали в прямому ефірі цю кіноподію. Наші солдати у Словянську, Рубіжному, Старобільську дивилися на Україну, відображену у роботах молодих кінорежисерів, разом із Бельгією, Польщею, Німеччиною, Францією, Канадою і Кіпром. Чи не вперше за всю історію свого існування, «Відкрита ніч» стала чимось більшим, ніж просто кінофестиваль. Раніше глядачі і журі спостерігали драматургію, цікаві історії, розкриття соціальних проблем, аналізували сюжет. Сьогодні ж «Відкрита ніч» стала майданчиком для об’єднання усіх тих, хто любить свою країну і хоче про неї розповісти, показати її людей, їх біль і радість, їх життя як воно є. Напевно, недарма слоган фестивалю звучить так: «Ми. Для нас. Про себе».

Цього року у конкурсній і позаконкурсній програмі було багато документальних фільмів про війну і Майдан, а швидше про те, як ці речі пролягають крізь життя людей і як вони їх змінюють. Сам незмінний організатор і засновник фестивалю Михайло Іллєнко на відкритті сказав: «Що б ми не знімали, які б книжки не писали, давайте частину своєї душі і таланту вкладати в перемогу… Для мене бійці на передовій – головна фокус-група країни», - і зірвав оплески. Із цієї фокус-групи на відкритті був присутній боєць «Легіону Свободи» Олександр Мартиненко, який закликав молодих режисерів знімати більше роликів, особливо соціальних, про проблеми солдат, які повертаються з фронту у мирні міста. Звісно, усе українське кіно не має перетворюватися на документальні чи ігрові фільми про війну і проблеми, пов’язані з нею, але ці процеси дають колосальний матеріал для зйомок і сюжетів, які у майбутньому могли б створити «нову українську хвилю». І саме такі фільми відзначило журі найвищими нагородами, а глядачі – найгучнішими оплесками. 

Гран-прі фестивалю отримала документальна новелла «Буратіно» об’єднання «Babylon'13» про безвихідну боротьбу людей з війною і вогнем за свій будинок. Зрештою, герої фільму змушені були покинути свій дім, а це – сакральне місце для українця. Це історія про біль, але також і про те, як у найскрутніший момент безвиході, українці стоять разом – жителі розстріляного містечка їдуть, але залишають українським солдатам усі заготовлені під обстрілами продукти. «Це життя, це нерв, ці зруйновані будинки як матриця того, що відбувається в країні і в душах людей», - говорить про свої враження від фільму одна із членів журі, заступник головного редактора газети «День» Анна ШЕРЕМЕТ. Здобули нагороди і ще ряд фільмів, тісно пов’язаних із сьогоднішньою ситуацією в країні. Гран-прі конкурсу документальних фільмів отримав фільм «Сотня Крим»і – це історія мусульманина, який втратив свою батьківщину – знову ж таки повертаємося до теми дому. Найкращим документальний фільмом визнали стрічку «Богданчик» де маленький хлопчик говорить про те, що раніше він хотів стати пожежником, а тепер хоче іти на війну, стати захисником. І все це – з дитячою щирістю і прямотою. Чи могли ми ще кілька років тому передбачити, що частина наших дітей стане «дітьми війни»? І що ми можемо зробити, щоб їх самих захистити від цього?.. Одне із рішень – допомагати волонтерам – підказує гран-прі промо- та рекламного ролика – «Армії потрібні очі». 

Але якщо неігрове кіно так гарно проявило себе у цьому році, то справи з ігровим – трохи гірші. Журі фестивалю нарікали на часту відсутність драматургічної основи у стрічках, сценаристи і режисери часто були одними і тими ж людьми, що повертає нас також до проблеми фінансування українського кіно і проблеми кваліфікованих кадрів. І хоч за словами Анни Шеремет це були більше «кіновисловлювання, ніж саме кіно», журі планку оцінювання не занижувало, і поблажок нікому не давало. Тож головний приз у конкурсі ігрового кіно здобули фільми «Кінчений», сценарій до якого писала відома українська письменниця Катерина Бабкіна, та «Останній відвідувач». Перший – про історію кохання, в яке часто влазять подруги зі своїми порадами, другий – містичний, про «ангела» у нічному барі – несподіване місце для «духовних посланців». Анімаційних стрічок на 18 дублі «Відкритої ночі» було мало, тож майже без конкуренції головний приз конкурсу анімаційних фільмів здобула стрічка «Вигадка», а найкращим анімаційним фільмом стала робота «Моя душа стала жити окремо». Обидва – про пізнання себе, тільки перший очима дівчинки, а другий – очима жінки. 

…47 фільмів дивилися глядачі і журі впродовж шести годин, щоб визначити найкращих. Хтось засинав, хтось плакав, хтось виходив нервово закурити цигарку на фільмах про війну, хтось сміявся над героями і сюжетами молодіжних робіт. Над глядачами літав коптер, який організатори пообіцяли відправити за кілька днів в АТО. «Лента за лентою шедеври подавай», сказав перед показом історик філософії, культуролог, член журі Олексій Панич. Десь у такому ключі все й відбулося, хіба що серед «лент» не всі роботи були шедеврами, зустрічалися і «холості». Та як сказали брати Капранови: «Коли бачиш когось, кому уже 18 – стільки ж і нашому фестивалю, а ми його бачили ще коли йому був рік, то хочеш не хочеш на очі навертаються сльози і хочеться сказати, боже, який ти став дорослий. І оскільки фестиваль такий дорослий, то ми пропонуємо організаторам започаткувати програму для дорослих… А якщо серйозно, то ми сьогодні з вами тут сіємо ті бубочки, з яких виростатимуть нові канські пальми і гілки на них для українського кінематографу – для цього і працює «Відкрита ніч» стільки років». І справді, українська режисерка Марина Врода, яка здобула золоту пальмову гілку за короткометражний фільм «Крос», колись була лауреатом «Відкритої ночі». Тепер справа за амбіціями інших учасників «Відкритої ночі». 

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати