На київській телевежі відкриють ресторан

Збудували споруду 30 липня 1973 року за новою на той час українською технологією, яка передбачала зведення 386-метрової вежі як суцільнометалевої зварювальної конструкції. Тобто під час будівництва фактично не було використано жодного болта чи заклепки. Наразі це найвища будівля України, друга у Європі та 11-та за висотою телевізійна вежа у світі.

— Все робили українці. Метал наш, труби наші, спосіб монтажу вежі, монтажу обладнання і безпосередньо обладнання — це було місцеве, — пригадав на святкуванні ювілею перший директор Київського телевізійного передавального центру Юрій ОМЕЛЬЯНЕНКО.

Сьогодні вежу використовують за основним призначенням: вона передає сигнали мовлення центральних каналів, зокрема Першого Національного, «Інтера», «1+1» та низки регіональних телерадіомовників. Крім цього, вона відіграє стратегічне значення — забезпечує зв’язок для армії, митників, міліції...

Вежу традиційно фарбують білим та червоним кольорами. Це — вимоги безпеки, адже висока споруда навіть в туман має бути помітною пілотам літаків та гелікоптерів. Цікаво, що вежа при сильному вітрі може відхилятися аж на шість метрів.

Як відзначають медіа-експерти, сучасні технології передачі сигналів мовлення ставлять під сумнів доцільність використання у майбутньому телевежі лише за прямим призначенням. Натомість, словами в.о. генерального директора концерну Радіомовлення, радіозв’язку і телебачення Костянтина ЗАХАРЕНКА, майбутнє у вежі цілком оптимістичне, адже і за нових стандартів цифрового мовлення вона відіграватиме ключову роль. А щодо додаткового використання споруди, то 2015 року на ній очікується відкриття оглядової площадки для туристів та ресторану, за прикладом Ейфелевої вежі в Парижі.

— Доступ туристів на вежу нам буде давати прибуток, а людям — радість і можливість подивитися на наше прекрасне місто з висоти пташиного польоту, — відзначив Костянтин Захаренко.

Наразі телевежа — режимний об’єкт, на який пропускають лише за спеціальними перепустками.