Прозорість і прагматизм
Минулого телетижня в ефірі з’являлося чимало цікавих сюжетів iз життя можновладців. Напередодні першого засідання новообраної Верховної Ради України можна було довідатися, наприклад, про те, як депутати-новачки опановують науку натискання на три кнопки — «за», «проти», «утримався». Не менш цікавим був процес розподілу місць у сесійній залі. Як зазначив автор сюжету на «1+1», кожна з партій, щоб виглядати імпозантніше, хотіла розташуватися якомога вигідніше відносно об’єктивів телекамер, а також ближче до трибуни спікера, щоб, коли виникне така необхідність, швидше її заблокувати. Дві партії були навіть запідозрені одним із членів БЮТ у змові про розподіл посадкових місць. Відразу чомусь пригадалися дещо перефразовані слова Івана Андрійовича Крилова: «А ви, друзья, как ни садитесь, все в депутаты...». Втім, підступ в усьому намагаються знайти не лише політики. Тележурналісти, наприклад, помітили, що лідери БЮТ і СПУ, після того, як у середу парафували угоду про створення коаліції, поклали її текст не в помаранчеву течку, а в червону — мовляв, цей колір ближче вищезгаданим фракціям...
Але особливий інтерес, із зрозумілих причин, викликали сюжети, що наочно демонструють, куди йдуть гроші платників податків. Так, наприклад, «1+1» у рамках серії сюжетів про те, «як живуть на народні гроші основні центри влади», розповів про Секретаріат Президента. І хоча автор сюжету Світлана Усенко намагалася всіляко підкреслити, наскільки нинішній Секретаріат більш демократичний і прозоріший попереднього (одне з таких «досягнень демократії» — можливість сфотографуватися на тлі вивіски «Президент України»), куди цікавіше була інформація «про комплекс споруд, що забезпечують діяльність апарату». Тут тобі й свої перукарні, й пошта, й невеликі магазини, й хімчистка з пральнею, й навіть овочесховище. Одна розповідь про «врожай з безнітратних полів Державного управління справами» чого варта. На кухні Секретаріату щодня готують 600 різних страв, один iз фірмових десертів — ананаси в клярі. Обід коштує 8—10 гривень (як справедливо зазначив один iз постійних відвідувачів, «якщо вийти в місто, там — дорожче, а тут і обслуговування, й якість нормальна»).
У цілому, як було сказано, Державне управління справами й Секретаріат Президента, в якому працює понад 500 співробітників, обійдуться бюджету цього року в 550 мільйонів гривень, з яких забезпечують діяльність Президента, виплачують зарплату й утримують вищезгадане господарство.
Мабуть, ще один штрих не зашкодив би цьому сюжету: співставлення суми «на утримання господарства» Секретаріату та бюджету будь-якого містечка з такою ж кількістю населення. Просто так, для порівняння...
Адже після виборів можновладці почали дещо більше говорити громадянам про прагматизм, маючи на увазі, що: «за все треба платити». Але є й інший бік медалі: «жити за доходами». Навіть у випадку, якщо ці доходи з «кишені громадян»...
