Росіяни йдуть... до українських ЗМI
Точніше, вже прийшли. Крім того що більшість центральних вітчизняних каналів досі транслюють російське «мило», часто ведучими авторських програм або ток-шоу виявляються телевізійники з сусідньої країни. Чого можуть навчити з блакитних екранів ці люди українське громадянське суспільство, якщо навіть уродженець Львова, а зараз ведучий радіо «Вести», Матвій Ганапольський порівнював організаторів «Форуму Видавців» з нацистами, коли з’явилося повідомлення про обов’язкове маркування російської книги на цьому заході?.. Вже зовсім скоро канали представлятимуть свої нові телесезони, але... здається, так само зі старими обличчями.
Ось наприклад, російський журналіст Олексій Суханов вже два роки веде програму «Говорить Україна» на телеканалі «Україна». За цей час передачу навіть нагородили статуеткою «Телетріумф» за сезон 2011—2012 років в номінації «Суспільно-соціальне ток-шоу». Однак впродовж усього цього часу Суханов балансував між російським «РЕН-ТВ» і нашою «Україною». Нещодавно з ведучим трапилася парадоксальна ситуація. У новинній програмі «РЕН-ТВ» Олексій робив підведення до сюжету про війну на сході України, де журналіст Станіслав Григор’єв розпитує поранених українських полонених, звідки вони, й радісно коментує, що з українського боку в перестрілці загинули майже всі, а оператор Олег Серебряков знімає, як «ополченець» (а саме так підписали людину в кадрі) розповідає по телефону матері вбитого, що її сина розстріляли. Щоправда, потім Олексій Суханов виправдовувався і говорив, що не знав, що це за сюжет. Здавалося б, після такого керівництво телеканалу «Україна» мало б звільнити ведучого, але розв’язка історії вийшла абсолютно несподівана. Суханов звільнився з «РЕН-ТВ», він й досі є у списках ведучих ТРК «Україна» і навіть... потрапив до списків «націонал-зрадників» у Росії, а якщо точніше — «заклеймлен позором» разом з Макаревичем та Арбеніною в пропагандистському фільмі російського каналу «НТВ» під гучною назвою «13 друзів хунти». Щоправда, за що його удостоїли такої честі, не зовсім зрозуміло. Мабуть, на відміну від українських ЗМІ, росіяни до висловлювань своїх колег дуже прискіпливі.
Давно обжився в студіях «Інтера» Євгеній Кисельов. Ця людина не відрізняється різкими висловлюваннями, він швидше мовчки спостерігає, як це роблять гості його програм. Кисельов бере «м’якою силою». Але, наприклад, 2011 року ведучий запросив до «Великої політики» коментувати газові переговори російського політолога Володимира Корнілова, починаючи розмову фразою «Наскільки я пам’ятаю, ви на цьому тижні, Володимир Володимирович, висловлювалися саме в тому ключі, що не треба ось так жорстко з Росією розмовляти, що українські лідери припускаються помилки». А тепер ми бачимо, до чого призвело це упокорювання перед імперією. До речі, остання програма — «Черное зеркало» — в якій був ведучим Євгеній Кисельов, мала б поновитися восени. В останньому випуску ток-шоу ще одна ведуча програми Ольга Червакова пообіцяла, що у вересні журналісти проаналізують сто днів діяльності нової влади. Цікаво, кого цього разу запросить Кисельов на ефір, якщо такий відбудеться, і як тепер порадить розмовляти з Росією.
Окрім ведучих, росіян на нашому ТБ полюбляють в ролі членів журі всіляких талант-шоу. «А ось на «СТБ» виходить новий сезон «Х-фактора», де знову в журі Сосєдов, який підтримує Путіна в тому, що той окуповував Крим, і вважає, що так і має бути. То може канали все ж розбірливіше ставитимуться до тих, кого запрошують, і вороже налаштованих до України просто виключать зі своїх ефірів. Бо виникає питання: а на чиїй стороні вони віщають?» — пише у Facebook український актор, письменник і телережисер Валентин ТАРАСОВ. Сергій Сосєдов потрапив на український канал чотири роки тому й досі числиться у списку «Зірок «СТБ». Мабуть, судити українців йому сподобалося, а українці засуджувати його не збираються.
Зараз вже майже не згадують, як рік тому в ефірі російського «Первого канала» в програмі «Смак» ведучий Іван Ургант «пожартував»: «Порубили зелень, как красный комиссар жителей украинской деревни». Тоді така витівка наробила багато галасу, депутата Верховної Ради, члена фракції ВО «Батьківщина», голова комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко звернувся до тодішнього міністра закордонних справ Леоніда Кожари з вимогою відреагувати на антиукраїнський вислів. Ургант тоді вибачився. Але... Іван Ургант був не лише ведучим «Смаку», й співведучим «Великої різниці» — російсько-українського гумористичного проекту, який транслювали свого часу «1+1», ICTV, K1, «Інтер».
Російськ ведучі в українському телеефірі — це як пістолет у драматургії — якщо вони вже з’являються, то колись неодмінно вистрілять. «Вистрілять» нерозумінням українського контексту, свідомою або несвідомою брехнею, схиляннями до вічних переговорів з агресором, міфологізацією війни на Сході. Таким чином, українське телебачення робить гірше лише самому собі. Воно не вирощує своїх впізнаваних облич, не відповідає запитам суспільства, що постійно змінюються, згодовуючи ту саму риторику. Воно дає майданчик й фінансує чужих, перетворюючись на прохідний двір. І нарешті, воно особисто запрошує до свого інформаційного простору носіїв «русского мира». Не треба думати, що русифікація — це лише поглинання чи розорення України Росією або повний утиск прав наших громадян. Це також поступове формування світогляду, який буде вигідний Кремлю. Для такої мети згодяться навіть ліберали, хоча всі ми пам’ятаємо, де вони «закінчуються».
