«Війна очима ТСН»

Цього тижня команда «плюсів» презентувала свій мультимедійний проект «Війна очима ТСН». У проекті — три складові: однойменна книжка, що складається з 28 історій військових репортерів «ТСН», а також телевізійна версія цих розповідей та інтерактивна карта подій останнього року на Донбасі. «Війна очима ТСН» — це історія про взаємодію журналістів і операторів із місцевими і військовими, про неоднозначний рік гарячих бойових дій, про переживання, які залишилися за кадром. Збирала історії і готувала до друку книжку кореспондент «ТСН» Ольга Кашпор, яка родом із Дружківки. Протягом місяця вона розмовляла зі своїми 11 колегами про війну, інколи — безпосередньо між їхніми відрядженнями на фронт.

Із презентацією проекту у Національному музеї Тараса Шевченка «1+1» представили також власну «експозицію війни» — тут і розірвані снаряди, і ящик з-під боєприпасів, в якому бійці перевозили свою кішку із фронту до Києва, і обгорілі прапори, і форма з фронтовим пилом солдата, який приїхав на ротацію, і знаки зі слідами куль, і навіть вказівники з Донецького аеропорту... Журналістка Наталія Нагорна, яка стала екскурсоводом цієї виставки на один вечір, із власних спогадів розповідає ледь не про кожен експонат і фото бійців — тих, що живі, і тих, що залишилися у нашій пам’яті.

На презентацію книжки «плюси» запросили військових, які зараз перебувають у Києві — в госпіталях чи на ротації. Першим із присутніх отримав у подарунок книжку маленький син бійця 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь» Геннадія Демінського Арсеній, котрий разом із татом і мамою був присутній на презентації. До слова, частину прибутків, виручених від продажу книжок, буде перераховано Благодійному фонду «Центр допомоги» та направлено на придбання медичного обладнання для Головного військового госпіталю у Києві. Всім присутнім бійцям книжки подарували на презентації.

— Якось мене покликав шеф-редактор «ТСН» Сергій Попов і сказав: «У наших кореспондентів залишається дуже багато історій за кадром. Вони — про особисті переживання, які журналіст завжди мусить ховати. Давай спробуємо зробити з них есе», — розповідає про проект його автор Ольга КАШПОР. — Тож ми записали пробну історію з Олександром Моторним, який перший з українських телевізійників проїхав у Донецький аеропорт, і саме про це було наша перша розмова. Наші есе відрізняються від документалістики лише тим, що у них красива художня обкладинка. Були такі, які писали досить швидко, з емоційними спогадами журналістів. Були історії, які писали важко, бо інколи журналістам навіть рідним чи колегам важко розповісти про те, що вони пережили, занурюватися у атмосферу, про яку говориш. Я переглядала їхні сюжети, шукала фото місць і подій, про які вони розповідали, намагалася уявити себе на їхньому місці, знаючи цих людей не один рік, їхній характер і стиль. Це не випадкові люди на війні — хтось був уже на 30 війнах, а для когось це перша війна, але вони пропускають її через себе. Це люди, яких не відправляли на фронт — вони самі обрали бути там, і це наш найкращий «добровольчий батальйон ТСН». А «Війна очима ТСН» — це жива історія, яку ми написали разом і яка триває, яка вже сьогодні має цінність.