На хвилi помiрного песимiзму
Німецькі аналітики чекають від Національного банку України змін у валютно-курсовій політиці, спрямованих на «повернення помірної інфляції». При цьому вони зазначають, що «сповільнення експорту дає аргументи уряду, який часто вимагає девальвації на підтримку експортерів». Тому Комерцбанк прогнозує інфляцію 2003 року в Україні на рівні 6% (Кабмін нещодавно заявив про зниження прогнозованого рівня інфляції на 2003 рік з 6%—7% до 4%, а потім при розробці проекту держбюджету-2003 для повторного другого читання — до 5,2%.).
Основними причинами свого прогнозу німецькі аналітики називають стрімке зростання грошової маси в країні, погіршення динаміки експортних операцій, а також ризик підвищення цін на комунальні та транспортні послуги. «Рано чи пізно уряд зіткнеться з необхідністю дерегулювання цін на комунальні й транспортні послуги, що спричинить інфляцію», — зазначається в прогнозі.
Складна політична ситуація в Україні й зниження ефективності внутрішньої економічної політики дали привід аналітикам Комерцбанку знизити і прогноз зростання ВВП України 2003 р. з 5% до 3% (за оцінками першого віце-прем’єра і міністра фінансів українського уряду Миколи Азарова, зростання ВВП 2003 року становитиме 4—4,5%, у зв’язку з чим Кабмін при розробці держбюджету-2003 знизив обсяг планованого номінального ВВП на 7 млрд. грн. — до 240 млрд. грн.). Німецькі друзі України зазначають, що зміна уряду, що відбулася, може зупинити політичну кризу в країні. На думку аналітиків, внаслідок зміни уряду й укладення договору про співпрацю між Кабміном і парламентськими фракціями, що формують більшість, Президент «не став сильнішим, але, скоріше за все, отримав те, чого прагнув».
Неоптимістичний аналіз німців дає ключ до розуміння досить дивного, на перший погляд, заклику міністра економіки та євроінтеграції України Валерія Хорошковського «не концентруватися виключно на бюджетних показниках». Таким зверненням відкривається підписаний ним прес- реліз до першої своєї офіційної прес-конференції. Міністр не збирається зациклюватися на проблемах, пов’язаних з бюджетом-2003 (може, не дуже сподіваючись на можливість їхнього результативного рішення), і мало не на другий день після ухвалення бюджету переключається на бюджетну політику 2004 року. На його думку, ще до початку роботи над бюджетом наступного року слід створити дійову процедуру банкрутства неефективних за ринковими критеріями підприємств (40% підприємств в Україні є збитковими, що й створює чинник зростання бюджетної заборгованості та нестабільності державних фінансів). Водночас Хорошковський ратує за зниження податкового тиску й забезпечення зростання валового внутрішнього продукту, з якого й черпає бюджет свої прибутки (через бюджет останніми роками перерозподілялося від 22% до 29% ВВП). На його думку, зростання цього показника є головним завданням економічної політики України, оскільки «потенціал зростання ВВП у вже створеній економіці — це тіньовий сектор». І тут же подається спосіб вирішення — детінізація економіки, легалізація тіньового капіталу, внаслідок чого різко збільшиться податкова база.
А от її зростання дозволить істотно знизити податкові ставки й дати таким чином переконливий сигнал до виходу з тіні. Але сигналу замало. «Ми змушені боротися за довіру бізнесу», — вважає Хорошковський. І перший крок на шляху до цього, на його думку, — активне залучення підприємців до обговорення рішень у сфері економіки.
Відповідаючи на запитання «Дня», міністр уточнив, що головна мета в цьому напрямку — привчити людей сплачувати податки, для чого податкова система повинна бути простою й зрозумілою, вирізнятися якомога менш диференційованими ставками. Мінекономіки дуже турбує проблема пільг. На його думку, бюджет страждатиме доти, доки існує будь-яке звільнення, скажiмо, від податку на додану вартість. Поки ж через численні пільги загальна ставка цього податку працює на рівні 8—10% (замість 30%. — Авт. ). Отже, ліквідувавши пільги й збільшивши базу оподаткування, можна спокійно, вважає Хорошковський, вийти на європейську ставку оподаткування — 13—15%. При цьому бюджет отримає набагато більше грошей. Особливу увагу передбачається приділити оподаткуванню прибутків фізичних осіб, тобто громадян. Хорошковський навіть мріє створити таку систему, яка взагалі переверне систему адміністрування цього податку. На його думку, в неї треба закласти європейські норми, що передбачають, зокрема, виключення з оподаткування легальних витрат громадянина на забезпечення здоров’я, на освіту. Все це, вважає Хорошковський, слід закласти до Податкового кодексу. Нинішній його проект, представлений парламенту, «навіть більш фіскальний, ніж те, що ми маємо», каже міністр. Але головною метою, на його думку, все ж є зміна самого ставлення до сплати податків.
У передноворічні дні підняту Комерцбанком тему ризиків у зв’язку зі зростаючою пропозицією коштів обговорювали також УСПП і Національний банк, які жодного разу до цього не сідали за спільний стіл. Щоправда, тут вона розглядалася під абсолютно іншим кутом. Сторони збираються вже після Різдва підписати угоду про співпрацю банківського та промислового капіталу, спрямовану зрештою на те, щоб поліпшити умови кредитування промисловості, тобто сприяти зростанню грошової пропозиції. Новий глава НБУ Сергій Тiгiпко визнав певну закритість банківської системи в минулому й обгрунтував свій прихід в УСПП початком політики «відвертості» Нацбанку. Він зауважив, що зростання банківського сектора практично неможливе без підйому реальної економіки. Банкіри, за його словами, говорять, що хорошого клієнта, якого сьогодні немає, треба виростити, треба його кредитувати, i лише після цього на ньому можна заробляти. Але сьогодні кредитна ставка комерційних банків, що зберігається на рівні 20% річних, не дозволяє українській промисловості розвиватися й конкурувати на зовнішніх ринках.
