Більбао. Музей Гуггенхайма

Якщо вам колись пощастить побувати в столиці Країни Басків, що на Заході Піренеїв, то обов’язково завітайте в «Акрополь» сучасного мистецтва, не тільки Іспанії, а й всієї Європи — Музей Гуггенхайма в Більбао. Своїм дивним виглядом він вже 19 років приваблює туристів зі всього світу. Своєю приголомшеною концепцією будівля нагадує величезний корабель, що витає центром міста по річці Нервіон, яка впадає в Атлантичний океан. Кожного року музей приймає понад один мільйон відвідувачів, які із захопленням проходять на борт цього «корабля».

Безсумнівно, зараз Музей Гуггенхайма в Більбао є дуже популярним серед туристів зі всього світу, отже, дуже прибутковим. В основі створення музею 1997 року була політика розгортання, тобто необхідність за будь яких умов стимулювати та піднести національну економіку. Світова криза 90-х років спричинила різке зниження приросту ВВП Іспанії, разом із низкою інших фінансових негараздів. Одночасно загострилася проблема безробіття. На той період частка безробітних у Іспанії сягнула 22%, найвищого показника серед країн Європи. Отже, під час створення музею мало місце скрутне фінансове становище країни. Музей розвивався паралельно з іспанською економікою в цілому.

Коли в регіоні з віковою промисловою спеціалізацією почалися розмови про відкриття Музею Гуггенхайма, це викликало загальне непорозуміння. Здавалось, останнє, що можна зробити для відновлення економічного балансу міста, — побудувати Музей сучасного мистецтва. Але мер міста Іньякі Аскуна вирішив використати цей проект як імпульс змін і виділив на нього 228,3 мільйона доларів із муніціпального бюджету. Проектування музею було доручено канадсько-американському архітекторові Френку Гері, що забезпечило будівлі міжнародний інтерес. А збудувала музей фірма Ferrovial.

Міський голова не помилився. Станом на 2011 рік Музей Гуггенхайма приніс Більбао 3,2 мільярда доларів.

Музей Гуггенхайма в Більбао — один із кількох музеїв, побудований завдяки Фонду Соломона Р. Гуггенгайма. Будівлю  було визнано однією з найбільш видовищних у світі в стилі деконструктивізму. Архітектор Філіп Джонсон назвав будівлю «найбільшим будинком нашого часу». Центральний атріум заввишки 55 метрів нагадує велику металеву квітку, від якої розходяться об’ємні пелюстки, де розташовані анфілади виставкових залів для різних експозицій.

Як і більшість робіт Гері, будова складається з м’яких контурів. Френк Гері стверджував у одному з інтерв’ю, що «безладність вигинів призначена для уловлювання світла».

У музеї ви не знайдете нічого схожого на те, що виставляють у Ермітажі або у Луврі. Це неймовірно-захоплююче місце, де панує потаємний дух сучасності.

Тут регулярно відбуваються виставки. Також є й постійна експозиція на додаток — з інсталяціями, електронними панно та іншими об’єктами сучасного мистецтва.

Навколо музею — незвичні скульптури, експонати: «Квітковий пес» Джефа Кунса та гігантський павук Луїзи Буржуа. Будівля музею наповнена неочікуваними сюрпризами. У тиху безвітряну погоду всі відвідувачі музею можуть стати свідками страхітливого, а може, й навіть химерного дійства. Будівлю музею починає оповивати туман, навіюючи неспокій, та водночас захоплення всім присутнім. Туман посилює враження присутності на фантастичному «кораблі». Керівництво музею та всі відвідувачі мають бути вдячні за ці неймовірні ефекти Фуджику Накайя, який спроектував цю спеціальну установку. Ніде у світі ви не знайдете нічого подібного.

Після заходу сонця над столицею Країни Басків, у Музеї Гуггенхайма, починається нове захоплююче дійство. Вмикаються вогняні фонтани Іва Кляйна, котрі зачаровують пізніх відвідувачів музею. Здається, що потоки води б’ють прямо із підлоги, рух струменів непередбачуваний і хаотичний. Усе це «шоу» відбувається під акомпанемент незвичайної музики, що створює неземну атмосферу.

На перший погляд може здатися, що нема ніякої системи в розстановці об’єктів у музеї. Але це не так, будівлю поділено на чотири окремі зони, котрі символізують окремі напрями сучасного мистецтва, — абстракціонізм, кубізм, сюрреалізм та футуризм. Найпопулярнішою вважається композиція Річарда Серра. Цей об’єкт нагадує величезну закручену спіраль, у якій полюбляють блукати туристи. Робота американського скульптора вражає своїми масштабами, а вага однієї скульптури становить приблизно три тонни.

Будівництво музею 1997 року вплинуло на міську інфраструктуру і створення нових робочих місць. У Більбао з’явилася нова лінія метро та аеропорт. Неймовірна робота мера Більбао — Іньякі Аскуни, — який перетворив робоче місто на півночі баскської провінції Іспанії з високим рівнем безробіття та регулярними проявами сепаратизму в міжнародний центр туризму, вразила всіх. 2012 року незалежний Фонд City Mayors визнав його найкращим мером світу.

Також на руку керівництва музею зіграла стрічка Майкла Ептеда «І цілого світу замало» — продовження франшизи про англійського суперагента Джеймса Бонда, де дія відбувалася неподалік музею. Попри те, що у фільмі музей було показано недовго, він встиг закарбуватися в пам’яті глядачів і привабити їх своїм незвичним виглядом.