Iсторія, яка триває...

Сьогодні суспільство починає по-іншому розуміти судовий процес над Олексієм Пукачем. Люди все більше бачать і переконуються, особливо після останніх сенсаційних заяв підсудного, в чому, так би мовити, «корінь зла»: хто й які причини призвели до нинішнього стану країни. Але, звичайно, залишаються й ті, хто говорить: навіщо ворушити всю цю історію із вбивством журналіста Георгія Гонгадзе чи побиттям громадського діяча Олексія Подольського, чи нападом на народного депутата II та III скликань Олександра Єльяшкевича, коли в країні війна, навіщо взагалі чіпати того Кучму? Так от, якби не було президентства Кучми або хоча б протягом всіх цих років була дана оцінка його десятирічному правлінню, то не було б і війни.

Крім того, не треба забувати, що екс-президент не відійшов від справ і не відпочиває десь на Сардинії, він і досі продовжує впливати на українську політику. Яскравим прикладом сучасного інфікування країни є офіційна участь Кучми на переговорах у Мінську. Зараз ми не будемо детально зупинятися на програшному для нашої країни «мінському форматі», який фактично став частиною спецоперації Кремля проти України. А лише зауважимо, що одним із результатів домовленостей Тристоронньої контактної групи були «гарантії особистої безпеки для учасників консультацій». Протоколи від вересня ніхто не скасовував. Враховуючи «здобутки» Кучми під час президентства, для нього цей пункт є найголовнішим...

•  Що на даний момент відбувається у «справі Гонгадзе»? Згідно з останнім рішенням Апеляційного суду Києва, Генеральній прокуратурі дали ще час до 20 квітня на те, щоб вона визначилася з тим, чи є в цій справі матеріали з грифом «таємно». Попереднього часу (з 12 лютого по 17 березня), який відводився судом, ГПУ не вистачило, тому вона попросила збільшити період для вивчення матеріалів справи. А от державні експерти з питань секретності від СБУ та МВС визначилися вчасно. У відповіді СБУ зазначається, що в їхніх матеріалах немає державної таємниці, відповідно відкритий розгляд скарги не зашкодить державним інтересам. У МВС же зазначили, що розсекретили більшу частину матеріалів, а менша частина — не підлягає розсекреченню. Нагадаємо, в судовому процесі досі триває підготовча стадія до розгляду апеляційних скарг по суті.

Вже після самого засідання суду відбулася ще одна неприємна подія, яка безпосередньо стосується «справи Гонгадзе». 29 березня в Менській колонії на Чернігівщині помер колишній начальник чергової частини Департаменту кримінального розшуку МВС України Микола Протасов, який відбував покарання за співучасть у вбивстві Гонгадзе. Смерть Протасова, як і чимало інших, пов’язаних із цією резонансною трагедією, залишила більше запитань, ніж відповідей. Одразу згадуються слова колишнього першого заступника генпрокурора Рената Кузьміна, що свого часу порушив кримінальну справу проти Леоніда Кучми, який сказав: «Довкола справи Гонгадзе гора трупів». Незважаючи на те, що адвокат Протасова Віктор Чевгуз заявив, що «його підзахисний останніми роками хворів і помер своєю смертю» (аналогічну причину вказали і в Державній пенітенціарній службі), привертає увагу кілька обставин.

•  По-перше, про саму смерть Протасова суспільство дізналося лише через кілька днів навіть не після його смерті, а після того, як його поховали в Києві. По-друге, за словами потерпілого у «справі Подольського», це може бути пов’язано з нещодавніми заявами самого Пукача. «Вони стосуються шантажу Пукача в Печерському суді, в чому брали участь суддя Мельник, прокурори Шилов з Волошиним та інші посадові особи, з якими, як стверджує Пукач, була також Валентина Теличенко, — коментує «Дню» громадський діяч. — Її поїздки до колонії якраз збігаються із часом, коли вона його шантажувала й вимагала назвати імена Марчука і Мороза як замовників злочину. Ті вояжі можуть бути пов’язані і з тим, що крім свідчень Пукача, потрібні були свідчення й інших людей — виконавців. І тепер ці свідки йдуть із життя. Але чомусь заяви Пукача в суді Генпрокуратура досі не хоче розслідувати».

Із цього приводу до Генерального прокурора Віктора Шокіна 10 квітня із заявою про кримінальне правопорушення звернувся представник Подольського в суді, народний депутат Віталій Купрій. Копію тексту заяви Купрій передав «Дню». Це вже друге звернення. «Перше — від 5 лютого (тоді ще його було адресовано Віталію Яремі) на порушення ст. 214 КПК України не було внесено до ЄРДР у встановлений законодавством строк 24 години, — коментує «Дню» Віталій Купрій. — Але згодом нам дав відповідь тодішній заступник Генпрокурора Олексій Баганець. По-перше, він не мав права її розглядати у зв’язку з тим, що раніше був безпосередньо причетним до незаконних дій у розслідуванні справ щодо вбивства Гонгадзе, викрадення і катування Подольського та замаху на життя Єльяшкевича, а також був допитаний як свідок у відповідній кримінальній справі. По-друге, Баганець незаконно відмовив нам, повідомивши, що немає підстав для внесення відомостей з приводу зазначеної заяви в ЄРДР. До речі, пізніше Шокін відсторонив, а згодом і звільнив Баганця з посади. І відбулося це якраз в той час, коли помер Протасов. Занадто підозрілий збіг».

У новій заяві Купрій звертається до Віктора Шокіна: «Під час судового засідання в київському Апеляційному суді, яке відбулося 6 лютого 2014 року, суд виніс ухвалу, відповідно до якої заяви Пукача О. П. про погрози його життю було направлено до ГПУ. Проте на сьогодні жодної реакції з Вашого боку немає. Наголошую на тому, що Ви особисто давали обіцянку розслідувати зазначену кримінальну справу, що також є і обов’язком України як суб’єкта міжнародного права. У зв’язку з викладеним прошу: 1. Негайно внести відомості до ЄРДР про погрозу вбивством Пукачу О. П. та членам його родини за ч. 2 ст. 129 КК України та вжити заходів для оперативного й ефективного розслідування вказаних злочинів. 2. Терміново вжити заходів для збереження життя Пукача О.П. 3. Надати на це звернення мені як народному депутатові України відповідь особисто, не перекладаючи виконання обов’язків Генерального прокурора на підлеглих». Повний текст заяви:

НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ

Купрій Віталій Миколайович

01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5

Вих. № 326-зз від 10 квітня 2015 р.

Генеральному прокурору України

Шокіну В.М.

ЗАЯВА 

про кримінальне правопорушення

05 лютого 2015 року народні депутати України Купрій В.М. та Денисенко А.С. звернулись до тодішнього Генерального прокурора України Яреми В.Г. із заявою про вчинення кримінального правопорушення (див. Додаток 1).

В порушення ст. 214 КПК України, відомості з вказаної заяви не були внесені до ЄРДР у встановлений законодавством строк (24 години).

10 лютого 2015 року Верховною Радою України було затверджено подання Президента України щодо призначення Вас Генеральним прокурором України, Ви приступили до виконання покладених на Вас обов’язків.

На нашу заяву ми отримали відповідь від 13.02.2015 року від Вашого тодішнього заступника Баганця О.В. 

Олексій Баганець не мав права її розглядати у зв’язку з тим, що раніше був безпосередньо причетним до незаконних дій у розслідуванні резонансних справ щодо вбивства Георгія Гонгадзе, викрадення та катування Подольського О.І. та замаху на життя народного депутата України Єльяшкевича О.С., а також був допитаний як свідок у відповідній кримінальній справі.

Ці три резонансні справи є об’єктом пильної уваги Парламентської асамблеї Ради Європи та Гельсінської комісії конгресу США та пов’язані між собою причетністю до них колишнього президента України Кучми Л.Д. та його оточення.

На виконання одного з рішень ПАРЄ 10 січня 2002 року Верховною Радою України прийнято постанову № 2970-III, якою України взяла на себе зобов’язання виконувати відповідні резолюції ПАРЄ щодо цих резонансних справ (див. Додаток 2).

Свого часу народний депутат України Кармазін Ю.А. двічі звертався до тодішнього Генерального прокурора України щодо невиконання резолюцій ПАРЄ № 1262 від 27.09.2001 року, № 1346 від 29.09.2003 року, № 1465 від 15.10.2005 року, № 1645 від 27.01.2009 року. Копії депутатського запиту і звернення Кармазіна Ю.А. та дивні відповіді на них додаються (див. Додатки 3, 4, 5, 6). Також додаються звернення члена Гельсінської комісії конгресу США, конгресмена Стіва Коена від 01 серпня 2013 року до тодішнього президента України Януковича В.Ф. (див. Додаток 7) та від 15 квітня 2014 року до тодішнього виконуючого обов’язки президента України Турчинова О.В. (див. Додаток 8).

Гельсінська комісія конгресу США тримає на постійному контролі питання щодо розслідування вбивства Герогія Гонгадзе, викрадення та катування Подольського О.І. та замаху на життя народного депутата України Єльяшкевича О.С. та покарання винних осіб.

Розслідування цих резонансних справ є важливим, як для українського суспільства, так і для всієї міжнародної спільноти. Зважаючи на це, а також на зобов’язання України як держави та особистих публічних запевнень Президента України Порошенка П.О. та Генерального прокурора України Шокіна В.М. про те, що розслідування справи Гонгадзе є для них справою честі, ганебним є факт того, що до цього часу не зроблено жодних кроків для розслідування заяв Пукача О.П., які стосуються шантажу та погроз йому та членам його родини. Ці заяви він неодноразово робив під час судового засідання протягом тривалого часу в присутності уповноважених представників Генеральної прокуратури України, які за цими заявами також брали участь у цьому шантажі та погрозах. Саме цих прокурорів потерпілий Подольський О.І. та його представники вимагали усунути від виконання функцій державного обвинувачення в судовому процесі та притягнути до відповідальності. Генеральна прокуратура замінила цих представників, але так і не повідомила ні суд, ні потерпілого Подольського О.І. та його представників саме з якої причина сталась заміни представників державного обвинувачення при розгляді апеляції.

Так, за заявою Пукача О.П., яку він зробив під час судового засідання, організована злочинна група, що складається з високопосадовців правоохоронних органів на чолі з суддею, колишнім заступником голови Печерського районного суду м. Києва Мельником А.В. впродовж 2013 року неодноразово погрожувала йому вбивством його та/або членів його родини. Причиною погроз Пукач О.П. називає свідчення ним у ході судового процесу, що президент України Кучма Л.Д. під час виконання ним президентських повноважень був замовником вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. 

Під час судового засідання в Апеляційному суді м. Києва, яке відбулось 6 лютого 2014 року, Пукач О.П. заявив, що представник потерпілої Мирослави Гонгадзе Валентина Теличенко від імені керівництва держави погрожувала йому для отримання певних свідчень. Пукача О.П. шантажували з вимогою обвинуватити відомих політичних осіб держави Мороза, Марчука, Тимошенка в замовлені вбивства Гонгадзе. Зазначені обставини підтверджуються наступним відео:

https://www.youtube.com/watch?v=ND7zLgU88SM. 

Злочин щодо шантажу та погроз відбувся, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час ознайомлення Пукача О.П. з матеріалами судової справи після винесення вироку судом першої інстанції. Пукач О.П. готовий назвати конкретні прізвища працівників правоохоронних органів, які погрожували вбивством не тільки йому, але і членам його родини.

Доводимо до Вашого відома також, що уповноваженою особою Вищою Радою Юстиції за зверненням потерпілого Подольського О.І. була проведена перевірка щодо фальсифікації суддею Мельником А.В. справи про замах на народного депутата України Єльяшкевича О.С.

Результатом цієї перевірки було офіційне подання від 14 лютого 2014 року тодішнього члена Вищої Ради Юстиції, заступника Секретаря РНБО Кузьміна Р.Р. щодо звільнення з посади судді Печерського районного суду м. Києва Мельника А.В. за порушення ним присяги судді. Копія цього подання, яке знаходиться у Вищій Раді Юстиції, додається (див. Додаток 9).

У зв’язку з несвоєчасним реагуванням на кричущі факти і спроби зірвати розслідування заяв Пукача О.П., вже немає можливості допитати померлого наприкінці березня цього року Миколи Протасова – співучасника виконання вбивства Георгія Гонгадзе, який міг би надати важливі свідчення.

На необхідності дорозслідування заяв про злочин та додаткових свідчень Пукача О.П., заявлених в Апеляційному суді м. Києва, публічно наголошував голова СБУ Наливайченко В.О.

Під час судового засідання в Апеляційному суді м. Києва, яке відбулось 6 лютого 2014 року, суд виніс ухвалу, якою заяви Пукача О.П. про погрози його життю були направлені до ГПУ. Проте, на сьогоднішній день жодної реакції з Вашого боку не має.

Наголошую на тому, що Ви особисто давали обіцянку розслідувати вказану кримінальну справу, що також є і обов’язком України, як суб’єкта міжнародного права.

У зв’язку з викладеним, керуючись ст. 214 КПК України, 

ПРОШУ:

1. Негайно внести відомості до ЄРДР про погрозу вбивством Пукачу О.П. та членам його родини за ч. 2 ст. 129 КК України та вжити заходів для оперативного й ефективного розслідування вказаних злочинів. 

2. Терміново вжити заходів для збереження життя Пукача О.П.

3. Надати на це звернення мені, як народному депутату України, відповідь особисто, не перекладаючи виконання обов’язків Генерального прокурора України на підлеглих.

Додатки:

1. Заява про вчинення кримінального правопорушення № 72-зз від 05.02.2015 на 1 арк.

2. Постанова Верховної Ради України від 10.01.2002 № 2970-III на 1 арк.

3. Копія депутатського запиту Кармазіна Ю.А. № 33 від 20.10.2011 на 3 арк.

4. Копія депутатського звернення Кармазіна Ю.А. № 1590 від 21.11.2011 на 4 арк.

5. Копія відповіді ГПУ від 11.11.2011 № 09/1-6447-00 на 2 арк.

6. Копія відповіді ГПУ від 05.12.2011 № 09/1-6447-00 на 1 арк.

7. Копія звернення члена Гельсінської комісії конгресу США, конгресмена Стіва Коена до тодішнього президента України Януковича В.Ф. від 01.08.2013 з текстом офіційного перекладу на 2 арк.

8. Копія звернення члена Гельсінської комісії конгресу США, конгресмена Стіва Коена до тодішнього виконуючого обов’язки президента України Турчинова О.В. від 15.04.2014 з текстом офіційного перекладу на 4 арк.

9. Копія довідки-пропозиції члена Вищої Ради Юстиції Кузьміна Р.Р. від 14.02.2014 № 177/03-5-1 на 5 арк.

З повагою,

народний депутат України В.М. Купрій

•  Однак реакції від ГПУ на момент виходу номера ще не було. «На сьогодні цю заяву знову не було зареєстровано так, як цього вимагає закон, — каже Купрій. — Більше того, ми досі не маємо відповіді по суті звернення». А от у керівництва СБУ з цього приводу чітка позиція. «Зараз дуже правильно, що засідання суду відбувається у відкритому режимі, а далі мають бути остаточно розсекречені матеріали справи, відповідно і судові засідання мають продовжуватися у відкритому режимі, — заявив голова спецслужби Валентин Наливайченко в нещодавньому інтерв’ю «Дню» (№ 56 за 1 квітня ц. р.). — А ті звинувачення або додаткові свідчення, які зараз пролунали від Пукача в Апеляційному суді, мають бути дорозслідувані. Тобто резонансні злочини мають бути справедливо сприйняті в суспільстві, щоб воно остаточно дізналося, хто виконавець, хто організатор, а хто замовник. Лише після цього можна говорити, що це вбивство розкрито».

Але це не всі події, які ми маємо напередодні чергового засідання Апеляційного суду. Найбільш сенсаційна новина така. Американський конгресмен, член Гельсінської комісії США Стів Коен написав листа до Президента Петра Порошенка. Текст звернення у себе на «Фейсбуці» оприлюднив Олексій Подольський.

«Як член Конгресу Сполучених Штатів, який працює в Комісії з Безпеки і Співробітництва в Європі (Гельсінська комісія США), я покликаний спостерігати за порушеннями прав людини, що здійснюються за кордоном, — ідеться в заяві. — За останні два роки я ретельно ознайомився з трьома резонансними кримінальними справами в Україні: замах на життя народного депутата Олександра Єльяшкевича, викрадення громадського діяча Олексія Подольського і жорстоке вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Мене непокоїть, що в жодній із цих справ правосуддя не було здійснено повною мірою. Оскільки ці три справи знову набирають обертів, я вірю в те, що буде проведено належне розслідування, а винні в злочинах будуть об’єктивно покарані, що стане важливим кроком до того, щоб Україну сприймали як справжню демократію і позитивну силу в регіоні».

•  Насправді це вже не перше звернення до глави Української держави. Спочатку Стів Коен писав листа Вікторові Януковичу (1 серпня 2013 р.), потім — в.о. Президента Олександрові Турчинову (15 квітня 2014 р.), і от зараз — Петрові Порошенку. «Оскільки ваш попередник не скористався нагодою зустрітися з паном Єльяшкевичем для обговорення цієї справи, я наполегливо прошу вас зустрітися з ним, щоб обговорити той напад, методологію, з якою проводилося розслідування, і дії, до яких вдалися, щоб покарати відповідальних за замах, — зазначає Стів Коен у своєму листі. — Я зустрічався з паном Єльяшкевичем у своєму офісі у Вашингтоні й вірю, що Ваша зустріч з ним стане важливим кроком до вирішення цієї справи, що має велике значення в питаннях дотримання прав людини. Невдовзі я також збираюся зустрітися з паном Подольським». Повна версія нижче.

Конгрес Сполучених Штатів

Палата Представників

Вашингтон, округ Колумбія 20515-4209

10 квітня 2015 року

Високоповажному Петру Порошенко

Президенту України

Посольство України в Сполучених Штатах Америки

3350 M St. NW

Вашингтон, округ Колумбія 20007

Шановний Президент Порошенко,

Як член Конгресу Сполучених Штатів, який працює в Комісії з Безпеки і Співробітництва в Європі (Гельсінська Комісія США), я покликаний спостерігати за порушеннями прав людини, що здійснюються за кордоном. За останні два роки я ретельно ознайомився з трьома резонансними кримінальними справами в Україні: замах на життя народного депутата Олександра Єльяшкевича, викрадення громадського діяча Олексія Подольського, і жорстоке вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Мене непокоїть те, що в жодній з цих справ правосуддя не було здійснено повною мірою. Оскільки ці три справи знову набирають обертів, я вірю в те, що буде проведено належне розслідування, а винні у злочинах будуть об’єктивно покарані, що стане важливим кроком до того, щоб Україну сприймали як справжню демократію і позитивну силу в регіоні.

8 травня 2013 року, на слуханні Гельсінської Комісії США щодо головування України в Організації з Безпеки і Співробітництва в Європі, я запитав міністра закордонних справ України Леоніда Кожару про стан розслідування цих трьох справ, особливо справи пана Єльяшкевича, якому було надано політичний притулок в США у 2002-му році. Мені також відомо, що Парламентська Асамблея Ради Європи неодноразово закликала до повного розслідування нападу на пана Єльяшкевича. Звертаю Вашу увагу і на те, що спеціальна комісія Верховної Ради третього і четвертого скликань прийшла до одностайного висновку, що колишній президент Леонід Кучма замовив цей напад на пана Єльяшкевича. Мені також відомо, що 14 лютого 2014 року Вища Рада Юстиції висунула обвинувачення судді Андрію Мельнику, який головував у всіх трьох вищезгаданих кримінальних справах, в «умисному і злісному порушенні присяги судді» у справі щодо замаху на життя Олександра Єльяшкевича і висунула офіційну вимогу щодо його звільнення. Сподіваюсь, що Вища Рада юстиції зверне на цю важливу справу належну увагу і розгляне цю справу без подальшої затримки.

Оскільки ваш попередник не скористався нагодою зустрітися з паном Єльяшкевичем для обговорення цієї справи, я наполегливо прошу Вас зустрітися з ним, щоб обговорити той напад, методологію, з якою проводилося розслідування, і дії, до яких вдалися, щоб покарати відповідальних за замах. Я зустрічався з паном Єльяшкевичем у своєму офісі в Вашингтоні і вірю, що Ваша зустріч з ним стане важливим кроком до вирішення цієї справи, що має велике значення у питаннях дотримання прав людини. Невдовзі я також збираюся зустрітися з паном Подольським.

20 квітня 2015 року відбудеться апеляційне слухання у справі Олексія Пукача, особи, що здійснила вбивство Георгія Гонгадзе, а також викрадення і побиття Олексія Подольського. Особливо в світлі звинувачень проти судді Мельника, я вважаю важливим, щоб суд зняв завісу секретності і провів прозоре слухання, дозволивши присутність представників засобів масової інформації для його висвітлення.

Я знаю, що на даному етапі у України надзвичайно великі труднощі з безпекою, і ви боретеся з нелегальною агресією Росії на сході країни. Минулого грудня разом зі своїми колегами з юридичного комітету Конгресу США я  був в Україні і мене вразив дух українського народу, я захопився мужністю українців, коли відвідував Майдан. США підтримують Вас у цей час, коли ваша країна представляє собою маяк демократичних ідеалів у пострадянському світі. Ми залишаємося відданими ідеї допомоги Україні в побудові незалежного, демократичного, основаного на верховенстві права, майбутнього. Тому, переконливо прошу Вас тримати мене в курсі прогресу в розслідуваннях і слуханнях, що стосується цих справ, і сподіваюся, що ви зустрінетеся з паном Єльяшкевичем для обговорення цього питання. Сподіваюсь на подальшу співпрацю. 

З повагою,

Стів Коен

Конгресмен США

Член Гельсінської Комісії США

Але ні Янукович, ні Турчинов не тільки не зустрілися з потерпілими в згаданих резонансних справах, листи американського конгресмена просто залишалися без відповіді. «Саме за Януковича було порушено кримінальну справу проти Кучми, якого розглядали як замовника в злочинах проти Гонгадзе та Подольського, — коментує «Дню» Олександр Єльяшкевич. — Але «справа Гонгадзе» для Януковича була елементом шантажу для отримання хабара від родини Кучми у вигляді величезних фінансів та використання її впливу як в Україні, так і за кордоном. Врешті-решт родина Кучми таки переграла Януковича. Не зменшився корупційний вплив цієї родини на українську політику й після Євромайдану, хоча саме за системні зміни віддала життя Небесна Сотня. Обіймаючи посаду в. о. президента, у вигідному для сім’ї Кучми фарватері діяв і Олександр Валентинович. Відсутність відповіді на лист Коена та дій з боку Турчинова є доказом реального ставлення до цієї справи».

«Що стосується чинного Президента, то поки він повторює фатальні помилки своїх попередників, — продовжує Єльяшкевич. — Як показує досвід Януковича, та й Ющенка також, це погано закінчується не тільки для самих президентів, а є й великою трагедією для всієї країни. На жаль, сьогодні ми маємо попередити суспільство про велику небезпеку. По-перше, Порошенко офіційно призначив Кучму переговірником у Мінську, що є абсолютно неприпустимо і, як показує час, програшно для нашої країни. По-друге, нинішній Президент зробив Кучму членом Конституційної комісії. Тобто, якщо в першому випадку було закладено бомбу на зовнішньому напрямку, то в другому — це підрив внутрішньої політики. Чи є в Порошенка можливість повернутися на правильний шлях? Така можливість ще залишається, але час невпинно збігає — «вірус Кучми» може потягнути його на дно. І дуже важливою є реакція суспільства, щоб саме воно заблокувало вплив відомої родини на державні справи та долю України».

•  Як бачимо на прикладі листів конгресмена Стіва Коена, це третє коло тієї ж самої проблеми. Не говорячи про те, що згадані резонансні справи тривають вже 15 років. Якщо нинішня влада розраховує на підтримку західного світу, то вона має, як мінімум, реагувати на листи члена Гельсінської комісії США. А взагалі — давно вже час діяти, щоб нарешті поставити крапку в цих трагічних історіях.