Як у Житомирі опозиційна «меншість» стала «більшістю»

Наприкінці 2013 року в Житомирській міській раді склалася патова ситуація: міський голова Володимир Дебой скликав чергову, останню в році, сесію, яка не відбулася через відсутність кворуму: із 60 депутатів картки для електронної реєстрації отримали лише 18. Для тих, хто уважно слідкує за подіями в сесійній залі міськради, така ситуація не стала несподіванкою, бо депутатський «бунт» назрівав уже давно.

У листопаді позаминулого року більшість депутатів проголосували за дострокове припинення повноважень секретаря міської ради, представника Партії регіонів Наталії Леонченко. Але вона так просто не здалася, й оскаржила це рішення в суді. Перша сесія міської ради 2013 року відбулася в березні — після того, як Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та зобов’язав міську раду відновити пані Леонченко на посаді секретаря.

Ця сесія так і не змогла розглянути жодного питання порядку денного: депутати намагалися поставити на голосування питання розпуску міськвиконкому та невідповідності посадам заступників міського голови, Володимир Дебой оголошував перерви для проведення перемовин.

Кілька тижнів Володимир Дебой, який очолює міську партійну організацію регіоналів, витратив на консультації та пошук компромісів із опозицією, але чергова сесія знову ледь не зірвалася — для ухвалення рішень команді міського голови не вистачало буквально одного голосу. Ця квітнева сесія була настільки нервовою і напруженою, що після однієї з численних перерв у залі не з’явився керівник фракції регіоналів Василь Кучик — потрапив до лікарні через різке підвищення тиску (з гіпертонічним кризом). У результаті з майже 50 питань порядку денного депутати вирішили розглянути лише шість.

У квітні відбулася ще одна сесія, яку сміливо можна назвати «парадом домовленостей»: секретарем міської ради стала депутат від ВО «Батьківщина» Любов Цимбалюк; частково змінили склад виконавчого комітету і обрали трьох нових заступників міського голови — екс-секретаря Наталію Леонченко, депутата-мажоритарника від Соцпартії Володимира Кропивницького та представника «Фронту Змін» Юрія Мойсеєва, якого за це обрання однопартійці потім виключили із фракції. Депутати проголосували за бюджет розвитку, ухвалили 16 перспективних програм для різних сфер міста, але не розглянули жодного «земельного» питання — їх просто не було в порядку денному цієї сесії. Але саме на сесіях у травні та липні ряд депутатів та їхніх родичів отримали ласі земельні шматочки в Житомирі. Хтось казав, що таким чином мер формує «більшість», а депутат із фракції Партії регіонів, керівник промислового підприємства Валерій Онопрієнко, називав деякі проекти рішень «абсолютно корупційними». Прокуратура Житомира через суд уже скасувала кілька рішень міської ради, якими на цих сесіях громадянам надавали земельні ділянки на території зелених насаджень громадського користування.

Чергову напруженість у сесійній залі Житомирської міськради спричинило питання євроінтеграції. На початку жовтня депутати наполягали на включенні в порядок денний звернення до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів щодо підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Але у зверненні був пункт із вимогою  звільнити Юлію Тимошенко. «Питання гостре, й від кожного слова в цьому питанні залежить зміст і суть. Я сьогодні готовий внести до порядку денного це питання і проголосувати за узгоджений текст», — запевняв міський голова.

Одне питання, за наполяганням Дебош, таки розглянули і ухвалили рішення — про укладання договору щодо встановлення партнерських відносин з польським містом Плоцьк у сфері культури, науки, освіти, спорту, економіки та діяльності самоврядування.

Через місяць депутати зібралися на чергову сесію, і все ж таки прийняли узгоджений текст звернення щодо євроінтеграційного курсу України, згадки про Тимошенко в ньому вже не було. Але ця поступка з боку міського голови та його однопартійців-регіоналів не змусила опозицію підтримувати запропоновані проекти рішень.

Дебой закликав не руйнувати хистку більшість у сесійній залі, але під час розгляду знову ж таки земельних питань, коли кілька рішень не отримали депутатської підтримки, оголосив перерву в пленарному засіданні. Через два тижні ситуація в сесійній залі не покращилася — присутність менше 2/3 від загальної кількості депутатів не сприяла ухваленню рішень, які «не подобалися» опозиції, і після чергового провалу голосування «за землю» міський голова закрив сесію, яка так і не розглянула всі питання порядку денного.

Журналістам Володимир Дебой пояснив систематичний зрив засідань Житомирської міськради початком виборчого процесу.

Депутати не стали чекати розпорядження про скликання чергової сесії і зібрали 22 підписи за проведення позачергового зібрання 11 грудня, і депутатам вистачило голосів, щоб відправити у відставку виконком міської ради. Володимир Дебой це рішення призупинив і, згідно із законом, призначив сесію для подолання «вето», але вона не відбулася через відсутність кворуму.

До речі, в новоствореній «більшості» є й представники фракції Партії регіонів: п’ять депутатів голосували за недовіру міськвиконкому й через кілька днів після цього були виключені з провладної фракції. Серед «вигнанців» опинився й досвідчений депутат, голова земельної комісії Микола Туфанов. «Такого не може бути, щоб мене виключили. Не можна виключати депутата за голосування по неполітичних питаннях. У законі про місцеве самоврядування чітко прописано, що ніхто не має права вирішувати за депутата, як голосувати», — обурювався Туфанов, який понад десять років очолював міську парторганізацію Регіонів.

Розправу з однопартійцями деякі місцеві політики назвали «агонією» Володимира Дебоя. Перша  2014 року сесія міської ради має відбутися наприкінці січня,  на ній має бути ухвалено міський бюджет. Після «зимових канікул» ідуть активні перемовини таконсультації: міський голова намагається заручитися підтримкою депутатського корпусу, а новостворена «більшість» не полишила намірів відправити у відставку заступників міського голови і переформатувати міськвиконком. Також ходять чутки про те, що опозиціонери ведуть перемовини з колегами щодо винесення питання про недовіру міському голові, але чи знайдеться для цього 41 депутатський голос, — покаже найближчий час.

Віктор РАДЧУК, політолог:

— Роботу міської ради  2013 року можна назвати провальною. Навіть якщо взяти один показник — кількість проведених сесій і кількість сесій, які були провальними: або не почалися, або розпочиналися і завершувалися після розгляду кількох питань. Це свідчить лише про одне —  глибоку кризу й у депутатському корпусі, й у міській виконавчій владі. Особливо треба сказати про роль міського голови, який мав би бути координатором цієї ситуації, як це є в більшості міст, але у нас Володимир Дебой не спромігся координувати дії депутатів і виконавчої влади. На рівні депутатського корпусу ми бачимо так званий броунівський рух, переходи із фракції у фракцію, із табору в табір. Це вилилося в те, що опозиційна «меншість» стала сьогодні «більшістю», й у цій в ситуації в міського голови не знайшлося союзників.

На переході із 2013 у 2014 рік міська рада опиниласяву найглибшій кризі, яку тільки можна було уявити рік чи два тому. Порядок денний останньої, передноворічної, сесії було скомпоновано з питань, які не вирішували у сесійній залі впродовж півроку,  вони так і залишилися невирішеними. У новому році ситуація сама не врегулюється. Міський голова замість того, щоб вдатися до неординарних, креативних, кроків, продовжує працювати за старим шаблоном, зі старими мірками і прагне відновити свою «більшість». Партія регіонів сьогодні має найбільшу фракцію, але відновити її лідерство в сесійній залі навряд чи вдасться. Дуже невдалою є тактика регіоналів щодо поєднання Володимиром Дебоєм посади міського голови і лідера парторганізації. Зараз не можна спрогнозувати, якою буде ситуація до кінця 2014 року, бо влітку чи восени почнеться передвиборча президентська гонка, й це позначиться на ситуації в Житомирській міській раді.

Якщо порівняти політичну кризу в державі та ситуацію в Житомирі, то в нас ситуація навіть складніша, тому що міський голова має значно менші інструментарії й потенціал для налагодження ситуації та виходу з кризи.