Для гідного проведення єврочемпіонату
...Зважаючи на високий авторитет нашого заслуженого земляка Андрія Шевченка у світовому футболі та насамперед для підтримання його морального авторитету як інтелігента, йому треба б допомогти, щоб він, нарешті, заговорив публічно рідною мовою, мовою батьків (нею чудово розмовляють дід, батько, сестра, а мати — просто щебече), свого великого однофамільця. Чомусь останнім часом перестав спілкуватися рідною мовою недавній зразковий мовець, віце-капітан О. Шовковський, раптом «забули» українську Й. Сабо та О. Базилевич, знавець навіть шведської мови В. Євтушенко. Погляньмо, як нормально повели себе в цьому питанні такі знамениті спортсмени, як С. Бубка, В. Кличко! Давно час завсідникам різних післяматчевих «круглих столів» зрозуміти престижність використання на телеекранах державної мови, тим більше, що більшість нею володіє.
Гравцям нашої збірної не треба забувати, що вони представляють одну з найспівочіших націй світу, тому і самі повинні належно виконувати гімн. Бажано, щоб організовані фанати в містах футбольних зустрічей вивчили закличну пісню «Вперед, Україно!» на слова Петра Маги.
На жаль, до цього часу підтримка національної дружини на різних стадіонах різко відрізнялася. Лідирує в цьому Львів. Зокрема, пам’ятною була його підтримка збірної в її останньому товариському матчі минулого року, коли вщерть заповнений стадіон у завершальні хвилини поєдинку стоячи заспівав національний гімн, передав його неповторний емоційний вплив і гравцям, давши могутній поштовх до успішного фіналу. А в Донецьку на найкращу тоді українську футбольну «Донбас-Арену» на матч збірної проти французів з’явилося тільки... 15 тисяч вболівальників, і матч закінчився розгромом нашої команди. Оскільки за результатами жеребкування наша дружина повинна грати в Києві, Харкові та Донецьку, то цим містам потрібно підтягнутися до рівня львівських уболівальників.
