Як ЗМI множать стереотипи

Кампанія проти сексизму «Повага» провела дослідження українських медіа на предмет представлення у публікаціях п’ятьох тем: гендерної рівності, дотримання прав  ЛГБТ-спільнот, жіночого лідерства, а також дезінформації щодо гендерної рівності та діяльності антигендерних рухів. Моніторинг проводили з 15 листопада по 15 грудня. ЗМІ відобразили тренди, які на загал, на жаль, притаманні сучасному українському суспільству: наявність великої кількості упереджень та стереотипів щодо статей, ролей жіночих та чоловічих ролей та ЛГБТ-спільнот.

Дослідники аналізували публікації, новини та відеоматеріали 30 найвпливовіших національних ЗМІ, 10 телевізійних каналів та 10 найвпливовіших друкованих ЗМІ. Також у кожній області дослідники обрали по п’ять найрейтинговіших ЗМІ. Як розповіли  організатори проєкту, моніторинг проводили як за допомогою штучного інтелекту, так і «вручну». Для обробки було знайдено 23,5 тисяч публікацій, які дали понад 646 мільйонів переглядів. З них 18 тисяч — загальноукраїнські, решта — регіональні.

Як показало дослідження, серед усього масиву публікацій найбільше проявів негативу стосувалися теми гендерної рівності — 93%. За даними дослідників, вони мали ознаки сексуалізації та об’єктивізації жінок. На другому місці був негатив щодо ЛГБТ-спільнот (7%), на третьому — негатив, який стосувався тематики жіночого лідерства. При цьому 60% всього негативу за цими темами виходили у новинах про шоу-бізнес.

— Сексуалізація та об’єктивізація — одні із найпоширеніших явищ у ЗМІ.  Вони трапляються при обговоренні одягу, поведінки жінок у різних сферах і аж до висмоктування «новин» з пальця: наприклад, жінка публікує пост у своєму акаунті, а  медіа роблять п’ять новин про те, що вона комусь щось продемонструвала (мається на увазі — тіло. — Авт.)... — розповіла представниця кампанії протидії сексизму в медіа і політиці «Повага», учасниця проєкту Ана МОРЕ. — До об’єктивізації і сексуалізації можна зарахувати й обговорення стандартів краси. Зокрема, переконування жінок, що після вагітності легко привести себе в «норму», тому що жінка у першу чергу має думати про те, як повернутися в норму. Подібні речі транслюються часто з позиції бачення чоловіка. Так, у волинському  виданні був заголовок «Чотири ознаки недоглянутої жінки, які помічають чоловіки». І таких публікацій багато.

Лідером за кількістю публікацій на тему гендерної рівності та інших тем, про які ішлося у дослідженні, виявилась Рівненська область. Як кажуть дослідниці, було багато позитивних публікацій, але багато й негативних.

— Мене дуже вразив один матеріал про медсестру, яка загинула біля Рівного. Заголовок був таким: «Було стільки плачу: нові деталі про медсестру-красуню, яка загинула біля Рівного». Тобто навіть коли жінка помирає, цю подію оцінюють через зовнішні дані людини. Для мене цей заголовок — за межею, адже навіть тема смерті не стала  перепоною, щоб утриматись від стереотипізації, — розповіла координаторка з гендерних питань «Поваги» Анастасія БАГАЛІКА. — Або заголовок, який демонструє мізогінію: «Як вийти заміж і чи потрібно це робити: багаторазова розведенка Ірина Хакамада дала пораду тим, кому за 30». «Багаторазова розведена» — це теж за межею. Але я не впевнена, чи всі знають, про кого ідеться: видання дає поради від людини, яка не пов’язана з українським контекстом. Варте уваги й виокремлення  «тим, кому за 30». Це вже «бінго»: тут — і мізогінія, і ейджизм, і сексизм.

Позитивних матеріалів на тему гендерної рівності було набагато менше, але вони були. Найбільше стосувалося Всеукраїнської кампанії «16 днів проти насильства». Дослідники вважають, що причина в тому, що саме на час цієї кампанії припало дослідження. Тож більшість публікацій у позитивному ключі стосувалися проблем гендерного насильства (33%), питань рівних прав (15%) та політики (15%).