Переробляючи Iран

Президент Ірану Хасан Рухані нещодавно відсвяткував річницю свого першого мандата не лише усмішками, а й доказами своїх зусиль із приводу проведення внутрішніх реформ та геостратегічної переорієнтації. Щодо Ірану, ці два імперативи давно вже йдуть пліч-о-пліч.

Зараз Рухані говорить, що Іран був би готовий працювати зі Сполученими Штатами в Іраку. Серйозна загроза іранським і американським інтересам, пов’язаним з Ісламською державою (раніше — Ісламська держава Іраку та Сирії), вочевидь, наблизили ці дві країни одна до одної. В дні святкування річниці обрання Рухані міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф подолав свою минулу стриманість і висловив оптимізм з приводу досягнення міжнародної угоди щодо ядерної програми його країни, початковий термін якої був запланований на 20 липня.

У разі, якщо зближення із Заходом може бути досягнуто, скасування міжнародних санкцій, які випливають із ядерної програми, дадуть потужний імпульс для економічної політики Рухані. Адже саме сюди Рухані вклав багато своїх сил і політичного капіталу.

Обійнявши посаду, Рухані мав чіткий пріоритет: виправити економіку, спустошену восьмирічною демагогічною безгосподарністю колишнього президента Махмуда Ахмадінежада. Він замінив некомпетентних бандитів Ахмадінежада на кваліфікований кабінет і здібних адміністраторів та розпочав реалізацію амбітної програми економічного розвитку, направлену на охорону здоров’я й охорону довкілля.

Хоча Рухані мало просунувся в боротьбі з нестримною інфляцією, малий бізнес і середній клас підприємців, здається, процвітає. На початку червня я помітив напроти нового розкішного Grand Hotel в Ширазі відкритий нещодавно комплекс дорогих ресторанів, заповнений заможними клієнтами.

Рухані енергійно культивує економічні зв’язки з державами Перської затоки, включаючи Кувейт, правителя якого він розважав у Тегерані на початку червня, перед своїм від’їздом з офіційним візитом до Туреччини, де він підписав десять операцій, направлених на подвоєння двосторонньої торгівлі до $30 мільярдів 2015 року. На екологічному фронті Рухані також зайнятий відновленням збитків, заподіяних його попередником. Забруднення повітря в Тегерані (багато хто пов’язує у виникненні респіраторних захворювань низькооктановий «бензин Ахмадінежада») помітно знизилося з введенням високооктанового палива й інших обмежень.

Також Рухані почав свою національну програму медичного страхування та наказав державним лікарням, які домінують у секторі охорони здоров’я, обмежити доплату за рахунок пацієнтів на всі медичні витрати до 10%. Рухані чітко дав зрозуміти, що він хоче заплатити за нову охорону здоров’я шляхом поступової відмови від державних щомісячних стипендій, виплачуваних понад сімдесятьом чотирьом мільйонам зареєстрованих громадян, запропонованих Ахмадінежадом, коли він скасував широкий спектр субсидій.

Найсильнішим чинником, який працює на користь Рухані, є підтримка Аятоли Алі Хаменєї, верховного лідера країни з внутрішньої політики президента — так само він повністю підтримав ядерні перемови. На відміну від попередника-реформіста Ахмадінежада, Мохаммада Хатамі, який виступав здебільшого як лідер лояльної опозиції, ніж голова виконавчої влади, Рухані тісно співпрацює з Хаменеї.

У своєму виступі на честь 25-ї річниці смерті Аятоли Хомейні 4 червня, Хаменєї повністю привласнив дискурс священнослужителів-дисидентів, які перейшли на бік Хатамі. Таким чином, він описав установлений режим Хомейні як релігійну демократію, в якій легітимність усіх високих державних посад, включаючи його власну, встановлюється волею народу, засвідченою на виборах.

Але Рухані потрібно більше, ніж підтримка Хаменєї. Хаменєї вже 74 роки, і у нього проблеми зі здоров’ям. Мохаммед Реза Махдаві Кані, 83-річний голова Ради експертів (представники священнослужителів обирають верховного лідера), тяжкохворий, Горбані Доррі-Наджафабаді, впливовий член і колишній міністр розвідки і безпеки, передбачив, що Рада повинна обрати наступника Хаменєї вже зараз. Вочевидь, що духовна еліта стурбована майбутнім її керівництва після Хаменєї. У разі, якщо процес спадкоємності почнеться найближчим часом, це значно обмежить Рухані простір для маневру.

Взаємовідносини Рухані з Іранською Революційною Гвардією (IRGC) та іншими силам безпеки мають більш прямий інтерес. Безцеремонне вбивство минулого місяця звинувачуваного в корупції бізнесмена-мільярдера, якого затримали сили безпеки, здавалося б, відобразить мовчазне розділення влади між президентом і апаратом безпеки Ірану.

Проте напруженість кипить на поверхні. Рухані здається, що він зупинить розширення економічної імперії IRGC. Командир IRGC Мохаммад Алі Джафарі публічно висловив своє вороже ставлення до адміністрації Рухані, тоді як генерал Хасан Фірузабаді, начальник штабу Збройних сил, заперечив йому, виражаючи свою підтримку президентові.

У Іраку, проте, Іран стикається з найбільш складним міксом проблем і можливостей. Сповнений рішучості запобігти розпаду країни, Іран надав військову та політичну підтримку уряду прем’єр-міністра Нурі Аль-Малікі. Це повинно вирівняти іранську й американську політику, налаштовану спільно протистояти завоюванням радикальних сил ісламізму в Іраку та Сирії. Оточення Рухані повністю готове до розв’язання цієї кризи шляхом перемовин зі США.

Через рік після свого перебування при владі програма економічного розвитку Рухані, очищення довкілля, а також поліпшення охорони здоров’я йде плавно та поступово. Але, враховуючи невизначеність на внутрішньому та міжнародному політичному тлі, немає гарантії успіху. Багато що залежить від того, чи буде досягнута ядерна домовленість із міжнародним співтовариством, а вірогідність такого результату несподівано зросла завдяки спільним інтересам Ірану та США впоратися із розпадом Іраку.

Проект Синдикат для «Дня»

Саїд Амір АРЖОМАНД — професор соціології Державного університету Нью-Йорка.