Посол Ерно КЕШКЕНЬ: «Угорщина вітає європейський вибір України»

Грудень в українсько-угорських відносинах нової доби є особливим періодом: у останній місяць 1991-го Угорщина була третьою країною світу, яка визнала державну незалежність України та підписала Договір про основи добросусідства і першою відкрила в українській столиці свою амбасаду. І хоча дата не кругла, все ж є добра нагода поговорити про взаємини двох сусідніх європейських країн, які у різний час, але схожими потугами торували собі шлях до незалежності від комуністичної імперії. Цьогоріч у двох країнах відбулися парламентські вибори, сформовано нові уряди, перед якими стоїть непросте завдання утримувати ситуацію за умов гострої економічної кризи та небувалої політичної нестабільності в центрально-східній Європі. Недавно до роботи у Києві приступив новий Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини Ерно КЕШКЕНЬ, який люб’язно погодився дати своє перше інтерв’ю на цій посаді газеті «День».

— Пане посол, як би ви оцінили нинішній рівень українсько-угорської економічної співпраці?

— Україна як наш найбільший сусід є для нас дуже важливим партнером. Усупереч світовій економічній кризі нам в останні роки вдалося підняти рівень нашого комерційного обороту. Минулого року він перевищив чотири мільярди доларів.

Ми дуже розраховуємо на стабілізацію політичної та економічної ситуації в Україні після президентських та парламентських виборів, як і на те, що уряд України розпочне реальні, рішучі економічні та соціальні реформи. Частиною цього може стати створення сприятливого інвестиційного середовища для іноземних підприємств. У такому випадку можуть зрости й іноземні інвестиції. В залученні інвестицій зацікавлена й Угорщина. Ми теж чекаємо у себе інвесторів з України, які бажають працювати у стабільних умовах ЄС. Крім інвестицій, є ще кілька галузей, у яких угорські підприємства готові взяти участь у реконструкції України та стабілізації економіки, а саме: водне господарство, очистка стічних вод, будівельна промисловість, комунальні послуги, панельна програма, розбудова доріг та мостів, реконструкції і т.п.

— Коли Україна може розраховувати на відновлення реверсного постачання газу з Угорщини?

— 80% необхідної енергії Угорщина отримує сьогодні від Росії. Водночас ми зацікавлені отримувати енергію із якомога різноманітних джерел. Саме тому ми підписали Угоду про систему газопостачання «Азербайджан — Грузія — Румунія» (AGRI) яка з’єднає нашу систему енергетичних проводів із системами сусідніх країн, а створення угорсько-словацького інтерконнектору надасть Угорщині можливість отримати газ не лише з Росії.

Щодо реверсної поставки газу — 2013-го та в першій половині 2014-го Україна отримала найбільшу кількість природного газу із Заходу через Угорщину. 25 листопада 2014 року ми прийняли рішення про припинення реверсної поставки газу з метою наповнення своїх газосховищ. Ми готові оновити реверсну поставку природного газу після наповнення до відповідного рівня своїх газосховищ та передачі угорсько-словацького інтерконнектору. З цього питання тривають переговори між фахівцями.

— Політики говорять, а журналісти пишуть про економічну залежність Угорщини від Кремля. Що з цього приводу думають дипломати?

— Система відносин між Угорщиною та Росією має прагматичну основу. Вважаю за необхідне наголосити, що наші двосторонні відносини не мають антиукраїнського характеру. Ми готові співпрацювати з Росією в тому, що є для нас вигідним та відповідає нашим економічним інтересам. Минулого року комерційний оборот між Угорщиною та Росією становив близько 12 млрд. доларів, що свідчить про те, що Росія — після Німеччини та Австрії — наш третій найважливіший економічний партнер.

— Крім того, що Угорщина входить до провідних загальноєвропейських структур, вона є і співзасновником «Вишеградської четвірки». У яких сферах можлива найпродуктивніша співпраця між Україною та державами В4?

— В4 результативно виступає і в питаннях, що стосуються України. Під час недавньої зустрічі міністрів закордонних справ країн В4, яка відбулася 16 грудня цього року у Києві, було доведено, що даний формат може поділитися своїм досвідом, отриманим при приєднанні до ЄС, і цим спростити тривалий та непростий шлях України до євроінтеграції. Країни В4 готові допомагати Україні і наданням у розпорядження своїх  експертів. Згідно із внутрішнім розподілом роботи у форматі В4, наша країна може надати допомогу, в першу чергу, в галузі адміністрування та децентралізації. Крім цього, ми — і в рамках В4, і у двосторонніх відносинах — надали значну гуманітарну допомогу Україні в найважчі часи її новітньої історії.

— Чи поділяєте точку зору, що Україна сьогодні є східним форпостом для усієї європейської цивілізації, а тому у своїй боротьбі потребує допомоги сусідів?

— Дозвольте нагадати, що Угорщина вже з моменту розпаду Радянського Союзу дуже багато зробила задля підтримки незалежності України та збереження її державності. Наша країна була третьою державою, яка визнала незалежність України, а 3 грудня 1991 року ми налагодили дипломатичні контакти і першими відкрили посольство у столиці України. Сьогодні Угорщина зацікавлена в тому, щоб у її безпосередньому сусідстві панували мир, безпека та стабільність. Хочу наголосити: Угорщина однозначно і твердо підтримує територіальну єдність та суверенітет України.

— Рух України у напрямку європейського цивілізаційного простору потребує в прямому сенсі розширення транспортних коридорів, розвитку транскордонного співробітництва...

— Угорщина вітає європейський вибір України і зробить все для того, щоб допомогти у тривалому процесі наближення до ЄС. Водночас угорсько-український кордон одночасно є і шенгенським кордоном, тому збереження його безпеки є пріоритетним завданням і в Європейському Союзі. З цього однозначно випливає, що ми зацікавлені у такому форматі перетину кордону, який відповідає вимогам безпеки та відбувається за відповідної перевірки, в модернізації, розвитку пунктів пропуску або, у певних випадках, у проведенні спільних перевірок на кордоні. З цим тісно пов’язаний і розвиток транспортних коридорів, до чого ми також готові. Автобан М3 з угорського боку вже проведено до безпосередньої близькості кордону. Ми сподіваємось, що і українська сторона зробить все для розвитку сполучення.

— Важливою частиною наших двосторонніх відносин є забезпечення прав національних меншин.

— Захист прав закордонних угорців — це конституційне право Угорщини, тому ми відчуваємо особливу відповідальність за долю більш ніж 150 тис.  українських угорців, значна кількість яких проживає на Закарпатті. У цьому аспекті нашою основною позицією є наступна: закарпатські угорці самі мають визначити свої основні цілі, які уряд Угорщини завжди повинен підтримувати. Ми раді тому, що у списках «Блоку Петра Порошенка» закарпатські угорці знову матимуть свого депутата в особі Василя Брензовича. Було б більш вдалим досягненням цієї мети через перемогу в одномандатному окрузі, але, на жаль, для цього не було створено відповідних умов. В Угорщині ситуація трохи інша, оскільки там пропорція української нацменшини набагато менша. Ми радіємо тому, що з 2014 року в угорському парламенті права української нацменшини представлятиме речник (омбудсман).

— У попередні роки Угорщина активно просувала питання подвійного громадянства. Якою є ситуація сьогодні?

— Уряд, що прийшов до влади 2010 року, прийняв принципове та загальне рішення: у рамках спрощеного процесу отримання/повернення громадянства, при виконанні особою певних умов та при подачі заяви він готовий надати громадянство Угорщини всім колишнім громадянам Угорщини або їх нащадкам. Ця практика може надати можливість для колишніх громадян Угорщини та їх нащадків повернути втрачену в історичних бурях угорську національну ідентичність, без ослаблення зв’язків із державою, де вони проживають.

Оскільки наша розмова відбувається напередодні різдвяно-новорічних свят, хочу побажати від імені своєї країни та її громадян братньому українському народові миру і благополуччя!