Про відроджений культурний код

У невеличкому залі Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» — вельми людно. За спинами присутніх не помітно ні картин, ні керамічних тарілок, ні різнокольорових емалей. Того вечора до музею прийшли ті, хто прагнув побачити роботи кримськотатарських майстрів на виставці творів декоративно-вжиткового мистецтва. Ця виставка — своєрідне нагадування про те, які культурні надбання може втратити цивілізація у результаті анексії кримського півострова.

Назва виставки — Zincir. У перекладі українською це слово означає «кільця ланцюга». Воно символічне. Організатори кажуть, що це маніфестація глибокої любові до своєї землі, відгомін болю дивовижного талановитого народу, що зберігає відданість корінній культурі. Це також символ дружби між кримськотатарським та українським народами.

«Хоча привід відкриття виставки — не дуже позитивний, ми всі це розуміємо, саме в ці часи вона є дуже актуальною та важливою, — каже кримська татарка Таміла Ташева. Дівчина — громадська активістка та одна з організаторок ініціативи «Крим SOS» та цієї виставки. «Зінджір» — багато що значить для нашої культури. Зінджір — це одна з найголовніших святинь релігії, освіти й культури. Мова йде про Зінджірли-медресе — храм науки, який є найстаршим у Європі, розташований біля Бахчисараю», — продовжує вона.

 ЦЕ РОБОТА АВТОРСТВА ЮЛІЇ ТУЛУПОВОЇ. ВОНА СТВОРЮЄ ТВОРИ У ТРАДИЦІЙНИХ ТЕХНІКАХ КРИМСЬКОЇ ВИШИВКИ «ТАТАР ФШЛЕМЕ» ТА «МКЛАМА», А ТАКОЖ ВЕЛИКІ ДЕКОРАТИВНІ ПАННО, ПОЄДНУЮЧИ НА НИХ АПЛІКАЦІЇ ТА ВИШИВКИ

В експозиції — близько ста творів. Це керамічні панно, малюнки пастеллю, настінні тарілки, килими, батик, ювелірні срібні прикраси, вишивка, вжитковий посуд, іграшки.

«Всі експонати виставки представлено не просто майстрами, а приватними колекціонерами, — каже Таміла. — І це дуже символічно: кримськотатарська культура окремими ланками проникає у культурні коди інших народів. Кількість експонатів досить велика, це означає, що їхня культура — цікава та затребувана. Саме тому в ці складні часи для кримських татар та нас усіх особливо важливо показувати континентальній Україні та всьому світу різноманітну культуру кримських татар».

На виставці — роботи митців творчого об’єднання «Чатир-Даг». Серед них: керамісти Рустем Скібін, Ельдар Гусенов, Мамут Чурлу, вишивальниця Хатідже Юнусова, ювілір Айдер Асанов та інші.

Рустем Скібін — один із організаторів виставки у Києві. На ній, зокрема, можна побачити його інтер’єру роботу «Родинне древо». Це аутентичний кримськотатарський орнамент, у якому є знаки сім’ї, продовження роду, народження дітей. Рустем має у Криму свою майстерню та невеличкий культурний центр, де зібрано не тільки роботи самого автора, а й твори кримськотатарських майстрів. Нині він змушений був виїхати з Криму. Каже, нині побоюється, що після російської окупації у Криму культура кримських татар знову опиниться на межі зникнення: «Після примусової депортації 1944 року було знищено 90% всієї матеріальної культури кримських татар. Не залишилося майже майстрів, які б могли передати своїм нащадкам ремесла. На початку 1990-х ми змушені були відроджувати забуте. Якщо ми знову втратимо частину культурної спадщини, то можна казати про часткову втрату самоідентичності».

ОБМІН КУЛЬТУРНИМ ДОСВІДОМ. І ВЗАЄМОЗБАГАЧЕННЯ

Виставка — благодійна акція. Вхід коштуватиме 15 гривень. Ці кошти, а також добровільні пожертви мають піти на нові проекти, пов’язані з кримськотатарською культурою. А у найближчих планах митців — серія виставок Україною, участь кримськотатарських музикантів у міжнародному фестивалі у Вроцлаві (Польща) та вже традиційна кримськотатарська сцена на «Країні мрій».

Виставка триватиме до 14 квітня щодня, окрім понеділка й останнього вівторка місяця з 10.00 до 17.30. Вартість вхідного квитка для дорослих — 15 гривень, для дітей та пенсіонерів — три гривні.

Див. також: У Музеї Івана Гончара — кримськотатарське мистецтво