«Талановитим – вхід без черги!»

У 1968 р. вперше відкрив свої двері абітурієнтам Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука. На той час у ньому існувало лише два факультети — Культурно-освітній та Бібліотечний. Реінкарнований 1993 р. Михайлом Поплавським, сьогодні він відомий як Київський національний університет культури і мистецтв і налічує понад 50(!) перспективних спеціальностей. Молодь його часто так і називає — університет Поплавського. І це абсолютно заслужено, адже він керує університетом уже понад двадцять років. Починаючи з 90-х, він є антикризовим топ-менеджером університетської освіти. А свою команду «поплавків» завжди тримає на українській хвилі.

ПЕРШІ КРОКИ ТА ІНТЕГРАЦІЯ

У перші роки незалежності потрібно було активно проводити освітню адаптацію України і передусім — серед студентської молоді. Власне, цим він і зайнявся. Створювалися нові факультети, впроваджувалися прогресивні методики і налаштовувалися міжнародні контакти. Заведений механізм працює вже понад 20 років, постійно оновлюючись і розвиваючись відповідно до вимог часу.

Марнословити можна багато, але факти мають підкріплюватися результатами. І вони є! Студенти університету культури представляють Україну на міжнародних конкурсах і здобувають нагороди у різних сферах. За спинами молодих людей не тільки ім’я університету, а ім’я країни, яку вони представляють. «Національний» — це і статус університету культури, і його зміст, і дух. Михайло Михайлович говорить, що традиційно обов’язковою умовою при вступі до університету культури є знання державного гімну.

Розвиваючи напрямок національно зорієнтованої освіти, в університеті функціонують кафедри (частина з яких — унікальні в Україні) фольклористики, народнопісенного та хорового мистецтва, кафедри кобзарського мистецтва і бандури, сучасної, класичної та народної хореографії. Цим самим він став, так би мовити, ретранслятором українського національного коду в сучасному молодіжному середовищі.

У травні цього року університетський хореографічний ансамбль народного танцю «Київ» було оцінено найвищим балом на найпрестижнішому всеукраїнському фестивалі-конкурсі ім. Павла Вірського. Популяризує сучасне українське естрадне мистецтво своїм власним прикладом і сам Михайло Михайлович. Щороку він реалізовує такі національні проекти, як «Наша пісня», «Українська пісня», Всеукраїнський дитячий телевізійний конкурс «Крок до зірок», концертні програми до Міжнародного дня Матері «Мамо, вічна і кохана», Шевченківські вечори «Ми — діти твої, Україно!». Збирає на одній сцені вітчизняних виконавців, відомих як в Україні, так і поза її межами. Частина з них — не лише колеги по сцені, а й за викладацькою діяльністю. Адже в зірковому університеті мають викладати зіркові викладачі. Тут працюють 50 народних артистів України та 60 заслужених, серед них такі метри, як Ада Роговцева, Ніна Матвієнко, Євген Паперний, Оксана Білозір...

ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

Кожен зі студентів — це індивідуальність, якій потрібно допомогти розкритися, знайти себе. Найкраще в цьому допоможуть люди, які вже досягли успіху власними зусиллями. Викладацький склад університету вважається одним із найпотужніших в Україні. Фахові дисципліни ведуть доктори наук, професори. Майже всі викладачі — не лише теоретики, а й практики: у процесі навчання вони залучають студентів до різних проектів. Крім навчальних дисциплін, регулярно відбуваються майстер-класи, які проводять успішні бізнесмени, діячі культури та шоу-бізнесу, теле- і радіомовлення. Організовують міжнародні круглі столи з іноземцями.

Постійний обмін досвідом з європейськими партнерами — ще одна особливість КНУКіМ. У студентів є можливість не лише поспілкуватися з гостями із різних країн у стінах університету, а й пройти стажування в Польщі, Великобританії, Німеччині, Франції, Швейцарії та інших країнах.

Підтримуючи зв’язок із прогресивним освітнім і науковим світом, університет постійно працює над удосконаленням процесу навчання і розширенням навчальних спеціальностей відповідно до потреб сучасного українського та світового суспільства. Так, із загостренням проблеми інформаційних війн, до чого Україна, як виявилося, була абсолютно не готова, в університеті розпочнуть підготовку інформаціологів-аналітиків, фахівців з інформаційної безпеки. На сьогодні відсутність кваліфікованих кадрів у цій сфері є вагомим недоліком.

ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ТА СУЧАСНІ ІННОВАЦІЇ

Та першочерговим все ж лишається завдання виховувати культурну еліту країни.  «Талановитим — вхід без черги!» — щоразу повторює Михайло Поплавський. І немає різниці, чи закінчила дитина столичну елітну гімназію, чи маленьку школу в селі — кожен має шанс. Тут все зроблено для того, щоб цей шанс реалізувати. Команда викладачів, навчальні приміщення, постійне оновлення бібліотечного фонду, мультимедійне забезпечення аудиторій та лабораторій, естетичний вигляд університету — кожна деталь є важливою складовою в розбудові сучасної системи освіти.

Власне, з привабливої зовнішньої картинки все й починається. З цього починав і Михайло Поплавський. Сіру «совковість» він швидко перефарбував «європейськими» відтінками. У 1990-х це було небаченою розкішшю! Сьогодні стіни університету в прямому сенсі віддано у розпорядження студентів. До нового навчального року Інститут дизайну та реклами розмалював власноруч одну з навчальних лабораторій. Українська хвиля університету візуалізувалася — стіни прикрасили репродукції творів відомого українського графіка, творця державного герба, грошових купюр — Георгія Нарбута.

Сучасному матеріально-технічному наповненню можуть позаздрити деякі з національних вишів. Майже всі спеціальності безпосередньо пов’язані з розвитком науково-технічного прогресу і новітніх технологій. Так, наприклад, неможливо навчати спеціалістів-кіношників на обладнанні 1997 р. (а саме цього року в КНУКіМ відкрився перший в Україні Інститут кіно і телебачення), а хореографам тренуватися на нерівному паркеті. Одна з перших спеціальностей університету — бібліотекарі — також не залишилася без уваги: весь бібліотечний фонд доступний в онлайн-версії та активно використовується (до речі, перше студентське інтернет-кафе також з’явилося в КНУКіМ).

ПОТРЕБИ СТУДЕНТІВ Є ВИЗНАЧАЛЬНИМ ФАКТОРОМ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Постійна модернізація університету реалізується у двосторонній співпраці ректорату і студентів. Студентський актив, представлений студентським парламентом, може вносити свої пропозиції у процес навчання.

Межа між життям в університеті та поза ним знівелювалася. Постійне міжфакультетне спілкування відбувається під час конкурсів, факультативів, гуртків, подорожей, концертів. Для організації дозвілля можна використовувати зали університету і технічне обладнання. Також, для студентів відкриті безкоштовний басейн, спортивний зал з різними секціями, фотостудія.

При вступі за контрактною основою за умови відмінного навчання є можливість перевестися на бюджет. Усім студентам обов’язково надається місце в гуртожитку. Починаючи з першого курсу, молодь проходить практику в державних та комерційних компаніях — партнерах КНУКіМ з подальшим працевлаштуванням. Головний принцип навчання в Київському національному університеті культури і мистецтв: «Студента потрібно любити!».

Мережа університету — також одна з найширших в Україні. Вона налічує 12 філій у найбільших містах. Між ними постійно відбувається обмін досвідом: різноманітні творчі конкурси, конференції. Рівень професіоналізму регіональних команд не поступається столичній.

Випускники КНУКіМ — відомі сучасні українські естрадні виконавці, актори театру й кіно, ведучі на головних телеканалах. Дехто з них так і не зміг залишити стіни університету, і тепер сам викладає.

Михайло Поплавський став брендом Київського національного університету культури і мистецтв, знайшовши найкоротший шлях до сердець — любов до студентів і безмежний оптимізм: «Якщо  система Станіславського — «Не вірю!», то система Поплавського — «Вірю!». Кожен наш студент — талановитий. Поганих учнів не буває — є погані вчителі. Наше завдання допомогти розкритися цьому таланту. Саме задля цього працює вся команда університету!».

Таким чином, потужний лайнер (гадаю, кожен розуміє, чиє ім’я викарбуване на його борту) вже багато років впевнено курсує на українській хвилі!