Україна очима Наполеона Орди
В одному альбомі — понад сотня малюнків національних пам’яток культури
Палаци, костьоли, руїни, замки, паркові ансамблі, міста й містечка... Усе це постає перед читачами мистецького видання «Наполеон Орда і Україна». В альбомі зібрано понад сотню малюнків польського художника Наполеона Орди, який у своїх роботах зображав Україну. Разом з митцем ми подорожуємо Наддніпрянщиною, Поділлям, Волинню і Галичиною другої половини ХІХ століття.
«Наполеон Орда — один із тих художників-архітекторів середини ХІХ століття, хто власне зайнявся відображенням пам’яток архітектури на території і Російської імперії, і Австрійської імперії. До його творчого доробку належать замальовки багатьох пам’яток Італії, Австрії, Франції. І з такою самою силою художнього натхнення потяг до малювання передалося і на терени України, Польщі, Білорусії. І власне Орда, що сам родом із Полісся, взявся за справу фіксувати для нащадків пам’ятки історії, культури, архітектури», — розповідає один з авторів проекту, кандидат мистецтвознавства, професор кафедри історії і теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв Ярослав Кравченко.
Наполеон Орда народився 1807 р. у маєтку Вороцевичі поблизу Янова Поліського Пінського повіту Мінської губернії Російської імперії. Сьогодні це територія сучасної Білорусі. Предки художника походили з давньої литвинської (білоруської) православної шляхти, але в ХVІ столітті Орди почали сповідувати католицизм. Тож ім’я художника належить польській культурі.
«ЖОВКВА», 1878—1880 рр.
Із 1860 р. Орда почав мандрувати Польщею, Україною та Білоруссю, зображуючи олівцем місцеві пам’ятки архітектури. В альбомі «Наполеон Орда і Україна» представлені зображення українських земель, згруповані в серії «Волинська» (1862 —1876), «Подільська» (1871—1873), «Київська» (1870—1874), «Галичина» (1878 — 1880). Нині вони зберігаються у Краківському національному музеї.
Переїжджаючи між українськими містами й містечками, Орда прискіпливо і з документальною точністю замальовував краєвиди та визначні архітектурні споруди. Як стверджують мистецтвознавці, ці малюнки мають не лише естетичне, а й практичне значення.
«Звичайно, ці роботи можна використати на практиці. З одного боку, в написанні тієї ж історії. Ми маємо зображення тих пам’яток, які не збереглися. Ми бачимо, як їх можна реконструювати. Основне значення альбому — донести, якими ці пам’ятки були в середині ХІХ століття», — каже Ярослав Кравченко.
Альбом «Наполеон Орда і Україна», окрім невеликих коментарів самого художника, містить детальні, розлогі довідки про кожну пам’ятку архітектури, укладені Ярославом Кравченком. Завдяки цьому читачі можуть не лише дізнатися, як виглядала певна споруда наприкінці ХІХ століття, а й простежити за подальшим життям архітектурних шедеврів. Частина з них збереглася до наших днів, але доля багатьох будівель сумна. Перед глядачами постає драматична історія палаців та церков, які підривали під час воєн, перебудовували до непізнаванності, розбирали на будматеріали або просто полишали напризволяще.
Однією з таких будівель є двоповерховий палац у Шпикові (нині — селище Тульчинського району Вінницької області). Після революційних подій 1917 — 1920-х років палац стояв пусткою. Згадали про архітектурну пам’ятку в 1970-х — тоді на подвір’ї палацового комплексу змурували будиночок колгоспної контори, а частину палацових будівель заселили як «комуналку». Сьогодні з чотирьох замкових веж залишилися руїни однієї, а вхідна вежа-брама збереглася без купольного даху і горішнього поверху.
Добре, що багатьом пам’яткам пощастило. Замки в Меджибожі, Олеську, Кам’янці-Подільському дуже популярні у туристів. Чимало мальовничих руїн і фрагментів веж та мурів чекають на любителів старовини у містечках і селах Хмельниччини, Житомирщини, Тернопільщини й інших областей.
Тому мистецьке видання «Наполеон Орда і Україна» стане в пригоді не лише історикам і краєзнавцям, а й тим, хто планує подорожі Україною.
Альбом «Наполеон Орда і Україна» вийшов у видавництві «Оранта Арт Бук», але поки що не знайшов великої кількості читачів. За словами Ярослава Кравченка, під час минулорічної виставки у Львівській національній бібліотеці імені Стефаника власниками видання стали близько 80 поціновувачів.
Представити книжку широкій публіці упорядники планують на осінньому Форумі видавців у Львові. Автор проекту впевнений, що тоді книжка «заговорить» про себе.
