«Для тебе, тату»

Один із листопадових вечорів у київській книгарні «Є», напевно, спростував поширену приказку про те, що, мовляв, на дітях геніїв природа відпочиває. Літературознавці Михайло Слабошпицький та Володимир Панченко презентували підготовану Михайлом Шалатою збірку творів дочки Івана Франка, Анни Франко-Ключко, яка має назву «Для тебе, тату».

Сьогодні цей факт є маловідомим, проте діти Франка доволі активно і не без успіху пробували себе в літературі. Інша вже річ, що не надто сприятливі обставини не дозволили їм уповні реалізуватися чи стати відомими. Анну Франко-Ключко доля теж не дуже балувала — їй довелося рятувати рідних від радянських спецслужб, прожити більшу частину життя на еміграції, зрештою, як кажуть літературознавці, вона сама не була впевнена щодо вартості й потрібності своїх писань.

До книжки «Для тебе, тату» ввійшли, в першу чергу, біографічні твори — оповіді про родину Франків. Частина з них, як розповіли Слабошпицький і Панченко, свого часу друкувалися в Радянському Союзі. Як на ті часи, то був нонсенс — опублікувати по цей бік залізної завіси твори емігрантки. Виявляється, радянських функціонерів від літератури «спокусило» те, що в написаних іще замолоду спогадах Анна Франко-Ключко давала чимало різких осбистісних оцінок діячам українського руху на кшталт Михайла Грушевського.

Володимир Панченко відзначив, що в цій книжці також висвітлено непрості стосунки Франка з дружиною. «Значною мірою Іван Франко сам винен у сімейних труднощах. Свого часу в листі до Агатангела Кримського він написав, що одружився з доктрини, а не з любові», — казав літературознавець. Важливість особистісного виміру видання відзначив і Петро Перебийніс: «Треба знати не лише «забронзовілих» геніїв, а й їхні людські риси, дивацтва і слабкості. В цьому сенсі книга — прорив і важливий внесок у франкіану».

Оповідання, що ввійшли до «Для тебе, тату», Михайло Слабошпицький охарактеризував як пластичну, поетичну і талановиту прозу. Також у книжці є нариси, есеї, промови, статті та листи Анни Франко-Ключко.