Афіша (18 – 24 липня) | Газета «День»

<p>(початок о 19.00)</p><h2 style="text-align: center;">МУЗИКА</h2><h3>Національний будинок органної та камерної музики України</h3><p>(початок о 19.30)</p><p>18 – Ірина КАЛИНОВСЬКА (орган), Віталій ЧІКІРОВ (ліричний баритон), Лариса РЕУТОВА (фортепіано)</p><p>19 – Ірина ХАРЕЧКО (орган)</p><p>21 – Ганна БУБНОВА (орган)</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu52/bubnova_ganna.jpg" style="width: 196px; height: 292px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Ганна Бубнова  виступає з сольними концертами, в ансамблях з народною артисткою України Ольгою Басистюк, солістами Національної опери України ім. Т.Шевченка народними артистами України Л. Забілястою, М. Ковалем та Т. Коваль, Ансамблем класичної музики ім. Б.Лятошинського, дитячими колективами. У репертуарі Ганни Бубнової твори європейських композиторів ХVII–XX століть, доробки сучасних композиторів. Виконавиця веде активну концертну діяльність в Україні, гастролювала в Бельгії, Швеції, Греції та інших країнах.</em></p><p>22 – Камерний ансамбль «КИЇВ-БРАС», Володимир КОШУБА (орган), Андрій ІЛЬКІВ (труба)</p><p>23 – Ансамбль класичної музики ім.. Б. Лятошинського. Дир. -  Ігор АНДРІЄВСЬКИЙ. Ніна СИВАЧЕНКО (скрипка), Артем ПОЛУДЕННИЙ (віолончель)</p><p>24 – Камерний ансамбль «КИЇВ», Максим СИДОРЕНКО (орган)</p><p>Ціна квитків 30 – 100 грн.</p><h2 style="text-align: center;">ТЕАТРИ</h2><h3>Національна опера України</h3><p>18 – М. Мусоргський «БОРИС ГОДУНОВ». Народна музична драма. Дир. Володимир Кожухар. Реж. Дмитро Гнатюк</p><p>19 – Ж. Бізе – Р. Щедрін «КАРМЕН-СЮЇТА». Балет. Балетмейстер Алісія Алонсо (Куба); М. Римський-Корсаков «ШЕХЕРАЗАДА». Балет. Балетмейстер Віктор Яременко. Дир. Володимир Кожухар</p><p>20 – М. Римський-Корсаков «КАЗКА ПРО ЦАРЯ САЛТАНА». Казка з хореографічними епізодами та мультиплікаційними та проекційними ефектами. Дир. Микола Дядюра. Реж. Анатолій Солов’яненко</p><p>22 – А. Адан «ЖІЗЕЛЬ». Балет. Дир. Аллін Власенко. Балетмейстер Костянтин Сергеєв</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu52/zhizel5_1.jpg" style="width: 450px; height: 292px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>У Парижі 1840 року Адольф Адан розпочав роботу над балетом «Жізель». Сценарій було створено французьким поетом Теофілем Готьє за давньою легендою, записаною Генріхом Гейне, - про примарних віліс – дівчат, які загинули від нещасного кохання. Вони, перетворившись на чарівних істот, до смерті затанцьовують молодиків, яких зустрічають вночі, бажаючи помститися їм за своє загублене життя. Для того щоб надати дії неконкретного характеру, Готьє свідомо змішав країни й титули: переніс місце дії до Тюрингії, зробив Альберта герцогом, а батька нареченої - князем…</em></p><p>23 – Дж. Пуччіні «МАДАМ БАТТЕРФЛАЙ» («Чіо-Чіо-Сан»). Опера. Дир. Олександр Барвінський. Реж. Ірина Молостова</p><p>24 – Дж. Россіні «СЕВІЛЬСЬКИЙ ЦИРУЛЬНИК». Опера. Дир. Микола Дядюра. Реж. Дмитро Гнатюк</p><p>Ціна квитків 10 – 200 грн.</p><h3>Театр ім. Івана Франка</h3><p>18 – Ю. Рибчинський, В. Васалатій «ЕДІТ ПІАФ. ЖИТТЯ В КРЕДИТ». Мюзикл. Пост. Ігор Афанасьєв</p><p>19 – І. Нечуй-Левицький «КАЙДАШЕВА СІМ’Я». Комедія. Пост. Петро Ільченко</p><p>20 – Закриття 95-го театрального сезону. Прем’єра. Дж. Скарначчі, Р. Тарабузі «МОЯ ПРОФЕСІЯ – СИНЬЙОР З ВИЩОГО СВІТУ». Комедія. Пост. Анатолій Хостікоєв. Ціна квитків 15 – 200 грн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu52/moya_professiya.jpg" style="width: 450px; height: 343px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Італійська комедія знову повертається на сцену театру. До речі, гратиметься вистава в декораціях Ярослава Нірода, створеними за ескізами 1981 року! В легкій і невибагливій комедії положень звучить тема родинних відносин, збереження дому та порятунку сім’ї, як головної опори в житті кожної людини. Головному героєві, главі великої італійської родини Леоніда Папагатто, можна вибачити все: і дрібні крадіжки продуктів на званих обідах і вечерях, і створення міфічного благодійного фонду підтримки бідних сімей, тому що весь цей безглуздий калейдоскоп подій затіяний ним заради однієї мети – благополуччя своїх близьких.</em></p><h3>Новий український театр</h3><p>(вул. Михайлівська, 24-Ж)</p><p>19 – Т. Малярчук «ЕРОТИЧНІ СНИ НАШОГО МІСТА». Фантасмагорія</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu52/erotichni_sni3.jpg" style="width: 450px; height: 266px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Дія вистави «Еротичні сни нашого міста» відбувається у двох вимірах – реальному житті та фантасмагоричному світі снів. Але саме світ снів нерідко є більш реальним, ніж саме життя, адже тут можна побачити справжнє наше єство, без всіляких умовностей. А вранці прокидаємось і знову з нами всі «свої» – наші комплекси, страхи, втома, емоції… Та не бійтесь! Вихід є! Ми допоможемо! За рецептом  – на виставу!</em></p><p>20 – Прем’єра. Р. Горбик «НЄВИНАСІМІ ЛЮДІ». Комедія-гротеск</p><p>Пост. Віталій Кіно. Ціна квитків 80 грн.</p><h2 style="text-align: center;">СПЕКТАКЛІ ДЛЯ ДІТЕЙ</h2><h3>«Божья коровка»</h3><p>(вул. Михайлівська, 24-Ж)</p><p>19-20 (о 12.00) – Н. Уварова «БОЖА КОРІВКА ВРЯТУЄ СВІТ». Казка з життя комах. Ціна квитків 50 грн.</p><h3>Київський муніципальний театр ляльок</h3><p>(вул. Миропільська, 1)</p><p>19 (об 11.00) – Закриття 30-го театрального сезону. Г. Усач, С. Єфремов «ТРОЄ ПОРОСЯТ». Віршована комедія. Ціна квитків для дітей і дорослих 40 грн.</p><h2 style="text-align: center;">ДЕЛЬФІНАРІЇ</h2><h3>Дельфінарій «Nemo» </h3><p>(Льодовий стадіон, вул. Глушкова, 9)</p><p>18.07 – 31.07 (о 12.00, 15.00 і 18.00) – «ДЕННЕ ШОУ»; (щосуботи - о 21.30) – «РОМАНТИЧНЕ НІЧНЕ ШОУ». Ціна квитків 110 - 150 грн.   </p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/delfini5_3.jpg" style="width: 450px; height: 237px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Дельфінарій «Немо» - перший стаціонарний цілодобовий дельфінарій, розташований в районі ВДНГ м. Києва. Це - складна інженерна споруда, що повністю відповідає світовим стандартам роботи із морскими ссавцями. Щоденно проходять вистави за участі дельфінів-афалін Шкіпера, Фліпера, Боцмана, Каспера, а також морських котиків Кльопи, Боні та Норми. Трибуни дельфінарію вміщують 900 глядачів, які розташовуються навколо 20-метрового басейну з морською водою.</em></p><h2 style="text-align: center;">МУЗЕЇ</h2><h3>Національний Києво-Печерський заповідник</h3><p>(вул. Лаврська, 9)</p><p>Працює: 9.00 – 18.00</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/kiievo-pecherskiy_zapov…; style="width: 450px; height: 329px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник – найбільший музейний комплекс України. У фондах заповідника зберігається понад 70 тис. пам’яток історії та мистецтва. Переважна більшість – твори сакрального мистецтва: стародавні ікони, гравюри, стародруки, срібне церковне начиння, шитво. На площі понад 23 гектари розміщується 144 будівлі, з яких 122 – пам’ятки архітектури ХI – XX ст., а також два печерних комплекси. Зважаючи на виняткову цінність, архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври у 1990 р. рішенням ЮНЕСКО внесено до Списку пам’яток Всесвітньої культурної спадщини.</em></p><h3>Національний заповідник «Софія Київська»</h3><p>(вул. Володимирська, 24)</p><p>17.07 – 15.08 –  «КИЇВСЬКИЙ ЗЛАТОУСТ» (до 200-річчя від дня смерті протоієрея Іоанна Леванди)</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/kiyivskiy_zlatoust.jpg&…; style="width: 168px; height: 262px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Іоанн Леванда вважається одним з найвідоміших проповідників у Російській імперії кінця XVIII – початку XIX ст., якого сучасники називали  «Київським Златоустом». Він народився у родині ремісника Василя Сікачки, який проживав на Подолі. За однією з версій прізвище «Леванда» юний Іоанн Сікачка одержав під час навчання у Києво-Могилянській академії. Викладачі вважали ораторський талант юнака таким само прекрасним і цілющим для душі, як квіти лаванди. У 1786 р. Іоанн Леванда став першим протоієреєм Софійського кафедрального собору і беззмінно обіймав цю посаду протягом 28 років.</em></p><p>17.07 – 31.08 –  «ОСНОВИ» (з колекції Музею української спадщини Віктора Ющенка)</p><p>10.00 – 18.00, ср. – 10.00 – 17.00</p><h3>Національний музей історії України</h3><p>(вул. Володимирська, 2)</p><p>17.07 – 17.11 –  «1000 РОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ПЕЧАТКИ» (міжнародний музейний проект). 10.00 - 17.30. Вих. - ср.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/ukrayinska_pechatka_7_4…; style="width: 220px; height: 224px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Виставка є новим міжнародним масштабним проектом Національного музею історії України і Музею історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих «Віхи історії: тисячоліття української печатки». На ній представлено понад 400 печаток, що відображають різні періоди культурного та історичного розвитку України, її державного життя упродовж 1000 років.</em></p><h3>МК «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни»</h3><p>(вул. Лаврська, 24)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_istoriyi_vvv.jpg&…; style="width: 450px; height: 299px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>За розмірами та значенням колекцій музей є одним з найбільших в Україні. Його зібрання, яке постійно поповнюється, нараховує близько 400 тисяч музейних предметів. Це дає змогу оновлювати й вдосконалювати головну експозицію та постійно діючі тематичні реліквійні, а також щорічно створювати різноманітні виставки. Враховуючи значення Меморіального комплексу як унікальної пам'ятки вітчизняної культури, з метою збереження його історико-культурних цінностей 21 червня 1996 року Указом Президента України музею надано статус Національного. Відтоді він має назву: Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років».</em></p><h3>Національний музей «Чорнобиль»</h3><p>(пров. Хорива, 1)</p><p>17.07 – 31.07 – «МОЛИТВА ЗА ФУКУСІМУ. ВПЕРШЕ В УКРАЇНІ. ДВА РОКИ ПІСЛЯ КАТАСТРОФИ» (фотодокументи та артефакти культури з Японії)</p><p>17.07 – 31.07 – Катерина ПИРОЖКОВА «СЛІДАМИ КАТАСТРОФИ» (фото)</p><p>10.00 - 19.00, сб., нд. – 10.00 – 18.00</p><h3>Національний науково-природничий музей</h3><p>(вул. Богдана Хмельницького, 15)</p><p>Постійна виставка: «ШОУ ДРАКОНІВ І МОНСТРІВ». 10.00 - 18.00. Вих. - пн., вт.</p><h3>Національний музей «Київська фортеця»</h3><p>(вул. Госпітальна, 24-а)</p><p>Працює: 10.00 - 18.00. Вих. - пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/kiev_krepost09_3_2.jpg&…; style="width: 450px; height: 294px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Київська фортеця - фортифікаційні споруди XIX ст. в Києві, які належали до західноросійської лінії укріплень. ЇЇ збудовано в Печерському районі під назвою Нова Печерська фортеця. Історико-архітектурний пам’ятник (нині пам’ятник-музей) «Київська фортеця» засновано 1927 року як філію Музею історії Києва. Складову частину госпітального укріплення Київської фортеці - Косий капонір - збудовано 1844 року як оборонну споруду Госпітального укріплення в системі Нової Печерської фортеці. Також до складу Київської фортеці входив Лисогорський форт, споруджений 1872 року за проектом Едуарда Тотлебена.</em></p><h3>Національний музей народної архітектури і побуту</h3><p>(с. Пирогів)</p><p>Працює: 10.00 - 18.00. Вих. – ср.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/pirogovo_6.jpg" style="width: 450px; height: 299px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Національний музей народної архітектури та побуту України  є найбільшим скансеном (музей просто  неба)  Європи і найповнішим етнографічним зібранням нашої держави. Загальна площа музею понад 131 га. Він гармонійно вписався в довколишній історичний ландшафт. Мальовничі краєвиди  відтворюють і доповнюють історичне середовище різних реґіонів України. Тут можна побачити й осягнути всю Україну, якою вона була понад  сто років тому. Музей розташований на південній околиці Києва,  серед  зелених дібров стародавнього Голосіївського лісу, поряд з  історичним  селищем  Пирогів – тому  за ним закріпилась  народна назва Музей у Пирогові. </em></p><h3>Національний музей медицини України</h3><p>(вул. Богдана Хмельницького, 37)</p><p>Екскурсії для індивідуальних відвідувачів від вівторка до п’ятниці о 14 год., у суботу о 12 та 14 год. В інші дні відвідування музею проводиться організованими групами за попередніми заявками</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_medicini_0.jpg&qu…; style="width: 450px; height: 252px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Музей медицини створено у Києві 1973 р. Він розташований у будинку колишнього анатомічного театру Київського університету, який було збудовано за проектом відомого архітектора О. Беретті 1853 р. Ця будівля є пам’яткою архітектури XIX ст. У музеї представлено розвиток медицини в Україні з стародавніх часів до наших днів. В основу організації музею покладено новітню концепцію музеєзнавства, яка дозволила використати науково-методичні і документальні матеріали та експонати у комплексі із архітектурними, художньо-технічними та аудіовізуальними засобами</em></p><h3>Національний музей літератури України</h3><p>(вул. Б. Хмельницького, 11)</p><p>17.07 – 31.07 – «ЗАГЛЯДАЄ В ШИБКУ КАЗКА» (дитяча література, живопис, твори декоративно-ужиткового мистецтва з колекції музею)</p><p>17.07 – 31.07 – Микола ВОРОБЙОВ «ВЕЧІР ІЗ ПЕЛЮСТКАМИ…» (малярство)</p><p>17.07 – 31.07 – «КОБЗАР: ЧИТАЙ, ДУМАЙ, ТВОРИ» (малюнки вихованців «Студії зображення й творчої думки», м. Київ)</p><p>21.07 – 4.08 – Пам’яті Лесі Українки. «ХОДИТЬ СЛОВО ТВОЄ ПО СВІТУ…» (з колекції музею)</p><p>21.07 – 16.08 – До 80-річчя від дня народження Юрія Федьковича. «НОВІ ЧАСИ, НОВУ СИЛУ ДУША МОЯ ЧУЄ…» (з колекції музею)</p><p>9.00 - 17.00, ср., сб . – 12.00 – 20.00. Вих. - нд.</p><h3>Національний художній музей України</h3><p>(вул. М. Грушевського, 6)</p><p>17.07 – 27.07 –  «КОДЕКС МЕЖИГІР’Я» (стародруки, коштовні книги, скульптура, ікони, живопис, посуд, колекційна зброя)</p><p>17.07 – 21.09 –  Анатолій СУМАР (живопис). 10.00 – 18.00, пт. – 12.00 – 20.00, сб. – 11.00 – 19.00. Вих. – пн., вт.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu52/sumar_anatoliy_studio._1960s.jpg" style="width: 450px; height: 229px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Анатолій Сумар (1933 – 2006) досі належить до загадкових і маловивчених художників епохи хрущовської «відлиги» кінця 1950 – початку 1960-х. Його картин не має жоден музей, а творчість була відкрита глядачам лише у 1990-у – після 27 років мовчання і забуття.  Архітектор за освітою, Сумар не вважав себе професійним художником і тому стояв дещо осторонь кола нині визнаних митців, які у 1960-і торували шляхи нового українського мистецтва. Так само він не ставив собі за мету йти проти системи або комусь щось доводити – вабив лише живописний експеримент. Своє захоплення Сумар пояснив так: «Виникло бажання випробувати свої сили, бажання переконатися, що можна робити інший живопис, не такий, який визнавався офіційно».</em></p><h3>Національний музей Тарас Шевченка</h3><p>(бульв. Шевченка, 12)</p><p>17.07 – 20.07 –  Юлія СКРИПКА «DEADLINE» (левкас)</p><p>На виставці представлено роботи української художниці Юлії Скрипки, виконані в древній магічній техніці живопису - левкас. Це техніка, в якій працювали Андрій Рубльов та Феофан Грек та яку на багато століть посунуло більш легке і зручне полотно. Левкасу залишилася вірною лише ікона. У роботах Юлії Скрипки вбачають її спорідненість з Босхом – в першу чергу, у сміливості універсального погляду на світ, у природній кривизні правди та у відсутності табу.</p><p>17.07 – 27.07 –  Петро БЕВЗА, Микола ЖУРАВЕЛЬ «МИ ПРОСТО ЙШЛИ» (живопис, графіка)</p><p>17.07 – 29.07 –  Максим РИБАЛКА (живопис)</p><p>10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><h3>Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків</h3><p>(вул. Терещенківська, 15-17)</p><p>17.07 – 31.08 –  «ЖИТТЯ ВОДИ» (китайське мистецтво XVIII – XX ст. із колекції музею). 10.30 - 17.30. Вих. - пн., вт.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/zhittya_vodi.jpg" style="width: 450px; height: 281px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>В експозиції – китайське мистецтво XVIII – XX століть із колекції музею: біля двох десятків живописних сувоїв і близько десятка предметів скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва. Вода як об’єкт поклоніння, споглядання, замилування, приборкання – головна тема різних за манерою й технікою творів, представлених на виставці. Першочергове завдання виставки «Життя води» – презентувати широкій публіці китайське мистецтво, що зберігається в музейних запасниках. Інше, не менш важливе завдання – привернути увагу до питань взаємодії культури і природи, спонукати глядачів осмислити стихію як джерело власного існування,  як невичерпний ресурс інтелектуального і творчого переживання.</em></p><h3>Національний музей російського мистецтва</h3><p>(вул. Терещенківська, 9)</p><p>22.07 – 31.07 –  «РАДЯНСЬКЕ МИСТЕЦТВО 1940 – 1960 рр.» (живопис, графіка). Вт., пт. - 11.00 - 19.00; ср., сб., нд. - 10.00 - 18.00. Вих. - пн., чт.</p><h3>Національний музей українського народного декоративного мистецтва</h3><p>(вул. Лаврська, 9, корпус 29)</p><p>17.07 – 1.09 – «НЕМЕРКНУЧИЙ СВІТ ПЕТРИКІВСЬКОГО РОЗПИСУ» (з колекції музею). 10.00 – 18.00. Вих. – вт.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/petrikivskiy_rozpis.jpg…; style="width: 300px; height: 206px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Петриківський декоративний розпис – це самобутній пласт культури українського народу, визнаний у світі як феномен національного мислення та художнього уявлення. У 2013 р., під егідою ЮНЕСКО, Петриківському розпису надано статус всесвітньої нематеріальної культурної спадщини людства. На виставці представлено петриківський розпис: від «мальовки» – до декоративних панно, що презентує творчість понад 30 митців, серед яких класики петриківського орнаментального мистецтва.</em></p><h3>Музей книги і друкарства України</h3><p>(вул. Лаврська, 9, корпус 9)</p><p>Працює: 10.00 – 17.00. Вих. – вт.</p><h3>Музей історичних коштовностей України</h3><p>(вул. Лаврська, 9, корпус 12)</p><p>Постійна експозиція унікальних пам’яток ювелірного мистецтва IX ст. до н.е.  - ХХ ст. н.е. 10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_istorichnih_kosht…; style="width: 450px; height: 314px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Музей історичних коштовностей України – філію Національного музею історії України – було відкрито для відвідувачів у січні 1969 р. Більшу частину зібрання Музею складають матеріали археологічних досліджень. Значна частина зібрання Музею – вироби декоративно-ужиткового мистецтва XVI-XX ст.: твори українських, російських, середньоазіатських, закавказьких і західноєвропейських ювелірів. Є також унікальна колекція єврейського культового срібла початку XVIII – 20-х рр. XX ст. Крім того в музеї є й роботи сучасних українських майстрів-ювелірів.</em></p><h3>Центральний музей Збройних Сил України</h3><p>(вул. М. Грушевського, 30/1)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><p>Дати фотографію «Музей вооруженных сил» (є в папці «WebEditor-фото для сайта»)</p><p>Центральний музей Збройних сил України засновано Міністерством оборони в жовтні 1995 року, а вже у вересні 1996 року отримав статус Центрального і головного музею в системі військово-музейної справи у Збройних силах України, а вперше відкрив свої двері для відвідувачів 14 червня 1998 року. Постійно діюча експозиція музею висвітлює загальний розвиток військової справи на теренах України на всьому шляху її історичного розвитку.</p><h3>Центральний музей Прикордонних військ України</h3><p>(вул. Лаврська, 44)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_vooruzhennyh_sil…; style="width: 450px; height: 300px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Центральний музей Збройних сил України засновано Міністерством оборони в жовтні 1995 року, а вже у вересні 1996 року отримав статус Центрального і головного музею в системі військово-музейної справи у Збройних силах України, а вперше відкрив свої двері для відвідувачів 14 червня 1998 року. Постійно діюча експозиція музею висвітлює загальний розвиток військової справи на теренах України на всьому шляху її історичного розвитку.</em></p><h3>Державний музей авіації України</h3><p>(Жуляни, вул. Медова, 1)</p><p>Працює: з 1 квітня до 30 жовтня: 10.00 - 19.00; з 1 листопада до 31 березня: 10.00 – 17.00 . Вих. - пн., вт.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_aviacii4_3_4.jpg&…; style="width: 450px; height: 291px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Державний музей авіації України (Жуляни) є наймолодшим і, разом з тим, найбільшим історико-технічним музеєм країни. Його створено 2003 року до  100-річчя світової авіації. Музей розташувався на території колишньої навчально-авіаційної бази КІІЦА (нині НАУ), а приписані до неї літаки стали ядром его колекції. Розпочавши всього з 30 бортів, сьогодні Жуляни володіють експозицією в майже 70 літаків і гвинтокрилів. Ще один напрямок – зразки авіаційного озброєння і БПЛА, а також експозиція авіадвигунів.</em></p><h3>Музей «Кирилівська церква»</h3><p>(вул. Олени Теліги, 12)</p><p>Працює: 10.00 - 18.00, чт . – 10.00 – 17.00. Вих. - пт.</p><h3>Музей «Золоті ворота»</h3><p>(вул. Володимирська, 40-а)</p><p>Працює: 10.00 - 18.00, вт. – 10.00 – 17.00. Вих. -   пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_zoloti_vorota.jpg…; style="width: 450px; height: 300px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>У центрі Києва, неподалік від Софійського собору, розташована унікальна пам’ятка оборонної архітектури Київської Русі – Золоті ворота. Як і Софія Київська, Золоті ворота належать до найдавніших споруд Східної Європи першої половини XI cт. Головні ворота в Києві названі Золотими, безперечно, за аналогією з головними міськими воротами Царгорода. Золоті ворота були не тільки найпотужнішою ланкою в системі укріплень стародавнього міста, але й парадним в'їздом до Києва. Через них в'їжджали посли з Візантії та інших держав Європи й Сходу, які намагалися встановити дружні зв'язки з Руссю.</em></p><h3>Музей історії Михайлівського золотоверхого монастиря</h3><p>(вул. Трьохсвятительська, 8)</p><p>Працює: 10.00 - 18.00. Вих. - пн.</p><h3>Архів-музей літератури і мистецтва України</h3><p>(вул. Володимирська, 22-А)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00, пт. - до 16.00. Вих. - сб., нд.</p><h3>Педагогічний музей</h3><p>(вул. Володимирська, 57)</p><p>17.07 – 31.08 – «МУДРИЙ НАСТАВНИК» (до 95-річчя від дня народження Олени Дубинчук). 10.00 - 17.00. Вих. - сб., нд.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu52/mudriy_nastavnik2.jpg" style="width: 450px; height: 332px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Виставка складається з трьох розділів: «Становлення О. Дубинчук як особистості і педагога», «О. Дубинчук – науковець Інституту педагогіки», «Людина всебічних інтересів». На виставці представлені різноманітні експонати: це фотографії різних періодів життя О. Дубинчук (від шкільних років до останніх років життя), медалі та посвідчення до них, оригінали дипломів, грамот, рецензії на статті аспірантів Олени Степанівни, написані її рукою, підручники, методичні посібники вченого. Також на виставці представлено «Бібліографічний покажчик науково-педагогічних праць», виданий Інститутом педагогіки і психології професійної освіти АПН України, де зібрано понад 200 наукових праць О. Дубинчук.</em></p><h3>Музей гетьманства</h3><p>(вул. Спаська, 16-Б)</p><p>10.07 –  19.07  – Сергій і Марія ЛУЦАКИ (живопис). 10.00 – 17.00. Вих. – пт.</p><h3>Музей історії міста Києва</h3><p>(вул. Б. Хмельницького, 7)</p><p>17.07 – 28.08 – Віталій КРИЖАНІВСЬКИЙ «ЖИВОПИСНА СИМФОНІЯ» (живопис). 10.00 – 19.00</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu52/krizhanivskiy_vitaliy.jpg" style="width: 450px; height: 253px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Віталій Крижанівський (1933 – 2007 рр.) - неординарна особистість, великий майстер, уособлення мистецької доби, що майже відійшла. Людина з високими творчими принципами, Віталій Троадійович був чудовим живописцем, графіком, портретистом, книжковим ілюстратором. Тонкий пейзажист й автор численних натюрмортів, митець залишив у спадок неоціненну колекцію живописних портретів та замальовок старого Києва. Вражає різножанровість його робіт та розмаїтість техніки. Продовжувач традицій реалістичного мистецтва, художник з благоговінням і надзвичайною відповідальністю зображав домашній інтер’єр…</em></p><h3>Музей культурної спадщини</h3><p>(вул. Московська, 40-б)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><h3>Музей О.С. Пушкіна</h3><p>(вул. Кудрявська, 9)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><h3>Музей однієї вулиці</h3><p>(Андріївський узвіз, 2-б)</p><p>17.07 – 30.09 – «ГОЛГОФА» (виставка, присвячена історії та непростій долі легендарного полотна «Голгофа»). 12.00 – 18.00. Вих. – пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/golgofa_3.jpg" style="width: 450px; height: 260px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Панорама «Розп’яття Христа» з’явилася на світ в середині 1880-х років внаслідок комерційної конкуренції, яка виникла в Мюнхені між німецькими і бельгійськими живописцями. Робота над живописним полотном, заввишки в сімнадцать і завдовжки в сто двадцать метрів, розпочалася в серпні 1885 р. Основний ескіз було нанесено на холст за допомогою фотографічних пластин, спрямованих на нього із проектора…</em></p><h3>Музей воскових фігур</h3><p>(пр. Перемоги, 29)</p><p>Працює: 11.00 - 19.00</p><h3>Аптека-музей</h3><p>(вул. Притисько-Микільська, 7)</p><p>Працює: 9.00 - 16.00. Вих. – нд.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/apteka-muzey4_1.jpeg&qu…; style="width: 450px; height: 316px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Головна мета Аптеки-музей у Києві - познайомити відвідувачів із зародженням, розвитком і вдосконаленням аптекарської справи в Україні, зокрема в Києві. Перша аптека відкрилася у столиці за часів київського губернатора князя Дмитра Голіцина. З метою створення в Києві аптеки Імператор Петро Великий видав відповідний наказ, датований 18 лютим 1715 року. Музей розташовано в будівлі, де містилася перша приватна аптека німця Йоганна Гейтера. Після його смерті справу успадкував зять - Георг Бунге, який поклав початок знаменитій династії київських аптекарів.</em></p><h2 style="text-align: center;">МЕМОРІАЛЬНІ МУЗЕЇ</h2><h3>Літературно-меморіальний будинок-музей Т.Г. Шевченка</h3><p>(пров. Т.Г. Шевченка, 8-а)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пт.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muz_shevchenko_5.jpg&qu…; style="width: 450px; height: 336px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка  - філія Націо-нального музею Тараса Шевченка. Тут Т.Г. Шевченко проживав з весни 1846 р. до свого арешту - 5 квітня 1847 р. Дерев'яний будинок зведений 1835 року в колишньому провулку «Козине болото». Це характерна дерев'яна споруда першої половини XIX ст., яка збудована за «типовим» проектом, призначеним для вузьких вулиць і провулків. Невеликий одноповерховий будинок з мезоніном був збудований із соснових колод. Крім сіней, у ньому було шість кімнат. Білостінний фасад виходив на вулицю трьома вікнами з налисниками і віконницями.</em></p><h3>Літературно-меморіальний музей Лесі Українки</h3><p>(вул. Саксаганського, 97)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - вт.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_lesi_ukrayinki_5_…; style="width: 450px; height: 290px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>До складу Музею видатних діячів української культури увійшли три музеї: Літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Меморіальний музей М. Лисенка, Меморіальний будинок-музей М. Старицького. Музей було засновано 1987 р. Підставою для його створення став той факт, що наприкінці ХIХ – поч. ХХ ст. у близькому сусідстві мешкали родини відомих діячів українського руху - Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького, Панаса Саксаганського. На фото: Кімната музею Лесі Українки.</em></p><h3>Меморіальний музей М. Лисенка</h3><p>(вул. Саксаганського, 95)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><h3>Меморіальний будинок-музей М. Старицького</h3><p>(вул. Саксаганського, 93)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - вт.</p><h3>Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського</h3><p>(вул. Паньківська, 9)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_grushevskogo_2_0…; style="width: 450px; height: 328px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Адреса – вул. Паньківська, 9 – була добре відома в Києві ще з початку ХХ ст. Саме тут 1908 року родина Грушевських придбала садибу з триповерховим будинком, який став центром національно-культурного життя України. Тут жив Михайло Грушевський – видатний український історик, відомий політик і громадський діяч. Від дня заснування музею 1992 року  до його зібрання надійшло близько 5 тисяч предметів. У фондах музею – оригінали листів М. Грушевського та його рідних, інших відомих діячів української науки і культури, праці історика, видання за його редакцією, книги з особистої бібліотеки (текст і фото взято на сайті:  <a href="http://primetour.ua">http://primetour.ua</a>).</em></p><h3>Літературно-меморіальний музей-квартира П.Г. Тичини</h3><p>(вул. Терещенківська, 5)</p><p>Працює: 9.00 - 17.00</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/museum_tychyny_7_0.jpg&…; style="width: 480px; height: 301px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Музей розміщений у помешканні, де з 1944 по 1967 рік жив Павло Тичина. У музеї збережено повну меморіальність. Хто б не завітав до цього дому, гостинний господар спочатку запрошував гостя до свого улюбленого кабінету. На стінах біля письмового столу портрети славетних українців. Особливо вражає відвідувачів бібліотека, яка налічує понад 20 тисяч книжок. з них близько 5 тисяч - це книжки з дарчими написами та автографами гостей, що побували в затишному домі поета й імена яких є окрасою літератури, науки, культури.</em></p><h3>Літературно-меморіальний музей М. Рильського</h3><p>(вул. М. Рильського, 7)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><h3>Літературно-меморіальний музей М. Булгакова</h3><p>(Андріївський узвіз, 13)</p><p>Працює: 10.00 - 18.00. Вих. - ср.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_bulgakova_0.jpg&q…; style="width: 450px; height: 300px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Музей Михайла Булгакова у Києві було засновано 1989 року рішенням Київського міськвиконкому. Його експозицію присвячено київському періоду життя автора легендарного твору "Майстер і Маргарита". Київ було невипадково обрано місцем створення музею Булгакова. Саме в цьому місті він народився і провів значну частину свого життя. Тут він обрав для себе професію лікаря й зустрів свою першу дружину. Михайло Булгаков був щиро відданий Києву, зайвим тому підтвердженням є неодноразове згадування Києва у багатьох його творах. Він часто писав слово "Місто" з великої літери, маючи на увазі Київ.</em></p><h3>Меморіальний музей-квартира Марії Заньковецької</h3><p>(вул. Велика Васильківська, 121)</p><p>Працює: 10.00 - 18.00. Вих. - пн.</p><h3>Музей Івана Гончара</h3><p>(вул. Лаврська, 19)</p><p>17.07 – 1.09 – «ВОЇН» (народна картинка та ікони)</p><p>17.07 – 1.09 – «НОВА», «ТРАДИЦІЯ» (рушники)</p><p>10.00 - 17.30. Вих. - пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu52/rushniki.jpg" style="width: 300px; height: 380px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” запрошує на виставку «Нова»(?), «Традиція»(?), де представлені півсотні рушників 30-х – 60-х рр. ІІ пол. ХХ століття з колекції музею Івана Гончара. Рушники зібрані з різних регіонів України. Виконані різнокольоровими нитками переважно технікою “гладь” з використанням мережок. У зображеннях переважають рослинні мотиви. Цю колекцію рушників Музей Івана Гончара вперше виставляє на огляд відвідувачам.</em></p><h3>Музей-майстерня Івана Кавалерідзе</h3><p>(Андріївський узвіз, 21)</p><p>Постійна експозиція скульптур Івана КАВАЛЕРІДЗЕ. Матеріали про життя й творчість митця. 11.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><h3>«Хата на Пріорці»</h3><p>(вул. Вишгородська, 5)</p><p>Постійна експозиція хати і двору періоду 1859 р., коли Тарас Шевченко протягом двох тижнів перебував на Пріорці. 10.00 - 17.00. Вих. - нд., пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu52/hata_na_priorci_0.jpg" style="width: 450px; height: 338px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Спогади про перебування Тараса Григоровича Шевченка на квартирі у Варвари Пашковської  були записані її сестрою Стефанією Крапивіною та надруковані 1875 року у петербурзькій газеті «Пчела». Про останнє перебування Тараса Шевченка у Києві та про його життя на Пріорці писав перший біограф поета Михайло Чалий у книзі «Жизнь и произведения Тараса Шевченка». В експозиції музею відтворено побут київської околиці другої половини ХІХ століття. Більшість речей, що експонуються в хаті, було передано мешканцями Пріорки, нащадками тих людей, які особисто зустрічалися з Тарасом Шевченком. Неподалік від будинку досі росте 400-літній дуб, під яким, за спогадами сучасників, любив сидіти Т. Шевченко.</em></p><h2 style="text-align: center;">ГАЛЕРЕЇ</h2><h3>«Арка»</h3><p>(вул. Б. Хмельницького, 37)</p><p>17.07 – 20.07 – Тетяна ТАРАСЕНКО «ЛІНІЯ ТІЛА» (живопис). 10.00 – 18.00. Вих. – нд.</p><h3>Арт-центр Якова Гретера</h3><p>(ТРЦ «Більшовик», вул. Вадима Гетьмана, 6)</p><p>17.07 – 31.08 – Новий проект «САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ». 11.00 – 21.00</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu52/samoidentifikaciya.jpeg" style="width: 450px; height: 329px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Арт-центр Я. Гретера презентує новий проект «Самоідентифікація», який відображає актуальне питання трансформацій і змін, тему внутрішніх перетворень людини і суспільства в цілому. Автори глобалізують, коли кажуть про проблеми суспільства. Про спотворене уявлення про себе штучного в реальному часі в сучасному світі колосальних обсягів інформації та мас-медіа. Самоідентифікація - це якась глобальна самооцінка через призму саме соціального контексту, ролей у суспільстві.</em></p><h3>«Боттега»</h3><p>(вул. Михайлівська, 22-Б)</p><p>17.07 – 2.08 – Володимир БУДНИКОВ «МІЙ КРИМ – НАШ КРИМ» (графіка). 11.00 – 20.00. Вих. – нд., пн.</p><h3>«Brucie Collections»</h3><p>(вул. Артема, 55-Б)</p><p>17.07 – 17.08 – Стів МАККАРРІ (фото, США). 11.00 – 19.00, сб. – 11.00 – 18.00, нд. – 12.00 – 17.00</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/stiv_makkarri_svyate_oz…; style="width: 450px; height: 303px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Галерея Brucie Collections представляє роботи Стіва МакКаррі – американського фотографа, без перебільшення, легенди сучасної фотожурналістики, який вже понад 30 років закарбовує в своїх пронизливих знімках біль і радість світу, в якому ми живемо. Відомість Стіву МакКаррі принесли фоторепортажі про зіткнення загонів повстанців з урядовими військами в Афганістані, які були зроблені ним наприкінці 70-х років, напередодні вторгнення радянських військ. Заради кадрів, які потрапили на сторінки The New York Times, і які згодом  облетіли весь світ, автор ризикував життям, нелегально перетинаючи кордон.</em></p><h3>«Garna Gallery»</h3><p>(вул. Софіївська, 25-А)</p><p>17.07 – 30.07 – Георгій ДЕЛІЄВ «…ЖИТИ НЕ МОЖНА ГРІШИТИ…» (акварель, графіка). 12.00 – 19.00, сб. – 13.00 – 19.00, нд. – 14.00 – 19.00</p><h3>«Hapchynska»</h3><p>(вул. Михайлівська, 16)</p><p>17.07 – 25.07 – Євгенія ГАПЧИНСЬКА «МАЛЕНЬКІ-МАЛЕНЬКІ» (виставка маленьких картин). 11.00 - 19.00. Вих. – нд.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/gapchinska.jpg" style="width: 300px; height: 377px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Відома українська художниця Євгенія Гапчинська зробила щастя своїм брендом, а критики та галеристи називають її «постачальником щастя №1». Тому що кожен хоче щастя і знаходить його в роботах мисткині, яскравих і життєрадісних, населених чарівними, начебто з чарівної казки, маленькими чоловічками. Картини художниці є в колекціях Лучано Паваротті, Микити Михалкова, Володимира Співакова, Андрія Шевченка, Олега Янковського, Тіни Канделакі, Андрія Малахова тощо. Мабуть це правда, що в будинках, де висять картини Гапчинської, люди не сваряться, а діти не хворіють.</em></p><h3>«Мистецька збірка»</h3><p>(вул. Терещенківська, 13, вхід в арку)</p><p>17.07 – 27.07 – «КОЛЕКЦІЯ ВОЛОШИНИХ» (живопис українських художників різних поколінь). 11.00 – 18.00</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/kolekciya_voloshinih_m…; style="width: 450px; height: 347px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Експозиція так і називатиметься: «Колекція Волошиних». На виставці буде представлений живопис українських художників різних поколінь: від радянських часів і до сучасності. Глядач побачить зміни в українському мистецтві та світогляді суспільства протягом останніх вісімдесяти років. Організатори відбирали роботи, які втілюють цінності української культури в різні періоди:Андріївська церква та Тарасова гора в 30-ті роки, українське село в 40-ті, свято врожаю в 60-ті, колоритні пейзажі сучасності. Виставка покаже історію України ХХ-ХХІ століття, написану в картинах.</em></p><h3>«Піт-арт»</h3><p>(вул. Костьольна, 6)</p><p>17.07 – 26.07 – Микола, Олексій та Андрій ЧЕБОТАРУ «КРИМ» (живопис). 12.00 – 20.00, сб., нд. – 12.00 – 18.00</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/chebotaru.jpg" style="width: 450px; height: 266px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Родина Чеботару - затребувані художники. Їхні роботи перебувають у приватних колекціях в Україні та за кордоном. Митці беруть активну участь у персональних і різних тематичних виставках. Микола Чеботару - послідовник класичного імпресіонізму, тоді як його сини, Андрей та Олексій, яскраві представники нового покоління українських живописців. Незважаючи на відмінності, всіх трьох об’єднує любов до Кримського півострова та його природи. Всього на виставці представлено близко 30 робіт.</em></p><h3>«РА»</h3><p>(вул. Б. Хмельницького, 32)</p><p>18.07 – 7.08 – Людмила РАШТАНОВА «LETTER TO NOWHERE» (графіка). 13.00 – 19.00. Вих. – нд.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu52/rashtanova_lyudmila.jpg" style="width: 450px; height: 242px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Людмила Раштанова: «Я пишу лист в нікуди. В складках паперів з’являються лінії, одна за одною перетворюючись на літери. Літери складаються в слова, і мої думки набувають візуальної форми. Вони починають жити самі по собі. Вони фіолетово мовчать чи рожево сміються, і я вже не в змозі керувати ними... Суть їхнього існування підтримує їхнє народження. І їхнє майбутнє перестає залежати від мене… Я надсилаю листа в нікуди, сподіваючись, що хтось відкриє його…</em></p><h3>«Триптих»</h3><p>(Андріївський узвіз, 34)</p><p>17.07 – 23.07 – Олексій ІВАНЮК (живопис). 11.00 – 19.00, пн. – 11.00 – 18.00</p><h3>«ХудГраф»</h3><p>(вул. Володимирська, 65, вхід в арку)</p><p>17.07 – 22.07 – Світлана ОСТРОВСЬКА (медіа-арт, колаж). 10.00 – 21.00</p><h3>«Wunjo-Art»</h3><p>(вул. Воздвиженська, 9 - 19)</p><p>17.07  – Олена МЕЛЬНИЧУК «ФАРВИ ЖИТТЯ» (живопис). 12.00 – 18.00, сб., нд. – 12.00 – 15.00. Вих. – пн.</p><h3>«Я Галерея»</h3><p>(вул Десятинна, 13)</p><p>17.07 – 16.08 – Євген РАВСЬКИЙ «ІЛІАДА» (живопис). 11.00 – 19.00, пн. – 11.00 – 18.00</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu52/ravskiy_ievgen.jpg" style="width: 450px; height: 280px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Євген Равський представляє нову серію, у фундаменті якої лежить відомий текст давньогрецького поета Гомера. У стилі «нових старих майстерів» художник поєднує три мови – гомеричну епічність, наслідувану манеру малювання Караваджо та відкритість сучасності до заданих тем. Місце двобоїв – Вірменська вулиця у Львові, а герої переважно – сучасники художника, львівські митці. «Лише переілюстровувати «Іліаду» не було сенсу: хотілося показати це все нашим часом – відкрити завісу, якими були ті герої», – коментує автор задум проекту.</em></p><h2 style="text-align: center;">КУЛЬТУРНІ ЦЕНТРИ</h2><h3><span id="cke_bm_255S" style="display: none;"> </span>Будинок природи<span id="cke_bm_255E" style="display: none;"> </span></h3><p>(вул. Рогнідинська, 3)</p><p>17.07 – 29.07  – «ДИТЯЧА ТВОРЧІСТЬ» (живопис)</p><p>17.07 – 29.07  – Вперше в Україні! Конкурс-виставка «ЖИВИ АКТИВНО, МИСЛИ НЕСТАНДАРТНО!» (мініландшафти)</p><p>12.00 – 18.00. Вих. – нд., пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu52/zhivi_aktivno.jpg" style="width: 450px; height: 305px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Окремі напрямки дизайну: флористику, мікроландшафти, акваскейпінг, професійні акваріумісти України  об’єднали як єдиний елемент у дизайні інтер’єру. Майстри акваріумного дизайну змагаються в оформленні «живого куточка», який би міг прикрасити будь-який інтер’єр. Від  кімнати до офісного приміщення, від шкільного класу до стоматологічного кабінету. На виставці можна  не тільки побачити креативні роботи майстрів аквадизайну, але й взяти участь у розіграші призів, придбати унікальні роботи конкурсантів, а також отримати професійну консультацію акваріумістів.</em></p><h3><span id="cke_bm_256S" style="display: none;"> </span>Водно-інформаційний центр (Музей води)<span id="cke_bm_256E" style="display: none;"> </span></h3><p>(вул. Грушевського, 1-В)</p><p>Працює: 10.00 – 17.00, сб., нд. – 10.00 – 18.00. Вих. – пн., вт.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_vody_1_4.jpg" style="width: 300px; height: 308px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Музей води носить назву Водно-інформаційний центр. І дійсно, головна мета Музею води – розповісти відвідувачам про гідросферу планети, про запаси води, які має Україна, про те, які незворотні процеси викликає необдумана діяльність людини і як вона впливає на екологію в цілому. Цікаво подивитися, який шлях у природі проробляє вода, коли випадає на землю дощем, всотуючись в землю, проходячи крізь різні шари ґрунту, збираючись у підземні річки.</em></p><h3><span id="cke_bm_257S" style="display: none;"> </span> Парк «Київська Русь» <span id="cke_bm_257E" style="display: none;"> </span></h3><p>(с. Копачів, Обухівський р-н, Київська обл.)</p><p>19 (о 13.00) – Пікнік «БАЙКЕРИ У ДРЕВНЬОМУ КИЄВІ»</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu52/baykeri.jpg" style="width: 450px; height: 291px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>19 липня 2014 року у Древньому Києві зберуться ті, для кого мотоцикл - це не засіб пересування, а частина певного стилю життя зі своїми цінностями та кодексом правил. Байкери на "залізних конях" з рокотом промчаться із Києва сучасного до Києва Древнього на байк-пікнік. Захід уже четвертий рік поспіль організовують Клуб Skulls MC Україна та "Парк Київська Русь". Незмінним ведучим програми, який розважає гостей байкерськими жартами та веселощами, є автор і актор "Студії Квартал 95" Олександр Пікалов. Тож, якщо ви любите адреналін, швидкість, свободу, добру компанію, хороший гумор та музику, - приїжджайте на Пікнік "Байкери у Древньому Києві".</em></p><p>20 (о 13.00) – Виставка-показ племінних коней «НЕБЕСНІ КОНІ»</p><p>Ціна квитків 50 – 100 грн.</p><h3><span id="cke_bm_258S" style="display: none;"> </span>Українсько-японський центр Н<span id="cke_bm_258E" style="display: none;"> </span>ТУУ «КПІ»<span id="cke_bm_259E" style="display: none;"> </span></h3><p>(пр. Перемоги, 37, бібліотека, поверх 4)</p><p>17.06 – 26.07 – «ВИСТАВКА КАЛІГРАФІЇ ТА СУМІ-Е». 11.00 – 19.00, сб. - 11.00 – 18.00. Вих. – нд.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu52/yaponska_kaligrafiya_1.jpg" style="width: 450px; height: 277px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>В українсько-японському центрі відкрилася виставка слухачів і викладачів курсів каліграфії та японського живопису тушшю сумі-е. Відвідувачі матимуть нагоду відчути ту дивну поетичну атмосферу, яку створюють каліграфічні твори та картини тушшю. І для цього їм не обов’язково знати японську мову. Адже, як відомо, мистецтво не знає кордонів, мовних чи часових розходжень.</em></p><h3>Центр української культури та мистецтва   </h3><p>(вул. Хорива, 19-В)</p><p>17.07 – 30.08 – Денис ГОРОДНИЧИЙ «ПРОБУДЖЕННЯ» (живопис). 10.00 – 19.00, сб. – 10.00 – 18.00. Вих. – нд.</p><p>Три роки Денис Городничий працював над цією виставкою. Серед його полотен є пленерні роботи, що відображають дійсну велич природи Полтавського краю, і втілені в життя дивовижної краси фантазією художника. Його пейзажі насичені барвами та справжнім українським колоритом. Сам художник зізнається: «Цими картинами хотів показати красу Полтавщини, у яку він закоханий ще з дитинства. Наш край багатогранний, безмежно досконалий і тут інформації, джерел для натхнення і для творчості просто безліч».</p><p> </p>

Газета «День»

Авторські блоги

Фото

Відео

Архів

Гарячі теми:

Війна Росії проти України

Енергетика

Допомога

Волонтерство

Київські Новини

Корупція

Медіа

НАТО

Афіша (18 – 24 липня)

Підписуйтесь на свіжі новини: