Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Афіша (22 – 28 серпня)

<p>(початок о 19.00)</p><h3>Фестиваль &laquo;Літні музичні промені&raquo; (оркестрова музика)</h3><p>(Національна філармонія України)</p><p>25 &ndash; Концерт циклу &laquo;МУЗИЧНІ МИТТЄВОСТІ ЛІТА&raquo;</p><p>26 &ndash; Національний духовий оркестр України. Дир. &ndash; Михайло МОРОЗ</p><p>27 &ndash; Київський камерний оркестр. Дир. &ndash; Міхеїл МЕНАБДЕ (Грузія)</p><p>28 &ndash; Симфонічний оркестр Національної філармонії України. Дир. &ndash; Віктор ПРОТАСОВ. Соліст &ndash; Андрій ОСТАПЕНКО (гітара). Ціна квитків 50 &ndash; 100 грн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu152/ostapenko_andriy.jpg" style="width: 450px; height: 298px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Андрій Остапенко - один із яскравих представників гітарної виконавської школи України. Гітарист володіє всіма можливостями сучасного гітарного виконавства, його манера відрізняється органічним поєднанням віртуозної техніки з відтворенням всіх тонкощів звукової палітри. Музичні інтерпретації Андрія Остапенка завжди глибоко змістовні, стилістично довершені і яскраво індивідуальні. Він належить до когорти музикантів, які наполегливо працюють над вдосконаленням своєї майстерності, постійно розширює межі своєї професійної діяльності.</em></p><h3>Театр ім. Івана Франка</h3><p>27 &ndash; Відкриття 96-го театрального сезону. Т. Шевченко &laquo;НАЗАР СТОДОЛЯ&raquo;. Лицарська балада. Пост. Юрій Кочевенко</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu152/nazar_stodolya4.jpg" style="width: 450px; height: 296px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Дія п&rsquo;єси &bdquo;Назар Стодоля&rdquo; (написана 1843 &ndash; 1844 рр.) відбувається біля Чигирина наприкінці XVII ст., коли великі справи Богдана Хмельницького і його славних сподвижників Богуна, Трясила, Наливайка перетворилися на легенди. П&rsquo;єса &bdquo;Назар Стодоля&rdquo; Тараса Шевченка є знаковою для українського театру. Починаючи з корифеїв: М. Кропивницького, П. Саксаганського, М. Садовського, М. Заньковецької кожен актор вважає за честь зіграти у ній.</em></p><p>28 &ndash; Прем&rsquo;єра. Дж. Скарначчі, Р. Тарабузі &laquo;МОЯ ПРОФЕСІЯ &ndash; СИНЬЙОР З ВИЩОГО СВІТУ&raquo;. Комедія. Пост. Анатолій Хостікоєв</p><p>Ціна квитків 15 &ndash; 200 грн.</p><h3>Новий український театр</h3><p>(вул. Михайлівська, 24-Ж)</p><p>23 &ndash; Прем&rsquo;єра. Н. Уварова &laquo;СВАТАННЯ МОНТЕРА&raquo;. Інтимна комедія-водевіль. Пост. Віталій Кіно. Ціна квитків 80 грн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu152/svatannya_montera2.jpg" style="width: 450px; height: 298px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>&laquo;Ах, яким прекрасним буде життя!.. Життя без грошей.. Життя без грошей!!!</em></p><p style="text-align: center;"><em>І як приємно буде жити без турбот і смутку!..&raquo; &ndash; приблизно так й абсолютно серйозно мріяли наші предки &ndash; &laquo;герої&raquo; сатиричних оповідань Михайла Зощенка &ndash; якихось лише неповних сто років тому. У що втілились їхні мрії ми бачимо щоденно на цінниках магазинів, платіжках за &laquo;комуналку&raquo;, банківських кредитопроцентах тощо.</em></p><h2 style="text-align: center;">ДЕЛЬФІНАРІЇ</h2><h3>Дельфінарій &laquo;Nemo&raquo;</h3><p>(Льодовий стадіон, вул. Глушкова, 9)</p><p>22.08 &ndash; 31.08 (о 12.00, 15.00 і 18.00) &ndash; &laquo;ДЕННЕ ШОУ&raquo;; (щосуботи - о 21.30) &ndash; &laquo;РОМАНТИЧНЕ НІЧНЕ ШОУ&raquo;. Ціна квитків 110 - 150 грн.&nbsp;</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/delfini5_3.jpg&quot; style="width: 450px; height: 237px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Дельфінарій &laquo;Немо&raquo; - перший стаціонарний цілодобовий дельфінарій, розташований в районі ВДНГ м. Києва. Це - складна інженерна споруда, що повністю відповідає світовим стандартам роботи із морскими ссавцями. Щоденно проходять вистави за участі дельфінів-афалін Шкіпера, Фліпера, Боцмана, Каспера, а також морських котиків Кльопи, Боні та Норми. Трибуни дельфінарію вміщують 900 глядачів, які розташовуються навколо 20-метрового басейну з морською водою.</em></p><h2 style="text-align: center;">МУЗЕЇ</h2><h3>Національний Києво-Печерський заповідник</h3><p>(вул. Лаврська, 9)</p><p>21.08 &ndash; 15.09 &ndash; &laquo;ХУДОЖНИК ІВАН ЇЖАКЕВИЧ: ...ХОЧУ БУТИ КОРИСНИМ ЛАВРІ&raquo; (до 150-річчя від дня народження митця). 9.00 &ndash; 18.00</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/yizhakevich_ivan.jpg&qu…; style="width: 300px; height: 416px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>На виставці представлено понад 120 оригінальних та копійних експонатів, які розповідають про творчій шлях народного художника України Івана Сидоровича Їжакевича (1864 - 1962 рр.). В історії української культури гідне місце належить цьому славетному художникові - живописцю, графіку, педагогу. З його ім&rsquo;ям пов&#39;язана ціла епоха у вітчизняному образотворчому мистецтві. Багатогранний талант Івана Їжакевича визрів на лаврському ґрунті, адже з Києво-Печерською лаврою пов&rsquo;язані важливі періоди його життєвого і творчого шляху. Тут, у лаврській живописній школі, він навчався і саме в двох лаврських храмах збереглися найбільші й найдосконаліші ансамблі монументального малярства, в створені яких брав участь Іван Сидорович.</em></p><h3>Музей історії Києво-Печерської лаври</h3><p>(вул. Лаврська, 9, корпус 3)</p><p>Працює: 9.00 &ndash; 18.00</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_istoriyi_kiievo-p…; style="width: 450px; height: 306px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>2 вересня 2011 року з нагоди 960-річчя Києво-Печерської лаври і 85-річчя Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у відреставрованих Заповідником автентичних келіях соборних старців Києво-Печерської лаври XVIII сторіччя відкрився Музей історії Києво-Печерської Лаври. У 20 музейних залах розташовано 900 оригінальних і копійних експонатів з фондової колекції Києво-Печерського заповідника, найдавніші з яких датуються давньоруським періодом (Х-ХІІ ст.). Представлені в залах музейні предмети дають можливість отримати вичерпну інформацію про головну православну святиню України, ознайомитись з основними віхами майже тисячолітньої історії найдавнішого монастиря Київської Русі.</em></p><h3>Національний заповідник &laquo;Софія Київська&raquo;</h3><p>(вул. Володимирська, 24)</p><p>21.08 &ndash; 31.08 &ndash; &laquo;ОСНОВИ&raquo; (з колекції Музею української спадщини Віктора Ющенка)</p><p>21.08 &ndash; 15.09 &ndash; &laquo;ВСЯ ПРАВДА ПРО КРИМ. ПЛЕНЕРНІ ХРОНІКИ&raquo; (живопис, графіка). 10.00 &ndash; 18.00, ср. &ndash; 10.00 &ndash; 17.00</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu152/vsya_pravda_pro_krim.jpg" style="width: 450px; height: 311px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>На виставці представлено понад 100 робіт, виконаних українськими художниками кількох поколінь за більш ніж півстоліття мистецького &laquo;освоєння&raquo; Криму.&nbsp; У радянську добу ідеологічно нейтральний пейзажний жанр ставав прихистком для багатьох художників, котрі відстоювали внутрішню свободу творчості, але не бажали йти на відкритий конфлікт із режимом. В експозиції коло цих авторів представлене роботами Г. Меліхова, С. Подерв&rsquo;янського, Б. Рапопорта, Г. Сокиринського, А. Файнерман, Ю. Химича, Т. Яблонської. Серед популярних пленерних майданчиків того часу &ndash; Бахчисарай, Судак, Ялта, Коктебель, Гурзуф (саме тут знаходився будинок творчості Спілки художників).</em></p><h3>Національний музей історії України</h3><p>(вул. Володимирська, 2)</p><p>21.08 &ndash; 17.11 &ndash; &laquo;1000 РОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ПЕЧАТКИ&raquo; (міжнародний музейний проект). 10.00 - 17.30. Вих. - ср.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/ukrayinska_pechatka_7_4…; style="width: 220px; height: 224px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Виставка є новим міжнародним масштабним проектом Національного музею історії України і Музею історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих &laquo;Віхи історії: тисячоліття української печатки&raquo;. На ній представлено понад 400 печаток, що відображають різні періоди культурного та історичного розвитку України, її державного життя упродовж 1000 років.</em></p><h3>МК &laquo;Національний музей історії Великої Вітчизняної війни&raquo;</h3><p>(вул. Лаврська, 24)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_istoriyi_vvv.jpg&…; style="width: 450px; height: 299px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>За розмірами та значенням колекцій музей є одним з найбільших в Україні. Його зібрання, яке постійно поповнюється, нараховує близько 400 тисяч музейних предметів. Це дає змогу оновлювати й вдосконалювати головну експозицію та постійно діючі тематичні реліквійні, а також щорічно створювати різноманітні виставки. Враховуючи значення Меморіального комплексу як унікальної пам&#39;ятки вітчизняної культури, з метою збереження його історико-культурних цінностей 21 червня 1996 року Указом Президента України музею надано статус Національного. Відтоді він має назву: Меморіальний комплекс &laquo;Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років&raquo;.</em></p><h3>Національний музей &laquo;Чорнобиль&raquo;</h3><p>(пров. Хорива, 1)</p><p>21.08 &ndash; 1.10 &ndash; &laquo;МОЛИТВА ЗА ФУКУСІМУ. ВПЕРШЕ В УКРАЇНІ. ДВА РОКИ ПІСЛЯ КАТАСТРОФИ&raquo; (фотодокументи та артефакти культури з Японії)</p><p>21.08 &ndash; 1.10 &ndash; Катерина ПИРОЖКОВА &laquo;СЛІДАМИ КАТАСТРОФИ&raquo; (фото)</p><p>21.08 &ndash; 1.10 &ndash; &laquo;НЕСПОДІВАНИЙ ЗАПОВІДНИК: ЧОРНОБИЛЬСЬКА ЗОНА ВІДЧУЖЕННЯ З ТОЧКИ ЗОРУ ЗООЛОГА&raquo; (виставка авторського фото та таксидермії)</p><p>10.00 - 19.00, сб., нд. &ndash; 10.00 &ndash; 18.00</p><h3>Національний науково-природничий музей</h3><p>(вул. Богдана Хмельницького, 15)</p><p>21.08 &ndash; 31.08 &ndash; &laquo;ЖИВІ РЕКОРДИ ГІННЕССА&raquo; (200 видів рослин і тварин, занесених до книги рекордів Гіннесса). 10.00 - 18.30</p><h3>Національний музей &laquo;Київська фортеця&raquo;</h3><p>(вул. Госпітальна, 24-а)</p><p>21.08 &ndash; 24.08 &ndash; До Дня українського миротворця. &laquo;БАЧИТИ, ЩОБ ЗНАТИ&raquo; (автентичні документи, зразки спорядження та форми одягу миротворців, нагороди, пам&rsquo;ятні знаки, фотографії)</p><p>10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><h3>Національний музей народної архітектури і побуту</h3><p>(с. Пирогів)</p><p>21.08 &ndash; 26.08 &ndash; &laquo;УКРАЇНСЬКИЙ ТРАДИЦІЙНИЙ ОДЯГ ПОЛТАВЩИНИ КІНЦЯ XIX - початку ХХ ст.&raquo;. 10.00 - 18.00. Вих. &ndash; ср.</p><h3>Національний музей медицини України</h3><p>(вул. Богдана Хмельницького, 37)</p><p>Екскурсії для індивідуальних відвідувачів від вівторка до п&rsquo;ятниці о 14 год., у суботу о 12 та 14 год. В інші дні відвідування музею проводиться організованими групами за попередніми заявками</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_medicini_0.jpg&qu…; style="width: 450px; height: 252px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Музей медицини створено у Києві 1973 р. Він розташований у будинку колишнього анатомічного театру Київського університету, який було збудовано за проектом відомого архітектора О. Беретті 1853 р. Ця будівля є пам&rsquo;яткою архітектури XIX ст. У музеї представлено розвиток медицини в Україні з стародавніх часів до наших днів. В основу організації музею покладено новітню концепцію музеєзнавства, яка дозволила використати науково-методичні і документальні матеріали та експонати у комплексі із архітектурними, художньо-технічними та аудіовізуальними засобами</em></p><h3>Національний музей літератури України</h3><p>(вул. Б. Хмельницького, 11)</p><p>21.08 &ndash; 28.08 &ndash; Виставка графіки до 90-річчя від дня народження художниці Софії КАРАФФИ-КОРБУТ</p><p>21.08 &ndash; 28.08 &ndash; До Дня Незалежності України. &laquo;УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ - УКРАЇНА&raquo; (літературно-мистецька виставка)</p><p>21.08 &ndash; 31.08 &ndash; &laquo;З ПОГЛЯДУ ВІЧНОСТІ&raquo; (до 90-річчя від дня народження видатного українського публіциста, прозаїка, літературознавця, громадського діяча Павла Загребельного)</p><p>9.00 - 17.00, ср., сб . &ndash; 12.00 &ndash; 20.00. Вих. - нд.</p><h3>Національний художній музей України</h3><p>(вул. М. Грушевського, 6)</p><p>21.08 &ndash; 21.09 &ndash; Анатолій СУМАР (живопис). 10.00 &ndash; 18.00, пт. &ndash; 12.00 &ndash; 20.00, сб. &ndash; 11.00 &ndash; 19.00. Вих. &ndash; пн., вт.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/sumar_anatoliy_studio._…; style="width: 450px; height: 229px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Анатолій Сумар (1933 &ndash; 2006) досі належить до загадкових і маловивчених художників епохи хрущовської &laquo;відлиги&raquo; кінця 1950 &ndash; початку 1960-х. Його картин не має жоден музей, а творчість була відкрита глядачам лише у 1990-у &ndash; після 27 років мовчання і забуття.&nbsp; Архітектор за освітою, Сумар не вважав себе професійним художником і тому стояв дещо осторонь кола нині визнаних митців, які у 1960-і торували шляхи нового українського мистецтва. Так само він не ставив собі за мету йти проти системи або комусь щось доводити &ndash; вабив лише живописний експеримент. Своє захоплення Сумар пояснив так: &laquo;Виникло бажання випробувати свої сили, бажання переконатися, що можна робити інший живопис, не такий, який визнавався офіційно&raquo;.</em></p><h3>Національний музей Тарас Шевченка</h3><p>(бульв. Шевченка, 12)</p><p>21.08 &ndash; 31.08 &ndash; &laquo;МАМАЙ ЄДНАЄ УКРАЇНУ&raquo; (роботи українських художників, які експонувалися під час щорічних фестивалів &laquo;Мамай-fest&raquo;)</p><p>10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu152/mamay_iednaie_ukrayinu.jpg" style="width: 300px; height: 468px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>20 серпня о 16.00 в Національному музеї Тараса Шевченка відкривається виставка &laquo;Мамай єднає Україну&raquo;, в основі якої &ndash; колекція робіт українських художників, що експонувалися під час щорічних історико-культурологічних фестивалів &laquo;Мамай-fest&raquo; та передані на постійне зберігання до Музею історії Дніпродзержинська. Згодом вони увійдуть в колекцію Музею образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва &laquo;Козак Мамай&raquo;, який заплановано відкрити на колишніх козацьких землях &ndash; у Кам&rsquo;янському (Дніпродзержинську).</em></p><h3>Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків</h3><p>(вул. Терещенківська, 15-17)</p><p>21.08 &ndash; 31.08 &ndash; &laquo;ЖИТТЯ ВОДИ&raquo; (китайське мистецтво XVIII &ndash; XX ст. із колекції музею). 10.30 - 17.30. Вих. - пн., вт.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/zhittya_vodi.jpg&quot; style="width: 450px; height: 281px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>В експозиції &ndash; китайське мистецтво XVIII &ndash; XX століть із колекції музею: біля двох десятків живописних сувоїв і близько десятка предметів скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва. Вода як об&rsquo;єкт поклоніння, споглядання, замилування, приборкання &ndash; головна тема різних за манерою й технікою творів, представлених на виставці. Першочергове завдання виставки &laquo;Життя води&raquo; &ndash; презентувати широкій публіці китайське мистецтво, що зберігається в музейних запасниках. Інше, не менш важливе завдання &ndash; привернути увагу до питань взаємодії культури і природи, спонукати глядачів осмислити стихію як джерело власного існування,&nbsp; як невичерпний ресурс інтелектуального і творчого переживання.</em></p><h3>Національний музей російського мистецтва</h3><p>(вул. Терещенківська, 9)</p><p>21.08 &ndash; 31.08 &ndash; &laquo;В ЄДИНОМУ ПРОСТОРІ&raquo; (живопис 1940 &ndash; 1960-х років)</p><p>21.08 &ndash; 31.08 &ndash; &laquo;НАШ КРИМ&raquo; (Крим у сучасному мистецтві України)</p><p>Вт., пт. - 11.00 - 19.00; ср., сб., нд. - 10.00 - 18.00. Вих. - пн., чт.</p><h3>Національний музей українського народного декоративного мистецтва</h3><p>(вул. Лаврська, 9, корпус 29)</p><p>21.08 &ndash; 1.09 &ndash; &laquo;НЕМЕРКНУЧИЙ СВІТ ПЕТРИКІВСЬКОГО РОЗПИСУ&raquo; (з колекції музею)</p><p>21.08 &ndash; 15.09 &ndash; Андрій СУХОРСЬКИЙ (різьблення по дереву). 10.00 &ndash; 18.00. Вих. &ndash; вт.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/suhorskiy_andriy.jpg&qu…; style="width: 250px; height: 331px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Домінантою творчості Андрія Сухорського є тематична скульптура. Ним створені розмаїті сюжетні композиції на етнографічні та історичні теми, зокрема козацької доби. Часто він звертається до ілюстрування літературних творів, зокрема Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка. Для робіт художника характерні детальна проробка обличчя та більш узагальнене трактування фігури. У нього своєрідна манера обробки деревини: поверхню скульптур він обробляє &ldquo;сміливими ударами різця, які нагадують широкі живописні мазки&rdquo;. Постаті його персонажів пропорційні, мають реалістичне трактування, що наближує автора до професійного станкового мистецтва.</em></p><h3>Музей книги і друкарства України</h3><p>(вул. Лаврська, 9, корпус 9)</p><p>Працює: 10.00 &ndash; 17.00. Вих. &ndash; вт.</p><h3>Музей історичних коштовностей України</h3><p>(вул. Лаврська, 9, корпус 12)</p><p>Постійна експозиція унікальних пам&rsquo;яток ювелірного мистецтва IX ст. до н.е. - ХХ ст. н.е. 10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_istorichnih_kosht…; style="width: 450px; height: 314px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Музей історичних коштовностей України &ndash; філію Національного музею історії України &ndash; було відкрито для відвідувачів у січні 1969 р. Більшу частину зібрання Музею складають матеріали археологічних досліджень. Значна частина зібрання Музею &ndash; вироби декоративно-ужиткового мистецтва XVI-XX ст.: твори українських, російських, середньоазіатських, закавказьких і західноєвропейських ювелірів. Є також унікальна колекція єврейського культового срібла початку XVIII &ndash; 20-х рр. XX ст. Крім того в музеї є й роботи сучасних українських майстрів-ювелірів.</em></p><h3>Музей театрального, музичного і кіномистецтва України</h3><p>(вул. Лаврська, 5)</p><p>21.08 &ndash; 8.09 &ndash; Андрій РОМАНЧЕНКО &laquo;ТЕАТР НА ВАЛІЗАХ&raquo; (театральні костюми, ескізи та макети декорацій, дорожні валізи, тощо). 10.00 - 17.00. Вих. - вт.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu152/romanchenko_andriy.jpg" style="width: 300px; height: 199px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Андрій Романченко має значний творчий доробок, є дипломантом &laquo;За кращу сценографію&raquo; Всеукраїнського фестивалю &laquo;Тернопільські театральні вечори-2005. Дебют&raquo;, призером XV Міжнародного театрального фестивалю &laquo;Мельпомена Таврії&raquo; (2013 р.) за сценографію до вистави &ldquo;Тьотя Мотя прієхала&hellip;.&rdquo; Донецького національного академічного українського музично-драматичного театру, в якому він працює з 2009 р. художником-постановником. Киянин за місцем проживання, донеччанин за місцем роботи, Романченко нерідко співпрацює ще й з іншими театрами України, а отже переїжджає по різних містах. Саме цю особливість його творчої діяльності виражає назва виставки.</em></p><h3>Центральний музей Збройних Сил України</h3><p>(вул. М. Грушевського, 30/1)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_vooruzhennyh_sil…; style="width: 450px; height: 300px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Центральний музей Збройних сил України засновано Міністерством оборони в жовтні 1995 року, а вже у вересні 1996 року отримав статус Центрального і головного музею в системі військово-музейної справи у Збройних силах України, а вперше відкрив свої двері для відвідувачів 14 червня 1998 року. Постійно діюча експозиція музею висвітлює загальний розвиток військової справи на теренах України на всьому шляху її історичного розвитку.</em></p><h3>Центральний музей Прикордонних військ України</h3><p>(вул. Лаврська, 44)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_prikordonnih_viys…; style="width: 450px; height: 300px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Музей відкрився 4 листопада 1996 р. Експозицію музею побудовано за хронологічним принципом; розкривається історія формування й розвитку прикордонної охорони на території України з часів Київської Русі до наших днів. Основною базою для експозиції стали матеріали фондів колишнього музею прикордонних військ Червонопрапорного Західного прикордонного округу. Працюють постійні виставки вогнепальної, газової та холодної зброї, демонструються зразки фальшивих докуме</em><em>нтів, контрабанди, вилучені у порушників кордону.</em></p><h3>Державний музей авіації України</h3><p>(Жуляни, вул. Медова, 1)</p><p>Працює: з 1 квітня до 30 жовтня: 10.00 - 19.00; з 1 листопада до 31 березня: 10.00 &ndash; 17.00 . Вих. - пн., вт.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_aviacii4_3_4.jpg&…; style="width: 450px; height: 291px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Державний музей авіації України (Жуляни) є наймолодшим і, разом з тим, найбільшим історико-технічним музеєм країни. Його створено 2003 року до&nbsp; 100-річчя світової авіації. Музей розташувався на території колишньої навчально-авіаційної бази КІІЦА (нині НАУ), а приписані до неї літаки стали ядром его колекції. Розпочавши всього з 30 бортів, сьогодні Жуляни володіють експозицією в майже 70 літаків і гвинтокрилів. Ще один напрямок &ndash; зразки авіаційного озброєння і БПЛА, а також експозиція авіадвигунів.</em></p><h3>Музей &laquo;Кирилівська церква&raquo;</h3><p>(вул. Олени Теліги, 12)</p><p>Працює: 10.00 - 18.00, чт . &ndash; 10.00 &ndash; 17.00. Вих. - пт.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/kirilivska_cerkva2.jpg&…; style="width: 450px; height: 242px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Кирилівська церква у Києві &ndash; пам&rsquo;ятка архітектурної та художньої спадщини ХІІ ст., одна з найдавніших православних святинь Східної Європи. Церква розташована на Кирилівських висотах в історичному урочищі Дорогожичі. Ця колишня околиця Києва досі зберігає стародавнє найменування у назві сучасної станції метро. Храм будувався на замовлення чернігівського князя Всеволода ІІ Ольговича у середині ХІІ ст. як церква Кирилівського монастиря і усипальня княжої династії Ольговичів. Сучасний архітектурний вигляд пам&rsquo;ятки сформувався у результаті перебудов ХVІІІ cт., що провадилися під керівництвом українського архітектора І. Григоровича-Барського. Сьогодні Кирилівська церква є музеєм у складі Національного заповідника &laquo;Софія Київська&raquo;.</em></p><h3>Музей &laquo;Золоті ворота&raquo;</h3><p>(вул. Володимирська, 40-а)</p><p>Працює: 10.00 - 18.00, вт. &ndash; 10.00 &ndash; 17.00. Вих. -&nbsp; пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_zoloti_vorota.jpg…; style="width: 450px; height: 300px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>У центрі Києва, неподалік від Софійського собору, розташована унікальна пам&rsquo;ятка оборонної архітектури Київської Русі &ndash; Золоті ворота. Як і Софія Київська, Золоті ворота належать до найдавніших споруд Східної Європи першої половини XI cт. Головні ворота в Києві названі Золотими, безперечно, за аналогією з головними міськими воротами Царгорода. Золоті ворота були не тільки найпотужнішою ланкою в системі укріплень стародавнього міста, але й парадним в&#39;їздом до Києва. Через них в&#39;їжджали посли з Візантії та інших держав Європи й Сходу, які намагалися встановити дружні зв&#39;язки з Руссю.</em></p><h3>Музей історії Михайлівського золотоверхого монастиря</h3><p>(вул. Трьохсвятительська, 8)</p><p>Працює: 10.00 - 18.00. Вих. - пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/mihaylivskiy_monastir.j…; style="width: 450px; height: 358px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Музей історії Михайлівського монастиря був створений у червні 1998 року ? відразу після початку робіт з відновлення обителі. Велика кількість археологічних знахідок вимагали систематизації. Одночасно народилася і концепція музею: на прикладі історії знищеного монастиря показати долю культових споруд Києва в більшовицьку епоху. Знищення Михайлівського собору стало вершиною антирелігійного варварства, і тому експозиція ділиться на дві частини: нижній зал розповідає про сам монастир, про його роль в історії та культурі України, експонує безцінні знахідки з монастиря, верхня частина експозиції присвячена боротьбі більшовиків з пам&#39;ятниками релігійного культу, а також розповідає про унікальну історію відновлення &laquo;з нуля&raquo; знаменитого храму.</em></p><h3>Архів-музей літератури і мистецтва України</h3><p>(вул. Володимирська, 22-А)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00, пт. - до 16.00. Вих. - сб., нд.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/arhiv-muzey.jpg&quot; style="width: 450px; height: 280px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України створений в 1966 році. У фондах є документи з літератури, мистецтва й культури України XVIII - ХХ ст., біографічні та епістолярні матеріали, рукописи творів, графічні праці, фото письменників, літературознавців, композиторів, художників, скульпторів, архітекторів, акторів, співаків, режисерів, диригентів, хормейстерів, балетмейстерів та інших діячів культури. В архіві-музеї містяться також фонди культурно-просвітницьких інституцій, товариств, організацій, у тому числі Київського товариства підтримки мистецтв, Київського товариства старожитностей та мистецтв, Комітету з Державних премій УРСР ім. Шевченка в галузі літератури, журналістики, мистецтва та архітектури, Спілки письменників УРСР та інші.</em></p><h3>Педагогічний музей</h3><p>(вул. Володимирська, 57)</p><p>21.08 &ndash; 31.08 &ndash; &laquo;МУДРИЙ НАСТАВНИК&raquo; (до 95-річчя від дня народження Олени Дубинчук). 10.00 - 17.00. Вих. - сб., нд.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/mudriy_nastavnik2_0.jpg…; style="width: 450px; height: 332px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Виставка складається з трьох розділів: &laquo;Становлення О. Дубинчук як особистості і педагога&raquo;, &laquo;О. Дубинчук &ndash; науковець Інституту педагогіки&raquo;, &laquo;Людина всебічних інтересів&raquo;. На виставці представлені різноманітні експонати: це фотографії різних періодів життя О. Дубинчук (від шкільних років до останніх років життя), медалі та посвідчення до них, оригінали дипломів, грамот, рецензії на статті аспірантів Олени Степанівни, написані її рукою, підручники, методичні посібники вченого. Також на виставці представлено &laquo;Бібліографічний покажчик науково-педагогічних праць&raquo;, виданий Інститутом педагогіки і психології професійної освіти АПН України, де зібрано понад 200 наукових праць О. Дубинчук.</em></p><h3>Музей гетьманства</h3><p>(вул. Спаська, 16-Б)</p><p>21.08 &ndash; 23.08 &ndash; Варвара ГАВРИЛЮК &laquo;БАРВИ НАТХНЕННЯ&raquo; (живопис). 10.00 &ndash; 17.00. Вих. &ndash; пт.</p><h3>Музей шістдесятництва</h3><p>(вул. Олеся Гончара, 33)</p><p>21.08 &ndash; 31.08 &ndash; Наталія КУЧЕР &laquo;ВІКНО У САД&raquo; (присвячується пам&rsquo;яті поетеси Ірини Жиленко). 10.00 &ndash; 17.00. Вих. &ndash; пн.</p><h3>Музей історії міста Києва</h3><p>(вул. Б. Хмельницького, 7)</p><p>21.08 &ndash; 28.08 &ndash; Віталій КРИЖАНІВСЬКИЙ &laquo;ЖИВОПИСНА СИМФОНІЯ&raquo; (живопис)</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/krizhanivskiy_vitaliy.j…; style="width: 450px; height: 253px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Віталій Крижанівський (1933 &ndash; 2007 рр.) - неординарна особистість, великий майстер, уособлення мистецької доби, що майже відійшла. Людина з високими творчими принципами, Віталій Троадійович був чудовим живописцем, графіком, портретистом, книжковим ілюстратором. Тонкий пейзажист й автор численних натюрмортів, митець залишив у спадок неоціненну колекцію живописних портретів та замальовок старого Києва. Вражає різножанровість його робіт та розмаїтість техніки. Продовжувач традицій реалістичного мистецтва, художник з благоговінням і надзвичайною відповідальністю зображав домашній інтер&rsquo;єр&hellip;</em></p><p>21.08 &ndash; 28.08 &ndash; &laquo;СПАЛАХ&raquo; (твори митців-шістдесятників)</p><p>10.00 &ndash; 19.00</p><h3>Музей культурної спадщини</h3><p>(вул. Московська, 40-б)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_kulturnoyi_spadsh…; style="width: 450px; height: 334px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Музей культурної спадщини було відкрито 29 травня 1999 р. Експозицію музею розміщено у відреставрованому старовинному будинку - пам&#39;ятці історії та архітектури кінця XVIII - поч. XIX ст. Старий київський будинок, який розташований у самому центрі Печерська, став &laquo;родинною домівкою&raquo; відомих діячів української діаспори, які багато років плідно працювали поза межами Батьківщини. Експозиція музею розповідає про життя та творчий шлях митців, композиторів, хормейстерів, письменників, поетів, хореографів, співаків... Чимало з них народились в Києві, здобули тут освіту, працювали тривалий час.</em></p><h3>Музей О.С. Пушкіна</h3><p>(вул. Кудрявська, 9)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><h3>Музей однієї вулиці</h3><p>(Андріївський узвіз, 2-б)</p><p>21.08 &ndash; 30.11 &ndash; &laquo;УКРАЇНСЬКИЙ ПАНТЕОН&raquo; (посмертні маски). 12.00 &ndash; 18.00. Вих. &ndash; пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu152/posmertna_maska.jpg" style="width: 450px; height: 406px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Подібні проекти майже не зустрічаються в світі, хоча зібрання живописних образів предків вже давно існує в Національній Портретній галереї у Лондоні, а у паризькому Пантеоні поряд з могилами відомих представників французького народу експонуються їх художні та скульптурні зображення. До сьогодні не лише в Україні, а й за кордоном не набула популярності практика вшановувати видатних діячів саме через їх посмертні образи, і тому Музей Однієї Вулиці вирішив заповнити цю прогалину. Вперше у повному обсязі представлені посмертні маски української еліти, в свій час розділеної кордонами, ідеологією, розумінням та усвідомленням нації: видатних громадських та політичних.</em></p><h3>Музей воскових фігур</h3><p>(пр. Перемоги, 29)</p><p>Працює: 11.00 - 19.00</p><h3>Аптека-музей</h3><p>(вул. Притисько-Микільська, 7)</p><p>Працює: 9.00 - 16.00. Вих. &ndash; нд.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/apteka-muzey4_1.jpeg&qu…; style="width: 450px; height: 316px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Головна мета Аптеки-музей у Києві - познайомити відвідувачів із зародженням, розвитком і вдосконаленням аптекарської справи в Україні, зокрема в Києві. Перша аптека відкрилася у столиці за часів київського губернатора князя Дмитра Голіцина. З метою створення в Києві аптеки Імператор Петро Великий видав відповідний наказ, датований 18 лютим 1715 року. Музей розташовано в будівлі, де містилася перша приватна аптека німця Йоганна Гейтера. Після його смерті справу успадкував зять - Георг Бунге, який поклав початок знаменитій династії київських аптекарів.</em></p><h2 style="text-align: center;">МЕМОРІАЛЬНІ МУЗЕЇ</h2><h3>Літературно-меморіальний будинок-музей Т.Г. Шевченка</h3><p>(пров. Т.Г. Шевченка, 8-а)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пт.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muz_shevchenko_5.jpg&qu…; style="width: 450px; height: 336px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка&nbsp; - філія Націо-нального музею Тараса Шевченка. Тут Т.Г. Шевченко проживав з весни 1846 р. до свого арешту - 5 квітня 1847 р. Дерев&#39;яний будинок зведений 1835 року в колишньому провулку &laquo;Козине болото&raquo;. Це характерна дерев&#39;яна споруда першої половини XIX ст., яка збудована за &laquo;типовим&raquo; проектом, призначеним для вузьких вулиць і провулків. Невеликий одноповерховий будинок з мезоніном був збудований із соснових колод. Крім сіней, у ньому було шість кімнат. Білостінний фасад виходив на вулицю трьома вікнами з налисниками і віконницями.</em></p><h3>Літературно-меморіальний музей Лесі Українки</h3><p>(вул. Саксаганського, 97)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - вт.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_lesi_ukrayinki_5_…; style="width: 450px; height: 290px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>До складу Музею видатних діячів української культури увійшли три музеї: Літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Меморіальний музей М. Лисенка, Меморіальний будинок-музей М. Старицького. Музей було засновано 1987 р. Підставою для його створення став той факт, що наприкінці ХIХ &ndash; поч. ХХ ст. у близькому сусідстві мешкали родини відомих діячів українського руху - Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького, Панаса Саксаганського. На фото: Кімната музею Лесі Українки.</em></p><h3>Меморіальний музей М. Лисенка</h3><p>(вул. Саксаганського, 95)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><h3>Меморіальний будинок-музей М. Старицького</h3><p>(вул. Саксаганського, 93)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - вт.</p><h3>Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського</h3><p>(вул. Паньківська, 9)</p><p>14.08 &ndash; 31.08 &ndash; &laquo;ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНСЬКОГО МАЙДАНУ&raquo; (світлини). 10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/ievropeyskiy_vibir.jpg&…; style="width: 450px; height: 271px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Фотовиставка &laquo;Європейський вибір українського Майдану&raquo; відкриває цикл заходів Історико-меморіального музею Михайла Грушевського до Дня Незалежності України. Місце відкриття вернісажу не випадкове, адже саме Михайло Грушевський впродовж десятиліть своєю невтомною громадсько-політичною і державницькою діяльністю закладав підвалини сучасної незалежності. Він відчував відповідальність не лише за тогочасну, але й майбутню українську історію.</em></p><h3>Літературно-меморіальний музей-квартира П.Г. Тичини</h3><p>(вул. Терещенківська, 5)</p><p>Працює: пн.., вт., ср., сб., нд. &ndash; 10.00 &ndash; 19.00, чт., пт. &ndash; 11.00 &ndash; 20.00</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/museum_tychyny_7_0.jpg&…; style="width: 480px; height: 301px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Музей розміщений у помешканні, де з 1944 по 1967 рік жив Павло Тичина. У музеї збережено повну меморіальність. Хто б не завітав до цього дому, гостинний господар спочатку запрошував гостя до свого улюбленого кабінету. На стінах біля письмового столу портрети славетних українців. Особливо вражає відвідувачів бібліотека, яка налічує понад 20 тисяч книжок. з них близько 5 тисяч - це книжки з дарчими написами та автографами гостей, що побували в затишному домі поета й імена яких є окрасою літератури, науки, культури.</em></p><h3>Літературно-меморіальний музей М. Рильського</h3><p>(вул. М. Рильського, 7)</p><p>Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey-rilskogo2.jpg&quot; style="width: 450px; height: 286px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського розташований у будиночку на мальовничих схилах Голосієва, де пройшли останні 13 років життя Максима Рильського (1951&ndash;1964), де він створив свої поетичні перлини &mdash; збірки &laquo;Троянди й виноград&raquo;, &laquo;Зимові записи&raquo;, &laquo;Вечірні розмови&raquo; тощо. Двоповерховий з горищем будинок зведений за проектом самого Максима Тадейовича й дотепер зберігає дух творця; тут бували, як за життя поета, так і вже в музеї, чимало видатних діячів української культури, митців-початківців, проводилися різноманітні заходи. Навколо будинку &mdash; сад і квітники, посаджені Максимом Рильським. Перед будинком уже після відкриття закладу було встановлено погруддя поету.</em></p><h3>Літературно-меморіальний музей М. Булгакова</h3><p>(Андріївський узвіз, 13)</p><p>Працює: 10.00 - 18.00. Вих. - ср.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_bulgakova_0.jpg&q…; style="width: 450px; height: 300px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Музей Михайла Булгакова у Києві було засновано 1989 року рішенням Київського міськвиконкому. Його експозицію присвячено київському періоду життя автора легендарного твору &quot;Майстер і Маргарита&quot;. Київ було невипадково обрано місцем створення музею Булгакова. Саме в цьому місті він народився і провів значну частину свого життя. Тут він обрав для себе професію лікаря й зустрів свою першу дружину. Михайло Булгаков був щиро відданий Києву, зайвим тому підтвердженням є неодноразове згадування Києва у багатьох його творах. Він часто писав слово &quot;Місто&quot; з великої літери, маючи на увазі Київ.</em></p><h3>Меморіальний будинок-музей Марії Заньковецької</h3><p>(вул. Велика Васильківська, 121)</p><p>Працює: 10.00 - 18.00. Вих. - пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_zankoveckoyi1.jpg…; style="width: 450px; height: 284px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Будинок-музей Марії Заньковецької був відкритий в 1960 р. на другому поверсі маленького будиночка по вулиці Великій Васильківській, д. 121, де доживала свої роки відома українська актриса. Експозицію музею склала колекція, що вже належала Державному музею театрального, музичного та кіномистецтва України. Її склали: документи, афіші, фотографії, сценічні костюми, особисто передані в 1923 році Марія Костянтинівна. Але, на жаль, будинок згорів. І лише завдяки самовідданості музейних співробітників вдалося врятувати унікальні експонати. Згодом будинок довелося знести, але в 1982 р. почалася робота з відтворення музею, а в 1989 р. Будинок-музей Марії Заньковецької відродився у реконструйованому приміщенні.</em></p><h3>Музей Івана Гончара</h3><p>(вул. Лаврська, 19)</p><p>14.08 &ndash; 1.09 &ndash; &laquo;ВОЇН&raquo; (народна картинка та ікони)</p><p>14.08 &ndash; 1.09 &ndash; &laquo;НОВА&raquo;, &laquo;ТРАДИЦІЯ&raquo; (рушники)</p><p>10.00 - 17.30. Вих. - пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/rushniki.jpg&quot; style="width: 300px; height: 380px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Національний центр народної культури &ldquo;Музей Івана Гончара&rdquo; запрошує на виставку &laquo;Нова&raquo;(?), &laquo;Традиція&raquo;(?), де представлені півсотні рушників 30-х &ndash; 60-х рр. ІІ пол. ХХ століття з колекції музею Івана Гончара. Рушники зібрані з різних регіонів України. Виконані різнокольоровими нитками переважно технікою &ldquo;гладь&rdquo; з використанням мережок. У зображеннях переважають рослинні мотиви. Цю колекцію рушників Музей Івана Гончара вперше виставляє на огляд відвідувачам.</em></p><h3>Музей-майстерня Івана Кавалерідзе</h3><p>(Андріївський узвіз, 21)</p><p>Постійна експозиція скульптур Івана КАВАЛЕРІДЗЕ. Матеріали про життя й творчість митця. 11.00 - 17.00. Вих. - пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_kavaleridze.jpg&q…; style="width: 450px; height: 293px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Музей-майстерню Івана Кавалерідзе було засновано у 1993 р. на Андріївському узвозі, в будинку № 21, де у 1911 р. митець працював над пам&#39;ятником княгині Ользі. У музеї зберігається понад 5000 експонатів, присвячених життю і творчості майстра. Серед них моделі та проекти художника - першого в Україні пам&#39;ятника Шевченку в Ромнах (1918), Григорію Сковороді в селі Лохвиці (1926), багато оригіналів його станкових скульптур, рідкісні прижиттєві фотографії, рукописи сценаріїв, архівні матеріали, відеокасети з фільмами Кавалерідзе, книги та видання про нього. Біля музею у маленькому саду виставлено декілька робіт скульптора, які не помістилися в всередині музею, зокрема, оригінал першого монумента княгині Ользі, що був обезголовлений більшовиками.</em></p><h3>&laquo;Хата на Пріорці&raquo;</h3><p>(вул. Вишгородська, 5)</p><p>14.08 &ndash; 26.08&nbsp; &ndash; &laquo;МОЄ КАЗКОВЕ ДИТИНСТВО&raquo; (виставка дитячих робіт вихованців Корсунь-Шевченківського центру дитячої та юнацької творчості). 10.00 - 17.00. Вих. - нд., пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/moie_kazkove_ditinstvo…; style="width: 450px; height: 300px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Корсунь-Шевченківський районний центр дитячої та юнацької творчості &ndash; це заклад з різнопрофільною мережею гуртків, студій, об&rsquo;єднань за інтересами, де діти не просто навчаються, накопичують знання, а вчаться змістовно проводити свій вільний час, багато хто з вихованців обирає майбутню професію. Важливе місце в діяльності Центру займає залучення до навчально-виховного процесу дітей різних соціальних категорій &ndash; інвалідів, сиріт та позбавлених батьківського піклування, з багатодітних, малозабезпечених, неповних, дистанційних сімей. На виставці представлені роботи, виконані у техніці аплікація фарбованою крупою, вироби з бісеру та природного матеріалу.</em></p><h2 style="text-align: center;">ГАЛЕРЕЇ</h2><h3>&laquo;АВС-арт&raquo;</h3><p>(вул. Воздвиженська, 10-Б)</p><p>21.08 &ndash; 6.09 &ndash; Михайло ДЕМЦЮ &laquo;ВУЛКАНИ І МЕДИ&raquo; (малярство). 11.00 &ndash; 19.00. Вих. &ndash; нд., пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/demcyu_mihaylo2.jpg&quot; style="width: 250px; height: 272px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>&laquo;Вулкани і меди&raquo; &ndash; ретроспективна виставка Михайла Демцю &ndash; представить унікальну добірку полотен 2000 - 2010-х років, що раніше не експонувалися. В них художник, як і завжди, &ndash; вільний і натхненний, бо ніхто, окрім самого маестро, не розпоряджається так любляче й водночас так велемовно на позір зі стихією барв. Живопис художника зачаровує магією палітри: барви несуть вибухові імпульси емоційного піднесення; колірна магма виривається на поверхню полотен, як вулканічна маса, розтікаючись фактурами, пастозними площинами з нервово-смачними рухами широкого пензля.</em></p><h3>&laquo;Арка&raquo;</h3><p>(вул. Б. Хмельницького, 37)</p><p>21.08 &ndash; 25.08 &ndash; Виставка-проект &laquo;СВІТОВА МІФОЛОГІЯ&raquo;</p><p>10.00 &ndash; 18.00. Вих. &ndash; нд.</p><h3>Арт-центр Якова Гретера</h3><p>(ТРЦ &laquo;Більшовик&raquo;, вул. Вадима Гетьмана, 6)</p><p>21.08 &ndash; 31.08 &ndash; Новий проект &laquo;САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ&raquo;. 11.00 &ndash; 21.00</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/samoidentifikaciya.jpeg…; style="width: 450px; height: 329px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Арт-центр Я. Гретера презентує новий проект &laquo;Самоідентифікація&raquo;, який відображає актуальне питання трансформацій і змін, тему внутрішніх перетворень людини і суспільства в цілому. Автори глобалізують, коли кажуть про проблеми суспільства. Про спотворене уявлення про себе штучного в реальному часі в сучасному світі колосальних обсягів інформації та мас-медіа. Самоідентифікація - це якась глобальна самооцінка через призму саме соціального контексту, ролей у суспільстві.</em></p><h3>&laquo;Боттега&raquo;</h3><p>(вул. Михайлівська, 22-Б)</p><p>21.08 &ndash; 30.08 &ndash; Володимир БУДНИКОВ &laquo;МІЙ КРИМ &ndash; НАШ КРИМ&raquo; (графіка). 11.00 &ndash; 20.00. Вих. &ndash; нд., пн.</p><h3>&laquo;Hapchynska&raquo;</h3><p>(вул. Михайлівська, 16)</p><p>Постійна виставка робіт Євгенії Гапчинської</p><p>Пн.-пт. 10:00-19:00, сб. 12:00-16:00. Вих. &ndash; нд.</p><h3>&laquo;Мануфактура&raquo;</h3><p>(Обухівське шосе, 2, с. Ходосіївка)</p><p>22.08 &ndash; 30.10 &ndash; &laquo;ДЕРЕВО ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО РОДУ&raquo; (текстиль в побуті українського народу з колекції Музею української спадщини Віктора Ющенка). 11.00 &ndash; 19.00</p><h3>МК &laquo;Мистецький арсенал&raquo;</h3><p>(вул. Лаврська, 12)</p><p>21.08 &ndash; 7.09 &ndash; До Дня незалежності України. Соціальний мистецький проект на підтримку поранених учасників АТО &laquo;УКРАЇНСЬКИЙ ЛАНДШАФТ. ПО ТОЙ БІК ВІДЧАЮ&hellip;&raquo; (фото, живопис, графіка). 11.00 &ndash; 20.00</p><h3>&laquo;Парсуна&raquo;</h3><p>(вул. Хорива, 43)</p><p>21.08 &ndash; 15.09 &ndash; До Дня незалежності України. &laquo;ЯНГОЛИ НАДІЇ&raquo; (авторська лялька, текстильні квілти). 10.00 &ndash; 18.00, сб. &ndash; 11.00 &ndash; 17.00. Вих. &ndash; нд.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu152/yangoli_nadiyi.jpg" style="width: 450px; height: 263px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>&laquo;Янголи надії&raquo; &ndash; це наша віра в справедливість, добро і мир на Землі. Тому окрасою експозиції стали квілти Олени Шуміліної: &laquo;Зелений янгол надії&raquo;, &laquo;Козак Мамай&raquo;, &laquo;Варвара&raquo;, в яких художниця звертається до народних картин та ікон, переосмислюючи власну історію минулого і сучасного. Українські художники надали свої роботи, кошти від продажу яких, підуть на підтримку воїнів &laquo;Головного клінічного військового госпіталю&raquo;: Ірина Кіршина, Олена Шуміліна, Олена Ступа, Анастасія Кацан, Олена Пірожок, Настя Крава, Марина Руденко, Марися Семіцвет, Ірина Луценко, Елізавета Портнова, Оленка Кравченко, Олена Коростельова, Оксана Весна, Світлана Гоменюк, Вікторія Кукало та інші.</em></p><h3>&laquo;Триптих АРТ&raquo;</h3><p>(вул. Десятинна, 13)</p><p>21.08 &ndash; 26.08 &ndash; Валерій ШКАРУПА &laquo;МАНГРИ&raquo; (левкас, живопис). 11.00 &ndash; 19.00, нд., пн. &ndash; 11.00 &ndash; 18.00</p><h3>&laquo;ХудГраф&raquo;</h3><p>(вул. Володимирська, 65, вхід в арку)</p><p>21.08 &ndash; 1.09 &ndash; VI Міжнародна виставка плакату &laquo;ГОЛОС МИРУ&raquo;. 10.00 &ndash; 22.00</p><h3>&laquo;Цех&raquo;</h3><p>(вул. Фрунзе, 60)</p><p>21.08 &ndash; 1.09 &ndash; Проект Рустама МІРЗОЄВА &laquo;ВУГІЛЛЯ&raquo;. 14.00 &ndash; 20.00. Вих. &ndash; нд., пн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/mirzoiev_rustam.jpg&quot; style="width: 450px; height: 263px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Для свого нового проекту Рустам Мірзоєв повернувся до найглибших витоків образотворчого мистецтва, обравши найдавніший з відомих людству засобів мистецького самовираження &ndash; вугілля. Матеріал, який став відправною точкою у всесвітній історії живопису, митець використав для створення вражаючих свідомість монументальних полотен з тією витонченою майстерністю, яка є невід&rsquo;ємним критерієм для всіх художників, чию творчість будь-коли було представлено у просторі галереї &laquo;Цех&raquo; за всі роки її існування.</em></p><h3>&laquo;Я Галерея&raquo;</h3><p>(вул Десятинна, 13)</p><p>21.08 &ndash; 15.09 &ndash; Олег ГРИЩЕНКО &laquo;ПРОЦВІТАННЯ&raquo;. 11.00 &ndash; 19.00, пн. &ndash; 11.00 &ndash; 18.00</p><h2 style="text-align: center;">КУЛЬТУРНІ ЦЕНТРИ</h2><h3>Український дім</h3><p>(вул. Хрещатик, 2)</p><p>22.08 &ndash; 30.08 &ndash; До Дня незалежності України. &laquo;СТИХІЯ АРТ І ФАКТІВ&raquo; (розписні каски Майдану, тематичні інсталяції)</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu152/sar_9744.jpg" style="width: 450px; height: 305px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>На виставці представлені оригінальні авторські розписні каски Майдану від початку активних дій до сьогодення й тематичні інсталяції з використанням світлових композицій. Декоровані каски, як витвори Майдану, стали для українських патриотів захистом не лише фізичним, але й духовним. Майдан оточував себе власною самобутньою символікою та образами, наносячи на каски, як на полотно, своє особисте розуміння історії тих днів. Згодом втіленням мистецьких ідей і побажань повстанців зайнялися професійні художники, які також з перших днів революційних подій в Україні брали активну участь у боротьбі за краще майбутнє своєї країни. Каски стали оберегом і трофеєм перемоги для учасників бойових подій.</em></p><p>23.08 &ndash; 31.08 &ndash; До Дня незалежності України. &laquo;МАЙДАН. (Р)ЕВОЛЮЦІЯ ДУХУ&raquo; (світлини, живопис, графіка).</p><p>10.00 &ndash; 19.00</p><h3>Будинок природи</h3><p>(вул. Рогнідинська, 3)</p><p>21.08 &ndash; 21.09 &ndash; &laquo;СОНЯЧНИЙ СВІТ СОЛОМКИ&raquo; (картини та об&rsquo;ємні вироби із соломки). 12.00 &ndash; 18.00. Вих. &ndash; нд., пн.</p><h3>Водно-інформаційний центр (Музей води)</h3><p>(вул. Грушевського, 1-В)</p><p>Працює: 10.00 &ndash; 17.00, сб., нд. &ndash; 10.00 &ndash; 18.00. Вих. &ndash; пн., вт.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/muzey_vody_1_4.jpg&quot; style="width: 300px; height: 308px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Музей води носить назву Водно-інформаційний центр. І дійсно, головна мета Музею води &ndash; розповісти відвідувачам про гідросферу планети, про запаси води, які має Україна, про те, які незворотні процеси викликає необдумана діяльність людини і як вона впливає на екологію в цілому. Цікаво подивитися, який шлях у природі проробляє вода, коли випадає на землю дощем, всотуючись в землю, проходячи крізь різні шари ґрунту, збираючись у підземні річки.</em></p><h3>Парк &laquo;Київська Русь&raquo;</h3><p>(с. Копачів, Обухівський р-н, Київська обл.)</p><p>23 - 25 (о 13.00) &ndash; &laquo;ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ&raquo;. Ціна квитків 100 грн.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu152/den_nezalezhnosti.jpg" style="width: 450px; height: 252px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Древній Київ у &quot;Парку Київська Русь&quot; запрошує на яскраве святкування Дня Незалежності України. Велич та слава минулого буде відтворена заради квітучого майбуття. Родзинкою програми 23-24 серпня стане показ колекції прикрас дизайнера Каті Залужної &quot;Квітуча Україна&quot;. Один із модних виробів можна буде отримати у подарунок, перемігши у вікторині. Варто зауважити, що Каті Залужна - автор ексклюзивних прикрас &quot;Варенька&quot;, які носять українські селебріті. Усі охочі зможуть придбати вподобані прикраси з обох колекцій, а також взяти участь у фотосесії із виробами, які дизайнер підбере особисто.</em></p><h3>Центр сучасного мистецтва &laquo;М17&raquo;</h3><p>(вул. Горького, 102-104)</p><p>22.08 &ndash; 31.08 &ndash; &laquo;MARTS UNFRAMED 2014&raquo; (сучасний живопис). 10.00 &ndash; 20.00</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="/sites/default/files/uu152/yaroshenko_alona_pole.jpg" style="width: 450px; height: 269px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Арт-проект MARTS вп&rsquo;яте розгортає у Києві платформу сучасного живопису, щоб дізнатися &laquo;чим дихає&raquo; нове покоління українських художників. Цьогоріч виставка MARTS UNFRAMED (MARTS &laquo;Без рам&raquo;) актуалізує їх бачення людини і соціуму, світу і всесвіту, реальності і трансцендентності. MARTS UNFRAMED відкриває експозицію напередодні відзначення Дня незалежності України і представляє широке коло художників з Києва, Криму, заходу та сходу країни. Загалом у виставці беруть участь 30 художників та представлені понад 100 картин. Представлені живописні роботи - від реалізму до трансавангарду &ndash; є лакмусом, що проявляє реакції культурного середовища на виклики сьогодення. Ці реакції нелінійні, але усвідомлені, відверті та емоційні.</em></p><h3>Центр української культури та мистецтва</h3><p>(вул. Хорива, 19-В)</p><p>21.08 &ndash; 30.08 &ndash; Денис ГОРОДНИЧИЙ &laquo;ПРОБУДЖЕННЯ&raquo; (живопис). 10.00 &ndash; 19.00, сб. &ndash; 10.00 &ndash; 18.00. Вих. &ndash; нд.</p><p style="text-align: center;"><img alt="" src="http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/uu52/gorodnichiy_denis2.jpg&…; style="width: 450px; height: 332px;" /></p><p style="text-align: center;"><em>Три роки Денис Городничий працював над цією виставкою. Серед його полотен є пленерні роботи, що відображають дійсну велич природи Полтавського краю, і втілені в життя дивовижної краси фантазією художника. Його пейзажі насичені барвами та справжнім українським колоритом. Сам художник зізнається: &laquo;Цими картинами хотів показати красу Полтавщини, у яку він закоханий ще з дитинства. Наш край багатогранний, безмежно досконалий і тут інформації, джерел для натхнення і для творчості просто безліч&raquo;.</em></p>

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати