Ботанічна «підстава»

Обіцяли червоні каштани, а зацвіли білі… Екологи та громадські активісти підозрюють столичну владу в ботанічній «підставі». Мовляв, привезені аж з Італії й посаджені на Хрещатику в квітні цього року каштани сорту Бріоті насправді звичайнісінькі аборигени, або, як їх називають, кінські. Підстав для таких підозр у активістів декілька: по-перше, молоді каштани зацвіли білим кольором, хоча мали цвісти червоним. По-друге, листя на деревах здебільшого семипале, а мало б бути п’ятипале.

Але найголовніше, наголошують екологи, що молоді каштани вже зараз всихають і виглядають ураженими каштановою міллю. Тоді як сорт Бріоті стійкий до цього шкідника. Тому, як вважають експерти, таку підміну здійснили свідомо, аби через рік-два знову саджати нові дерева.

«Насправді на Хрещатику хтось просто розпилює бюджет. Це показник, як у нас освоюються бюджетні гроші, - вважає активіст Національного екологічного центру України Олександр Соколенко. - Посадили липи, які не ростуть вздовж доріг – не сподобалося, їх повикорчовували восени минулого року, посадили каштани, які так само всохнуть. І закопують під кожне дерево 5,5 тис. грн., як написано в прес-релізі. Тобто наші з вами кошти просто закопуються на Хрещатику».

Нагадаємо, головну вулицю столиці засаджують не вперше. Ще в 2007 році замість каштанів посадили куплені в Німеччині елітні липи, які з часом замінили… чорнобривцями. Напередодні Євро столична влада знову зачистила Хрещатик від уцілілих каштанів, пообіцявши висадити нові, котрі не хворітимуть. Аби цю обіцянку таки виконали, громадські активісти готові звертатися аж у прокуратуру.

«Якихось ілюзій щодо того, що прокуратура оперативно відреагує на це, у мене немає. Але я розраховую, що буде якийсь політичний тиск на місцеву владу з боку киян. Що буде політичний запит: якщо ви сказали, що повертаєте ті каштани, котрі зрізали напередодні Євро, то врешті-решт виконайте свою обіцянку. Якщо не з першого разу, то хоча б з другого», - говорить активіст громадського руху “Збережи Старий Київ” Ігор Луценко.

У столичній держадміністрації чистокровність і хворобливість нових хрещатицьких каштанів прокоментувати не захотіли, переадресувавши інформаційний запит комунальникам. У свою чергу, в комунальному підприємстві з утримання зелених насаджень Шевченківського району Києва заявили, що «родовід» дерев таки перевірять. Задля цього звернуться до ботаніків. Якщо виявлять підміну, то дерева замінять за гарантією від виробника, обіцяють столичні комунальники. Утім, наразі влада впевнена, що до пересадки не дійде, адже посаджені каштани – таки італійські.

«Поки що ми відштовхуємося від того, що тут висаджені Бріоті. На даний момент у нас є підтверджуючі документи цьому. Але для додаткового підтвердження запросили ще додаткову інформацію, експертизи», - зазначає заступник директора КП Шевченківського району Києва Сергій Круць.

Тим часом ботаніки вже зараз констатують, що більшість висаджених на Хрещатику каштанів таки звичайнісінькі кінські.

«Учора пройшов по Хрещатику й помітив, що там висаджено за останні роки близько 250 каштанів. З них десь 215 – звичайні, які квітують білим кольором, - розповідає заввідділом дендрології та паркознавства ботанічного саду ім. Гришка Юрій Клименко. - Я очікую, що в середині літа каштани на Хрещатику будуть повністю вражені гіркокаштановою міллю й будуть стояти без листя». 

Тим часом інші ботаніки стверджують, що за декілька років молоді дерева адаптуються, і ми таки побачимо, що вони сорту Бріоті, а не кінські. Найлегше це буде зробити, поглянувши на плід каштана: якщо він буде не колючим, а гладким, значить – Бріоті. А от цвісти він може й білим кольором – від стресу, запевняє директор ботанічного саду ім. Фоміна Олександр Сенчило.

«Ці рослини є гібридного походження. А гібриди мають здатність до розчеплення. Відповідно варіабельність цих ознак надзвичайно велика, - говорить він. - У різні роки й за умови різного роду підживлення яскравість кольору може змінюватися».

Утім, як вважають громадські активісти, нинішній стан молодих каштанів все одно аж ніяк не тягне на ціну в 5,5 тис. грн. за деревце. Звичайні обійшлися б у рази дешевше. А за понад 5 тис. грн., розповідає Соколенко, можна було б накупити тюльпанові дерева.

Скоріше за все, за рік-два молоді каштани таки доведеться замінювати, вважає фахівець. Найкращим варіантом, на його думку, були б їстівні каштани. Вони й дешевші за Бріоті, і стійкіші.

Разом з тим, як відзначають фахівці, аби позбутися каштанової молі, не обов’язково купувати італійські сорти чи змінювати традиційний символ Києва на «їстівний». Науковці ботанічного саду імені Гришка помітили, що стійкими до шкідника в Києві стають навіть деякі дерева кінського каштану. Такі дерева взяли на облік, закріпивши відповідні GPS-координати, і намагаються отримати з них захищене від молі потомство.

«Мабуть, як наслідок спонтанного перезапилення листки гіркокаштанів, які не ушкоджуються, щільніші. І тому каштанова міль не може їх прогризти, - пояснює причини подібної еволюції кінських каштанів науковий співробітник ботанічного саду ім. Гришка Олексій Ільєнко. - Це є дуже велика перспектива для заміни старих насаджень, які пошкоджуються».