Всі дороги сходимі, й всі могили зчислимі, і кожна ніч — навіть полярна ніч! — кінчається ранком...
Іван Багряний, український письменник

Дешеві, штучні й нездорові

60% наших приміщень є неекологічними та завдають шкоди здоров’ю. Що з цим робити?
1 жовтня, 2013 - 17:16
«КОЛИ СУСПІЛЬСТВО УСВІДОМИТЬ ЦІНУ ПИТАННЯ, ТО СТАНЕ ВІДПОВІДАЛЬНІШЕ СТАВИТИСЯ ДО ПРОДУКЦІЇ, ЯКУ ПРОПОНУЄ ВИРОБНИК, А КОНТРОЛЬ ЗА БУДІВНИЦТВОМ НЕ БУДУТЬ ІГНОРУВАТИ І СПРОЩУВАТИ» / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Незважаючи на періодичні кризи в економіці, ринок житла у нас продовжує активно функціонувати: українці зводять будинки, купують квартири, роблять в них ремонт, умебльовують. До послуг — величезний спектр будівельних матеріалів на будь-які ціну і смак. При цьому, за даними Центру «Соціальний моніторинг», тільки 10% українців замислюються над тим, що будівельні, лакофарбові й інші матеріали, які застосовують під час облаштування приміщень, можуть завдавати шкоди здоров’ю.

Фахівці ВООЗ проблему екології приміщень називає ключовою для здоров’я людини. Адже в середньому сучасна людина 90% свого життя проводить у власному домі (квартирі), в офісі, школі, в авто, в громадському транспорті, закладах харчування тощо. За даними цієї організації, понад 30% комерційних і житлових приміщень у світі є небезпечними через забруднене повітря в них. Українська федерація роботодавців охорони здоров’я дає по Україні іншу цифру: понад 60% наших помешкань є неекологічними й такими, які завдають шкоди здоров’ю людей.

Причина — до складу повітря, яким дихають люди в приміщенні, входять речовини, які виділяються із матеріалів, з яких побудований будинок та зроблено ремонт (до 50% концентрації шкідливих речовин). Вплив побутової хімії та побутових приборів — теж значний (30/%), решту складає повітря вулиці. Якщо ж говорити про власне будматеріали, то 70% загрози несуть у собі оздоблювальні матеріали (лаки, фарби, шпалери тощо) і 30% — матеріали будівельних конструкцій.

«Ми запитали у людей, чим вони керуються, обираючи нове житло. Визначальним фактором була ціна: нею керуються аж 97% українців. Це означає, що безпека і здоров’я відходять на задній план, — зазначив директор Центру «Соціальний моніторинг» Дмитро ДМИТРУК. — Якщо говорити про екологічність, чистоту матеріалів та середовища, де стоїть будинок, то це хвилює 50% опитаних. Це — теж немало, все ж екологічність не є основним критерієм. Також ми запитали, чи впливають, на думку респондентів, матеріали, з яких зроблено будинок (квартиру), та оздоблювальні матеріали на здоров’я мешканців. 60% відповіли, що не впливає. Тільки 10% визнали, що ці речі мають дуже велике значення для здоров’я. Тобто ми можемо зробити висновок, що 90% опитаних не усвідомлюють проблеми, і стан свого здоров’я не пов’язують з тим, що їх оточує».

Майже половина — 45% — із тих 10%, хто пов’язує свій стан здоров’я із впливом на нього будівельних матеріалів, основними проблемами називають алергічні реакції та хвороби дихальних шляхів. Лікарі підтверджують: так, це основні патології, які виникають внаслідок забруднення приміщень. Але це — тільки початок.

«Алергія — це підвищена реакція організму на чужорідну хімічну сполуку, вона свідчить про порушення імунної системи. Страждає імунна система — частішають простудні захворювання, активно реагує печінка, нирки, на яких лягає навантаження по очищенню організму. Якщо говорити про серцево-судинні захворювання, то спеціалісти знають: одна з умов розвитку атеросклерозу є ушкодження стінок судин. Це спричиняють хімічні сполуки, які у великій кількості потрапляють в організм, в тому числі й ті, що виділяються з будівельних матеріалів, — розповідає доктор медичних наук, професор, головний експерт Української федерації роботодавців охорони здоров’я Анатолій ГОЖЕНКО. — Однією з причин виникнення пухлин — це вплив хімічних канцерогенів. Вони виникають за таких умов: якщо хімічна сполука діє на організм у мінімальних дозах, і діє вона тривалий час — від 3-х до 10 років. Такі сполуки надходять в організм і впливають на клітини — це основа для розвитку пухлин у людини».

Лікарі говорять: годі подивитися на здоров’я людини, яка кілька років попрацювала на будівництві, й ми маємо повну картину захворювань, які виникають, коли людина повністю ігнорує питання екологічності приміщень. У цих людей патологія розвивається швидше й має характер професійного захворювання. Наприклад, робота в пилюці загрожує бронхітами, пневмоніями, астмою, токсичними гепатитами, хворобами крові, токсико-алергічними ураженнями шкіри. Тому під час будівництва, перепланування чи проведення ремонту фахівці радять не заощаджувати на засобах безпеки та консультаціях зі спеціалістами. Краще десять разів перепитати, проконсультуватися, навіть взяти на експертизу матеріал, ніж потім робити ремонт удруге, довідавшись, що матеріал виділяє шкідливі для здоров’я сполуки.

«Сьогодні у нас спрощена система передачі житла в експлуатацію, й часто люди отримують житло без упорядження. Це — дешевше. І виконують внутрішні роботи самотужки. Таким чином мешканець квартири стає і архітектором, і санепідстанцією, і проектувальником. І тут можуть бути небезпечні моменти, — пояснює керівник відділу індустріального житлового будівництва Академії будівництва України Володимир САВЕНКО. — Коли людина вирішує купити дешевші матеріали (наприклад, замість паркету — лінолеум), при цьому не консультується у фахівців, вона ризикує завдати своєму здоров’ю проблем. Часто люди використовують багато матеріалів, які просто їм подобаються. Є декілька правил, які слід знати всім: фарби на водній основі менш шкідливі, на стіни краще клеїти паперові шпалери, а не вінілові, тому що останні можуть бути токсичними. У приміщенні бажано не застосовувати матеріали, які можуть бути джерелом пилу. Не слід заощаджувати на професійній консультації. У нас є багато інститутів, де можна зробити експертизу матеріалів на токсичність, порадитися з фахівцями. Я думаю, що коли суспільство усвідомить ціну питання, то стане відповідальніше ставитися до продукції, яку пропонує виробник, а контроль за будівництвом не буде ігноруватися і спрощуватися».

Якщо порівнювати рівень шкідливості будівельних матеріалів, то експерти наголошують: небезпечними є матеріали із вмістом азбесту (шифер, труби), також — меблі та стіни, виготовлені з ДСП і ДВП, лінолеум, синтетичні килими, вінілові шпалери. Менш токсичними або зовсім нешкідливими є черепиця, бетон, металеві труби без використання азбесту, дерево, пінопласт, піноскло, паркет, ламінат, паперові шпалери. Купуючи будівельні та оздоблювальні матеріали, обов’язково треба просити сертифікат якості. Людина має право взяти зразок матеріалу і перевірити його на шкідливість. І, звичайно, не слід купувати матеріали на стихійному ринку.

Ще одна важлива порада тим, хто збирається купувати квартиру. Якщо у вас виникла підозра, що під час будівництва використали неякісні матеріали, то експерти радять попередньо поговорити з мешканцями цього будинку: дізнатися, чи є в них такі ж підозри, як у вас. Особливо це стосується будинків, які будували у 1970-ті роки. За словами фахівців, у той час в СРСР відбувалося масове розселення з комунальних квартир і було завдання за короткий термін звести якомога більше будинків. Відомі випадки, коли в бетон додавали фенолформальдегід — щоб пришвидшити його загустіння. Дія цієї хімічної сполуки дається взнаки й до сьогоднішнього дня — як і азбест, який масово використовували у вентиляційних шахтах, перегородках, у теплоізоляції. В нових будинках використовуються екологічні технології, тому вони — кращі для комфорту і (збереження здоров’я.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Рубрика: 
Газета: 
Новини партнерів